Ухвала суду № 17073017, 08.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" червня 2011 р. м. КиївК-2868/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г.,

секретар судового засідання Євтушевський В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гусятинському районі Тернопільської області

на постанову Господарського суду Тернопільської області від 29 травня 2007 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2008 року

у справі № 7а/40-1684

за позовом Державного підприємства «Хоростківський спиртовий завод»

до Державної податкової інспекції у Гусятинському районі Тернопільської області

про скасування податкового повідомлення рішення в частині, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство «Хоростківський спиртовий завод»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Гусятинському районі Тернопільської області (далі відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0014072300/0 від 18 грудня 2006 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 97161,00 грн.; зобовязання ДПІ у Гусятинському районі Тернопільської області включити до бюджетного відшкодування за вересень 2006 року суму податкового кредиту 97161,00 грн.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 29 травня 2007 року позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0014072300/0 від 18 грудня 2006 року, прийняте ДПІ у Гусятинському районі Тернопільської області, в частині зменшення ДП «Хоростківський спиртовий завод»бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 97161,00 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2008 року постанову Господарського суду Тернопільської області від 29 травня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Гусятинському районі Тернопільської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Тернопільської області від 29 травня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2008 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ДП «Хоростківський спиртовий завод», посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, надали вірну правову оцінку діям податкового органу щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, просить залишити касаційну ДПІ у Гусятинському районі Тернопільської області без задоволення, а постанову Господарського суду Тернопільської області від 29 травня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2008 року без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга ДПІ у Гусятинському районі Тернопільської області задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Гусятинському районі Тернопільської області провела виїзну позапланову перевірку ДП «Хоростківський спиртовий завод»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006 року, за результатами якої було складено акт № 926/23/00375102 від 18 грудня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим ДП «Хоростківський спиртовий завод»не мало права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 40583,33 грн.; порушення позивачем пункту 11.6 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим ДП «Хоростківський спиртовий завод»не мало права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 97161,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Гусятинському районі Тернопільської області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0014072300/0, яким згідно з підпунктами «б», «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зменшила ДП «Хоростківський спиртовий завод»суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість за вересень 2006 року на 137744,33 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем лише в частині суми 97161,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що постачальник позивача за договором про постачання природного газу № 1-т-06/ч від 16 листопада 2005 року ТОВ «Укренерго»підтвердив, що природний газ, який постачався позивачу ТОВ «Укренерго», отриманий від вітчизняних газотрейдерних компаній по ставці оподаткування податком на додану вартість 20 відсотків, у звязку з чим позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту серпня 2006 року суму податку на додану вартість 97161,00 грн. на підставі належним чином оформлених податкових накладних, та сплативши вартість поставленого газу з урахуванням податку на додану вартість за вказаними податковими накладними, має право на бюджетне відшкодування зазначеної суми податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 листопада 2005 року між ТОВ «Укренерго»(постачальник) та ДП «Хоростківський спиртовий завод»(покупець) було укладено договір про постачання природного газу № 1-т-06/ч, відповідно до умов якого постачальник зобовязується передати покупцю природних газ в обумовлених цим договором порядку та кількості, а покупець зобовязується прийняти та оплатити газ в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання умов вказаного договору ТОВ «Укренерго»поставило ДП «Хоростківський спиртовий завод»на загальну суму 582966,02 грн., в т.ч. податок на додану вартість 97161,00 грн., та виписало податкові накладні на вказану суму (арк. справи 38-40).

В свою чергу, ДП «Хоростківський спиртовий завод»розрахувалося з ТОВ «Укренерго»за поставлений газ, що підтверджується виписками банку (арк. справи 41-44).

Так, факт придбання товарів чи послуг із дотриманням вимог пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість.

Відповідно до пунктів 1.6 - 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно абзацу 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентований пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою не було встановлено відхилень між даними декларації платника за вересень 2006 року та даними перевірки при перевірці правильності визначення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту у вересні 2006 року, а також при перевірці достовірності нарахування суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2006 року.

Підставою для визначення зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006 року у сумі 97161,00 грн. слугував висновок податкового органу про те, що з ТОВ «Укренерго», реалізовуючи природний газ для ДП «Хоростківський спиртовий завод», підприємства промислового споживача, платника податку на додану вартість, неправильно застосувало ставку податку на додану вартість, зокрема, у виписаних податкових накладних № 97 від 31 липня 2006 року на суму податку на додану вартість 58404,30 грн., № 37 від 31 серпня 2006 року на суму податку на додану вартість 38309,13 грн., № 38 від 31 серпня 2006 року на суму податку на додану вартість 447,57 грн., та, як наслідок, ДП «Хоростківський спиртовий завод»в порушення пункту 11.6 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»безпідставно віднесло до податкового кредиту серпня 2006 року суму податку на додану вартість 97161,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Укренерго»листом від 21 лютого 2007 року за вих. №198 (арк. справи 48), на лист ДП «Хоростківський спиртовий завод»від 16 лютого 2007 року № 193 (арк. справи 84), повідомило, що у 2005 та 2006 роках ТОВ «Укренерго»було укладено договори на постачання природного газу з вітчизняними газотрейдерними компаніями ДП «Альфа ексім», ТОВ «Персей Гарант», ЗАТ «Укргаз Енерго», ТОВ «Укрпромресурс». Обсяг газу був придбаний за ставкою оподаткування податком на додану вартість 20%.

Матеріали справи містять також лист ТОВ «Укренерго»від 18 грудня 2006 року за вих. № 1117 (арк. справи 102), скерований начальнику УПМ першому заступнику ДПА в Тернопільській області, в якому ТОВ «Укренерго» повідомило, що природний газ був отриманий від вітчизняних газотрейдерних компаній, з якими було документально оформлено (договори, акти приймання-передачі природного газу, податкові накладні) поставку природного газу по ставці оподаткування податком на додану вартість 20%. З постачальниками природного газу ТОВ «Укренерго»було проведено повний грошовий розрахунок, включаючи ставку податку на додану вартість. Відповідно було проведено реалізацію природного газу ДП «Хоростківський спиртовий завод»по ставці оподаткування податком на додану вартість 20% і документально оформлено.

Посилання податкового органу в обґрунтування вимог касаційної скарги на підпункт 5 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), та статтю 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки доказів, на підтвердження зазначених підстав, матеріали справи не містять, не додано таких доказів і до касаційної скарги.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання нечинним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006 року на 97161,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Гусятинському районі Тернопільської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Тернопільської області від 29 травня 2007 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гусятинському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Тернопільської області від 29 травня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ М.І. Костенко

______ Л.В. Ланченко

______ О.М. Нечитайло

______ Н.Г. Пилипчук