Рішення № 17078154, 12.07.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" липня 2011 р.Справа № 35/17-2079-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробничий Поліграфічний Центр" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ" про стягнення 17745грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 22.06.11р.;

Від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробничий Поліграфічний Центр", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ" про стягнення заборгованості у розмірі 17745грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.11р. порушено провадження у справі №35/17-2079-2011.

Відповідач в судові засідання не зявлявся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у звязку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

30.03.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробничий Поліграфічний Центр" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ" (Замовник) було укладено договір на виготовлення та поставку поліграфічної продукції №30.03/10, згідно умов якого Виконавець зобовязався виготовити та поставити етикетки(продукцію) у кількості та у строк, які зазначені у додатку до даного договору, а Замовник, в свою чергу, зобовязався прийняти її.

Розділом 2 цього договору визначені вартість і ціна.

Згідно п. 2.1. даного договору приблизно загальна сума договору складає 100000грн.

Відповідно до п.2.2. договору за виконану роботу, відповідно даного договору, Замовник перераховує Виконавцю суму, яка вказана в рахунках та накладних.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що оплата проводиться перерахуванням грошових коштів на рахунок Виконавця за наступною схемою:100%- на протязі наступних 45(сорока пяти) календарних днів, з дати поставки готової продукції на склад Замовника.

В підтвердження виконання зобовязань за договором №30.03/10 від 30.03.10р. позивач надав суду підписаний обома сторонами акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.03.11р., видаткові накладні: №179 від 31.07.10р.; №179/1 від 03.08.10р., №239 від 15.10.10р., довіреність АЮ№618 від 31.07.10р., довіреність №АЮ№662 від 15.10.10р., неоплаченим залишився товар в сумі 18745грн.

В порушення умов зазначеного договору відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений договором строк, у звязку з чим останнім на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ" направлено претензію від 18.04.11р. з вимогою в десятиденний термін перерахувати суму заборгованості у розмірі 18745грн.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обовязку щодо оплати заборгованості за отриману продукцію, позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 17745.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Між сторонами підписано та засвідчено печатками сторін акт звірки, відповідно до якого за Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ" рахується заборгованість на загальну суму 18745грн.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договорі, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України.

З наданої суду виписки банку з рахунку позивача за період з 19.07.10р. по 23.05.11р. вбачається що останній платіж від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ" було здійснено 19.05.11р. у сумі 1000грн.

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу продукції, існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ" по оплаті вартості отриманої продукції, у звязку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості поставленої продукції в сумі 17745грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробничий Поліграфічний Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ" про стягнення заборгованості у розмірі 17745грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Як вже було зазначено вище, позивачем згідно позовної заяви заявлено до стягнення заборгованість на загальну суму 17745грн. Згідно квитанції №4361.311.2 від 27.05.11р. позивачем сплачено 180грн. державного мита.

Разом з тим, відповідно до п.”а” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”№7-93 від21.01.1993р. (із змінами та доп.) з позовних заяв майнового характеру, ставка державного мита складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500грн.).

Згідно ч.1 ст.8 зазначеного Декрету у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.47 Господарського процесуального кодексу України, з врахуванням надмірної сплати позивачем державного мита, слід видати останньому довідку на повернення надмірно сплаченого державного мита на суму 2,55грн.

Згідно ч.4 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

За таких обставин, слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті держмита на суму 177,45грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ" (68543, Одеська область, Тарутинський район, с. Ламбрівка; р/р 26006310833801 в ПАТ АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209, код 20952731) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробничий Поліграфічний Центр" (65005, м. Одеса, вул. Бабеля, 53-а; р/р26002310647701 в ПАТ АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209, код 32093976) суму заборгованості у розмірі 17745(сімнадцять тисяч сімсот сорок пять)грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 177(сто сімдесят сім)грн.45коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

3. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробничий Поліграфічний Центр" (65005, м. Одеса, вул. Бабеля, 53-а; р/р26002310647701 в ПАТ АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209, код 32093976) довідку про повернення з державного бюджету України надмірно сплаченого державного мита на суму 2(дві)грн.55коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 18.07.2011р.