Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
16 травня 2011 року № 2а-2746/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Добрівської Н.А.,
за участю секретаря судового засідання Щерблюк А.І.,
та представника позивача Галанзовського С.І.,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомКиївського міського центру зайнятості
доОСОБА_2
простягнення коштів у розмірі 3661,36 грн. В С Т А Н О В И В:
25 лютого 2011 року Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 3661,36 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем в добровільному порядку не повернута сума соціального забезпечення (допомога по безробіттю), сплачена на підставі подання останнім неправдивих відомостей при отриманні статусу безробітного.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позові, оскільки на день розгляду справи в суді неправомірно отримані відповідачем кошти не сплачені.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що про наказ, яким його було призначено на посаду виконроба ТОВ «НФО Монфор-Нафтосервіс»він дізнався лише в травні 2010 року, заробітна платня йому товариством не виплачувалась. При цьому, відповідач визнав, що під час перебування на обліку у Соломянському районному центрі зайнятості йому здійснювались нарахування матеріальної допомоги, стипендії за післядипломне навчання, вартість якого була виплачена також районним центром зайнятості. Загальна сума соціальних виплат здійснених центром зайнятості за весь період перебування відповідача на обліку становить біля 10 тисяч гривень. Таким чином, заперечення відповідача проти позову ґрунтуються лише на неправомірності наказу про його призначення на посаді виконроба будівництва ТОВ «НФО Монфор-Нафтосервіс», що винесений заднім числом.
Заслухавши пояснення осіб, які зявились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 зареєструвався в Соломянському районному центрі зайнятості як такий, що шукає роботу на підставі його заяви від 20.01.2010 року. Наказом Соломянського районного центру зайнятості за № 314/130 від 20.01.2010 року ОСОБА_2 призначено допомогу по безробіттю у встановленому законодавством розмірі.
23.03.2010 року між відповідачем та Соломянським районним центром зайнятості було укладено договір № 98 на підвищення кваліфікації ОСОБА_2 в Національному авіаційному університеті за навчальною програмою: застосування основних компютерних програм на підприємстві строком на 3 місяці з метою сприяння подальшому працевлаштуванню. Строк дії договору з 26.03.2010 року по 31.05.2010 року.
На підставі наказу № 2354/566п від 26.03.2010 року відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до п.п.4 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування на випадок безробіття»на час проходження підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості.
Наказом № 2355/567п від 26.03.2010 року відповідача направлено на підвищення кваліфікації та призначено матеріальну допомогу у визначений договором період.
31.05.2010 року ОСОБА_2 Національним авіаційним університетом Міністерства освіти і науки України видано свідоцтво про підвищення кваліфікації серія 12СПК № 614944.
Відповідно до довідки-розрахунку витрат коштів, нарахованих на випадок безробіття безробітного ОСОБА_2 від 10.02.2011 року № 862 останньому нараховано матеріальне забезпечення за період з 01.03.2010 року по 31.05.2010 року на загальну суму 8604,24 грн. (з них: допомога по безробіттю 1979,61 грн.; стипендія 5340,01грн.; вартість навчання 1284,62 грн.).
Відповідно до наказу № 4505/969п від 02.06.2010 року відповідачу припинена виплата матеріальної допомоги у період професійного навчання. Наказом Соломянського районного центру зайнятості № 4507/971п відповідачу скорочено виплату допомоги по безробіттю на строк до 90 календарних днів на підставі п.п.5 п.5 ст.31 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування на випадок безробіття».
Наказом № 6519/1592 від 05.07.2010 року ОСОБА_2 з 03.07.2010 року знято з обліку у звязку з невідвідуванням центру зайнятості протягом більше 30 календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування на підставі абзацу 4 п.п.2 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних.
На підставі спільного наказу Міністерства праці і соціальної політики України і Державної податкової адміністрації України № 259/407 від 12.07.2006р. служба зайнятості здійснює перевірку достовірності даних, які є підставою для надання матеріальної допомоги по безробіттю, шляхом звірки інформації з органами ДПА України і Пенсійного фонду України.
В процесі звірки отриманих даних з електронного файлу ДПА за І квартал 2010р. виявлено, що під час перебування на обліку в Соломянському районному центрі зайнятості ОСОБА_2 отримував дохід в ТОВ «НФО Монфор-Нафтосервіс».
З метою підтвердження інформації службою зайнятості була проведена перевірка на даному підприємстві, за результатами якої складено акт № 154 від 04.01.2011р. яким встановлено, що ОСОБА_2 працює на даному підприємстві на посаді виконроба будівництва з 01.03.2010 року (наказ про прийняття № 08/03-вк від 01.03.2010р.). Згідно розрахунково-платіжної відомості працівника за березень 2010 року ОСОБА_2 була нарахована заробітна плата у розмірі 1200,00 грн.
12.01.2011 року Соломянським районним центром зайнятості відповідачу направлено повідомлення про необхідність повернути кошти протягом 15 днів. Згідно поштового повідомлення про вручення рекомендованого відправлення лист центру зайнятості отримано відповідачем 13.01.2011 року.
На розрахунковий рахунок 31.01.2011р. відповідачем повернута допомога по безробіттю в сумі 1979,61 грн. та стипендію (частково) 2963,27 грн.
Таким чином, сума, що не повернута відповідачем на день звернення позивача до суду складає 3661,36 грн.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про зайнятість населення», Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006р. № 357.
Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначаються Законом України «Про зайнятість населення».
Згідно з положення ч.1 ст.18 цього ж Закону для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
На Державну службу зайнятості відповідно до абзацу девятого ч.1 ст.19 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»покладений обовязок реєструвати безробітних і надавати їм у межах своєї компетенції допомогу, в т. ч. і грошову, умови, порядок і строки виплати якої визначаються Розділом V «Матеріальне забезпечення на випадок безробіття»цього закону.
Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачено, що функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, зокрема контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.
Поняття «зайнятість»визначено в ч.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення»(в редакції на момент спірних правовідносин) як діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Згідно з п.«б»ч.3 ст.1 зазначеного Закону в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.
Частиною 2 статті 24 вказаного Закону встановлено, що професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організується державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних закладах державної служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Частинами 2, 3 статті 36 вказаного Закону встановлено обовязок застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно ч.2 ст.7 цього Закону професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях є одним із видів соціальних послуг за цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення».
Відповідно до положень статті 25 Закону України «Про зайнятість населення»визначено, що Держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій, зокрема такі, як виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації (п.п.«б»); виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю (п.п.«в»).
Підстави для припинення, відкладення виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття та скорочення їх тривалості визначаються статтею 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно п.1 ч.1 якої, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.
Абзацом 2 підпункту 1 пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007р. № 219 визначено, що громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг.
Враховуючи, що ОСОБА_2 згідно наказу № 08/03-вк від 01.03.2010р. перебував у трудових відносинах з ТОВ «НФО Монфор-Нафтосервіс»з 1 березня 2010 року, відповідно до вищезазначених положень законодавства підлягав зняттю з обліку в центрі зайнятості та не мав права на отримання допомоги по безробіттю та отримання інших соціальних послуг.
Частиною 2 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»встановлено обовязок застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч.3 ст.36 цього Закону).
З огляду на вищенаведені положення Закону, а також враховуючи, що ОСОБА_2 не повідомив центр зайнятості про своє працевлаштування, що є обставиною яка впливає на умови виплати забезпечення і надання соціальних послуг, отже, сума виплаченої йому допомоги по безробіттю та в період навчання з 01.03.2010р. по 31.05.2010р. у розмірі 3661,36 грн. підлягає поверненню.
Враховуючи, що відповідач безпідставно отримані кошти не повернув у повному обсязі, а визначену позивачем суму заборгованості належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення з ОСОБА_2 сплаченої допомоги по безробіттю та вартість навчання в розмірі 3661,36 грн.
Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст.69-71, 94, ст.ст.158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1 на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, код ЕДРПОУ 03491091) кошти в сумі 3 661 (три тисячі шістсот шістдесят одну) гривню 36 коп.
Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
СуддяДобрівська Н.А. Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 17.05.2011 року.
Судове рішення № 17074373, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 16.05.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2746/11/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: