Постанова № 17070966, 05.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2011 р. справа № 2а/0570/9353/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грищенка Є.І.

при секретаріПавленко М.С.

за участю представників сторін:

прокурораГригорєвої О.В.

від позивача - не зявився

від відповідача не зявився

розглянувши позовну заяву Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України, Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до відповідача приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн,

ВСТАНОВИВ:

Донецько-Ясинуватський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України, Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області при проведенні перевірки транспортного засобу, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 встановлено порушення законодавства з боку останнього при здійсненні діяльності, повязаної з регулярними пасажирськими перевезеннями. Працівником інспекції складено акт № 222481 від 25.02.2011 року про порушення з боку відповідача при наданні послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, передбачених законом.

На підставі зазначеного акту перевірки 28.03.2011 року начальником Територіального управління Головної автомобільної інспекції винесена постанова № 118783 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 1700 грн.

Враховуючи викладене, просить стягнути з відповідача зазначену суму боргу.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача до судового засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи за участю його представника не надав. На підставі ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши пояснення прокурора, суд встановив.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 зареєстрований рішенням виконавчого комітету Красноармійської міської ради від 27.07.2000 року, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців одним із видів діяльності є діяльність автомобільного регулярного транспорту (60.21.1).

25.02.2011 року Інспектором ТУ ГДІ в Донецькій області здійснена перевірка транспортного засобу марки «Рута», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 та складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом від 25.02.2011 року № 222481, яким встановлено, що водій здійснював регулярні пасажирські перевезення без наявності ліцензійної картки, схеми маршруту, розкладу руху та квитково-касового листа (а.с. 8). Акт підписано водієм транспортного засобу без зауважень. Як вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення, копію акту перевірки відповідач отримав 05.03.2011 року.

На підставі акту перевірки т.в.о. начальника Територіального управління ГДІ на автомобільному транспорті в Донецькій області за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» 28.03.2011 року винесено постанову № 118783 про застосування до ОСОБА_1 фінансової санкції у розмірі 1700 гривень (а.с. 10).

З метою погашення зазначеної заборгованості ГДІ приймались заходи для її погашення, передбачені п. 28 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування», а саме постанова від 28.03.2011 року № 118783 про застосування фінансових санкцій направлялась на адресу відповідача для добровільного виконання, про що свідчить поштове повідомлення про вручення документу відповідачу (а.с.11).

Станом на 05.07.2011 року заборгованість СПД фізичною особою ОСОБА_1 не сплачена.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та державний нагляд за забезпеченням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень.

Урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті відповідно до п. 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190, є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція), що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.

Як встановлено перевіркою Територіального управління Головної автоінспекції в Донецькій області, відповідач здійснював регулярні пасажирські перевезення з порушенням чинного законодавства без обовязкових документів, а саме ліцензійної картки, квитково-касовий листа, схеми маршруту, розкладу руху.

Згідно з п. 4 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів та державний контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за наявністю відповідної ліцензії та ліцензійної картки на транспортний засіб суб'єкта господарювання.

Головавтотрансінспекція має право перевіряти додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів, що передбачено п. 5 Положення.

Згідно з п. 8 Положення Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.

Таким чином, позивач у справі - субєкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері додержання субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту.

Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладений обовязок представляти інтереси держави у випадках, передбачених законом. Ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачають можливість звернення прокурора до суду з заявою про захист прав та законних інтересів держави.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Оскільки під час перевірки територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області встановлене порушення, у відповідача рахується сума боргу за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно п. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідач не скористався наданим йому чинним законодавством правом оскаржити рішення Територіального управління Головної автомобільної інспекції та у добровільному порядку зазначену суму боргу не сплатив.

Таким чином, позивач правомірно та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення суми боргу.

Враховуючи наведене, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру», Законом України «Про автомобільний транспорт», ст. 2-15, 17-18, 33-35, 69-71, 79, 86, 94, 104-107, 122, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України, Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до відповідача приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн. задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь державного бюджету м. Донецька ГУДК Донецької області р/р 31112106700002, МФО 834016, ОКПО 23977045 код 21081100 фінансові санкції в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 5 липня 2011 року в присутності прокурора.

Повний текст постанови складено 11 липня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Грищенко Є.І.