Постанова № 17073151, 07.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2011 р. справа № 2а/0570/9566/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретаріМалій С.Ю.

за участю:

представників позивача Сущенка С.В., Шипіліна В.М.,

представника відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олівія Фарм» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 18.03.2011 № 0000131501/0/8770/15-112

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Олівія Фарм» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 18.03.2011 № 0000131501/0/8770/15-112.

В обґрунтування позову зазначив, що 02.03.2011 працівниками ДПІ у м. Краматорську була здійснена камеральна перевірка ТОВ «Олівія Фарм» з питань неподання податкової звітності. За результатами перевірки було складено акт № 161/15-1-36082120 та на його підставі було прийнято податкове повідомлення рішення від 18.03.2011 № 0000131501/0/8770/15-112 про застосування до підприємства штрафної санкції у розмірі 170 грн. в звязку з не наданням декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2010 року.

Позивач зазначає, що інформація, викладена в акті перевірки не відповідає дійсності. Декларація з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2010 року була надана контролюючому органу 08.11.2010 в 16 год. 03 мін. 08 сек. шляхом використання засобів телекомунікаційного звязку.

Позивач вказує, що не погодився з висновками акту перевірки та подав заперечення на нього. На заперечення була отримана відповідь, що вказана декларація була отримана податковим органом, проте не визнана як податкова звітність в звязку з відсутністю номера телефону підприємства.

Позивач не погоджується із позицією податкового органу, посилається на приписи пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та вказує, що податкова звітність може бути не визнана як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Номер телефону, вважає позивач, не віднесено до цих критерії.

Крім того, позивач доповнив правове обґрунтування позовних вимог заявою від 30.06.2011 та зазначив, що 15.11.2010 ТОВ «Олівія Фарм» отримало від відповідача лист № 45326/10/15-112 від 10.11.2010 яким підприємство було повідомлено, що декларація з податку на прибуток за 3 квартал 2010 не визнана податковою звітністю. Позивач вказує, що відповідно до положень Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядку надання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого наказом ДПА України № 29 від 11.12.1996, ним до податкового органу було подано заяву від 18.11.2010 № 1811/10 про незгоду з позицією ДПІ щодо вказаної податкової декларації.

Позивач зазначає, що вмотивованого рішення на заяву або рішення про продовження розгляду заяви підприємством не отримано. В звязку з цим вважає заяву повністю задоволеною, з урахуванням приписів діючого законодавства. На підставі викладеного просив задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові, додатково надали до суду відповідь Центру поштового звязку № 7 м. Краматорська з якої вбачається, що поштова кореспонденція в період з 18.11.2010 по 09.12.2010 на адресу підприємства не надходила.

Представник відповідача не погодився із адміністративним позовом, надав письмові заперечення, де зазначив, що за результатами проведеної камеральної перевірки позивача, встановлені ним порушення п. 49.1, 49.2 пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 29 Податкового кодексу України п. 16.4 ст. 16 Закону України № 334/94 а саме неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2010, термін подання декларації 09.11.2010.

Представник відповідача вказує, що податкова декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2010 не визнана як податкова звітність в звязку з відсутністю обовязкового реквізиту номера телефону підприємства. Про це платника повідомлено листом від 10.11.2010 № 45326/10/15-112. З урахування викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, додатково пояснив що стосовно відповіді на заяву (скаргу) позивача від 18.11.2010 № 1811/10, рішенням про результати розгляду скарги від 06.12.2010 № 49443/10/15-112 ДПІ у м. Краматорську залишено без змін рішення від 10.11.2010 № 45326/10/15-112 про невизнання декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2010 року податковою звітністю, а скаргу директора Шипіліна В.М. залишено без задоволення. Крім того, представник відповідача пояснив, що зазначене рішення було надіслано на адресу підприємства 06.12.2010, проте поштовий конверт був повернутий на адресу податкового органу в звязку із закінченням строку зберігання. На підтвердження цього представником відповідача надано до суду копію поштового повідомлення про відправлення та копію поштового конверту.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Олівія Фарм» зареєстроване виконавчим комітетом Краматорської міської ради 17.09.2008 за № 12701020000002825, ідентифікаційний код 36082120 (а.с. 29) і є юридичною особою. Позивач знаходиться на податковому обліку у ДПІ у м. Краматорську з 18.09.2008 за № 2268. (а.с. 30)

Судом встановлено, що 02.03.2011 року ДПІ у м. Краматорську проведено камеральну перевірку ТОВ «Олівія Фарм» з питань неподання податкової звітності, за результатами якої складено акт від 02.03.2011 № 161/15-1-36082120 (а.с. 13-14), яким встановлено порушення п. 49.1, 49.2 пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 29 Податкового кодексу України п. 16.4 ст. 16 Закону України № 334/94 «Про оподаткування прибутку підприємств» а саме неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2010, термін подання декларації 09.11.2010.

Позивач не погодився із висновками акту перевірки та подав письмові заперечення від 09.03.2011 № 1/03 (а.с. 15). Листом від 15.03.2011 № 8219/10/15-112 ДПІ у м. Краматорську повідомило позивача, що висновок перевіряючого стосовно встановлення факту неподання податкової декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2010 року є правомірним (а.с. 16)

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення рішення від 18.03.2011 № 0000131501/0/8770/15-112, яким до позивача застосована штрафна санкція у розмірі 170 грн. (а.с. 18)

Позивач не погодився із податковим повідомлення рішенням від 18.03.2011 № 0000131501/0/8770/15-112 та звертався із скаргами до ДПА у Донецькій області та ДПА України. Рішенням ДПА України від 11.05.2011 № 8700/6/25-0215 залишило без змін податкове повідомлення рішення від 18.03.2011 № 0000131501/0/8770/15-112 та рішення ДПА у Донецькій області від 15.04.2011 № 7373/10/25-213-1, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу підприємства без задоволення. (а.с. 19-21)

Крім того, судом встановлено, що ТОВ «Олівія Фарм» засобами телекомунікаційного звязку 08.11.2010 року було подано до ДПІ у м. Краматорську декларацію з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2010 року (а.с. 8-9). Факт отримання вказаної декларації податковим органом підтверджується відповідними квитанціями (а.с. 10-11)

Листом від 10.11.2010 № 45326/10/15-112 ДПІ у м. Краматорську повідомила ТОВ «Олівія Фарм» про те, що податкова декларація з податку на прибуток за 3 квартал 2010 року не визнана як податкова звітність, в звязку з тим, що у декларації відсутній обовязків реквізит номер телефону підприємства, та запропоновано подати нову декларація. (а.с. 44)

18.11.2010 директором ТОВ «Олівія Фарм» було подано до податкового органу скаргу № 1811/10 відповідно до якої він не погоджувався із позицією ДПІ у м. Краматорську стосовно невизнання податкової декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2010 року податковою звітністю та зазначав про відсутність законних підстав для подання нової декларації. (а.с. 45)

Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Представником відповідача на вимогу суду (на підтвердження факту надання відповіді на скаргу підприємства від 18.11.2010 № 1811/10) було надано копію рішенням про результати розгляду скарги від 06.12.2010 № 49443/10/15-112 ДПІ у м. Краматорську залишено без змін рішення від 10.11.2010 № 45326/10/15-112 про невизнання декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2010 року податковою звітністю, а скаргу директора Шипіліна В.М. залишено без задоволення. (а.с. 65-66) Крім того, представником відповідача (в обґрунтування направлення рішення від 06.12.2010 № 49443/10/15-112 ДПІ у м. Краматорську на адресу підприємства) було надано до суду копію поштового повідомлення про відправлення рекомендованої кореспонденції (а.с. 67), а також копію поштового конверта із відміткою відділення поштового звязку про те, що кореспонденція повернута в звязку із закінченням терміну зберігання (а.с. 68)

Проте, суд не приймає зазначені докази як підтвердження фактичного надання відповіді підприємству з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ч. 1,2,3 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Частиною 1 ст. 79 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи. Відповідно до ч. 4 ст. 79 КАС України оригінали письмових доказів, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання законної сили судовим рішенням у справі за клопотанням осіб, які їх надали. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

Судом було зобовязано відповідача надати у судове засідання оригінали відповідних документів: рішення про результати розгляду скарги від 06.12.2010 № 49443/10/15-112 ДПІ у м. Краматорську, поштове повідомлення про відправлення рекомендованої кореспонденції та поштовий конверт із відміткою відділення поштового звязку про те, що кореспонденція повернута в звязку із закінченням терміну зберігання, разом з тим, вказані оригінали до суду надані не були. Клопотанням представника відповідача від 07.07.2011 року було повідомлено суд, що оригіналів вказаних документів немає.

До того ж, суд бере до уваги лист Центру поштового звязку № 7 м. Краматорська (а.с. 63) відповідно до якого Центр на запит ТОВ «Олівія Фарм» повідомляє, що за період з 18.11.2010 по 09.12.2010 року на адресу ТОВ «Олівія Фарм» рекомендованої, цінної або пріоритетної кореспонденції не надходило. (а.с. 63)

Крім того, суд враховує надані представником позивача до суду та досліджені у судовому засіданні запит підприємства від 05.07.2011 № 2 на адресу Центру поштового звязку № 7 м. Краматорська (а.с. 75) та відповідь начальника ЦПЗ № 7 (а.с. 78) з якого вбачається, що на ксерокопії конверту та повідомлені є штрих код №8431301450540, який згідно обліку штрих кодів по ЦПЗ № 7 використано для відправлення поштової кореспонденції в квітні 2010 року, тому зазначена у запиті рекомендована кореспонденція не приймалася 06.12.2010 для відправлення на адресу підприємства ТОВ «Олівія Фарм».

Відповідно до приписів абз. 3 пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181 якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

З огляду на викладене, з урахуванням приписів абз. 3 пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181 суд приходить до висновку, що скарга позивача від 18.11.2010 № 1811/10 була повністю задоволена ДПІ у м. Краматорську, а тому у податкового органу були відсутні правові підстави для прийняття спірного податкового повідомлення рішення від 18.03.2011 № 0000131501/0/8770/15-112.

Крім того, суд вважає за необхідне надати правову діям ДПІ у м. Краматорську щодо невизнання податкової декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2010 року податковою звітністю.

Так, згідно з п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 -III (далі за текстом - Закон № 2181), який з 01.01.2011 втратив чинність, але діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податкова декларація, розрахунок (далі податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). П.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 цього Закону передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

За змістом абз. 1 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Як встановлено у судовому засіданні, позивачем згідно з умовами Договору № 484 від 09.02.2010 про визнання електронних документів, укладеному з ДШ у м. Краматорську, 08.11.2010 було направлено податковому органу засобами телекомунікаційного зв'язку податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2010 року що повністю відповідає наведеним вище вимогам законодавства. Однак, ДШ у м. Краматорську було письмово повідомлено позивача про невизнання вказаної податкової звітності з податку на прибуток та запропоновано подати нову звітність, оформлену відповідно до вимог законодавства із посиланням на порушення позивачем вимог Наказу ДПА України від 29.03.2003 № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємств та Порядку її складання».

Абз. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Щодо податку на прибуток підприємств то нормативно-правовим актом, що регулює порядок оформлення та подання податкової звітності з податку на прибуток, є Наказ ДПА України від 29.03.2003 № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємств та Порядку її складання», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 за № 271/7592, який втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року N 114, однак діяв на момент подання позивачем податкової звітності з податку на прибуток за 3 квартал 2010 року.

Відповідно до п. 3.1 розділу 3 «Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства» декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яких сім (К1 - К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а три (Р1 - РЗ) подаються виключно за рік. Додаток К1 складається з двох частин - К1/1 та К1/2. Частина К1/2 заповнюється платниками податку, які нараховують амортизаційні відрахування на суму витрат, пов'язаних із видобутком корисних копалин. У разі, якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідних операцій, платники податку не подають податковому органу передбачені відповідним рядком декларації додатки.

Згідно абз. 2 п. 3.1 визначено, що у заголовній частині декларації відображаються повна назва підприємства (відповідно до установчих документів), зареєстрованого в установленому порядку, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника (факс, електронна адреса - за бажанням).

Як встановлено у судовому засіданні, підставою для невизнання декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2010 року податковою звітністю податковим органом визначено відсутність номеру телефону підприємства, як обов'язкового реквізиту такої податкової звітності.

Суд вважає за необхідне визначити поняття обов'язкового реквізиту документа (в даному випадку електронного документа, адже податкова звітність платника податку була подана засобами телекомунікаційного зв'язку). Так, на законодавчому рівні основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року N 851-IV.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що обов'язковий реквізит електронного документа це обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Суд вважає, що відсутність у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2010 року, наданої ТОВ «Олівія Фарм», номеру телефону підприємства не є підставою для відмови в обліку (визнанні) вказаного документу, а також не впливає на юридичну значимість документу. Жодним законом або нормативно - правовим актом, у тому числі з питань оподаткування, не визначено відсутність номеру телефону підприємства в податковій декларації як підставу у невизнанні її податковою звітністю. В даному випадку суд вважає, що податковий орган підійшов формально при вирішенні питання стосовно невизнання податкової декларації з податку на прибуток TOB «Олівія Фарм» як податкової звітності.

На підставі ч.З ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стосовно позовних вимог про визнання нечинним спірного податкового повідомлення -рішення від 18.03.2011 № 0000131501/0/8770/15-112 суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу позивача, що нечинними визнаються нормативні акти, а зазначене податкове повідомлення є актом індивідуальної дії. Оскільки приписами ст. 55 Податкового кодексу України передбачено можливість скасування рішення податкового органу, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 18.03.2011 № 0000131501/0/8770/15-112 підлягає скасуванню повністю.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Олівія Фарм» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 18.03.2011 №0000131501/0/8770/15-112 -задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011 № 0000131501/0/8770/15-112, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Краматорську.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олівія Фарм» (ЄДРПОУ 36082120) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 07 липня 2011 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 12 липня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.