Постанова № 17073446, 19.04.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2011 року 6925/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Щавінського В.Р. при секретарі судового засідання - Талалакіну С.М., за участю представників сторін:

- від прокуратури: Сазонова С.В., Василюк О.Г. - прокурори;

- від позивача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю.

- від відповідача: ОСОБА_4 представник за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СВС-Груп”

до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

за участю Прокуратури Київської області

про визнання протиправними дій Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції, внаслідок відсутності законних підстав для проведення невиїзної документальної повторної перевірки, результати якої оформлено актом від 09.07.2010 р. №918/23/32783410 та скасування податкового повідомлення-рішення №0001292300/0 від 13.07.2010 р. -

в с т а н о в и в:

ТОВ „СВС-Груп” звернулось з вказаним позовом до суду та просить визнати дії Іванківської МДПІ Київської області щодо проведення невиїзної документальної повторної перевірки, результати якої оформлено актом від 09.07.2010 р. №918/23/32783410 протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.07.2010 р. №0001292300/0.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 08.07.2010 р. відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ „СВС-Груп” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ в рахунок зменшення податкового зобовязання з цього податку наступних податкових періодів за грудень 2009 р. у розмірі 375094 грн. та січень 2010 р. у розмірі 188179,00 грн. за результатами якої складено акт від 09.07.2010 р. №918/23/32783410 (далі Акт перевірки).

Вказує, що 13.07.2010 р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001292300/0, відповідно до якого позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 563273,00 грн., у т.ч. за грудень 2009 р. 375094,00 грн. та січень 2010 р. 188179,00 грн.

Вважає, що податкове повідомлення-рішення №0001292300/0 від 13.07.2010 р. не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки ґрунтується на матеріалах перевірки, яка проводилась без наявності законних підстав, та власних субєктивних припущеннях відповідача, які не підтверджені нормами чинного податкового та іншого законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, підтвердив обставини викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач Іванківська МДПІ Київської області проти позову заперечував. Вказує, що посадові особи податкового органу під час проведення перевірки діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а саме оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Прокуратура Київської області письмових пояснень по суті позову не надала. Однак, у судових засіданнях представник прокуратури проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 10.03.2010 р. №32 та відповідно до наказу Іванківською МДПІ від 10.03.2010 р. №40, начальником відділу податкового контролю юридичних осіб Кушніренко Н.Г. проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ „СВС-Груп” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ в рахунок зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за грудень 2009 р. та січень 2010 р. за результатами якої складено акт від 18.03.2010 за № 323/23/32783410.

Перевіркою підтверджено відображене ТОВ «СВС-Груп» у деклараціях бюджетне відшкодування в рахунок зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів на загальну суму 563273 грн., в т.ч. за грудень 2009 р. - 375094 грн. та січень 2010 р. - 1888179 грн.

Крім цього, перевіряючими було виявлено порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. №168/97-ВР та п.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.1997 р. (у редакції наказу від 15.06.2005 р. №213) ТОВ „СВС-Груп”, а саме: завищено суму бюджетного відшкодування заявлену в рахунок зменшення податкових зобовязань з ПДВ за січень 2010 р. в розмірі 375094,00 грн.

В указаному акті перевірки було також зазначено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку субєкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р.

У подальшому, у травні 2010 р., відповідачем було отримано інформацію державної митної служби від 30.04.2010 р. №11/3-10.27/4071 та висновок №12.2-327 від 20.11.2008 р. Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи в якому зазначалось, що згідно інформації отриманої від виробника, а саме: «Ізюмського державного заводу офтальмологічної лінзи», орієнтована ринкова вартість скляної лінзи, виготовленої з оптичного необробленого скла типу БКС(У) 0,0 дптр. 68 мм. Коефіцієнт заломлення 1,523 і відповідають ТУУ 33.4-33011077-001:2006, становить від 1,00 до 2,50 грн.

Згідно отриманого висновку спеціаліста №32/2140 від 03.04.2009 р. науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління МВС України в Одеській області, вартість лінз скляних для окулярів, що не коригують зір, становить 5,83 грн. за 1 шт.

У звязку з отриманою інформацією, яка свідчила про порушення при формуванні податкового кредиту та про завищення заявленої до відшкодування суми ПДВ відповідачем 08.07.2010 р. було проведено невиїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ в рахунок зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за грудень 2009 р. та за січень 2010 р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.10.2009 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої складено акт від 09.07.2010 р. за №918/23/32783410 (далі Акт Перевірки).

Вказану перевірку позивач вважає незаконною оскільки Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. №509-XII (далі Закон №509-XII) не передбачено інших підстав для проведення повторних, у тому числі повторних невиїзних документальних, перевірок податкових періодів, які вже перевірялися та за результатами перевірки складено відповідний акт.

Надаючи оцінку вказаному твердженню відповідача суд вважає за необхідне вказати наступне

Пунктом 1 ч.1 ст.11 Закону №509-XII передбачено право органів державної податкової служби здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів).

Згідно п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства який затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. №327 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. № 925/11205 невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Вказаним законодавчим актом не встановлено жодних обмежень щодо проведення позапланових невиїзних перевірок органами державної податкової служби.

Частиною 6 ст.111 Закону №509-XII встановлені обмеження лише щодо проведення позапланових виїзних документальних перевірок.

В той же час, проведена 08.07.2010 р. перевірка за своєю суттю не є повторною невиїзною перевіркою, як зазначено у позовній заяві, а невиїзною перевіркою на підставі додатково отриманої інформації яка проводилась в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

За таких обставин суд не погоджується з твердженнями позивача про відсутність законних підстав для проведення невиїзної документальної перевірки, результати якої оформлено актом від 09.07.2010 р. №918/23/32783410.

Відповідно до цього, позовна вимога про визнання протиправними дій Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції, внаслідок відсутності законних підстав для проведення невиїзної документальної повторної перевірки, результати якої оформлено актом від 09.07.2010 р. №918/23/32783410 задоволенню не підлягає.

Як вбачається з Акту перевірки, податковим органом встановлено, що ТОВ „СВС-Груп” порушено п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі Закон «Про ПДВ»), в результаті чого, завищено заявлену в рахунок зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів на загальну суму 563273,00 грн., в т.ч. за грудень 2009 р. - 375094,00 грн. та січень 2010 р.- 188179,00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001292300/0 від 13.07.2010 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 563273,00 грн., у т.ч. за грудень 2009 р. - 375,094 грн., за січень 2010 р. - 188179,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем укладено договір купівлі-продажу продукції, виробленої підприємством від 30.09.2009 р. № 24-09 з TOB «Ізюмський оптико-механічний завод” на купівлю лінзи скляної для окулярів, виготовленої з необробленого оптичного скла, 0,0 дптр, діаметром 68 мм (ТУУ-34.4-33011077-001:2006).

На виконання умов вищенаведеного договору позивачем у жовтні 2009 р. січні 2010 р. придбано товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 4508697,60 грн., у т.ч. ПДВ 751449,60 грн.

Відповідно до специфікації від 30.10.2009 р. №1 позивачем придбано 7920 лінз за ціною 118,04 грн. за штуку на загальну суму 1125273,06 грн., у т.ч. ПДВ 187545,06 грн., які отримано позивачем згідно акту прийому-передачі від 30.10.2009 р. Придбання лінзи скляної підтверджується видатковою накладною від 30.10.2009 р. №РН-0000099 та податковою накладною від 30.10.2009 р. №57 на загальну суму 1125273,06 грн.

Відповідно до специфікації від 09.11.2009 р. №2 позивачем придбано 7920 лінз за ціною 118,04 грн. за штуку на загальну суму 1125273,06 грн., у т.ч. ПДВ 187545,06 грн., які отримано позивачем згідно акта прийому-передачі від 09.11.2009 р. б/н. Придбання лінзи скляної підтверджується видатковою накладною від 09.11.2009 р. № РН-0000103 та податковою накладною від 09.11.2009 р. №58 на загальну суму 1125273,06 грн.

Відповідно до специфікації від 04.12.2009 р. №3 позивачем придбано 7920 лінз за ціною 118,08 грн. за штуку на загальну суму 1129075,20 грн., у т.ч. ПДВ 188179,02 грн., які отримано позивачем згідно акта прийому-передачі від 04.12.2009 р. б/н. Придбання лінзи скляної підтверджується видатковою накладною 04.12.2009 р. №РН-0000125 та податковою накладною від 04.12.2009 р. №66 на загальну суму 1129075,20 грн.

Відповідно до специфікації від 29.01.2010 р. №4 позивачем придбано 7920 лінз за ціною 118,08 грн. за штуку на загальну суму 1129075,20 грн., у тому числі ПДВ 188179,02 грн., які отримано позивачем згідно акта прийому-передачі від 29.01.2010 р. б/н. Придбання лінзи скляної підтверджується видатковою накладною 29.01.2010 р. № РН-0000015 та податковою накладною від 29.01.2010 р. №1 на загальну суму 1129075,20 грн.

Оплату за придбані товарно-матеріальні цінності проведено шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок TOB «ІОМЗ», що підтверджується банківськими виписками з відміткою банку про перерахування грошових коштів на загальну суму 3386622,04 грн., у т.ч. ПДВ 564437,07 грн., а саме: 12.11.2009 р. на загальну суму 2000000,00 грн., у т.ч. ПДВ 333333,33 грн.; 18.11.2009 р. на загальну суму 257547,02 грн., у т.ч. ПДВ 41757,87 грн.; 23.12.2009 р. на загальну суму 1129075,02 грн., у т.ч. ПДВ 188179,02 грн.

У подальшому позивачем (комітент) укладено договір комісії на продаж (експорт товару) від 30.10.2009 р. за № 3010/2009 з ТОВ „Міжнародний торговий дім „Ізюмський оптико-механічний завод” (комісіонер).

На виконання умов вищенаведеного договору комітентом у грудні 2009 р., відповідно до специфікацій та на підставі актів від 30.10.2009 р. № 1, від 09.11.2009 р. № 2, від 04.12.2009 р. №3 придбано лінзи скляні у кількості 23760 штук по ціні 15 доларів США за штуку на загальну суму 356400 доларів США (курс НБУ 7,9865 грн. за 1 долар США) було реалізовано за межі митної території України в адресу нерезидента Sanmax Enterprieses Limited, що підтверджується вантажномитною декларацією від 10.12.2009 р. №804000001/9/005380 на загальну суму 2846388,06 грн. з відміткою митниці про перетин митного кордону України 23.12.2009 р.

Лінзи скляні у кількості 66000 штук на загальну суму 7842819,60 грн. (990000 доларів США) по контракту від 11.06.2006 № 410SA6 було реалізовано Комісіонером за межі митної території України в адресу нерезидента Sanmax Enterprieses Limited, відповідно до наступних документів: вантажно-митних декларацій: №804000001/9/004061 від 30.06.2009 р., №804000001/9/004547 від 15.09.2009 р., №804000001/9/005381 від 10.12.2009 р., № 804000001/9/003252 від 13.02.2009 р.

Позивач, як на правомірність формування ціни реалізації ТОВ «ІОМЗ» на території України, посилається на висновок Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ № 3581/25 від 06.04.2009 р. та висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ №5508 від 22.07.2009 р. та на те, що при проведені експертизи проводилось дослідження саме тих лінз, які було вироблено ТОВ «ІОМЗ», якими підтверджено відповідність експортної ціни вимогам чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1.18 ст. 1 Закону «Про ПДВ» поняття звичайних цін для цілей оподаткування податком на додану вартість розуміється та застосовується за правилами, визначеними п.1.20 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Пунктом 1.20.1. ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. №283/97-ВР (далі - Закон №283/97-ВР) встановлено, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про стандартизацію» від 17.05.2001 р. №2408-III технічні умови (ТУ) - документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

Згідно зі ст.4 вказаного вище Закону об'єктами стандартизації є продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність, персонал і органи, а також вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування.

Технічні умови встановлюють вимоги до продукції (послуг), призначеної до самостійного постачання (виконання, надавання) та регулюють відносини між виробником (постачальником) та споживачем (користувачем).

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні СВ ПМ ДПА у м. Києві знаходиться кримінальна справа №76-00277 порушена відносно генерального директора ТОВ «Промгаз України», директора ТОВ «ІОМЗ» за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи у кримінальній справі №76-00277 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №5183/10-16 від 27.07.10 ринкова вартість (оптова) лінзи для окулярів не для коригування зору ТУУ 33.4-330110077-001:2006 0,0 дптр., діаметр 68 мм. виробництва ТОВ «ІОМЗ» складала: станом на 2008 р. 2,00 грн., в т.ч. ПДВ за 1 шт.; станом на 2009 р. 4,00 грн., в т.ч. ПДВ за 1 шт.; станом на 2010 р. 6,00 грн., в т.ч. ПДВ за 1 шт.

В той же час, за результатами проведених досліджень зразків товару, поіменованого, як «лінза скляна для окулярів, виготовлена з оптичного необробленого скла...» складено висновок №12.2-327 від 20.11.08 Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи, яким встановлено наступне. По-перше, зразки є скляними лінзами випуклої форми з двосторонньою поліровкою поверхонь діаметром 68 мм., краї підігнані, проведена операція центрування. Скло прозоре, незабарвлене. Дефекти, що спотворюють зображення розглянутого об'єкту, не виявлені. По-друге, надані зразки лінз не мають діоптричних властивостей. По-третє, досліджені зразки не призначені для коригування зору. По-четверте, відповідність зразків ТУУ 33.4-33011077-001:2006 визначити неможливо у зв'язку з відсутністю обладнання для встановлення оптичних показників.

При дослідженні вартості товару використовувався порівняльний метод щодо визначення вартості товару, який базується на порівнянні продукції, яка оцінюється, її споживчих властивостей з деякими аналогічними товарами, вартість яких визначається на підставі цін, що склались в даний час на ринку України. Згідно з інформації, отриманої від виробника, а саме: «Ізюмського державного заводу офтальмологічної лінзи», орієнтовна ринкова вартість скляної лінзи, виготовленої з оптичного необробленого скла тину БКС(У) 0,0 дптр. 68 мм. коефіцієнт заломлення 1,523 і відповідають ТУУ 33.4-33011077-001:2006 становить від 1,00 до 2,50 грн.

У висновку №3581/25 від 06.04.2009 р. по визначенню коду та вартості товару Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ, яким проводилось дослідження скляної лінзи, виготовленої з оптичного необробленого скла типу БКС(У) 0,0 дптр. 68 мм. коефіцієнт заломлення 1,523 і відповідають ТУУ 33.4-33011077-001:2006 щодо правомірності визначення коду та вартості товару, встановлено наступне. Лінзи упаковані в паперові пакувальні конверти з кольоровою фото печаткою. На упаковці та пакувальних конвертах наявні наступні маркувальні дані: «ІОМЗ, лінза, скляна не для зору для окулярів, ТУУ 33.4-33011077-001:2006, 0,0 дптр. 68 мм. ВТК-11, 110, виробник: ТОВ «ІОМЗ», 63400, Україна, м. Ізюм, вул. Пролетарська, 1г. На підставі проведено огляду було визначено код УКТ ВЕД товару: 9001 40 20 00 «прилади та апарати оптичні, для фотографування або кінематографії, вимірювання, контролю або вимірювання точності, апарати медико-хірургічні, їх частини та приладдя Волокна оптичні та джгути волоконно-оптичні, інші кабелі волоконно-оптичні, крім кабелів товарної позиції 8544, листи та пластини з поляризаційного матеріалу, лінзи (включаючи контактні), призми, дзеркала та інші оптичні елементи з будь-яких матеріалів, неоправлені, крім таких елементів з оптичного необробленого скла: - лінзи скляні, що не коригують зір.

У процесі оцінки була використана інформація про вартість, підприємств м. Одеси, які займаються реалізацією аналогічних виробів, а саме: мережі магазинів «Точка зору», «Єврооптика», «Люкс оптика», яка становить 10 грн.50 коп.(в т. ч. ПДВ) за 1 шт., 8 грн.75 коп. (без ПДВ) за 1шт. Об'єктивними факторами, які впливають на розмір знижок є конь'юктура ринку, співвідношення попиту та пропозиції товару. Для визначення вартості лінз застосована оптова знижка - знижка із ціни товару, зменшення ціни залежить від величини закупки оптової партії товару. У зв'язку з тим, що при експорті товару ПДВ 20% не враховується, вартість однієї лінзи з урахуванням знижки становить (10,75-1,75-2,625) = 6 грн.25коп. Згідно з отриманим висновком спеціаліста №32/2140 від 03.04.09 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління МВС України в Одеській області, вартість лінз скляних для окулярів, що не коригують зір становить 5 грн.83 коп. за 1шт.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що проведеними експертизами досліджувалась лінза скляна для окулярів не для коригування зору, виготовлена з оптичного необробленого скла 0,00 дптр. 68 мм, ТУУ 33.4-33011077-001:2006 виробництва ТОВ «ІОМЗ», тобто аналогічна лінза яка досліджувалась відповідно до висновку експертного дослідження №5508 від 22.07.2009 р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ, на який посилається позивач.

Пунктом 1.20.8 ст. 1 Закону Закон №283/97-ВР передбачено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Суд дійшов висновку, що даний обовязок відповідачем виконано, а отже доведеним є факт стосовно того, що податковий кредит ТОВ „СВС-Груп” сформовано з вартості товарів, що є вищою рівня звичайних цін.

Як свідчить Акт перевірки, підставами для зменшення відповідачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість стало завищення звичайної ціни під час придбання ТОВ „СВС-Груп” більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на товари, чим порушено п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про ПДВ».

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, у разі, якщо сплачена вартість придбаних платником податку товарів, послуг чи основних фондів перевищуватиме рівень звичайних цін більше ніж на 20 відсотків, а вданому випадку більше ніж на 100 відсотків, до податкового кредиту такого платника податку може бути включена лише та частина сплаченого у складі ціни відповідних товарів (послуг) податку на додану вартість, яка є нарахованою на звичайні ціни.

Зазначене правило застосовується в усіх без винятку випадках визначення сум податкового кредиту платника податку, незалежно від характеру розрахунків та інших особливостей операцій з придбання товарів, послуг чи основних фондів.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За таких обставин суд вважає вірним висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону «Про ПДВ» що виразилось у завищенні суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 563273,00 грн.

Відповідно до цього податкове повідомлення-рішення Іванківської МДПІ Київської області №0001292300/0 від 13.07.2010 р. винесено правомірно, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.9,69-71, 97,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністартивного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Щавінський В. Р.

Постанова у повному обсязі виготовлена 25 квітня 2011 року.