Постанова № 17073510, 26.01.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2011 року           9568/10/1070

Київський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого -                                        судді Щавінського В.Р.

при секретарі судового засідання -           Талалакіну С.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 –представник за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 –представник за довіреністю;                               

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області

до Відкритого акціонерного товариства „Росава”

простягнення податкового боргу, - в с т а н о в и в: Білоцерківська ОДПІ в Київській області звернулася з позовом до суду з вимогою про стягнення з ВАТ „Росава” податкового боргу в сумі 2129998,47 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість, а саме: за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в сумі 2098536,62 грн.; за несвоєчасну сплату податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 22445,75 грн.; за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання, а саме податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки в сумі 9016,10 грн. Вказує, що відповідач у добровільному порядку суму заборгованості не погасив тому позивач звернувся до суду.

У судовому засіданні представником позивача було уточнено позовні вимоги, оскільки відповідачем частково сплачено податковий борг в сумі 25486,89 грн.

У подальшому під час судового засідання представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, просив стягнути з відповідача суму податкового боргу в сумі 2104511,58 грн.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

19.07.1999 р. ВАТ „Росава” зареєстровано Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №108227.

Згідно довідки від 28.12.1991 р. №19 відповідача було взято на облік платників податків до Білоцерківської ОДПІ в Київської області.

ВАТ „Росава” до Білоцерківської ОДПІ в Київській області було подано податкові декларації з податку на додану вартість, а саме: за грудень 2009 р. (сума до сплати 577820,00 грн. з них сплачено 54961,00 грн.) податковий борг – 522859,00 грн.; за січень 2010 р. – 23379,00 грн.; за лютий 2010 р. – 23899,00 грн.; за квітень 2010 р. – 62289,00 грн.; за травень 2010 р. – 81087,00 грн.; за червень 2010 р. – 274529,00 грн.; за липень 2010 р. – 303434,00 грн.; за серпень 2010 р. – 763272,00 грн.; за вересень 2010 р. – 38241,00 грн., в яких відповідач самостійно зазначив суму ПДВ , яка підлягає сплат в бюджет.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі –Закон України №2181-ІІІ), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування , який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетом та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів).

Згідно ст. 1 п. 1.1 Закону України №2181-ІІІ, платники податків— юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Платники податків, відповідно до підпункту 4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України №2181-ІІІ, самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації , крім випадків, передбачених п.п. 4.2.2. пункту 4.2. , а також п. 4.3 цієї статті .

Згідно з п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ, податкова декларація подається за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових платежів) – протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закон України №2181-ІІІ, податкове зобов‘язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації .

Відповідно до вимог п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону Українги №2181-ІІІ, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що у строк , визначений п.п.5.3.1п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ, відповідач податкове зобовязання у сумі 2092989,00 грн. самостійно не сплатив.

Працівниками відділу адміністрування ПДВ Білоцерківської ОДПІ була проведена перевірка своєчасності сплати ПДВ платником податку.

Під час перевірки було виявлено, що відповідач несвоєчасно сплатив ПДВ, порушив строки сплати ПДВ передбачених п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закон України № 2181-ІІІ та пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 р. (далі-Закон України №168-97-ВР) за грудень 2008 р.

Вказане порушення зафіксоване в Акті про результати проведення перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість від 20.10.2010 р. № 3343/15-3/582.

          Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень – рішень платниками податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. № 253, у разі виявлення порушень, не пов’язаних з порушенням податкового законодавства, орган державної податкової служби відповідно до вимог нормативно – правових актів, контроль за виконанням яких покладено на органи державної податкової служи, приймає та надсилає суб’єкту господарювання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Пунктом 7.2 зазначеного Порядку передбачено, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій складається на розраховану суму штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами перевірки заступником начальника Білоцерківської ОДПІ до відповідача було застосовано фінансові (штрафні) санкції по податку на додану вартість в розмірі 10% в сумі 5343,40 грн., про що винесено податкове повідомлення – рішення від 20.10.2010 р. № 3485/15-3/405/0.

Вищевказане податкове повідомлення – рішення отримане відповідачем.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання,— у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання,— у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання,— у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Відповідно до преамбули Закону України №2181-ІІІ, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетом та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів).

Згідно ст. 1 п. 1.1 Закону України №2181- ІІІ, платники податків— юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Згідно п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст.6 Закону України № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Позивачем було надіслано на адресу відповідача першу податкову вимогу № 1/202 від 30.08.2010 р. та другу податкову вимогу № 2/222 від 05.10.2010 р.

Вищезазначені податкові вимоги були отримані відповідачем, про що свідчить відмітка на корінцях податкових вимог.

Відповідно до п. 16.4.1 ст. 16 Закону України №2181-ІІІ, за несвоєчасну сплату податкової заборгованості відповідачу нарахована пеня в сумі 204,22 грн.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, загальна заборгованість по ПДВ становить 2098536,62 грн.

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. N 2535-XII використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно ст. 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно ст. 17.Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідач подав до Білоцерківської ОДПІ в Київській області розрахунок суми податку по орендній платі за земельні ділянки з юридичних осіб за 2010 р., в якому самостійно визначив суму податкового зобов’язання, яке підлягало погашенню шляхом щомісячної оплати по 4508,05 грн. За серпень – вересень 2010 р. відповідач мав сплатити відповідно до розрахунку 9016,10 грн., а сплатив 3041,14 грн., сума 5974,96 грн. залишилася не сплаченою, тому вона є податковим боргом по орендній платі за земельні ділянки з юридичних осіб.

Враховуючи вищевикладене загальна сума податкового боргу відповідача становить 2104511,58 грн.

Судом встановлено, що відповідачем заборгованість по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за ІІІ квартал 2010 р. сплачено.

Відповідно до п.п 5.4.1 п. 5.4 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки, відповідач повністю податкову заборгованість не сплатив, а тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, ст. ст. 94, 158-163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Росава” (09108, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 8, код за ЄДРПОУ 00152269) на користь держави в особі Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області податкову заборгованість в сумі 2104511 (два мільйони сто чотири тисячі п’ятсот одинадцять) грн. 58 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                     Щавінський В. Р.