Постанова № 17074492, 07.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.07.11

м. Севастополь

14 год. 04 хв.Справа №2а-1834/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Трігуб Г. В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 - паспорт серії НОМЕР_1, виданий Нахімовським РВ УМВС України в м. Севастополі, 04.04.2006р.

представника відповідача - ОСОБА_2 - довіреність б/н від 10.01.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомОСОБА_1доВійськової частини А 0235 про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до командира військової частини А 0235 про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані з покликанням на Постанову Кабінету Міністрів України № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 09.03.2006р., також просить визнати дії командира військової частини А 0235, неправомірними, та зобов'язати відповідача провести відповідний перерахунок грошового забезпечення за період з 01.04.2006р. по 01.01.2008р. з урахуванням надбавки за безперервну військову службу відповідно до Указу Президента України № 389 від 05.05.2003р. та 100-відсоткової надбавки відповідно до Указу Президента України № 173 від 23.02.2002р. з 01.04.2006р. по 01.01.2008р. та виплатити суму заборгованості.

Ухвалою суду від 29.06.2011р. поновлено строк звернення до адміністративного суду.

Ухвалами суду від 30.06.2011р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

До початку судового засідання позивач надав суду заву про зміну позивних вимог, фактично уточнивши вимоги, та просить вважати відповідачем військову частину А 0235 та визнати дії командування військової частини А 0235 у частині не проведення відповідного перерахунку грошового забезпечення за період з 01.04.2006р. по 01.01.2008р. з урахуванням надбавки за безперервну військову службу відповідно до Указу Президента України № 389 від 05.05.2003р. та 100-відсоткової надбавки відповідно до Указу Президента України № 173 від 23.02.2002р. з 01.04.2006р. по 01.01.2008р. та не сплати суми заборгованості, протиправними, зобов'язати відповідача провести відповідний перерахунок грошового забезпечення позивачу за період з 01.04.2006р. по 01.01.2008р. з урахуванням надбавки за безперервну військову службу відповідно до Указу Президента України № 389 від 05.05.2003р. та 100-відсоткової надбавки відповідно до Указу Президента України № 173 від 23.02.2002р. з 01.04.2006р. по 01.01.2008р. та виплатити суму заборгованості.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, з врахуванням уточнення позову, надав суду пояснення в обґрунтування вимог, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, з мотивів, наведених у запереченні, що долучені до матеріалів справи. Вважав їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (а.с. 65-76).

Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу у військовій прокуратурі ВМС України на посаді слідчого з особливо важливих справ відділу нагляду за додержанням законів при проваджені оперативно-розшукової роботи діяльності, дізнання та досудового слідства.

Військова прокуратура Військово-Морських Сил України перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині А0235.

Частиною 1 статті 46 Закону України „Про прокуратуру" визначено, що військовослужбовці військових прокуратур у своїй діяльності керуються Законом України „Про прокуратуру" і проходять службу відповідно до Закону України „Про загальний військовий обов'язок і військову службу" та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види постачання і забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України. Військовими прокурорами і слідчими призначаються громадяни України з числа офіцерів, які проходять військову службу або перебувають у запасі і мають вищу юридичну освіту.

Згідно частини 5 статті 52 Закону України „Про прокуратуру" грошове утримання прокурорів, слідчих, службовців та інших працівників військових прокуратур здійснюється Міністерством оборони України.

Статтею 9 Закону України "Про прокуратуру", встановлено, що за офіцерами, відрядженими для роботи в органах державного управління, в установах та організаціях зберігаються всі види матеріального забезпечення, гарантії та пільги за рахунок бюджету Міністерства оборони України.

Працівники органів військових прокуратур та територіальних спеціалізованих прокуратур входять до єдиної системи Генеральної прокуратури України. Регламентація їх діяльності визначена без поділу на те, у якій територіальній чи військовій прокуратурі вони проходять службу, підпорядковані одному Генеральному прокуророві України, у відповідність статей 6, 13 Закону України „Про прокуратуру".

На працівників військових прокуратур поширюється чинність Дисциплінарного Статуту прокуратури України.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991р. № 2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 2 цього Закону ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах та свободах, визначених законодавством України.

Гарантії соціального захисту військовослужбовців та всі види матеріального забезпечення визначені абзацом 6 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 104 від 07.02.2001р., які здійснюються за рахунок бюджету Збройних Сил України.

Указами Президента України "Про посилення захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" № 173 від 23.02.2002р та "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" № 389 від 05.05.2003р., встановлені не окремі умови праці, а форми посиленого соціального захисту військовослужбовців у вигляді щомісячної надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) та надбавки за безперервну військову службу.

Відповідно пункту 1.3 "Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України", затвердженої наказом Міністра оборони України від 26.05.2003р. № 149 (який видано у відповідності до Указу Президента України № 389 від 05.05.2003р.), зазначено, що конкретні розміри надбавки військовослужбовцям військових прокуратур у залежності від результатів їх службової діяльності встановлюються наказами військових прокурорів регіонів, Військово-Морських Сил Збройних Сил України та гарнізонів.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" № 268 від 09.03.2006р., були встановлені нові розміри посадових окладів працівників органів прокуратур, у тому числі військових. Зазначеним спеціальним правовим актом, розповсюдженим на всі органи прокуратури, визначені умови оплати праці її працівників. Умови оплати праці, затверджені цією постановою застосовуються з 1 січня 2006 року.

Відповідно пункту 5 зазначеної Постанови, грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах складається з посадового окладу, інших виплат, установлених цією постановою, а також окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, встановлених у розмірі і в порядку, що визначаються законодавством для військовослужбовців.

Дію цієї постанови (пункт 5) поширено також на військовослужбовців, які проходили службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах. У той же час, на військовослужбовців, які проходили службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, поширювалась дія абзаців третього і шостого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ" від 07.02.2001р. № 104. Зокрема, відповідно до них за відрядженими особами зберігались всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджету Збройних Сил України.

Що стосується посилання відповідача в своїх запереченнях на лист заступника Генерального прокурора України (вих. № 11/1/1-18-654 від 03.05.2006р.) та заступника Міністра оборони України (вих. № 220/1867 від 04.05.2006р.), що даний лист відображає позицію Генеральної прокуратури України щодо тлумачення існуючих норм, суд вважає, що він не може бути документом діючого законодавства і не тягне за собою ніяких правових наслідків.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, відмова командира військової частини А 0235, яка викладена у листі № 512 від 22.04.2011р., щодо проведення донарахування позивачу грошового забезпечення, у вигляді надбавки за безперервну військову службу і 100-відсоткової надбавки та проведення відповідного перерахунку є неправомірною (а.с. 27-28).

Крім цього, вказаний спільний лист, є категорично протилежний змісту частин 1 та 2 статті 22 Конституції України, згідно з якою, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже, у судовому засіданні знайшли підтвердження доводи позивача, що обсяг прав позивача в частині отримання надбавок, передбачених Указами Президента України № 173 від 23.02.2002р. та № 389 від 05.05.2003р., які нараховувалися та виплачувалися до 01 квітня 2006 року, не може бути звуженим із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої служби, органів прокуратури, судів та інших органів" № 268 від 09.03.2006р., а тому вони підлягають відновленню.

Таким чином, з врахуванням зазначеного, системного аналізу діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 268 позивачу повинен був бути здійснений перерахунок грошового забезпечення з 1 квітня 2006 року з урахуванням нового розміру посадового окладу із збереженням раніше виплачуваних видів грошового забезпечення, тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, повний текст постанови складено підписаний 12.07.2011р.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1, задовольнити.

Визнати дії командування військової частини А 0235 у частині не проведення відповідного перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.04.2006р. по 01.01.2008р. з урахуванням надбавки за безперервну військову службу відповідно до Указу Президента України № 389 від 05.05.2003 та 100-відсоткової надбавки відповідно до Указу Президента України № 173 від 23.02.2002 з 01 квітня 2006 року по 01 січня 2008 року та не сплати суми заборгованості, протиправними.

Зобов'язати відповідача провести відповідний перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.04.2006р. по 01.01.2008р. з урахуванням надбавки за безперервну військову службу відповідно до Указу Президента України № 389 від 05.05.2003 та 100-відсоткової надбавки відповідно до Указу Президента України № 173 від 23.02.2002 з 01 квітня 2006 року по 01 січня 2008 року та виплатити суму заборгованості.

Стягнути з Державного бюджету України (31113095700007, ГУДК в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3(три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

СуддяпідписО.В. Мінько

З оригіналом згідно

СуддяО.В. Мінько