Рішення № 17078258, 11.07.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2011 р.Справа № 27/17-1897-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

за позовом: Державного підприємства "Уманське лісове господарство" Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта";

про стягнення 33595,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач Державне підприємство "Уманське лісове господарство" Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта", в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 33595,49 грн. з яких 32669,55 основний борг, 174,54 грн. 3% річних, 751,40 грн. інфляційні та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 18 травня 2010 року між ДП „Уманське лісове господарство” та ТОВ "Вадіта" укладено договір №22, на виконання умов якого, 24.11.2010р. позивач поставив відповідачу лісоматеріали на загальну суму 32899,07 грн., між тим, відповідач за фактично отриманий товар розрахувався не в повному обсязі, в звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Представник позивача у судовому засіданні 11.07.2011р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, які наявні у матеріалах справи. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

18 травня 2010 року між ДП „Уманське лісове господарство” (надалі продавець) та ТОВ „Вадіта” (надалі - покупець) укладено договір № 22 (далі - договір), згідно якого продавець зобовязався продати, а покупець купити лісоматеріали круглі твердолистяних порід, надалі товар, на умовах і в терміни, визначені даним договором.

Згідно до п. 3.2 договору, загальна вартість товару, що відпускається, встановлюється окремо на кожну партію товару і вказується в видаткових накладних.

Положеннями п. 4.1 договору передбачено, що покупець проводить оплату партії товару шляхом 100% передоплати.

Умовами п. 5.2 договору встановлено, що товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем за кількістю відповідно до товарно-транспортних накладних.

На виконання умов зазначеного договору, 24.11.2010 року ДП „Уманське лісове господарство” поставило, а повноважним представником ТОВ „Вадіта” отримано товар на загальну суму 32899,07 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортною накладною та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, які підписані уповноваженими представника сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, довідки підприємства-позивача та банківських виписок за відповідний період (з урахуванням попередніх поставок товару) за ТОВ „Вадіта” рахується заборгованість перед ДП „Уманське лісове господарство” за фактично отриманий товар (у листопаді місяці 2010 року) у розмірі 32669,55 грн.

В порядку досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу ТОВ „Вадіта” претензію вих. №92 від 31.01.2011р. з вимогою у добровільному порядку погасити існуючу заборгованість у розмірі 32669,55 грн. Також, даною претензією відповідача попереджено, що в разі не виконання останнім вказаних вимог ДП „Уманське лісове господарство” буде змушено звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів та до ТОВ „Вадіта” будуть застосовані додаткові штрафні санкції. Зазначена претензія була отримана відповідачем 08.02.2011р., між тим, залишена ТОВ „Вадіта” без відповіді та задоволення.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобовязань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором №22 від 18.05.2010р., інфляційних та 3% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Згідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 цього кодексу договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений сторонами договір, за своєю правовою природою відноситься до договорів поставки, що встановлюється характером правовідносин, а саме їх тривалості та частковим виконанням договору. При цьому, умови укладеного між сторонами договору ніяким чином не суперечать нормам діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п. 10.1 договору, цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до „31” грудня 2010р.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

При цьому ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобовязань за договором №22 від 18.05.2010р., а саме прострочив строки сплати за фактично отриманий товар, крім того, розрахунки проводив не в повному обсязі.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги ДП "Уманське лісове господарство" Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 32669,55 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 174,54 грн. за 65 днів (з 18.02.2011р.), з урахуванням положень ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, вважає його вірним та таким що підлягає задоволенню.

Перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних у розмірі 751,40 грн. за лютий та березень місяці 2011 року, суд вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ДП "Уманське лісове господарство" Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства та стягнення з відповідача основного боргу за договором №22 від 18.05.2010р. у розмірі 32669,55 грн., 3% річних у розмірі 174,54 грн. та інфляційних у розмірі 751,40 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України ,витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вадіта” (65014, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 25414493) на користь Державного підприємства "Уманське лісове господарство" Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства (юридична адреса: 20332, Черкаська обл., Уманський район, с. Дмитрушки, вул. Радянська, буд. 1-Б; місцезнаходження 20300, м. Умань, вул. Партзїзду, 6, код ЄДРПОУ 00993389) 32669/тридцять дві тисячі шістсот шістдесят девять/грн. 55 коп. основного боргу, 174/сто сімдесят чотири/грн. 54 коп. 3% річних, 751/сімсот пятдесят одна/грн. 40 коп. інфляційних, 336/триста тридцять шість/грн. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 18.07.2011р.