Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 травня 2011 року 2061/10/1070
Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Щавінського В.Р. при секретарях судового засідання Дейнеці І.С., Талалакіну С.М. за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу
за позовом Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київській області
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0001191701/0 та 0001201701/0 від 16.10.2009 р., №0001191701/1 та 0001201701/1 від 13.11.2009 р., №0001191701/2 та 0001201701/2 від 04.02.2010 р., №0001191701/3 та 0001201701/3 від 27.04.2010 р., -
в с т а н о в и в:
СПД ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДПІ в Обухівському районі Київської області з вказаними вимогами. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ДПІ в Обухівському районі Київської області проведено перевірку СПД ОСОБА_1 за результатами якої складено акт перевірки від 09.10.2009 р. №2283/171/2531901976 (далі Акт перевірки).
Вказує, що на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0001191701/0 від 16.10.2009 р. про донарахування податкових зобовязань по податку з доходів фізичних осіб, що є субєктами підприємницької діяльності, на загальну суму 81915,32 грн. та №0001201701/0 від 16.10.2009 р. про донарахування податкових зобовязань та застосування фінансових санкцій по податку на додану вартість на загальну суму 175929,09 грн.
Вважає, що висновки викладені в Акті перевірки, суперечать чинному законодавству, відповідно вказані податкові повідомлення-рішення, які базуються на Акті перевірки, також підлягають скасуванню.
У судових засіданнях представники позивача підтвердили обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Відповідач ДПІ у Обухівському районі Київської області проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що ДПІ в Обухівському районі Київської області була проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання суб'єктом господарської діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2009 р. за результатами якої складено Акт перевірки.
Зазначає, що перевіркою встановлено порушення порядку ведення позивачем податкового обліку, у звязку з чим були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
У судових засіданнях представники відповідача також заперечували проти позову, просили відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі ч.1 ст.111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. №509-ХІІ з 16.09.2009 р. по 06.10.2009 р. Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання суб'єктом господарської діяльності - фізичною особою вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2009 р. СПД ОСОБА_1 відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено Акт перевірки.
На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 16.10.2009 р. №0001191701/0, яким позивачу донараховано податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб, що є субєктами підприємницької діяльності, на загальну суму 81915,32 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001201701/0 від 16.10.2009 р. яким позивачу донараховане податкове зобовязання з податку на додану вартість загальну суму 175929,09 грн. (в т.ч. 117286,06 грн. основний платіж та 58643,03 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Непогодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх у адміністративному порядку до ДПІ у Обухівському районі, ДПА України у Київській області та ДПА України. Однак, за результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення залишено без змін, в звязку з чим на адресу позивача були надіслані відповідні рішення з позначкою 1,2,3 відповідно після дробу.
Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0001191701/0 від 16.10.2009 р., яким позивачу донараховано податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб, що є субєктами підприємницької діяльності, на загальну суму 81915,32 грн. став висновок відповідача про наступні порушення з боку позивача:
- в порушення вимог розділу IV Декрету №13/92 включено до складу валових витрат не оплачені витрати поточного звітного періоду в загальній сумі 299924,74 грн. у звязку з вказаним порушенням позивачу визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на суму 44988,71 грн.
- фінансово-господарські операції між позивачем та ПП «Таргет-Юніверс» є недійсним правочином в силу закону (нікчемним правочином). Враховуючи, що відповідно ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю первинні документи були виписані ПП «Таргет-Юніверс» в адресу СПД ОСОБА_1 на підставі нікчемного правочину. СПД ОСОБА_1 в порушення вимог п.5.1 абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР віднесено до складу валових витрат операції з придбання товарів у ПП «Таргет-Юніверс» на загальну суму 246177,36 грн. на виконання недійсного правочину в силу закону (нікчемного правочину).
Надаючи оцінку правомірності податкового повідомленнярішення №0001191701/0 від 16.10.2009 р. суд виходить з наступного.
Як вбачається з Акту перевірки перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо повязаних з одержанням доходу та документально підтверджених, виявлені розбіжності. У перевіряємому періоді позивачем було включено до складу валових витрат, витрати які не було оплачено на загальну суму 299924,74 грн. (без ПДВ).
Зокрема, за період з 01.06.2008 р. по 31.12.2008 р. - 195061,69 грн. (в т.ч. ТОВ «Вісман» - 70600,00 грн., ПП «Бізнес-Віг» - 124461,69 грн.).
За період з 01.01.2009 р. по 30.06.2009 р. 104863,05 грн. (в т.ч. ТОВ «Вісман» - 17313,03 грн., ТОВ «Південноукраїнський фінансово-промисловий холдинг» - 24811,47 грн., ПП «Тіра-2007» - 46997,73 грн., СПД ОСОБА_3 15740,82 грн.).
У звязку з цим податковим повідомлення-рішенням №0001191701/0 від 16.10.2009 р. позивачу нараховано податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб, що є субєктами підприємницької діяльності на суму 44988,71 грн.
Згідно ст.13 Декрету №13/92 оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР ).
Відповідно до п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням господарства, реалізацією продукції (робіт, послуг) охороною праці, з урахуванням певних обмежень.
Отже, законодавчою умовою віднесення понесених платником податків витрат до складу валових є їх обовязкова оплата продавцю (постачальнику) за отриману продукцію (товари, послуги). Однак, позивачем у перевіряємому періоді було протиправно включено до складу валових витрат, витрати, які не було оплачено на загальну суму 299924,74 грн.
Відповідно до цього суд вважає, що податковим повідомленням-рішенням №0001191701/0 від 16.10.2009 р. правомірно нараховано позивачу податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб, що є субєктами підприємницької діяльності на суму 44988,71 грн.
Підставою для донарахування позивачу податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб, що є субєктами підприємницької діяльності на суму 36926,61 грн. є висновок про те, що позивачем в порушення вимог п.5.1 абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за період липня-вересня 2008 р. віднесено до складу валових витрат операції з придбання товарів у ПП «Таргет-Юніверс» на загальну суму 246177,36 грн.
Відповідач вважає, що фінансово-господарські операції між позивачем та ПП «Таргет-Юніверс» є недійсним правочином в силу закону (нікчемним правочином). Вважає, що первинні документи були виписані ПП «Таргет-Юніверс» в адресу СПД ОСОБА_1 на підставі нікчемного правочину.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з Акту перевірки нікчемність вказаної угоди відповідач обґрунтовує тим, що від ДПІ у Жовтневому районі м.Луганськ надійшла відповідь №12532/23-2 від 30.09.2009 р. в якій зазначено, що ПП «Таргет-Юніверс» відсуне за юридичною адресою. Директор та засновник ПП «Таргет-Юніверс» ОСОБА_4 за місцем своєї реєстрації не проживає. ДПІ у Жовтневому районі у м.Луганську надіслано повідомлення за №182/290 від 13.11.2008 р. (форма №18-ОПП) до Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради стосовно ПП «Таргет-Юніверс» про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. З січня по травень та жовтень, грудень 2008 р. підприємство не звітувало. У червні-вересні 2008 р. звітувало про відсутність господарської діяльності. У листопаді 2008 р. до ДПІ у Жовтневому районі м.Луганськ ПП «Таргет-Юніверс» надіслано уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з ПДВ у звязку з самостійно виявленими помилками за травень, червень, липень 2008 р. Згідно уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з ПДВ ПП «Таргет-Юніверс» уточнення податкових зобовязань з ПДВ по СПД ОСОБА_1 не проводилися.
В той же час як вбачається з Акту перевірки, згідно банківських виписок, за отриманий склобій, піддони, планка сосни, штахет, брусок, європіддони протягом липня-вересня 2008 р. СПД ОСОБА_1 було проведено розрахунки з ПП «Таргет-Юніверс» грошовими коштами по розрахунковому рахунку на загальну суму 351900,00 грн. в т.ч. ПДВ 58650,00 грн.
На думку суду це свідчить про реальність виконання вказаних господарських операцій.
Згідно наданих до перевірки податкових накладних СПД ОСОБА_1 було відображено суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Таргет-Юніверс» в реєстрах отриманих та виданих податкових накладних та в Деклараціях з ПДВ.
Ст.203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин якщо його недійсність встановлено Законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Суд вважає, що при розгляді податкових спорів слід виходити із презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У звязку з цим передбачається, що дії платників податків, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних, вантажних митних деклараціях, бухгалтерській звітності та податковому обліку, достовірні.
Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність данних в яких установлена судом.
Таким чином, закон виходить з презумпції легітимності укладених договорів, тобто відповідні рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше.
До контрагента особи, яка порушує вимоги законодавства не подає податкову звітність, не сплачує податки, не знаходиться за місцем своєї реєстрації не можуть застосовуватися негативні публічноправові наслідки, за відсутності його умислу.
Обовязок доведення обізнаності такої особи в недостовірності відомостей лежить на податковому органі.
Згідно ст.228 ЦК України (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач як субєкт владних повноважень не обґрунтував своїх висновків щодо нікчемності правочинів між позивачем та ПП «Таргет-Юніверс». Не наведено доказів, що вказані фінансово-господарські операції проводились без мети реального настання правових наслідків.
В той же час позивачем валові витрати по вказаних господарських операціях згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до цього суд вважає, що податковим повідомленням-рішенням №0001191701/0 від 16.10.2009 р. протиправно нараховано податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб, що є субєктами підприємницької діяльності на суму 36926,61 грн. і вказане податкове повідомлення-рішення у цій частині підлягає скасуванню.
Аналогічно до цього у вказаній частині підлягають визнанню протиправними і скасуванню податкові повідомлення-рішення №0001191701/1 від 13.11.2009 р., №0001191701/2 від 04.02.2010 р. №0001191701/3 від 27.04.2010 р.
Податковим повідомленнямрішення №0001201701/0 від 16.10.2009 р., позивачу було донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість та застосовано фінансові (штрафні) санкції на загальну суму 175929,09 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення став висновок відповідача про наступні порушення з боку позивача:
- занижено показники у рядку (1-8.4) Декларації з ПДВ на суму 61411,26 грн., а саме на порушення вимог п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону «Про ПДВ» до податкового зобовязання в травні 2009 р. не віднесено суму ПДВ 61411,26 грн. за відвантажений товар (склобій) на загальну суму 36847,56 грн. в т.ч. ПДВ 61411,26 грн. (1 подія), які було отримано від СПД ОСОБА_3 (Епізод 1)
- в порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ» не було надано податкових накладних із зазначеними реквізитами, що включені до складу податкового кредиту по податку на додану вартість (Епізод 2);
- в порушення п.п.7.1.2 п.7.2 ст.7 Закону «Про ПДВ» включено до підсумків реєстрів отриманих податкових накладних та до податкового кредиту в декларації з ПДВ у відповідних податкових періодах податкові накладні в яких відсутні необхідні реквізити (Епізод 3);
- в порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону «Про ПДВ» та п.4 та п.6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. за №233/2037 віднесено до складу податкового кредиту за липень-вересень 2008 р. суми ПДВ по податкових накладних та у складі податкових зобовязань відповідних податкових періодів у момент виникнення податкових зобовязань (Епізод 4).
Надаючи оцінку правомірності вказаному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.
Епізод 1.
Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1-8.4) за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2009 р. встановлено заниження, задекларованих субєктом підприємницької діяльності показників у рядку (1-8.4) Декларації з ПДВ за травень 2009 р. у сумі 61411,26 грн. В порушення вимог п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону «Про ПДВ» до податкового зобовязання в травні 2009 р. не віднесено суму ПДВ 61411,26 грн. за відвантажений товар (склобій) на загальну суму 36847,56 грн. в т.ч. ПДВ 61411,26 грн. (1 подія), які було отримано від СПД ОСОБА_3
У звязку з цим, податковим повідомленням-рішенням №0001201701/0 від 16.10.2009 р. позивачу донараховане податкове зобовязання у розмірі 61411,26 грн. та застосовані фінансові (штрафні) санкції у розмірі 30705,63 грн.
Судом встановлено, що позивачем в травні 2009 р. до ДПІ в Обухівському районі були подані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень, квітень, травень та червень 2008 р.
Суть вказаних уточнень полягала в тому, що позивачем зі складу податкового кредиту за зазначені місяці виключено постачальника ПП "Ідента-Універсал" та включено постачальника СПД ОСОБА_3 Коригування проведено на загальну суму - 368467,56 грн., в тому числі ПДВ - 61411,26 гривень.
У зв'язку з подачею СПД ОСОБА_1 уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень, квітень, травень та червень 2008 р. (до складу податкового кредиту за вищезазначені місяця включено постачальника - СПД ОСОБА_3П.), ДПІ звернулась до позивача з листом від 29.09.2009 р. №2061/10/171 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаєморозрахунків з СПД ОСОБА_3 за отриманий склобій, та подальшу реалізацію закупленого склобою.
Враховуючи результати опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, ДПІ в Обухівському районі направила запит №983/7/171 від 04.06.2009 р. до Ленінської МДПІ м. Луганськ щодо надання копії постанови Луганського окружного суду від 11.12.2008 р. по справі №2А-20053/08 про визнання запису про державну реєстрацію недійсною та припинення юридичної особи ПП "Ідента-Універсал".
Листом №23673/29 від 13.07.2009 р. Ленінська МДПІ у м. Луганськ направила засвідчену копію Постанови № 2а-20053/08 від 11.12.2008 р. Луганського окружного адміністративного суду про визнання недійсним запису про державну реєстрацію ПП "Ідента-Універсал" та копію акту про анулювання Свідоцтва платника ПДВ.
ДПІ в Обухівському районі було надіслано запит від 06.06.2009 р. №984/17-2-76, до Рокитнянської МДПІ, щодо підтвердження взаємовідносин СПД ОСОБА_3, який перебуває на податковому обліку у Рокитнянській МДПІ з СПД ОСОБА_1 Згідно отриманої відповіді № 868/7/17-011 від 23.06.2009 р. СПД ОСОБА_3 згідно поданих в травні 2009 р. уточнюючих розрахунків по ПДВ, було включено до складу податкових зобов'язань податкові накладні, видані СПД ОСОБА_1 на загальну суму - 368467,56 грн., в тому числі ПДВ - 61411,26 грн., що підтверджує факт відвантаження товарно-матеріальних цінностей (склобій).
Згідно листа від 02.10.2009 р. №6 позивач відмовився надати пояснення та документальні підтвердження взаєморозрахунків з СПД ОСОБА_3 та подальшої реалізації склобою, отриманого від СПД ОСОБА_3, мотивуючи тим, що документи надані в повному обсязі і є достовірними.
Під час проведення перевірки позивачем не надано документів, підтверджуючих оплату за отриманий склобій та документів, підтверджуючих подальшу його реалізацію.
Тобто, станом на 01.07.2008 р. у Позивача повинні обліковуватись залишки товарно- матеріальних цінностей (склобій) на загальну суму - 368467,56 грн., в тому числі ПДВ - 61411,26 гривень.
У звязку з цим, ДПІ в Обухівському районі було надіслано лист від 23.09.09 №2991/10/171-37 Позивачу з проханням надати інформацію щодо залишків товарно-матеріальних цінностей (склобою).
За даними листа-відповіді №5 від 24.09.2009 р. кредиторська заборгованість СПД ОСОБА_1 перед СПД ОСОБА_3 станом на 01.07.2008 р. відсутня, станом на 30.06.2009 р. - складає 18889,20 грн. Згідно даних податкового обліку СПД ОСОБА_1 зазначена заборгованість виникла за операціями, проведеними в період з 01.07.2008 р. по 30.06.2009 р. Також, своїм листом СПД ОСОБА_1 повідомив, що станом на 01.07.2008 р. та 30.06.2009 р. залишків ТМЦ він не мав. Проведеною позаплановою виїзною перевіркою також встановлено відсутність залишків ТМЦ станом на 30.06.2009 р. Під час проведення перевірки, а також під час апеляційного оскарження результатів перевірки, СПД ОСОБА_1 не надано документального підтвердження:
-повернення склобою ПП "Ідента-Універсал", яке виключено зі складу податкового кредиту за березень, квітень, травень та червень 2008 р.;
-наявності місць зберігання отриманих товарно-матеріальних цінностей (склобій) від СПД ОСОБА_3 протягом періоду з 01.03.2009 р. по 30.06.2009 р.
Пунктом 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону «Про ПДВ» визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Отже, до податкового зобов'язання у травні 2009 р. СПД ОСОБА_1 не віднесено суму ПДВ у розмірі 61411,26 грн. у зв'язку з відвантаженням товару (склобою) на загальну суму 368467,56 грн. в тому числі ПДВ - 61411,26 грн., постачальником якого був СПД ОСОБА_3
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем податковим повідомленням-рішенням №0001201701/0 від 16.10.2009 р правомірно донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 61411,26 грн. та застосовані фінансові (штрафні) санкції 30705,63 грн.
Епізод 2
Під час проведення перевірки було встановлено, що позивачем не було надано оригінали податкових накладних із зазначеними реквізитами, що включені до складу податкового кредиту по податку на додану вартість, у звязку з чим позивачу повідомленням-рішенням №0001201701/0 від 16.10.2009 р. донараховане податкове зобовязання у розмірі 5239,49 грн. та застосовані фінансові (штрафні) санкції у розмірі 2619,75 грн.
Як стверджує відповідач позивачем на порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ» включено до підсумків реєстрів отриманих податкових накладних та до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість у відповідних податкових періодах наступні податкові накладні:
-у липні 2008 р. податкову накладну отриману від ТОВ "Грін Ідеал" від 29.04.2008 р. №290401 на суму 3600,00 грн., в т.ч. ПДВ -600,00 грн.;
-у липні 2008 р. податкову накладну отриману від ТОВ "Грін Ідеал" від 24.07.2008 р. №240702 на суму 1500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 250,00 грн.;
-у серпні 2008 р. податкову накладну отриману від ТОВ "Грін Ідеал" від 24.07.2008 р. № 240702 на суму 1500,00 грн., в т.ч. ПДВ -250,00 грн.;
-у серпні 2008 р. податкову накладну отриману від ВАТ "Білоцерківська друкарня" від 25.01.2008 р. №35 на суму 1770,03 грн., в т.ч. ПДВ - 295,01 грн.;
-у жовтні 2008 р. податкову накладну отриману від ВАТ "Білоцерківська друкарня" від 29.10.2008 р. №1202 на суму 2314,00 грн., в т.ч. ПДВ -385,67 грн.;
-у грудні 2008 р. податкову накладну отриману від ВАТ "Білоцерківська друкарня" від 10.12.2008 р. №1452 на суму 7308,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1218,00 грн.;
-у січні 2009 р. податкову накладну отриману від ВАТ "Білоцерківська друкарня" від 10.12.2008 р. №1452 на суму 1260,00 грн., в т.ч. ПДВ-210,00 грн.;
-у лютому 2009 р. податкову накладну отриману від ВАТ "Білоцерківська друкарня" від 10.12.2008 р. №1452 на суму 2184,00 грн., в т.ч. ПДВ - 364,00 грн.;
-у лютому 2009 р. податкову накладну отриману від ВАТ "Білоцерківська друкарня" від 13.02.2009 р. №83 на суму 4800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 800,00 грн.;
-у березні 2009 р. податкову накладну отриману від ВАТ "Білоцерківська друкарня" від 13.02.2009 р. №83 на суму 700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 116,67 грн.;
-у травні 2009 р. податкову накладну отриману від ВАТ "Білоцерківська друкарня" від 22.05.2009 р. №331 на суму 2700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 450,00 грн.;
-у червні 2009 р. податкову накладну отриману від ВАТ "Білоцерківська друкарня" від 22.05.2009 р. № 31 на суму 1800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 300,00 грн.
До перевірки позивачем не було надано оригінали первинних документів (податкових накладних) із зазначеними реквізитами, що включені до складу податкового кредиту по податку на додану вартість.
Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону «Про ПДВ» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Відповідно до абз.2 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ» у разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
За таких обставин суд, вважає, що відповідачем податковим повідомленням-рішенням №0001201701/0 від 16.10.2009 р. правомірно донараховане податкове зобовязання з ПДВ у розмірі 5239,49 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2619,75 грн.
Епізод 3.
Позивачем включено до підсумків реєстрів отриманих податкових накладних та податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість у відповідних податкових періодах податкові накладні в яких відсутні необхідні реквізити у звязку з цим податковим повідомленням-рішенням №0001201701/0 від 16.10.2009 р. позивачу донараховане податкове зобовязання у розмірі 1400,00 грн. та застосовані фінансові (штрафні) санкції у розмірі 700,00 грн.
Як вбачається за матеріалів справи, позивачем включено до реєстрів отриманих податкових накладних та до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість у відповідних податкових періодах наступні податкові накладні:
- у липні 2008 р. податкову накладну отриману від ТОВ "Грін Ідеал" від 26.06.2008 р. №260602 на суму 3000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 500,00 грн.;
- у серпні 2008 р. податкову накладну отриману від ТОВ "Грін Ідеал" від 26.08.2008 р. №260802 на суму 3600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 600,00 грн.;
- у вересні 2008 р. податкову накладну отриману від ТОВ "Грін Ідеал" 23.09.2008 р. №230908 на суму 1800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 300,00 грн.
Зазначені податкові накладні оформлені з порушенням норм, визначених підпунктом п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону «Про ПДВ», зокрема, у них не зазначено опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону «Про ПДВ» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Підпунктом п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону «Про ПДВ» визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, а саме: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відсутність цих реквізитів позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість на підставі такої накладної, оскільки вона не відповідає вимогам Закону «Про ПДВ».
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем податковим повідомленням-рішенням №0001201701/0 від 16.10.2009 р. правомірно донараховане податкове зобовязання з ПДВ у розмірі 1400,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 700,00 грн.
Епізод 4.
Відповідачем робиться висновок про те, що в порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону «Про ПДВ» та п.4 та п.6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України (зареєстровано в МЮУ 23.06.1997 р. за №233/2037) було віднесено до складу податкового кредиту за липень-вересень 2008 р. суми ПДВ по податкових накладних, які виписані ПП «Таргет-Юніверс» (продавцем) та не відображені у реєстрі виданих податкових накладних та у складі податкових зобовязань відповідних податкових періодів у момент виникнення податкових зобовязань. Відповідач вважає, що вищевказані податкові накладні, отримані позивачем від ПП «Таргет-Юніверс» не дають йому право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.
Вказані висновки відповідача суд вважає безпідставними виходячи з наступного
Як вбачається з матеріалів справи, позивач мав господарські відносини з ПП «Таргет-Юніверс», у якого придбавались товарно-матеріальні цінності.
Згідно банківських виписок за отриманий склобій, піддони, планки сосни, штахет, брусок, європіддони протягом липня-вересня 2008 р. позивачем було проведено розрахунки з ПП «Таргет-Юніверс» грошовими коштами по розрахунковому рахунку на загальну суму 351900,00 грн. в т.ч 58650,00 грн. ПДВ.
ПП «Таргет-Юніверс» було складено податкові накладні, які підтверджують сплату СпД ОСОБА_1 ПДВ в складі ціни за отримані товарно-матеріальні цінності.
Відповідно до п.п.7.2.4 Закону «Про ПДВ» право на складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, встановленому ст.9 цього Закону.
Як вбачається з Акту №1208/23-219/35629443 від 25.11.2010 р. ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська ПП «Таргет-Юніверс» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 26.12.2007 р. за №06442, перебуває на обліку в ДПІ у Жовтневому районі. Підприємство зареєстроване платником ПДВ, Свідоцтво про реєстрацію патника ПДВ від 25.01.2008 р. №1000092473 видане ДПІ у Жовтневому районі у м.Луганськ. Вказане Свідоцтво платника ПДВ анульовано актом №82 від 21.07.2009 р. вих.№15092/160.
Однак, на дату проведення розрахунків між позивачем та ПП «Таргет-Юніверс» і дату видачі податкових накладних ПП «Таргет-Юніверс» перебувало на податковому обліку як платник податку на додану вартість.
Згідно п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до абз.2 п.п.7.4.5 п.7.4 ст. вказаного закону у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
На думку суду, недостатньо одного того факту, що контрагент позивача не знаходиться за юридичною адресою, не подає податкову звітність за місцем перебування на податковому обліку, скасування Свідоцтва платника ПДВ після проведення господарських операцій ПП «Таргет Юніверс» для висновку, що ПП «Таргет Юніверс» не мала права виписувати податкові накладні і відповідно, позивач не мав права відносити до податкового кредиту суму податку на додану вартість. Дане посилання, не відповідає положенням законодавства, що регулює правовідносини в сфері оподаткування податком на додану вартість.
Подальше визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягнуло за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.
У звязку з цим суд вважає, що податковим повідомленням-рішенням №0001201701/0 від 16.10.2009 р. позивачу протиправно донараховане податкове зобовязання у розмірі 49235,25 грн. та застосовані фінансові (штрафні) санкції у розмірі 24617,63 грн. у цій частині вказане податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.
Аналогічно до цього у вказаній частині підлягають визнанню протиправними і скасуванню податкові повідомлення-рішення 0001201701/1 від 13.11.2009 р., 0001201701/2 від 04.02.2010 р., 0001201701/3 від 27.04.2010 р.
Керуючись ст.ст.9,69-71, 97,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області №0001191701/0 від 16.10.2009 р., №0001191701/1 від 13.11.2009 р., №0001191701/2 від 04.02.2010 р. №0001191701/3 від 27.04.2010 р. в частині нарахування податкового зобовязання на суму 36926,61 грн.
3. Визнати протиправним і скасувати податкове рішення Державної податквової інспекції в Обухівському районі Київської області №0001201701/0 від 16.10.2009 р., №0001201701/1 від 13.11.2009 р., №0001201701/2 від 04.02.2010 р., №0001201701/3 від 27.04.2010 р. в частині нарахування податкового зобовязання на суму 49235,25 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 24617,63 грн.
4. У решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністартивного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Щавінський В. Р.
Постанова у повному обсязі виготовлена 23 травня 2011 року.
Судове рішення № 17073445, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 16.05.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2061/10/1070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: