Постанова № 17070338, 12.07.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

12.07.11 Справа № 5015/969/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого-судді Р. Марко

суддів Т. Бонк

С. Бойко

При секретарі Сидорак Г.

За участю представників сторін

Від позивача - з»явився

Від відповідача- не з»явився

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ»БК»Комфортбуд 1»

на рішення господарського суду Львівської області від 04.05.11

у справі № 5015/969/11

за позовом – ПП»Львівтехмонтаж»

до відповідача –ТзОВ»БК»Комфортбуд 1»

про стягнення боргу

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від

04.05.11 у справі № 5015/969/11, позов

ПП »Львівтехмонтаж»задоволено. Стягнуто з Товариства з

обмеженою відповідальністю „БК Комфорт буд-1” на користь

Приватного підприємства «Львівтехмонтаж» –783 828,40 грн.

основного боргу, 44 678,20 грн. –інфляційних втрат, 18 683,03

грн. –трьох відсотків річних, 70 339,51 грн. –пені, 9 175,29

грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи.

Відповідач повторно не забезпечив явки повноважного представника, поважності причин неявки не повідомив.

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як встановлено судом, 21.07.2009 року між ТзОВ „БК „Комфортбуд-1” (Замовник) та ПП „Львівтехмонтаж” (Підрядник) було укладено Договір № 100/09 ВО, відповідно до умов якого Підрядник бере на себе зобов’язання по виготовленню проектно-кошторисної документації і виконанню робіт з вогнезахисної обробки металевих конструкцій в межах REI 30 в приміщеннях ТЦ „Кінг Крос Леополіс”, що знаходяться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Стрийська, 30, поетапно, а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання умов договору позивач виконав роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації та роботи з вогнезахисної обробки металевих конструкцій в межах REI 30 в приміщеннях ТЦ „Кінг Крос Леополіс” в повному обсязі загальною вартістю 3119828,40 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт (належно завірені копії в матеріалах справи а.с.23-43).

Однак, як зазначив представник позивача, відповідач свої договірні зобов’язання щодо оплати наданих послуг виконав частково, оплативши позивачу, лише 2 336 000,00 грн.

Крім того, представником позивача зазначено, що позивачем відповідачу 09.11.2010 року та 06.12.2010 року були направлені повідомлення та претензія про оплату заборгованості в сумі 783 828,40 грн., які залишені відповідачем без відповіді і задоволення. Враховуючи наявну суму боргу, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 44 678,20 грн., три відсотки річних в сумі 18 683,03 грн. та відповідно до п.6.3.4 Договору № 100/09 ВО нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, що становить 70 339,51 грн.

Згідно ст.. 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору № 100/09 ВО від 21.07.2009 року позивач виконав відповідачу роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації та роботи з вогнезахисної обробки металевих конструкцій в межах REI 30 в приміщеннях ТЦ „Кінг Крос Леополіс” в повному обсязі загальною вартістю 3119828,40 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за серпень-листопад 2009 року та січень, березень 2010 року, підписаними та скріпленими печатками обох сторін, а також довідками про вартість виконаних підрядних робіт, підписаними та скріпленими печатками обох сторін (належно завірені копії в матеріалах справи а.с.23-43).

Відповідно до п. 2.2. та п.2.3. Договору № 100/09 ВО від 21.07.2009 року Замовник проводить попередню оплату за матеріали та обладнання в розмірі 1455247,20 грн., а остаточний розрахунок здійснюється Замовником згідно з підписаними Актами виконаних робіт не пізніше 5-ти днів від дати підписання актів.

Однак, свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 783 828,40 грн. за виконані роботи.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань позивачем нараховані три відсотки річних в сумі 18 683,03 грн. та інфляційні втрати в розмірі 44 678,20 грн., що підлягають до сплати.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6.3.4 Договору № 100/09 ВО від 21.07.2009 року у разі прострочки Замовником виконання зобов’язань щодо кінцевої оплати згідно з пунктом 2.3 цього Договору, Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків..

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Відповідно до п.6.3.4 Договору № 100/09 ВО від 21.07.2009 року позивачем нарахована пеня в межах шестимісячного строку позовної давності та підлягає до стягнення в розмірі 70 339,51 грн.

З огляду на досліджені обставини справи, колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

Постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 04.05.11 у справі № 5015/969/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Головуючий-суддя Р. Марко

Суддя Т. Бонк

Суддя С. Бойко