Постанова № 17073152, 12.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2011 р. справа № 2а/0570/10608/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретаріМалій С.Ю.

за участю:

представника позивачаЛитвинець І.М.,

представників відповідачаОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, 83017, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про зобовязання внести зміни до картки особового рахунку платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

ДП «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» державного підприємства «Добропіллявугілля» звернулось до суду з позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання податкової заборгованості безнадійною, зобовязання внести зміни до картки особового рахунку платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2009, яка набрала законної сили, Добропільській ОДПІ було відмовлено у стягненні з ДП «Добропіллявугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» податкової заборгованості у сумі 620477,43 грн., а саме: зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірах 164605,02 грн., 101602,02 грн., 129951 грн. у звязку із закінченням строку позовної давності; пені за несвоєчасне перерахування збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірах 10103,68 грн. та 38086,63 грн.; зобовязань по сплаті відрахувань сум, що вносяться до державного бюджету підприємствами-монополістами у звязку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці у розмірі 1700 грн., 24900 грн., пені, нарахованої за несвоєчасне перерахування вказаних сум у розмірах 118,42 грн., 1161,67 грн., 6416,47 грн., 129951,00 грн. (25.05.2005 59611,00 грн., 30.05.2006 62000,00 грн., 30.06.2006 8340,00 грн.); частини плати за оренду державного майна державними підприємствами у розмірі 10889,34 грн., пені, нарахованої за несвоєчасне перерахування вказаної суми у розмірах 834,98 грн., 11,13 грн., 146,07 грн. Висновком судово-економічної експертизи від 20.05.2009 № 03/08-09, проведеної у межах розгляду вказаної адміністративної справи, визначені строки виникнення вказаної заборгованості, а саме: зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 129951 грн. 19.08.2005; пені за несвоєчасне перерахування збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 10103,68 грн. 30.06.2005, та 38086,63 грн. 31.01.2007; пені, нарахованої за несвоєчасну сплату відрахувань сум, що вносяться до державного бюджету підприємствами-монополістами у звязку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці у розмірі 118,42 грн. 25.04.2005, 1161,67 грн. 30.06.2005, 6416,47 грн. 31.01.2007, 129951,00 грн. (25.05.2005 59611,00 грн., 30.05.2006 62000,00 грн., 30.06.2006 8340,00 грн.); пені, нарахованої за несвоєчасне перерахування частини плати за оренду державного майна державними підприємствами у розмірі 834,98 грн. 25.04.2005, 11,13 грн. 22.01.2007, 146,07 грн. 31.01.2007.

20.05.2011 позивач звернувся до Добропільської ОДПІ з питанням про внесення змін до особового рахунку ВП «Управління комунальних котелень» щодо зайвого нарахування заборгованості у сумі 620477,43 грн. та списання цієї заборгованості з особового рахунку. Листом від 25.05.2011 № 9563/10/24-012 у задоволенні вимог позивача Добропільська ОДПІ відмовила.

Посилаючись на п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, ст.ст. 101, 102 Податкового кодексу України (далі за текстом ПК України), ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі за текстом Закон № 2181), п. 11.6 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України № 276 від 18.07.2005 (далі за текстом - Інструкція), вважає, що вказана вище заборгованість у загальному розмірі 620477,43 грн. є безнадійною та підлягає списанню з картки особового рахунку відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» державного підприємства «Добропіллявугілля». Просив позов задовольнити (а.с. 3-4).

До початку розгляду справи по суті позивач уточнив позовні вимоги та просив зобовязати Добропільську ОДПІ внести зміни до картки особового рахунку відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» державного підприємства «Добропіллявугілля» шляхом списання з картки особового рахунку безнадійної заборгованості: зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірах 164605,02 грн., 101602,02 грн.; пені за несвоєчасне перерахування збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірах 10103,68 грн. та 38086,63 грн.; зобовязань по сплаті відрахувань сум, що вносяться до державного бюджету підприємствами-монополістами у звязку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці у розмірі 1700 грн., 24900 грн., пені, нарахованої за несвоєчасне перерахування вказаних сум у розмірах 118,42 грн., 1161,67 грн., 6416,47 грн., 129951,00 грн. (25.05.2005 59611,00 грн., 30.05.2006 62000,00 грн., 30.06.2006 8340,00 грн.); частини плати за оренду державного майна державними підприємствами у розмірі 10889,34 грн., пені, нарахованої за несвоєчасне перерахування вказаної суми у розмірах 834,98 грн., 11,13 грн., 146,07 грн. (а.с. 52).

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що вказану позивачем податкову заборгованість було передано з ДП «Управління соціальної сфери» на відокремлений підрозділ «Управління комунальних котелень» державного підприємства «Добропіллявугілля» згідно акту передачі податкової заборгованості станом на 03.03.2008, який був узгоджений платником податків з податковим органом. Добропільською ОДПІ було подано до суду адміністративний позов щодо стягнення заборгованості 19.05.2008, тобто строк позовної давності 1095 днів на дату подання позову не минув, у звязку із чим податковий борг не може вважатися безнадійним.

Позивачем були перераховані кошти в якості сплати податкових зобовязань, при сплаті якої податковим органом була нарахована пеня на підставі п. 7.7 ст. 7, п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону № 2181. Сума узгодженого податкового зобовязання, несплачена в установлений строк, визнається сумою податкового боргу. Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобовязання протягом установленого строку. Процедура судового оскарження не змінює податкового боргу. Крім того, наявність у позивача податкового боргу підтверджена матеріалами справи.

Як передбачено п.п. 4.2.4 Інструкції, облікові операції скасування податкових зобовязань, штрафних санкцій та пені здійснюються на підставі рішення керівника (заступника керівника) податкового органу датою прийняття такого рішення. Щодо податкової заборгованості, яку просить скасувати позивач, відповідне рішення керівником податкового органу не приймалось. Таким чином, законні підстави для скасування податкової заборгованості відсутні.

Просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 36-37).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач державне підприємство «Добропіллявугілля» зареєстровано як юридична особа 11.03.2003 виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області, включено до ЄДРПОУ за № 32186934, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 291209 (а.с. 11).

Відокремлений підрозділ Управління комунальних котелень» державного підприємства «Добропіллявугілля» відповідно до Довідки Відділу статистики у місті Добропіллі № 1-31-198 від 01.11.2006 є філією (іншим відокремленим підрозділом) державного підприємства «Добропіллявугілля» без права юридичної особи (а.с. 10); здійснює діяльність на підставі Положення, затвердженого в.о. генерального директора ДП «Добропіллявугілля» 27.10.2009 (а.с. 5-9).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2009 в адміністративній справі № 2-а-10818/08/0570 були частково задоволені позовні вимоги Добропільської ОДПІ до державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення податкового боргу у розмірі 878646,53 грн., а саме з державного підприємства “Добропіллявугілля” стягнуто суму податкової заборгованості у розмірі 258169,10 грн., а у задоволенні іншої частини позовних вимог (тобто, у стягненні суми у розмірі 620477,43 грн.) відмовлено (а.с. 16-20).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.01.2010 постанова суду першої інстанції була залишена без змін (а.с. 21-22).

Таким чином, з огляду на приписи ч. 3 ст. 254 КАС України постанова Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2009 в адміністративній справі № 2-а-10818/08/0570 є такою, що набрала законної сили 26.01.2010.

Відокремленим підрозділом «Управління комунальних котелень» державного підприємства «Добропіллявугілля» 20.05.2011 було направлено до Добропільської ОДПІ лист за вих. № 1053, у якому він просив на підставі вищевказаної постанови Донецького окружного адміністративного суду внести зміни до особового рахунку платника податків та списати вищезазначену заборгованість (а.с. 14).

На вказаний лист Добропільска ОДПІ надала відповідь від 25.05.2011 № 9563/10/24-012, у якій повідомило, що Донецьким окружним адміністративним судом не вирішувалося питання щодо внесення змін до карток особового рахунку відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» державного підприємства «Добропіллявугілля», оскільки ці вимоги не були предметом спору у справі (а.с. 13).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що Добропільська ОДПІ необґрунтовано відмовила позивачу у внесенні зазначених ним змін до картки особового рахунку платника податків, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 (який втратив чинність, але діяв на момент виникнення у позивача спірних сум податкового боргу), податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з приписами п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 цього Закону, податковий орган мав право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

П.п. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону № 2181 встановлювалися граничні строки стягнення податкового боргу. Зокрема, у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

З 01.01.2011 набрав чинності ПК України, який у п. 100.1 ст. 100 передбачив списання безнадійного податкового боргу, у тому числі пені та штрафних санкцій, нарахованих на такий податковий борг. Списання безнадійного податкового боргу відповідно до п. 101.5 цієї статті здійснюють органи державної податкової служби щокварталу, у порядку, що встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Згідно з п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПК України, під терміном "безнадійний" розуміється, у тому числі, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Відповідно до приписів п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Згідно з п. 102.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Як встановлено постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2009 в адміністративній справі № 2-а-10818/08/0570 та проти цього не заперечували сторони під час судового розгляду справи, наказом Міністерства вугільної промисловості України від 11.10.2007 № 433 «Про припинення діяльності державного підприємства «Управління соціальної сфери» було припинено діяльність державного підприємства «Управління соціальної сфери» (далі за текстом - ДП «УСС»). Наказом ДП «УСС» № 165 від 17.10.2007 «Про припинення діяльності ДП «Управління соціальної сфери» припинено діяльність підприємства шляхом реорганізації, приєднання до ДП «Добропіллявугілля». Станом на 03.03.2008 було складено та затверджено акт передачі податкової заборгованості, згідно з яким податкова заборгованість «ДП «УСС» була передана відокремленому підрозділу «Управління комунальних котелень» ДП «Добропіллявугілля». Добропільська ОДПІ звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення податкового боргу у розмірі 878646,53 грн., який був переданий йому за вищевказаним актом передачі податкової заборгованості та залишився непогашеним.

Згідно з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2009 в адміністративній справі № 2-а-10818/08/0570, Добропільській ОДПІ відмовлено у стягненні наступних сум податкового боргу за таких підстав:

-зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 377082,44 грн. (164605,02 грн. (заборгованість виникла 21.02.2005) та 101602,02 грн. (заборгованість виникла 26.04.2005)) у звязку із пропуском строку позовної давності відповідно до ст. 257 ЦК України, п. 15.1 ст. 15 Закону № 2181;

-пені за несвоєчасне перерахування збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірах 10103,68 грн. (нарахована 30.06.2005) та 38086,63 грн. (нарахована 31.01.2007) у звязку з її нарахуванням у періоди дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалами Господарського суду Донецької області «про порушення справи про банкрутство ДП «УСС» № 5/796 від 04.05.2005, № 42/106 від 18.01.2007, що суперечить нормам п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

-зобовязань по сплаті відрахувань сум, що вносяться до державного бюджету підприємствами-монополістами у звязку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці у розмірі 1700 грн., 24900 грн. - у звязку із пропуском строку позовної давності відповідно до ст. 257 ЦК України, п. 15.1 ст. 15 Закону № 2181,

-пені, нарахованої за несвоєчасне перерахування зобовязань по сплаті відрахувань сум, що вносяться до державного бюджету підприємствами-монополістами у звязку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці у розмірах 118,42 грн. у звязку з нарахуванням пені на заборгованість, не повязану зі сплатою податків та зборів; 7578,14 грн. (1161,67 грн. + 6416,47 грн.) - у звязку з її нарахуванням у періоди дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалами Господарського суду Донецької області «про порушення справи про банкрутство ДП «УСС» № 5/796 від 04.05.2005, № 42/106 від 18.01.2007, що суперечить нормам п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

-частини плати за оренду державного майна державними підприємствами у розмірі 10889,34 грн. - у звязку із пропуском строку позовної давності відповідно до ст. 257 ЦК України, п. 15.1 ст. 15 Закону № 2181,

-пені, нарахованої за несвоєчасне перерахування вказаної суми у розмірах 11,13 грн. - у звязку з нарахуванням пені на заборгованість, не повязану зі сплатою податків та зборів; 981,05 грн. (834,98 грн. + 146,07 грн.) - у звязку з її нарахуванням у періоди дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалами Господарського суду Донецької області «про порушення справи про банкрутство ДП «УСС» № 5/796 від 04.05.2005, № 42/106 від 18.01.2007, що суперечить нормам п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Щодо суми пені, нарахованої за несвоєчасне перерахування зобовязань по сплаті відрахувань сум, що вносяться до державного бюджету підприємствами-монополістами у звязку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці у розмірах 129951,00 грн. (25.05.2005 59611,00 грн., 30.05.2006 62000,00 грн., 30.06.2006 8340,00 грн.), то вона також залишилася не стягнутою згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2009 в адміністративній справі № 2-а-10818/08/0570. Як вказано у мотивувальній частині постанови, відрахування сум, що вносяться до державного бюджету підприємствами-монополістами у звязку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці не є різновидом податкової заборгованості, оскільки не входять до системи оподаткування, визначеної Законом України «Про систему оподаткування», і враховуються, згідно бюджетної класифікації, у складі інших надходжень до бюджету. Крім того, оскільки вказана сума заборгованості утворилась 25.05.2005 (59611,00 грн.), 30.05.2006 (62000,00 грн.), 30.06.2006 (8340,00 грн.), то щодо її стягнення також минули строки давності, встановлені наведеними вище положеннями ст. 15 Закону № 2181 та ст. 102 ПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України.

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Отже, суд вважає доведеними обставини, встановлені постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2009 в адміністративній справі № 2-а-10818/08/0570, що набрала законної сили, щодо необґрунтованості стягнення Добропільською ОДПІ зазначених вище сум податкової заборгованості, у звязку із чим відсутні підстави для обліку вказаних сум у картці особового рахунку відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» державного підприємства «Добропіллявугілля». До того ж, з огляду на наведені вище приписи ст. 15 Закону № 2181 та ст. 102 ПК України, податковий орган у даному випадку не може у подальшому предявити вимоги про стягнення вказаних сум з позивача у звязку із закінченням строків давності.

Крім того, суд наголошує, що відповідач взагалі не мав правових підстав для відмови позивачу у списанні податкового боргу, оскільки це не передбачено наступними приписами нормативно-правових актів.

Так, Інструкцією встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (п. 1.2 Інструкції).

Пунктом 1.4 Інструкції встановлено, що облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.

Згідно з приписами п. 11.1 Інструкції, податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією.

Відповідно до п.п. 11., 11.8 Інструкції, списання податкового боргу, визнаного в установленому порядку безнадійним, у картках особових рахунків платника здійснюється відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 14.03.2001 N 103 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 за N 16/6304 (із змінами), на підставі рішення керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби датою прийняття такого рішення. За підсумками списання податкового боргу керівником податкового органу (його заступником) приймається додаткове рішення про списання пені, нарахованої в результаті проведення такого списання. Зазначене рішення передається до підрозділу адміністрування облікових показників та звітності для проведення списання пені в картках особових рахунків платника податку.

Наказ ДПА України від 14.03.2001 № 103 втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1034, яким було затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за № 1429/18724).

Приписами цього Порядку визначено певну процедуру списання податкового боргу, зокрема, прийняття рішення контролюючим органом про списання безнадійного податкового боргу та безпосередньо здійснення списання цього боргу (п.п. 4.4, 4.5). Жодними приписами ПК України, цього Порядку або іншими вимогами нормативно-правових актів не передбачено право податкового органу відмовляти у списанні безнадійного податкового боргу, що було зроблено відповідачем листом від 25.05.2011 № 9563/10/24-012. Таким чином, відповідач у даному випадку діяв не на підставі і не в межах своїх повноважень, та не у встановлений законом спосіб.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що вищевказаними приписами Інструкції передбачено можливість списання у картках особового рахунку платника податків сум безнадійного податкового боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, у звязку із чим задовольняє їх у повному обсязі.

На підставі ст. 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про зобовязання внести зміни до картки особового рахунку платника податків задовольнити.

Зобовязати Добропільську обєднану державну податкову інспекцію внести зміни до картки особового рахунку платника податків - відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» державного підприємства «Добропіллявугілля» шляхом списання з картки особового рахунку наступних сум безнадійної податкової заборгованості:

-зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірах 164605,02 грн., 101602,02 грн.;

-пені за несвоєчасне перерахування збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірах 10103,68 грн. та 38086,63 грн.;

-зобовязань по сплаті відрахувань сум, що вносяться до державного бюджету підприємствами-монополістами у звязку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці у розмірі 1700 грн., 24900 грн., пені, нарахованої за несвоєчасне перерахування вказаних сум у розмірах 118,42 грн., 1161,67 грн., 6416,47 грн., 129951,00 грн. (25.05.2005 59611,00 грн., 30.05.2006 62000,00 грн., 30.06.2006 8340,00 грн.);

-частини плати за оренду державного майна державними підприємствами у розмірі 10889,34 грн., пені, нарахованої за несвоєчасне перерахування вказаної суми у розмірах 834,98 грн., 11,13 грн., 146,07 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 12 липня 2011 року.

Постанова виготовлена в повному обсязі 14 липня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.