Рішення № 17078019, 01.07.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.07.2011 Справа № 7/30-2010

За позовом: Акціонерного товариства „Сканія Кредит” м.Содерталь’є Швеція

До відповідача: Малого приватного підприємства „Лиса” с.Нижня Апша, Тячівського району

Про стягнення заборгованості у сумі 40 000 Євро боргу (із урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 24.06.2011р.

Суддя О.С.Йосипчук

за участю представників сторін:

позивача: Гішко В.С. - представник

відповідача: Представник не з’явився

Розглянувши матеріали справи за позовом

Акціонерного товариства „Сканія Кредит” м.Содерталь’є, Швеція до малого приватного підприємства „Лиса” с.Нижня Апша, Тячівського району про стягнення 40 000 грн. боргу,

ВСТАНОВИВ:

Із урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 24.06.2008р. предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача 40000 Євро основної заборгованості по сплаті лізингових платежів, зобов’язання по сплаті яких виникли на підставі договору фінансового лізингу №69-05199 від 20.11.2006р.

Судовим розглядом справи встановлено, що на виконання договору фінансового лізингу №69-05199, укладеного між сторонами у справі 20.11.2006р. відповідач, на умовах фінансового лізингу, отримав у позивача транспортні засоби (вантажівки) та напівпричіпи на загальну суму 440 000 Євро у строкове оплатне користування. Умови оплати та розмір лізингових платежів викладено у ст.2 Договору фінансового лізингу №69-05199 від 20.11.2006р.

Фактична передача об’єктів фінансового лізингу підтверджується наявними у справі матеріалами і не заперечується відповідачем.

Позивач стверджує про те, що відповідач у період дії договору порушив графік сплати лізингових платежів, що, у свою чергу стало підставою для надіслання йому 30.03.2009р. повідомлення про припинення дії договору з вимогою повернути об’єкти лізингу у строк до 06.04.2009р. Повідомлення відповідач отримав 23.04.2009р.

Легітимність односторонньої відмови від виконання зобов’язання обґрунтовується позивачем ст.ст.15,16 Договору, ст.ст.10,11 Закону України „Про фінансовий лізинг” та ст.ст.525, 785 ЦК України.

Представник відповідача жодного разу у засідання суду не з’явився.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.07.2011р.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши

подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,

Суд задовольняє позов з огляду на наступне:

Судовим розглядом справи встановлено, що між позивачем та відповідачем 21.11.2006р. було укладено договір фінансового лізингу №69-05199, згідно з яким позивач передав відповідачу транспортні засоби на загальну вартість 440 000 Євро. (п.1 та п.2 договору).

У відповідності до п.2 договору фінансового лізингу повинен здійснюватися у наступному порядку. Сума у розмірі 59708 Євро сплачується щонайменше, як за 14 днів перед поставкою. Загальна сума, що підлягає сплаті перед поставкою, складає 88 000 Євро. Другий лізинговий платіж у сумі 28292 Євро підлягає сплаті 15 числа календарного місяця, який є після три місяці після початкової дати, якщо початкова дата припадає на будь-який день з першого по п’ятнадцяте число календарного місяця поставки товарів. За другим лізинговим платежем слідують 14 лізингових платежів по 28292Євро кожен і сплачуються авансом щоквартально 15 числа або на останній робочий день місяця, коли такий платіж підлягає сплаті.

Спеціальні умови вищезазначеного договору підлягають застосуванню із врахуванням загальних умов договору фінансового лізингу, які також підписані сторонами спору.

Фактична передача об’єктів лізингу відповідачем не заперечується та підтверджується матеріалами справи.

Факт порушення відповідачем порядку та умов сплати лізингових платежів ним також не заперечується і підтверджується матеріалами справи. Внаслідок прострочення позивач надіслав відповідачу повідомлення про припинення договору та вимогою повернути об’єкти лізингу. Дане повідомлення обтикано відповідачем 23.04.2009р.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 40 000 Євро лізингових платежів.

Дана сума являє собою частину суми заборгованості відповідача, що підлягала сплаті 30.12.2008р. та 31.03.2009р. в якості лізингових платежів, згідно п.2 договору фінансового лізингу.

У відповідності до ч.2 ст.21 Загальних положень договору фінансового лізингу, у випадку виникнення спору, пов’язаного з несплатою сум у процесі його реалізації, власних (лізингодавець) має право подати позов у будь-який компетентний суд.

Згідно ст.124 ГПК України, підсудність справ за участю іноземних суб’єктів господарювання визначається цим кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якої надана Верховною Радою Україні.

У відповідності до ч.1, ч.2, ч.5 ст.5 Закону України „про міжнародне приватне право” у випадках, передбачених законом, учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Вибір права, відповідно до змісту ч.1 коментованої статті, має бути явно вираженим.

Судом встановлено, що сторони спору погодилися на застосування внутрішнього приватного матеріального права України про фінансовий лізинг, з урахуванням особливостей, передбачених міжнародними договорами.

Згідно ч.1 ст.292 ГК України, лізинг –це господарська діяльність, направлена на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає у наданні однією стороною іншій у виключне користування на визначений строк майна за умови сплати періодичних лізингових платежів.

Згідно п.2 ст.1 Закону України „Про фінансовий лізинг”, за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця та передати її у користування лізингоодержувачу на строк не менше одного року за умови сплати періодичних лізингових платежів.

У відповідності до ч.2 ст.7 Закону України „про фінансовий лізинг” лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу у безспірному порядку на підставі виконавчого надпису нотаріуса, якщо лізингодавець не сплатив лізинговий платіж частково, або у повному обсязі. та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Право на дострокове припинення договору фінансового лізингу передбачено ст.15, 16 цього договору.

Факт несплати лізингових платежів підтверджується матеріалми справи і не заперечується відповідачем.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України та ст.193 Гк України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Пунктом 3 ч.2 ст.11 Закону України „про фінансовий лізинг” передбачений обов’язок лізингоодержувача своєчесно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку встановлену договором. Лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, платіж як винагороду лізингодавцю, компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця (ст.16 Закону України „Про фінансовий лізинг”).

Як вбачається із матеріалів справи, згідно ст.ст.1,2 спеціальних умов договору фінансового лізингу, дані щодо складових лізингових платежів та графіку черговості їх сплати, передбачені умовами договору лізингові платежі складалися з: відшкодування вартості переданого у лізинг товару на суму 440 000 Євро та винагороди лізингодавцю на суму 89980 Євро, що відповідає коментованим вище нормам Закону України „Про фінансовий лізинг”.

Доказів погашення лізингових платежів за два розрахункові періоди 30.12.2008р. (28292 Євро) та 30.03.2009р. (28292 Євро), а також за 24 дні з 31.03.2009р. по 23.04.2009р. (7440Євро) відповідачем не подано, з огляду на що вимоги позивача про стягнення 40 000 Євро лізингового платежу слід визнати підставним.

Отже, на підставі викладеного, та керуючись ст.ст.4, 43, 49, 82-85 ГПК України,

СУД ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити у повному обсязі.

2.Стягнути з малого приватного підприємства „Лиса” (с.Нижня Апша, Тячівського району, Закарпатської області, вул..Борканюка, 47 код 13591758) на користь акціонерного товариства „Сканія Кредит” (S-151 87 Содертал’є, Швеція) суму 40 000 Євро заборгованості по сплаті лізингового платежу, 400 Євро витрат на держмито та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати

Суддя О.С.Йосипчук