Постанова № 17073163, 09.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/7057/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кочанової П.В.

при секретарі          Дікусяк Н.О.

за участю

представників сторін:           від позивача – не з`явився

                              від відповідача – не з`явився

Управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області (далі по тексту – УПФУ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на суму 670,26 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивача зазначив, що згідно із ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

З введенням в дію Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 8 липня 2010 року № 2461-VI(який набрав чинності з дня опублікування – 17.07.2010 року) були внесені зміни до підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 року, №№ 49 - 51, ст. 376), а саме: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах.

При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Сплата страхових внесків здійснюється у строки, визначені ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме: для фізичних осіб підприємців – щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, тобто за липень-вересень 2010 року до 20 жовтня 2010 року.

Крім того, позивач відмічає, що облік платежів, які надходять від зазначеної категорії платників ведеться в базі автоматичного робочого місця обліку сплати страхових внесків, програмне забезпечення надається централізовано Пенсійним фондом України. Так, в листопаді 2010 року внесено зміни до зазначеної бази даних, додані картки розрахунку для доплат. По закінченню терміну сплати доплат за ІІІ квартал 2010 року по кожній фізичній особі – суб’єкту підприємницької діяльності, які в даному кварталі були хоча раз на спрощеній системі оподаткування формується картка розрахунку для доплат до мінімального страхового внеску.

Із загальної кількості карток розрахунку для доплат обираються картки платників, які не сплатили суми доплат у встановлений Законом термін, з них в автоматичному режимі формуються повідомлення – розрахунки і надсилаються платникам для неганої сплати.

Фізичній особи – підприємцю ОСОБА_1 було надіслано повідомлення-розрахунок №862 від 31.12.2010 року із визначенням суми доплати до мінімального страхового внеску. Проте, відповідачем не було у встановлені строки здійснено доплату вказаних сум, а тому позивач просить задовольнити позовні вимоги.

6 червня 2011 року до відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання (вх. № 18484 від 06.06.2011 року), в якому останній просить суд розглядати справи без участі його повноважного представника.

9 червня 2011 року до відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. № 18973 від 09.06.2011 року), в якій останній просить суд стягнути з відповідача заборгованость зі сплати страхових внесків в сумі 670,26 грн.

Представник відповідача в судове засідання 09.06.2011 року не з’явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності відповідач суду не надав.

Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Разом з цим, ухвала про відкриття провадження у справі разом із адміністративним позовом була направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою його реєстрації, а саме: 86400, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Ушакова, 62, але була повернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи у скороченому провадженні. За таких обставин суд вважає, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 отримало копію ухвали про відкриття провадження, але в установлений законодавством строк заперечення та необхідні документи до суду не надало.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідач – ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та є платником єдиного податку, що підтверджується даними розрахунку (а.с. 9); відповідно до п. 2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в м. Єнакіеве 19.03.2008 року № 05-27-11-9378 .

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

З введенням в дію Закону України “Про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 8 липня 2010 року № 2461-VI (який набрав чинності з дня опублікування – 17.07.2010) були внесені зміни до підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49 - 51, ст. 376), а саме: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Статтею 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Згідно з редакцією ст. 1 Закону № 1058, що діяла на час спірних відносин, мінімальний страховий внесок це сума коштів, що визначається розрахунково, як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Пунктом 2 ст. 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору для платників збору, визначених п. 3 ст. 1, та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених п. 1 ст. 1 цього Закону, - 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного п. 2 ст. 2 цього Закону.

Таким чином, для підрахунку суми додаткового внеску береться різниця між сумою мінімального страхового внеску – 33,2 % від розміру мінімальної заробітної плати в поточному місяці та сумою внеску в складі єдиного податку – 42 % від його розміру. Дана різниця становить суму необхідної доплати до мінімального страхового внеску до Пенсійного фонду.

Згідно повідомлення – розрахунку № 882 від 31.12.2010 року сума зарахованої частини єдиного податку та сплачених страхових внесків до бюджету Пенсійного фонду України за ІІІ квартал 2010 року складає 63,00 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 20 жовтня 2009 року № 1646-VI“Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” з 1 липня 2010 року встановлений розмір мінімальної заробітної плати - 888 грн., на місяць (888 х 33,20% = 294,82 грн.), а тому позивач за липень-вересень 2010 року повинен був додатково сплачувати до Пенсійного фонду суму страхових внесків в розмірі 670,26 грн. (294,82 грн. – 71,40 грн.) + (294,82 грн. – 71,40 грн.) + (294,82 грн. – 71,40 грн.) = 670,26 грн.)

Згідно із карткою розрахунку бази АРМ ОССВ для доплати, сума, що підлягає сплаті за липень 2010 року по вересень 2010 року складає 670,26 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Оскільки відповідачем суми страхових внесків у повному обсязі сплачені не були, Пенсійним фондом було складено повідомлення-розрахунок № 862 від 31.12.2010 року. Згідно вказаного повідомлення-розрахунку, відповідачу за ІІІ квартал 2010 року нараховано страхових внесків на суму у розмірі 670,26 грн.

Зазначене повідомлення-розрахунок було направлено відповідачу рекомендованм листом, яке відповідач отримав особисто 20.01.2011 року, що підтверджується його особистим підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Проте, вказана сума у визначений Законом строк самостійно сплачена відповідачем не була.

Абз. 5 п. 7 розділу VIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись Конституцією України, Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003року №1058-ІV, Законом України від 14.01.1998 року №16/98-ВР “Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, Законом України від 08.07.2010 року № 2461-VI “Про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Законом України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, Законом України від 22.05.2003 року № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб”, Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 “Про прибутковий податок з громадян”, Законом України від 20.10.2009 року №1646-VI“Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”, Законом України від 08.07.2010 року №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 112, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на суму 670,26 грн. задовольнити.          

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області (п/р 256083012021 в ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України », МФО 335106, код ЄДРПОУ 23188360) заборгованість в сумі 670 (шість сот сімдесят) грн. 26 коп.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Скарга подається на ім’я Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 червня 2011 року.

Суддя                                                                       Кочанова П.В.