Постанова № 17073645, 25.11.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2010 року 2а-7664/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Спиридонової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Касянчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Васильківської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

20.09.2010 року Васильківська обєднана державна податкова інспекція (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті штрафних санкцій у загальній сумі 8327,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної позивачем перевірки встановлено порушення відповідачем чинного законодавства, внаслідок чого до відповідача застосована штрафна санкція на загальну суму 8327,20 грн. за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив зазначивши, що перевірку, за результатами якої прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.03.2010 року, відповідачем проведено з порушенням норм чинного законодавства, а вказані рішення є протиправними, у звязку з чим просив відмовити у задоволені позову.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності-фізична особа 11.05.2004 року виконавчим комітетом Васильківської міської ради Київської області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), відповідно до цього зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 4442 та видане свідоцтво про державну реєстрацію.

Відповідач перебуває на обліку як платник податків у Васильківській ОДПІ з 11.05.2004 року відповідно до довідки № 429 від 22.06.2010 року, наданої Васильківською ОДПІ.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, працівниками ДПА в Київській області проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазину-кафе, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та використовується відповідачем для здійснення підприємницької діяльності.

За результатами перевірки складено акт № 0668/1000/23/НОМЕР_1 від 23.02.2010 року (зареєстрований 24.02.2010 року в органі ДПС за місцем здійснення діяльності субєкта господарювання).

Актом перевірки зафіксовано порушення відповідачем п. 1, 2, 8, 12 ст. 3, ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 року № 98/96-ВР, п. 2, п. 8 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ.

За наслідками зазначеної перевірки, на підставі акту перевірки, відповідачем 16.03.2010 року винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С»№ 0000272307, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 8167,20 грн. та № 0000282307, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 160,00 грн.

Не погоджуючись з рішеннями Васильківської ОДПІ № 0000272307 та № 0000282307 від 16.03.2010 року, позивачем оскаржено вказані рішення до Державної податкової адміністрації в Київській області (скарга від 24.03.2010 року).

Рішенням ДПА в Київській області № 116/О/25-017/74-257 від 29.03.2010 року скаргу ОСОБА_1 (вх. № 73/0 від 25.03.2010 року) на рішення Васильківської ОДПІ від 16.03.2010 року № 0000272307 та № 0000282307 про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ДПА в Київській області, ОСОБА_1 звернулася до ДПА України зі скаргою (вх. № 2047/С від 28.04.2010 року) на рішення Васильківської ОДПІ від 16.03.2010 року № 0000272307 та № 0000282307 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Рішенням ДПА України № 9158/7/25-0415 від 12.05.2010 року скаргу ОСОБА_1 (вх. № 2047/С від 28.04.2010 року) на рішення Васильківської ОДПІ від 16.03.2010 року № 0000272307 та № 0000282307 про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишено без розгляду.

Заперечуючи проти позовних вимог представником відповідача зазначено, що 23.02.2010 року, до приміщення магазину-кафе приходили особи чоловічої статі в кількості чотирьох осіб. На момент їхнього відвідування зі службового персоналу була присутня лише продавець. Останні сказали, що вони є співробітниками податкової служби та ними розпочата перевірки кафе. Проте не повідомити яка це перевірка, відповідно до якого Закону, з приводу чого вона проводиться, на підставі яких дозвільних документів, що затверджені керівником відповідного органу, хто безпосередньо з представників податкової служби (звання, посади, посвідчення) проводить податкову перевірку.

Вказані обставини, на думку представника відповідача, дозволяють поставити під сумнів законність проведеної перевірки і, як наслідок, правомірність прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача посилається на оскарження рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» № 0000272307 та № 0000282307 в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що відповідно до плану перевірок на лютий 2010 року ОСОБА_2 та ГДПРІ ОСОБА_3 23.02.2010 року на підставі направлення на право проведення перевірки від 23.02.2010 року № 1383 та № 1384 проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання поряду проведення розрахунків за товари (послуги), регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій магазину-кафе ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 2 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, торгових патентів, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи.

Пунктом 1 ст. 11 вказаного Закону визначені права органів державної податкової служби щодо здійснення документальних невиїзних перевірок (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Отже, документальні невиїзні та планові і позапланові виїзні перевірки діяльності суб'єктів підприємницької діяльності стосуються своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Законами, не пов'язаними з нарахуванням та сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів), є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 року, Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольними напоями та тютюновими виробами»від 19.12.1995 року № 481/95-ВР та Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 року № 98/96-ВР.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Статтею 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольними напоями та тютюновими виробами» передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Отже, поняття планових та позапланових виїзних перевірок, визначених статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не поширюються на перевірки по дотриманню вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольними напоями та тютюновими виробами»та Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

У межах повноважень, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», органи державної податкової служби проводять планові перевірки стосовно додержання порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги), інших вимог вказаного Закону згідно з затвердженими керівництвом податкових органів планами-графіками проведення перевірок. Перевірки, які не передбачені в планах-графіках органів державної податкової служби, але виникають за інших обставин, зокрема за дорученнями Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, вважаються позаплановими.

Також суд зазначає, що у матеріалах справи містяться копії плану перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності відділу контролю за субєктами господарювання, що здійснюють розрахунки в готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Київській області на лютий 2010 року (затверджений 30.01.2010 року), направлень на проведення перевірки від 23.02.2010 року № 1383 та № 1384, а також актів відмови від підписання розписки про ознайомлення з направленням на проведення перевірки та відмови від підписання матеріалів перевірки від 23.02.2010 року.

З вказаних матеріалів вбачається, що у продавця магазину-кафе, який використовується ОСОБА_1 для здійснення підприємницької діяльності, була наявна можливість ознайомитися з направлення на перевірку, в якому зазначено дату його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вигляд, підстави, дата початку і дата закінчення перевірки, посади, звання і прізвища посадових осіб органу ДПС, які проводитимуть перевірку, а також дізнатися яка це перевірка, відповідно до якого Закону, з приводу чого вона проводиться, на підставі яких дозвільних документів, хто безпосередньо з представників податкової служби (звання, посади, посвідчення) проводить податкову перевірку. Проте продавець вказаною можливістю не скористався.

Крім того, відмовляючись (що не заперечується позивачем) від підписання акту перевірки, у продавця (особа, в присутності якої проводилась перевірка) була можливість викласти у вказаному акті зауваження до перевірки та зафіксувати вказані, на думку представника відповідача, порушення, проте продавець ніяких зауважень до акту не вніс.

Також суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків; виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення; забезпечує безпеку діяльності органів державної податкової служби та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними службових обов'язків; запобігає, виявляє, припиняє корупційні діяння або інші правопорушення, пов'язані з корупцією, працівників органів державної податкової служби; складає протокол про вчинення корупційного діяння або іншого правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідно до закону; збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням. А тому суд вважає безпідставним твердження представника відповідача про те, що оперуповноважені ВПМ ДПІ в Обухівському районі не мають право проводить такого роду перевірки та підписувати такі акти, оскільки вказані працівники безпосередньо перевірку не проводили, а акт перевірки підписаний оперуповноваженими, як присутніми особами від податкової служби, а не як перевіряючими.

Щодо тверджень представника відповідача про те, що акт перевірки не зареєстрований жодним чином; всі необхідні відповідно до Закону документи, описані в акті, як ненадані, знаходились поруч, однак, з зазначених вище причин були співробітниками ДПС проігноровані; документи у продавця не вимагалися, а чек про продаж цигарок був роздрукований проте в акті вказана обставина не зазначена; не зняті відповідні звіти РРО, для встановлення необхідних фактів та об'ємів реалізації, стосовно проведення готівкового обігу (а саме пива та тютюнових виробів описаних в акті); наявність 18-ти цінників на товарах (які в акті зафіксовані як відсутні) суд зазначає наступне.

З акту перевірки № 0668/1000/23/НОМЕР_1 від 23.02.2010 року вбачається, що вказаний акт зареєстрований 24.02.2010 року в органі ДПС за місцем здійснення діяльності субєкта господарювання.

Відповідно до п. 4.7. наказу Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання, що перевірений, від підписання акта перевірки службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови. Не пізніше наступного дня акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок реєструється в єдиному журналі реєстрації актів та в той же день один його примірник (з відповідними додатками) передається керівнику або уповноваженій особі суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці обох примірників акта робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка одержала акт, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта.

Вказаний акт зареєстрований в органі ДПС за місцем здійснення діяльності субєкта господарювання 24.02.2010 року, тобто наступного дня після його складання, а тому відповідачем не порушено вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно з ст. 3 вказаного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3); видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3); вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг) (п.12 ст. 3).

У відповідності до ч. 1 ст.7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

Статтею 6 вищевказаного Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Так, перевіркою встановлено факт продажу за готівку тютюнових виробів, алкогольних напоїв, пива солодового в пляшках. РРО, РК та книги ОРО, торговий патент в оригіналі не надано, встановлено факт відсутності 18-ти цінників на товарах, що знаходяться в продажу, встановлено факт наявності у продажу товарів не облікованих будь-яким чином на місці їх реалізації на загальну суму 2680,60 грн. Як зазначає позивач накладні, книга обліку доходів та витрат, будь-які інші документи, що свідчать про оприбуткування товару в магазині відсутні, до перевірки не надані, чим порушено п. 1, п. 2, п. 8, п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 3, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Як вже зазначалося судом, відмовляючись від підписання акту перевірки, у продавця (особа, в присутності якої проводилась перевірка) була можливість викласти у вказаному акті зауваження до перевірки та зафіксувати вказані, на думку позивача, порушення, проте продавець ніяких зауважень до акту не вніс. Тому суд вважає, що вказані документи позивачу не надавалися, а зауважень до проведення перевірки у працівника відповідача не виникло.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що перевірка за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазину-кафе, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та використовується відповідачем для здійснення підприємницької діяльності проведена позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства та не бере до уваги твердження представника відповідача про зворотне.

Пунктом 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ визначено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції у випадках, порядках та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню субєктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Пункт 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.20.2000 року № 2181-ІІІ визначає, що податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції.

Згідно з ст. 22 вказаного Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному звіті, до субєктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 року № 98/96-ВР встановлено, що торговий патент повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого ч. 1 ст. 7 цього Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць.

Таким чином, суд вважає, що застосування до позивача, за наслідками перевірки, штрафних санкцій на загальну суму 8327,20 грн. є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених вимог і, відповідно, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України в особі Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції (код 13717863, р/р № 35217001000443 у Васильківському УДК, МФО 821018) заборгованість по сплаті штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 8327 (вісім тисяч триста двадцять сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Постанова у повному обсязі виготовлена 25 листопада 2010 року.