Постанова № 17073641, 24.11.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2010 року 2а-6174/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України до товариства з обмеженою відповідальністю «Назарі-таксі»про стягнення фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

21.06.2010 року Бориспільський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Назарі-таксі»(далі - відповідач) про стягнення з відповідача фінансової санкції (штрафу) в сумі 1700,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті фінансової санкції (штрафу) у сумі 1700,00 грн., визначеного постановою територіального управління Головавтотрансінспекції в Київській області № 001492 від 08.04.2009 року, винесеною відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Представник позивача 23.11.2010 року подав до суду заяву, в якій повністю підтримав позовні вимоги та просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Заперечень проти позову до суду не надавав, заяв чи клопотань щодо розгляду справи за його відсутності до суду не надсилав. Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи і наявні у справі докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснював перевезення пасажирів відповідно до ліцензії Головної державної інспекції на автомобільному транспорті серії АВ № 449839 від 17.12.2008 року.

Згідно з абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі є, зокрема, для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, дорожній лист, інші документи, передбачені законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що спеціалістами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в м. Києві, на підставі завдання на перевірку № 028892 від 23.02.2009 року, проведено перевірку додержання законодавства України про автомобільний транспорт у місці посадки та висадки пасажирів, розташованому в районі будинку № 13 пл. Вокзальної у м. Києві.

Під час перевірки автотранспортного засобу марки «Опель», номерний знак АА 3963 НХ, серія і номер свідоцтва про реєстрацію ААС № 573372, який використовується відповідачем для автомобільних перевезень, виявлено відсутність ліцензійної картки, що є порушенням вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 104782 від 23.02.2009 року.

Про час і місце розгляду справи про порушення, вказане в акті перевірки, відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями журналу реєстрації вихідної кореспонденції № 10/01-09.

На підставі акту перевірки позивачем прийнято постанову № 001492 від 08.04.2009 року про застосування фінансових санкцій, згідно якої до відповідача на підставі абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»застосовано фінансову санкцію у розмірі 1700,00 грн.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, за додержанням, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 № 1567 (надалі - Порядок).

Постанова № 001492 від 08.04.2009 року була направлена відповідачу згідно з п. 29 Порядку, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією журналу реєстрації вихідної кореспонденції № 10/01-09.

Відповідно до п. 28 Порядку, фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до Державного бюджету України відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 128, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Назарі-таксі»до Державного бюджету України (на рахунок 31115106700001, УДК у Київській області та м. Києві, МФО 821018, код ОКПО 24074109, код платежу 21081100 адмін. штрафи) фінансову санкцію (штраф) у сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.