Постанова № 17074445, 07.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 липня 2011 року17:03 № 2а-1134/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Четвертак Я. І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Інвест"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

проскасування податкових повідомлень - рішень

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1 від 22.02.2011 р., ОСОБА_2, довіреність № 1 від 22.02.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 221/9/10-209 від 12.01.2011 р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Інвест" (далі - позивач, ТОВ "КУА "Капітал Інвест") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень від 20.01.2011 р. №№ 0000183540/0, 0000172201/0, 0000131705/0, 0000192201/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за підсумками проведеної планової виїзної перевірки позивача, в управлінні якого перебувають активи пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Поступ", неправомірно визначені податкові зобовязання з податку на прибуток та з податку на доходи фізичних осіб, а також неправомірно застосовано штрафні санкції.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що органом податкової служби правомірно визначено суми податкових зобовязань та штрафних санкцій. Обгрунтування своєї правової позиції відповідач виклав у письмових заперечення, доданих до матеріалів справи та в поясненнях, наданих в судових заіданнях.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Інвест" управляє активами пайового недиверсифікованого венчурного фонду закритого типу "Поступ" (реєстраційний код за ЄДРІСІ 233152, запис від 13.05.2005 р.) (далі - ПЗНВІФ «Поступ»).

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.05.2005 року по 30.09.2010 року, за наслідками якої складено Акт № 361/22-01/33301420 від 30.12.2010 р., яким встановлено порушення:

- п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" - підприємством неправомірно завищено валові витрати на суму в розмірі 80 000 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 20 000,0 грн. у тому числіі по періодах: 4 квартал 2009 року в сумі 20 000,0 грн.

- п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого за 3 квартал 2010 року зменшено збиток від операцій з акціями та іншими корпоративними правами на суму 1 696 000,0 гри. та збиток від операцій з облігаціями на суму 3 803 200,0 грн.

- п.3.1 ст.3, пп.4.1.6. п.4.1 ст.4, п.10.1 ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 310 460,00 грн. за відповідні звітні періоди:

-за 2 квартал 2009 року - 304 114.00 грн.;

-за 3 квартал 2009 року - 958 846,00 грн.;

- за 4 квартал 2009 року - 47 500,00 грн.

- пп. «ї»п.1.3 ст. 1; пп. «г» 4.2.9 п. 4.2 ст.4; пп. «а»п. 17.2 ст.17; п. 1.15 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1005,00 грн.

Також у вказаному акті перевіркою встановлено наявність фінансових операцій, які мають ознаки сумнівності у відповідності критеріїв, регламентованих п.1, п.3, п.4 Положення «Про банк даних про сумнівні фінансові операції», затвердженого Наказом ДПА України від 21.05.03 № 233. та порушення п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем завищено залишок від'ємного значення , який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з податку на додану вартість за період з 25.02.05р. по 30.09.10р.,. в т.ч. :листопад 2007р. - 2239,00 грн.; грудень 2007р.-2 239,00 грн.: січень 2008р.-2719.00 грн.; лютий 2008р. -2719.00 грн.; березень 2008р. -2719,00 грн.: квітень 2008 р.-2 719,00 грн.; травень 2008 р.-2 719.00 грн.

За результатами проведення перевірки відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 20.01.2011 р. № 0000192201/0, яким на підставі встановленого порушення п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму штрафних санкцій у сумі 680,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 20.01.2011 р. № 00000131705/0, яким на підставі встановленого порушення пп. «ї»п.1.3 ст. 1; пп. «г»4.2.9 п. 4.2 ст.4; пп.. «а»п. 17.2 ст.17; п. 1.15 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено суму податкового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1256,00 грн. у тому числі штрафні (фінансові) санкції - 251,00 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 20.01.2011 р. № 0000172201/0, яким на підставі встановленого порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 20000,00 грн., у тому числі штрафні (фінансові) санкції - 5000,00 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 20.01.2011 р. № 0000183540/0, яким на підставі встановленого порушення п.3.1 ст.3, пп.4.1.6. п.4.1 ст.4, п.10.1 ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визанчено суму податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 1638075,00 грн., у тому числі штрафні (фінансові) санкції - 327615,00 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 20.01.2011 р. № 0000192201/0.

Судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що позивачем за період, що перевірявся, задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 2719,00 грн., що підтверджується також наявною в матеріалах справи копією податкової декларації з податку на додану вартість позивача за 4 місяць 2008 р.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що діяльність позивача, яка полягає в управлінні активами інвестиційного фонду, не оподатковується податком на додану вартість, а відтак, у позивача не було правових підстав на формування податкового кредиту, що призвело до порушення ним пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Нормою пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Відповідно до пп. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", зокрема, не є об"єктом оподаткування операції з діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 29 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)", поєднання діяльності з управління активами з іншими видами професійної діяльності на ринку цінних паперів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Виключний перелік видів діяльності, які заборонено здійснювати компанії з управління активами визначено ст. 30 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)".

Тобто, для компанії з управління активами не визначено заборони здійснювати іншу діяльність, не пов"язану з діяльністю на ринку цінних паперів, окрім визначеної ст. 30 зазначеного закону.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 цієї ж статті вказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, з огляду на наведені норми законодавтва, підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості наданих послуг, а з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість отриманих послуг, є факт реального надання послуг та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.

В свою чергу факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення придбаних послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

В судовому засіданні представники позивача зазначили, що кошти, віднесені ним до податкового кредиту, були сплачені підприємством в зв"язку з отиманням останнім послуг, пов"язаних з реєстрацією підприємства, виготовленням печаток, придбання матеріальних цінностей, оборотно-сальдових відомостей, що підтверджується і Актом перевірки (а. 22) та іншою господарською діяльністю підприємства.

З урахуванням положень ст.ст. 29, 30 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" та якісних характеристик придбаних позивачем товарів та робіт, які свідчать про призначення для їх використання в господарській діяльності позивача та відповідають їй, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для накладення до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також суд звертає увагу, що як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Акту № 329/15-03 від 25.04.2008 р., ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі пп. "г" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" - анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "КУА "Капітал Інвест".

Згідно Акту про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва (п. 3) розмір податкової заборгованості позивача з ПДВ становить 0,00 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 20.01.2011 р. № 00000131705/0.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення стало те, що позивач, як податковий агент, мав утримати та сплатити до бюджету податок з доходів фізичних осіб, оскільки під час проведення перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва позивачем не були надані документ про сплату єдиного податку фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 та свідоцтво про державну реєстрацію.

Також представник відповідача зазначив, що зустрічна перевірка фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 не проводилась, доказів витребовування у позивача зазначених документів суду надано не було.

Представники позивача пояснили, що зазначені документи були в наявності у підприємства, а відтак, відсутні підстави для утримання та сплати податку, оскільки це призвело б до подвійного оподаткування.

Відповідно до п. 17.2, 1.15 ст. 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є, зокрема, для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент.

Податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до ст. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 є субєктом підприємницької діяльності та на момент господарських відносин з позивачем була платником єдиного податку, що підтверджується копією платіжного доручення про сплату єдиного податку за грудень 2008 р. - січень 2009 р. № 92 від 19.11.2008 р.

Актом перевірки встановлено, що за надані фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5 інформаційно-консультаційні послуги позивачем згідно рахунків-фактур № 406 від 23.01.2009 р. та № 419 від 30.01.2009 р. перераховувались кошти на загальну суму 6700 грн.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ТОВ "КУА "Капітал Інвест" не повинно утримувати податок з доходів при перерахуванні коштів за надані послугифізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 в січні 2009 р.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 20.01.2011 р. № 0000172201/0.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що підставою для винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення стало те, що позивачем порушено п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: позивачем неправомірно завищено валові витрати на суму сплачену ФОП ОСОБА_6 за юридичну допомогу щодо звернення стягнення за банківською гарантією від 07.12.2009 р., яка фактично була надана Інституту спільного інвестування Пайовий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд закритого типу "Поступ" в розмірі 80000,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 20000,00 грн. за 4 квартал 2009 р., оскільки зазначена послуга не була використана позивачем в рамках його господарської діяльності

При цьому представник відповідача в обгрунтування своїх заперечень посилався на норми ст. 23 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)", пп. 4.2.8 п. 4.2 тс. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" пп. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Актом перевірки встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що ТОВ «КУА «Капітал Інвест»укладено попередній договір з Адвокатом ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) №1 про надання юридичної допомоги щодо і зернения стягнення за банківською гарантією від 07.12.2009 р.

Згідно з п.1.1 договору ТОВ «КУА «Капітал Інвест»(надалі Клієнт) доручає, а ОСОБА_6 бере на себе зобов'язання від свого імені за дорученням Клієнта або від імені Клієнта і за його дорученням надати на території України і Республіки Казахстан комплексну юридичну допомогу щодо звернення стягнення з ВАТ "БТА БАНК", Самал-2, вул. Жолдасбекова, 97, 050051, Алмати, Республіка Казахстан (надалі за цим договором «Боржник») за банківською гарантією, в т.ч. проведення попередніх переговорів з Боржником, підписання Протоколу погодження основних умов реструктуризації заборгованості або/і іншого подібного документу та організаційно-комунікативне забезпечення звернення стягнення, або іншим способом повернення коштів за банківською гарантією, право вимоги за якою належить Клієнту згідно Гарантії №01-63-1/590 від 05.03.2008 p., відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт від 23.02.2010 р. до попереднього договору №1 від 07.12.2009 р. про надання юридичної допомоги щодо звернення стягнення за банківською гарантією, фактично виконані наступні роботи:

- проведення попередніх переговорів з Боржником та іншими заінтересованими особами на території Республіки Казахстан, в т.ч. з представниками вищих органів влади і управління, з фахівцями в галузі права Республіки Казахстан, з питань погодження основних умов реструктуризації заборгованості за банківською гарантією право вимоги за якою належить Клієнту згідно Гарантії №01-63-1/590 від 05.03.08 р.

Загальна вартість робіт за даним договором складає 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень.

До перевірки також було надано юридичний звіт за попереднім договором №1 від 07.12.2009 р. про надання юридичної допомоги щодо звернення стягнення за банківською гарантією в якому зазначено, що в період з 10 грудня 2009 р. по 12 грудня 2009 р. Адвокатом ОСОБА_6 у відповідності до умов попереднього договору №1 від 07.12.2009 р. про надання юридичної допомоги щодо звернення стягнення за банківською гарантією на території Казахстану в м. Астана було проведено попередні переговори з державними особами Республіки Казахстан щодо умов повернення коштів та організаційно-комунікативного забезпечення погашення заборгованості AT «БТА Банк», контрольний пакет акцій якого належить Республіці Казахстан, за банківською гарантією від 05.03.2008 р. за №01-63-1/590 виданої для пред'явлення ТОВ «Компанії з управління активами «Капітал Інвест»пайовий венчурний інвестиційний фонд «Поступ»), адреса: Україна, м. Київ, вул.. Червоноармійська/Басейна, 1-3/2 (літ.А).

Розрахунки між суб'єктами господарської діяльності проводились наступним чином: станом на 07.12.09 р. ТОВ «КУА «Капітал Інвест» сплатило частку в розмірі 10 000,0 грн., шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ФОП ОСОБА_6 (банківська виписка по рахунку НОМЕР_2 відкритому у ВАТ «БТА Банк» від 07.12.09 на суму 10 000,0 грн. з призначенням платежу „за юридичну допомогу згідно договору 1 від 07 грудня 2009 р. без ПДВ"), суму в розмірі 70 000,0 грн. ТОВ «КУА «Капітал Інвест»сплатило на рахунок ФОП ОСОБА_6 08.12.09 р. (банківська виписка по рахунку НОМЕР_2 відкритому у ВАТ «БТА Банк»: від 08.12.09 на суму 70 000,0 грн. з призначенням платежу „за юридичну допомогу згідно договору 1 від 07 грудня 2009 р. без ПДВ").

Таким чином, приймаючи до уваги викладене, суд прихїодить до висновку, що ТОВ «КУА «Капітал Інвест» діяло в інтересах ПНВІФЗТ "Поступ".

ТОВ «КУА «Капітал Інвест» відповідну суму в розмірі 80 000,0 грн. включено до складу скоригованих валових витрат за звітний період 4 квартал 2009 р.

У відповідності до положень ст. 3 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», в редакції від 15 грудня 2005 року на момент виникнення спірних правовідносин, інститут спільного інвестування (далі - ІСІ) - корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов'язану з об'єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість; компанія з управління активами - господарське товариство, яке здійснює професійну діяльність з управління активами ІСІ на підставі ліцензії, що видається Комісією; кошти спільного інвестування - кошти, залучені від інвесторів ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані за активами ІСІ; активи інституту спільного інвестування - сукупність майна, корпоративних прав та вимог, сформована за рахунок коштів спільного інвестування.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», пайовий інвестиційний фонд - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», бухгалтерський та податковий облік операцій та результатів діяльності зі спільного інвестування, яка проводиться компанією з управління активами через пайовий інвестиційний фонд, здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності та обліку операцій та результатів діяльності інших пайових інвестиційних фондів, активи яких перебувають в її управлінні.

Згідно з пп. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валового доходу кошти спільного інвестування, а саме кошти залучені від інвесторів інститутів спільного інвестування (ІСІ), доходи від здійснення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані за активами ІСІ, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від здійснення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону».

Разом з тим, на виконання вимог Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", пункту 8 розділу XI Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 02.07.2002 р. № 196 затвердила Положення про склад і розмір витрат, що відшкодовуються за рахунок активів інституту спільного інвестування.

Зазначеним Положенням, встановлено склад витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок активів ІСІ ( п. 1.1).

Вказаний перелік є вичерпним і не містить в собі витрат на юридичну допомогу.

Пункт 1.3 ст. 1 Положення визначає, що інші витрати, не передбачені пунктом 1.1. цього Положення, здійснюються компанією з управління активами за власний рахунок.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було правомірно віднесено на валові витрати підприємства суму сплачену ФОП ОСОБА_6 за юридичну допомогу щодо звернення стягнення за банківською гарантією від 07.12.2009 р.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 20.01.2011 р. № 0000183540/0 суд зазначає наступне.

В судовому засіданні представник відповідача в обгрунтування правомірності зазначеного повідомлення-рішення посилався на той факт, що оформлення ТОВ КУА «Капітал Інвест» від імені ПЗНВІФ «Поступ» договорів про відступлення права вимоги, в яких зазначено відступлення права вимоги на конкретні обєкти нерухомості за інвестиційними договорами, не є грошовою вимогою, а відповідно до п.1 розділу ІІ Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування до складу активів ІСІ входять лише грошові вимоги за реалізовані активи ІСІ, а об"єкти нерухомості не включаються до складу активів ІСІ.

Тому, на думку відповідача, позивач отримав дохід у вигляді різниці між номінальною вартістю облігацій і ціною договорів відступлення права вимоги. Зазначені грошові кошти кваліфіковані контролюючим органом як дохід позивача, отриманий ним з інших джерел, який не підпадає під дію пп. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що, в свою чергу, спричинило нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 1310460,00 та штрафних (фінансових санкцій) на суму 327615,00 грн.

Також представник відповідача зазначав про недоцільність укладення інвестиційних договорів між позивачем (Інвестор за договорами) та ТОВ "Автопромхім" (Емітент за договорами), оскільки такі інвестиційні договори не створюють додаткових зобов"язань між сторонами, ніж ті, що випливають з договорів купівлі-продажу облігацій та договорів резервування. Проте, на підставі саме інвестиційних договорів в подальшому відступалось право вимоги новим кредиторам - фізичним особам.

Представники позивача спростовували обгрунтування відповідача тим, що законодавством України підприємство не обмежене у праві укладати договори, які не передбачені актами цивільного закондавства, якщо вони відповідають загальним засадам законодавства та укладені на реалізацію права на врегулювання своїх відносин на власний розсуд.

Пункт 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до підпункту 4.2.8 пункту 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не включаються до складу валового доходу платника податку кошти спільного інвестування, а саме кошти, залучені від інвесторів інститутів спільного інвестування (ІСІ), доходи від здійснення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані за активами ІСІ.

Підпунктом 4.1.6 п. 4.1 визначено, але не виключно, інші джерела доходу, які включаються до валового доходу.

У відповідності до положень ст. 3 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», інститут спільного інвестування (далі - ІСІ) - корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд; активи інституту спільного інвестування - сукупність майна, корпоративних прав та вимог, сформована за рахунок коштів спільного інвестування;

Управління активами ІСІ здійснює компанія з управління активами. Компанією з управління активами є господарське товариство у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, що створюється відповідно до законодавства України.

Разом з тим, на виконання вимог Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", пункту 8 розділу XI Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 11.01.2002 р. № 12 затвердила Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ зазначеного Положення до складу активів ІСІ входять грошові кошти, цінні папери, банківські метали, корпоративні права, нерухомість, грошові вимоги за реалізовані активи ІСІ та видані позики, інші активи відповідно до вимог законів України.

Разом з тим, до складу активів, відповідно до вказаного Положення входять і інші активи відповідно до вимог законів України.

Так, пункт 2 розділу ІІ Положення наводить вичерпний перелік того, що не можуть включати активи ІСІ, а саме, а) цінні папери, випущені компанією з управління активами, зберігачем, реєстратором та аудитором (аудиторською фірмою) цього ІСІ та їх (його, її) пов'язаними особами; б) цінні папери іноземних держав та іноземних юридичних осіб, не допущені до торгів на одній з провідних іноземних бірж чи торговельно-інформаційних систем, перелік яких визначається Комісією; в) цінні папери інших ІСІ; г) векселі та ощадні (депозитні) сертифікати на суму більш як 10 відсотків вартості активів ІСІ, крім випадків, передбачених пунктами 2 та 3 розділу IV цього Положення; ґ) похідні (деривативи), товаророзпорядчі цінні папери, заставні; д) сертифікати фондів операцій з нерухомістю (сертифікати ФОН); е) приватизаційні цінні папери; є) договори про участь у фонді фінансування будівництва (ФФБ); ж) цінні папери іноземних емітентів, якщо вартість таких цінних паперів становить понад 20 відсотків загальної вартості активів ІСІ (з урахуванням вимог підпункту "б" цього пункту).

Вимоги підпунктів "б", "г", "ґ" та "д" цього пункту не застосовуються до венчурних фондів.

Як вже зазначалось вище, відповідно до ст. 23 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», бухгалтерський та податковий облік операцій та результатів діяльності зі спільного інвестування, яка проводиться компанією з управління активами через пайовий інвестиційний фонд, здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності та обліку операцій та результатів діяльності інших пайових інвестиційних фондів, активи яких перебувають в її управлінні.

Системно-логічний аналіз зазначених норм, дає право стверджувати, що відступлення права вимоги на конкретні обєкти нерухомості за інвестиційними договорами, не підпадає під перелік, визначений пункт 2 розділу ІІ Положення, є активом ІСІ, а тому позивач правомірно скористався пільгою, встановленою пп. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем надано достатні докази в обгрунтування позовних вимог.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних, достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та не довів правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 20.01.2011 р.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Інвест" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0000183540/0 від 20.01.2011 року.

3. Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0000172201/0 від 20.01.2011 року.

4. Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 00000131705/0 від 20.01.2011 року.

5. Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0000192201/0 від 20.01.2011 року.

6. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Інвест" (ідентифікаційний код 33301420) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 07.07.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 14.07.2011 року.

Суддя Ю.Т. Шрамко