Рішення № 17078106, 14.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.11 Справа № 20/5009/2227/11

Суддя Гандюкова Л.П.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-виробнича компанія “Капітал-Трейд” (69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 41)

до Фізичної особипідприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення суми 30 147,33 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2 (дов. № 01-05/11 від 30.05.2011 р.);

Від відповідача не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 15000,00 грн. за отриману продукцію по договору купівлі-продажу № 15/09-10 від 15.09.2010 р., суми 15000,00 грн. штрафу за договором купівлі-продажу № 15/09-10 від 15.09.2010 р., суми 135,00 грн. втрат від інфляції, 12,33 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 28.04.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/5009/2227/11, судове засідання призначено на 16.05.2011р. Ухвалою суду від 16.05.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 01.06.2011р. Ухвалою суду від 01.06.2011р. на підставі ст.69 ГПК України строк вирішення спору продовжено на 15 днів до 14.07.2011р., на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 05.07.2011р., потім на 14.07.2011р.

14.07.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві. Просить стягнути з відповідача суму боргу за товар, переданий згідно з умовами договору № 15/09-10 від 15.09.2010 р. у розмірі 15000 грн., штраф у сумі 15000 грн., а також на підставі ст. 625 ЦК України стягнути суму 135 грн. індексу інфляції за березень 2011 р., суму 12,33 грн. - 3% річних за період 15.03.2011 р. по 25.03.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовано п.п. 4.1, 5.2, 6.2, 6.3 договору № 15/09-10 від 15.09.2010 р., ст.ст. 530, 655, 692 ЦК України ст.ст. 173, 179, 193 ГК України.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, в судові засідання не зявлявся, проти позовних вимог не заперечив, будь-яких пояснень чи-то клопотань по суті спору не надав. Про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвали суду направлялися відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.06.2011 р. Згідно з п. 3.6 Розяснень Президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд визнав наявні матеріали достатніми для розгляду справи в порядку ст. 75 ГПК України за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

15.09.2010 р. між ТОВ “ТВК “Капітал-Трейд” (Продавець, позивач у справі) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець, відповідач у справі) укладено договір купівлі-продажу № 15/09-10, відповідно до умов якого Продавець зобовязується передати соняшник у кількості двох тон на загальну суму 15000,00 грн. у власність Покупця, а Покупець зобовязується прийняти даний товар та своєчасно оплатити його на умовах даного договору (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 право власності на товар та усі ризики на нього переходять до Покупця в момент підписання товаророзпорядчих документів компетентними представниками сторін, датою поставки товару вважається дата видаткової накладної Продавця. Товар вважається поставленим Продавцем та прийнятим Покупцем по кількості згідно даним видаткової накладної Продавця (п. 3.4).

У розділі 5 договору сторони обумовили порядок розрахунків. Згідно з п. 5.1 договору розрахунки за поставлену продукцію проводяться Покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, допускається готівковий розрахунок, часткова оплата. Покупець сплачує товар на умовах відстрочки на 6 місяців (до 15 березня 2011 р.) (п. 5.2).

Договір набирає сили з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за договором (п. 9.1).

Матеріали справи свідчать, що позивач своє зобовязання за договором виконав належним чином, що підтверджується видатковою накладною № КТ-0000247 від 15.09.2010 р. (а.с. 10). Відповідно до даної видаткової накладної відповідач отримав від позивача соняшник в кількості двох тон на загальну суму 15000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до довідки Центральної філії Запорізького відділення ПАТ “Кредобанк” від 13.07.2011 р. № 11-294/11 (а.с. 34) на поточний рахунок ТОВ “ТВК “Капітал-Трейд”, вказаний у договорі та видатковій накладній, від ФОП ОСОБА_1 за період з 15.09.2010 р. по 13.07.2011 р. грошові кошти не надходили.

Таким чином, сума заборгованості відповідача за отриману від позивача по договору купівлі-продажу від 15.09.2010 р. № 15/09-10 продукцію (соняшник) складає 15000,00 грн., яка заявлена позивачем до стягнення.

У квітні 2011 р. позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, за якою порушено провадження у даній справі.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю на наступних підставах.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку), зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містить п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 ЦК покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, відповідач належним чином своє зобовязання щодо розрахунків у строки, обумовлені договором, не виконав, за одержаний товар не розрахувався.

Доказів виконання зобовязання і перерахування позивачу заборгованості, заявленої до стягнення, відповідач суду не надав. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу основані на договорі, підтверджено відповідними доказами, відповідають вимогам законодавства.

На підставі п. 6.3 договору позивач також просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 15000,00 грн.

Згідно з п. 6.3. договору за прострочення платежу в строк, обумовлений в п. 5.2 даного договору, Покупець сплачує Продавцю штраф в розмірі 100% від суми договору.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

За приписами п. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Факт порушення відповідачем термінів розрахунків, передбачених договором, є доведеним. Розрахунок здійснений вірно, тому вимога про стягнення 15000,00 грн. штрафних санкцій підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 12,33 грн. - 3% річних за період з 15.03.2011 р. по 25.03.2011 р., втрати від інфляції в сумі 135,00 грн. за березень 2011 р.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобовязань, вимоги про стягнення 3% річних в сумі 12,33 грн. за вказаний період є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню у повному обсязі в межах заявлених вимог.

Перевіривши розрахунок суми втрат від інфляції судом встановлено, що при розрахунку позивачем було допущено арифметичну помилку, вказано індекс інфляції за березень 1,009%, замість 101,4% (лист Департаменту статистики та звітності НБУ від 07.04.2011 р. N v2217563-11). Застосувавши індекс інфляції 101,4% судом встановлено, що до стягнення підлягають втрати від інфляції в сумі 210,00 грн. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України суд, приймаючи рішення не має права виходити за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума 135,00 грн. втрат від інфляції.

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється повністю.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-виробнича компанія “Капітал-Трейд” (69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 41, код ЄДРПОУ 35627446; п/р№2600201902804 у Запорізькому відділенні Центральної філії ПАТ “Кредо банк”, МФО 325365; п/р №2600602820662 в АКБ “Правекс-Банк”, МФО 321983,) суму 15000 грн. 00 коп. основного боргу, суму 15000 грн. 00 коп. штрафу, суму 135 грн. 00 коп. індексу інфляції, суму 12 грн. 33 коп. - 3% річних, 301 грн. 47 коп. витрат на державне мито, суму 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 19.07. 2011 р.