Рішення № 17078105, 08.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.11 Справа № 22/5009/3134/11

Суддя Ярешко О.В.

за позовом Закритого акціонерного товариства “Укренергочормет” (69008, м.Запоріжжя, вул.Цимлянська,27)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “АКМ” (69091, м.Запоріжжя, вул.Нижньодніпровська, буд. 6а)

про стягнення заборгованості за договором суборенди обладнання № 5/2008 від 23.06.2008р. у розмірі 21 402,14 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, на підставі довіреності б/н від 03.11.2010р.

від відповідача: ОСОБА_2, на підставі довіреності б/н від 05.07.2011 р.

Суддя Ярешко О.В.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

06.06.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось Закрите акціонерне товариство “Укренергочормет” (м. Запоріжжя) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “АКМ” (м.Запоріжжя) про стягнення 14781, 26 грн. основного боргу, 5911, 56 грн. пені, 709, 32 грн. 3 % річних, а разом 21402, 14 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.06.2011р. порушено провадження у справі № 22/5009/3134/11, судове засідання призначено на 20.06.2011р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.

Ухвалою від 20.06.2011р. у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 08.07.2011р.

Розгляд справи закінчено 08.07.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

В судових засіданнях представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, які обґрунтовує умовами договору суборенди обладнання №5/2008 від 23.06.2008 р. та ст. ст. 525, 526, 530, 536, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 175, 180, 193, 230, ч.6 ст.231, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Відповідач письмового відзиву чи заперечень на позов не надав. Послався на часткову оплату суму боргу в розмірі 2000 грн., що була здійснена ним 04.07.2011.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

23.06.2008 р. між ЗАТ «Укренергочормет»(позивач, орендар) та ТОВ «АКМ»(відповідач, суборендар) був укладений договір суборенди обладнання № 5/2008 (далі - договір).

Відповідно п.1.1., 1.2. та 1.2.3. договору орендар зобовязується передати суборендареві в строкове платне суборендне користування обладнання, а саме машину газо-плазмового різання «Кристал АПР 403 УХЛ 4», а суборендар зобовязується прийняти обладнання та сплачувати орендареві суборендну плату. Вартість майна, що орендується становить 600000, 00 грн.

Відповідно до п.1.2.4. майно, знаходиться у володінні та користуванні орендаря у відповідності до договору оренди №11/2008 від 21.04.2008 р. між орендарем та ТОВ «ЗАВОД ХІТ ТЕХНОЛОГІЯ».

Згідно п.п.5.1., 5.3. договору, розмір суборендної плати з урахуванням експлуатації майна, що орендується за одну робочу зміну складає 1000,00 грн. (у тому числі ПДВ) при умові не менше 10 (десяти) змін в місяць, тобто не менше 10000,00 грн. (у тому числі ПДВ) на місяць; при умові експлуатації менше ніж 10 змін на місяць оплата встановлюється у розмірі 1200,00 грн. (у тому числі ПДВ) за зміну. Суборендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку на оплату.

23.06.2008 р. позивач передав відповідачу машину газо-плазмового різання «Кристал АПР 403 УХЛ 4»відповідно до умов договору, що підтверджується актом приймання передачі (копія в матеріалах справи).

На виконання умов договору по оплаті суборендної плати позивач виставив відповідачу рахунки фактури № СФ-115 від 30.11.2008 р. на суму 17385, 60 грн.; №СФ-0000022 від 31.03.2009 р. на суму 2000, 00 грн.; №СФ-0000041 від 31.03.2010 р. на суму 6083, 69 грн.; №СФ-0000144 від 31.10.2010 р. на суму 2197, 57грн., а разом на суму 27666, 86 грн.

На підтвердження надання послуг по суборенді за вказаними рахунками - фактурами, позивач також надав підписані обома сторонами акти здачі прийняття робіт (надання послуг), що долучені до справи.

Виставлені рахунки відповідач оплатив частково, а саме на суму 12885, 60 грн., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 14781,26 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч.3 ст.774 ЦК України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Після порушення провадження у справі 22/5009/3134/11, а саме 04.07.2011р. відповідачем було сплачено 2000,00 грн. основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 93 від 04.07.2011р. (оригінал оглянутий, копія долучена до справи).

Таким чином, провадження у справі в частині 2000,00 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

На підставі викладеного залишок несплаченого основного боргу складає 12 781,26 грн.

Враховуюче вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів належного виконання своїх зобовязань, вимога позивача про стягнення 12781, 26 грн. основного боргу обґрунтована і підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 5911, 56 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідальність суборендаря за прострочення оплати суборендної плати у розмірі 0,5 % від суми боргу передбачена п.9.5. договору.

Проте, згідно статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до статті 3 цього ж Закону, зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що стягненню підлягає 536,37 грн. пені. В іншій частині стягнення пені, вимога позивача задоволенню не підлягає.

Заявлена позивачем вимога про стягнення 3 % річних в розмірі 709, 32 грн. відповідає вимогам ст.625 ЦК України та є такою, що підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Укренергочормет” до Товариства з обмеженою відповідальністю “АКМ” задовольнити частково.

Провадження у справі в частині стягнення 2000,00 грн. основного боргу припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АКМ” (69091, м.Запоріжжя, вул.Нижньодніпровська, буд. 6а, ідент.код 31731560) на користь Закритого акціонерного товариства “Укренергочормет” (69008, м.Запоріжжя, вул.Цимлянська,27, ідент.код 00192502) 12781 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят одну) грн. 26 коп. основного боргу, 536 (пятсот тридцять шість) грн. 37 коп. пені, 709 (сімсот девять) грн. 32 коп. 3 % річних, 160 (сто шістдесят) грн. 27 коп. державного мита та 176 (сто сімдесят шість) грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 14.07.2011р.