Постанова № 17070567, 11.07.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2011 р. Справа № 5019/893/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М. суддів Мельник О.В. при секретарі судового засідання Кульчин Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" на рішення господарського суду Рівненської області від 23.05.11 р.

у справі № 5019/893/11 (суддя Войтюк В.Р. )

позивач Приватне підприємство "Дніпро-Захід"

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД"

про стягнення в сумі 157 385 грн. 07 коп.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №2 від 03.02.2011р.);

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №19 від 30.05.2011р.).

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 23.05.2011 року у справі 35019/893/11 позов приватного підприємства "Дніпро-Захід" до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" про стягнення в сумі 157 385 грн. 07 коп. задоволено. Присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Зевс ЛТД" на користь приватного підприємства "Дніпро-Захід" 155340,00 грн. заборгованості, 2045,07 грн. пені, 1 573,85 грн. витрат по держмиту та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким присудити до стягнення з ТзОВ "Компанія "Зевс ЛТД" 152 340,00 грн. основного боргу, 2 045,07 грн. пені, 1 573,85 грн. витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, скаржник просить апеляційний суд виконання рішення суду у справі №5019/893/11 в частині стягнення заборгованості розстрочити на шість місяців рівними щомісячними платежами в сумі 25 390,00 грн.

Апелянт вважає, що вказане рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи.

Скаржник та його представник безпосередньо в судовому засіданні вказує, що в ході судового розгляду справи в суді першої інстанції ним було проведено часткову оплату за надані послуги на суму 3000,00 грн., що підтверджує доданими до апеляційної скарги виписками з банку. При цьому, на думку скаржника, судом не встановлено, а позивачем не повідомлено про зазначені обставини. Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить 152 340,00 грн.

Позивач - ПП "Дніпро-Захід" у відзиві на апеляційну скаргу та його представник безпосередньо в судовому засіданні зазначену суму сплати боргу не заперечує. При цьому, заперечує проти клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а рішення місцевого господарського суду скасувати частково.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 лютого 2010 року між приватним підприємством "Дніпро-Захід" та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія “Зевс ЛТД" був укладений договір про надання послуг № 1-МР (далі-договір, а.с.10-11), відповідно до п.2.1 якого, замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) зобов'язується надати останньому інформаційно-маркетингові послуги, а також послуги про передпродажній підготовці товарів та мерчандайзингу, у торгівельних точках, які обслуговує ПП "Дніпро-Захід", які замовник приймає на визначених в даному договорі умовах.

Відповідно до п.3.1 договору, загальна сума договору становить 155340,00 грн.

Відповідно до п.2.4. договору, факт надання послуг і конкретні суми, які сплачуються замовником виконавцю за даним договором протягом звітного періоду, підтверджуються відповідними актами приймання-передачі наданих послуг, що підписуються уповноваженими представниками сторін.

На виконання умов договору, як встановлено судами обох інстанцій, позивач надав відповідачу інформаційно-маркетингові послуги, а також послуги про передпродажній підготовці товарів та мерчандайзингу, у торгівельних точках, які обслуговує ПП "Дніпро-Захід" в повному обсязі на загальну суму 155340,00 грн., що, в свою чергу, підтверджується наявним в матеріалах справи актом №ДЗ-000005 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.02.2011р. підписаним обома сторонами та скріпленим печатками сторін.

Відповідно до п.4.3 договору, замовник оплачує надані виконавцем послуги до 20 числа місяця наступного за місяцем в якому були надані такі послуги.

Натомість, відповідач в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань розрахунки за надані послуги в заначені договором строки не здійснив.

На претензію №25 від 29.03.2011 року з вимогою в добровільному порядку ліквідувати наявний борг, відповідач відповіді не дав, розрахунків не здійснив (а.с.13).

Внаслідок таких неправильних дій відповідача, останнім створена заборгованість в розмірі 155340,00 грн., що, в свою чергу, стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушеного права.

З огляду на вищевикладене, місцевим господарським судом, на думку колегії апеляційного господарського суду, зроблено вірний висновок про те, що на день звернення позивача з позовом до суду відповідач не виконав свого обов'язку щодо оплати наданих послуг. Відтак, суд першої інстанції визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обгрунтованими, законними та, відповідно, правомірно задоволив їх на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 903 ч.1 ЦК України.

Відповідно до п.8.2 договору, у випадку порушення терміну розрахунку, передбаченого пунктом 4.3 договору замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний ден протермінування.

Крім того, відповідно до ст.216 ГПК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи це та зважаючи, що п.8.2 договору передбачена майнова відповідальність, апеляційний суд не може не погодитись з висновком місцевого суду про обгрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення 2045,07 грн. пені.

В свою чергу, слід зазначити, що відповідач в судові засідання місцевого господарського суду 10.05.2011р. та 23.05.2011р. не з'являвся, відзиву на позовну заяву не надав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Натомість, в апеляційній скарзі, як вже зазначалося вище, відповідач не погоджується з розміром заборгованості на момент вирішення спору по суті та винесення рішення у справі посилаючись на здійснену ним часткову оплату в розмірі 3000,00 грн.

Зазначене скаржник підтверджує виписками з банку за 10.05.2011р. на суму 1000,00 грн. та за 23.05.2011р. на суму 2000,00 грн. (а.с.54-55), які, в свою чергу, долучені останнім до апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 152 340,00 грн. (155340,00-3000,00), що не заперечується сторонами безпосередньо в судовому засіданні.

При цьому, провадження у справі в частині стягнення 3000,00 грн. слід припинити на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Прохання скаржника в апеляційній скарзі розстрочити виконання рішення суду рівними щомісячними платежами в сумі 25 390,00 грн. на шість місяців з посиланням на скрутне фінансове становище до задоволення не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, за заявою сторони може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

При цьому, наявність заборгованості перед відповідачем інших осіб, його тяжкий фінансовий стан, за змістом ст.121 ГПК України, не є підставою для розстрочення виконання рішення.

Поряд з цим, апеляційний суд зазначає, що наявність виняткового випадку, поважність причин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, підлягає доведенню стороною - заявником належними і допустимими доказами. Як вбачається, відповідач жодних доказів, які б підтверджували його тяжкий фінансовий стан та неможливість погашення суми заборгованості перед позивачем, не надав.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що з боку місцевого господарського суду при прийнятті оскаржуваного рішення мало місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

З огляду на це, апеляційну скаргу відповідача слід задоволити; рішення господарського суду Рівненської області від 23.05.2010 р. у справі №5019/893/11 скасувати частково в частині стягнення 3000,00 грн. основного боргу, а провадження у справі в цій частині припинити.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" задоволити.

Рішення господарського суду Рівненської області від 23.05.2011 року у справі №5019/893/11 скасувати частково в частині стягнення 3 000,00 грн. основного боргу. В цій частині провадження у справі припинити.

В решті рішення залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Мельник О.В.