Рішення № 17078150, 13.07.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" липня 2011 р.Справа № 5013/695/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/695/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач", м. Кіровоград

до відповідача 1: державного підприємства дослідне господарство "Руно" інституту тваринництва центральних районів Української академії аграрних наук, с. Затишне Криничанського району Дніпропетровської області

до відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод", с. Соколівське Кіровоградського району Кіровоградської області

про стягнення 559 160,10 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 11.07.11 р.;

від відповідача 1 - участі не брали;

від відповідача 2 - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення солідарно з державного підприємства дослідне господарство "Руно" інституту тваринництва центральних районів Української академії аграрних наук та товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив постач" основної заборгованості в сумі 70 962,03 грн., 0,1% штрафу у розмірі 12 914,72 грн., 3% штрафу в сумі 458 854,75 грн., 30% річних в сумі 12 571,41 грн., інфляційних втрат в сумі 3 857,19 грн., всього в розмірі 559 160,10 грн.

У судовому засіданні 14.06.11 р. представником позивача подано заяву про відмову від позову в частині позовних вимог до відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" (а.с. 54).

22.06.11 р. на адресу господарського суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач" 488 088,03 грн., з яких: штраф у розмірі 0,1% - 210,97 грн., штраф у розмірі 3% за порушення строків поставки - 6 328,98 грн., штраф у розмірі 3% за неповернення грошових коштів - 467 430,23 грн., 30% річних - 12 806,31 грн., інфляційні збитки - 1 311,54 грн., а також відмовляється від позовних вимог до відповідача 1 в частині сплати основного боргу в сумі 70 952,03 грн.

13.07.11 р. позивачем подано письмові пояснення по справі з уточненим розрахунком заборгованості, згідно якого просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 5015,24 грн. на підставі п.п. 6.6., 6.8. Договору, 3% річних в розмірі 1457,93 грн. та інфляційні втрати в розмірі 4 966,66 грн. За своїм змістом зазначені вище пояснення позивача є заявою про зміну розміру позовних вимог (а.с. 114-116).

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, позивачем не надано до суду доказів направлення або вручення відповідачу поданої до суду заяви про зміну розміру позовних вимог, у господарського суду відсутні правові підстави для прийняття даної заяви в порядку ст. 22 ГПК України до розгляду по суті.

Разом з цим, враховуючи те, що зменшення розміру позовних вимог відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить до процесуальних прав позивача, а також враховуючи те, що заява про зменшення позовних вимог б/н від 20.06.2011 р. направлена на адресу відповідача 1 (а.с. 75), господарський суд розглядає вимоги позивача в редакції заяви від 20.06.2011 р., що надійшла до суду 22.06.11 р. (а.с. 69).

Відповідно до письмового відзиву на позов, відповідач 1 просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, вказуючи при цьому, що підприємство - відповідач 1 не порушувало жодних зобов'язань, взятих на себе за договором поставки. Оскільки застосування усіх штрафних санкцій, визначених договором поставки, є можливим лише в разі невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань та враховуючи, що до початку розгляду справи по суті підприємством сплачено суму основної заборгованості в розмірі 70 962,03 грн., вимоги позивача є безпідставними (а.с. 88-91).

Розглянувши наявні матеріали справи, надані у справі сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

31.08.10 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач" (далі - Покупець) та державним підприємством дослідне господарство "Руно" інституту тваринництва центральних районів Української академії аграрних наук (далі - Продавець) укладено договір поставки № 59/п (далі - Договір, а.с. 12-14).

Відповідно до умов Договору Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити насіння соняшнику врожаю 2010 року (далі - товар) на умовах даного Договору (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 4.1. Договору, ціна на товар з якістю, вказаною в п. 2.1. Договору, визначається в специфікації/додатковій угоді. Ціна товару визначається з урахуванням податку на додану вартість.

У розділі 5 Договору сторони погодили порядок розрахунків за Договором.

Так, згідно п.п. 5.1.-5.2. Договору Покупець зобов'язується здійснити оплату товару, якщо інше не обумовлено сторонами в специфікації/додатковій угоді, на умовах 100% передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця на підставі рахунка-фактури. Строк і сума передплати за кожну партію товару визначається в специфікації/додатковій угоді.

Розрахунки між сторонами можуть здійснюватись, за письмовою угодою сторін, в будь-якій формі, не забороненій чинним законодавством України.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.08.11 р., а відносно взаєморозрахунків - до їх повного виконання (п. 9.1. Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками позивача та відповідача 1.

01.09.10 р. між Продавцем та Покупцем укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до умов якої Продавець зобов'язався поставити Покупцю 500 тон товару за ціною 3 200,00 грн. на загальну суму 1 600 000,00 грн. у строк до 05.09.10 р., на умовах поставки FCA франко-автомобіль: Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Затишне (далі - Додаткова угода № 1, а.с. 15).

Крім того, 10.09.10 р. між позивачем та відповідачем 1 укладено Додаткову угоду № 3 до Договору (за змістом позовної заяви - Додаткова угода № 2), згідно якої Продавець зобов'язався поставити 1200 +/- 5% тон товару за ціною 3 350,00 грн. за тону на загальну суму 4 020 000,00 грн. у строк до 25.09.10 р., на умовах поставки FCA франко-автомобіль: Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Затишне (далі - Додаткова угода № 3, а.с. 16).

Додаткові угоди № 1 та № 3 до є невід'ємною частиною Договору, підписані повноважними представниками Продавця та Покупця, скріплені круглими печатками сторін Договору.

29.10.10 р. між позивачем (Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" (Поручитель) укладено договір поруки № 11 (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого, Поручить зобов'язався солідарно відповідати перед Кредитором за виконання відповідачем 1 (Боржник) за зобов'язаннями за Договором на поставку товару, укладеного між Кредитором та Боржником (п. 1.1. Договору поруки, а.с. 18).

Поручитель зобов'язався виконати за Боржника зобов'язання перед Кредитором на протязі трьох днів з моменту повідомлення Кредитором про невиконання Договору Боржником (п.п. 1.1., 1.3. Договору поруки).

Відповідно до п. 3.1. Договору поруки, дійсний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами.

Договір поруки підписаний повноважними представниками Кредитора та Поручителя, скріплений круглими печатками підприємств.

З метою виконання умов Договору платіжними дорученнями № 272 від 02.09.10 р. та № 333 від 13.09.10 р. позивачем здійснено попередню оплату товару в сумі 1 600 000,00 грн. та 4 020 000,00 грн. відповідно (а.с. 17).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: РН2-000967 від 03.09.10 р. на суму 971386,46 грн. в кількості 307400 кг, № РН2-000968 від 04.09.10 р. на суму 550007,45 грн. в кількості 173320 кг, № РН2-000969 від 05.09.10 р. на суму 76685,95 грн. та в кількості 24280 кг, відповідачем 1 здійснено поставку товару на виконання умов Додаткової угоди № 1 до Договору на загальну суму 1 598 079,86 грн. та в загальній кількості 505000 кг (505 т) (а.с. 24-29).

На виконання Додаткової угоди № 3 до Договору за видатковими накладними № РН2-001007 від 15.09.10 р. на суму 970930,02 грн. та в кількості 294,4 т, № РН2-001008 від 16.09.10 р. на суму 528006,97 грн. та в кількості 160,64 т, № РН2-001009 від 17.09.10 р. на суму 516014,16 грн. та в кількості 157,21 т, № РН2-001010 від 18.09.10 р. на суму 718022,40 та в кількості 221,57 т, № РН2-001011 від 19.09.10 р. на суму 441964,29 грн. та в кількості 134,93 т, № РН2-001012 від 20.09.10 р. на суму 356800,16 грн. та в кількості 109 т, № РН2-001013 від 21.09.10 р. на суму 419220,11 грн. та в кількості 126,65 т, відповідачем 1 здійснено поставку товару на загальну суму 69041,89 грн. та в загальній кількості 1204,4 т (а.с. 30-43).

Таким чином, відповідачем 1 виконано зобов'язання що поставки товару в кількості, що визначено Додатковою угодою № 1 та Додатковою угодою № 2 до Договору.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідач 1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, оскільки за Додатковою угодою № 1 до Договору Продавцем недопоставлено Покупцю товару на загальну суму 1 920,14 грн., а за Додатковою угодою № 3 до Договору - на загальну суму 69 041,89 грн., а всього недопоставлено товару на суму в розмірі 70 962,03 грн.

10.12.10 р. позивачем на адресу відповідача 2 направлено лист № 43 з вимогою до Поручителя виконати боргові зобов'язання відповідача 1 за Договором, сплативши боргу у сумі 70 962,03 грн. (а.с. 19).

28.12.10 р. у відповідь на лист - вимогу позивача, Поручитель повідомив, що не має можливості виконати боргові зобов'язання відповідача 1, у зв'язку з відсутністю коштів (а.с. 20).

Враховуючи викладене та вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У судовому засіданні 14.06.11 р. представником позивача подано заяву про відмову від позову в частині позовних вимог до відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" (а.с. 54).

Також, позивач заявою б/н від 20.06.11 р. відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 основного боргу в розмірі 70952,03 грн. (а.с. 69).

В матеріалах справи містяться оригінали платіжних доручень № 258 від 06.05.11 р. на суму 25000,00 грн. та № 274 від 16.05.11 р. на суму 45962,03 грн., що засвідчують повне погашення відповідачем 1 основної заборгованості за Договором (а.с. 78-79).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Господарським судом з'ясовано, що позивачу відомі і зрозумілі наслідки припинення провадження, передбачені ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що заява про відмову від позову щодо відповідача 2 та заява про зменшення позовних вимог, що містить відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 основного боргу в розмірі 70 952,03 грн., підписані повноважною особою позивача, а також те, що представнику позивача відомі наслідки вчинення відповідних процесуальних дій, господарський суд приймає повну відмову від позову щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" та відмову від позову в частині стягнення з відповідача 1 основного боргу в розмірі 70952,03 грн., та припиняє провадження у справі в цій частині.

Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить стягнути з Продавця на користь Покупця 488 088,03 грн., з яких: штраф у розмірі 0,1% - 210,97 грн., штраф у розмірі 3% за порушення строків поставки - 6 328,98 грн., штраф у розмірі 3% за неповернення грошових коштів - 467 430,23 грн., 30% річних - 12 806,31 грн., інфляційні збитки - 1 311,54 грн.

При цьому, позивач посилається на наступні умови Договору.

Пунктом 6.7. Договору передбачено, що за недотримання строків поставки кожної партії товару, відповідач 1 сплачує позивачу штраф у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленої партії товару за кожен день прострочки.

Згідно п. 6.8. Договору, у випадку невиконання або порушення виконання зобов'язань по поставці товару, а також невиконання або порушення виконання зобов'язань згідно п. 6.6., 6.7. даного Договору, Продавець крім штрафу, передбаченого п. 6.7. даного Договору, виплачує Покупцю штрафну санкцію в розмірі 3% від загальної вартості непоставленої партії товару за кожен день прострочки поставки до моменту повного погашення заборгованості.

Відповідно до п. 6.9. Договору, крім штрафу, передбаченого п. 6.7. даного Договору і штрафних санкцій, передбачених п. 6.8. даного Договору, у випадку несвоєчасної поставки партії товару, Продавець сплачує Покупцю проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30% річних.

Відповідач заперечує позовні вимоги, вказуючи, що посилання позивача на недопоставку Покупцю товару за Додатковою угодою № 1 на суму 1920,14 грн. та за Додатковою угодою № 3 на суму 69041,89 грн. є безпідставними, так як відповідачем 1 поставлено Покупцю за першою поставкою 505 т соняшника і за другою 1 204, 4 т соняшника, що підтверджується видатковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

Таким чином, стверджує відповідач 1, Продавцем повністю виконані умови Договору та Додаткових угод до нього.

Сума основного боргу у розмірі 70 962,03 грн. склалася не в наслідок недопоставки товару, а в наслідок застосування розділу 4 Договору.

Приймаючи до уваги ту обставину, що відповідно до вимог ст. 265 Господарського кодексу України, Покупець зобов'язаний не тільки сплатити, але й прийняти сплачений товар, відповідач 1 вважає, що з огляду на умови поставки (FCA франко-автомобіль: Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Затишне в редакції правил Інкотермс 2000) саме позивач повинен був надати транспортний засіб під завантаження і отримати залишок товару на суму передплатив розмірі 70 962,03 грн.

Вказуючи, що застосування усіх штрафних санкцій, передбачених умовами Договору, є можливим лише в разі невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань, а крім того, приймаючи до уваги ту обставину, що відповідачем 1 сплачено суму основної заборгованості в розмірі 70 962,03 грн., Продавець вимоги про стягнення штрафних санкцій вважає безпідставними.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи фактичні обставини справи та вимоги чинного законодавства, господарський суд погоджується з доводами відповідача 1 щодо пред'явлених до стягнення позивачем сум штрафу в розмірі 210,97 грн. на підставі п. 6.7. Договору, штрафу в розмірі 6328,98 грн. на підставі п. 6.8. Договору, штрафу у розмірі 467 430,23 грн. та штрафу у розмірі 12 806,31 грн. на підставі п.п. 6.6., 6.9. Договору та вважає їх нарахування безпідставним.

Так, вказані пункти Договору передбачають застосування штрафів в наступних випадках: поставка товару на суму, що менша розміру проведеної передплати, недопоставка товару (п. 6.6. Договору), недотримання строку поставки кожної партії товару (п. 6.7. Договору), невиконання або порушення виконання зобов'язання щодо поставки товару, а також невиконання або порушення виконання зобов'язань згідно п.п. 6.6., 6.7. Договору (п. 6.8. Договору), несвоєчасна поставка партії товару (п. 6.9. Договору).

Оскільки, в ході судового розгляду справи з'ясовано, матеріалами справи підтверджено відсутність порушення відповідачем 1 виконання зобов'язання щодо поставки товару, визначеного умовами Договору, в той час як позивач, як на підставу стягнення штрафних санкцій, посилається саме на недопоставку Продавцем насіння соняшнику, господарський суд вважає необґрунтованим нарахування позивачем штрафів на підставі п.п. 6.6.- 6.9. Договору.

Разом з цим, згідно п. 6.6. Договору, у випадку поставки товару на суму, меншу ніж розмір здійсненої передоплати, недопоставки товару, Продавець повинен повернути (перерахувати) на розрахунковий рахунок Покупця грошові кошти у розмірі заборгованості на протязі двох банківських днів після закінчення строку поставки товару, за який здійснена передоплата.

Таким чином, з моменту неповернення залишку передоплати за Додатковою угодою № 1 та Додатковою угодою № 3, у відповідача 1 перед позивачем виникло грошове зобов'язання.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, за розрахунком господарського суду за період з 08.09.10 р. по 05.05.11 р. з урахуванням суми заборгованості у розмірі 1 920,14 грн. (сума неповернутої попередньої оплати за Додатковою угодою № 1) та за період з 29.09.10 р. по 05.05.11 р. з урахуванням суми заборгованості в розмірі 69 041,89 грн. (сума неповернутої попередньої оплати за Додатковою угодою № 3), стягненню з відповідача 1 підлягає сума 3% річних в розмірі 1 280,63 грн.

Розрахунок інфляційних втрат в розмірі 1 311,54 грн., наданий позивачем, відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню (а.с. 74).

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача сум інфляційних витрат та з % річних.

На підставі ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.07.11 р. оголошено перерву до 13.07.11 р. о 16 год. 00 хв.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач" до державного підприємства дослідне господарство "Руно" інституту тваринництва центральних районів Української академії аграрних наук задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства дослідне господарство "Руно" інституту тваринництва центральних районів Української академії аграрних наук (52363, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Затишне, р/р № 26008814300100 в ДОД "Райффайзен банк Аваль", МФО 305653, код 00846286) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач" (25012, м. Кіровоград, проспект Промисловий, 14, р/р № 26005011241701, в ПАТ "Альфа -Банк", м. Київ, МФО 300346, код 36978434) заборгованість в сумі 2592,17 грн., з яких: 1 280,63 грн. - 3% річних; 1311,54 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 2,44 грн., та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 1,18 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження в частині позовних вимог про стягнення з державного підприємства дослідне господарство "Руно" інституту тваринництва центральних районів Української академії аграрних наук основного боргу в сумі 70 962,03 грн. припинити, у зв'язку з відмовою від позову.

В решті позовних вимог до державного підприємства дослідне господарство "Руно" інституту тваринництва центральних районів Української академії аграрних наук відмовити.

Провадження в частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" припинити, у зв'язку з відмовою від позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено - 18.07.2011 року.