Ухвала суду № 17069766, 14.07.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

_____________________________

УХВАЛА

"14" липня 2011 р. № 5019/1497/11

Суддя Войтюк В.Р., розглянувши матеріали

за позовом Навчально-курсового комбінату Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд"

до Комунального підприємства "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації"

про визнання права власності на об"єкт нерухомості за набувальною давністю

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Навчально-курсовий комбінат Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" - звернувся з позовом до Комунального підприємства "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на об"єкт нерухомості за набувальною давністю.

При цьому позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів у встановленому порядку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор чи його заступник зобов"язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Однак позивачем у якості доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів надано фіскальний чек № 0489 від 12 липня 2011 року.

Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які, підтверджують сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до підпункту "а" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", державне мито із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500 грн.).

Пунктом 29 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року встановлено, що у випадку, коли позивач у заяві не вказує суму позову або встановити точно його ціну неможливо, суддя, приймаючи позовну заяву, попередньо встановлює розмір належного до сплати мита, виходячи з приблизної ціни позову.

З квитанції № NOZRQ53897 від 12.07.2011року про сплату державного мита вбачається, що позивач за позовом сплатив 102 грн., тобто 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки визнання права власності є майновою вимогою, про що, зокрема, зазначено в постанові Верховного суду України від 25.12.2007 року № 8/219-07, державне мито слід сплачувати у розмірі одного відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того позивачем не подано належних доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до наказу Державного казначейства України від 07.06.2010 року № 185 "Про відкриття рахунків та внесення змін до аналітичних параметрів з обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів", з 21 червня 2010 року введено в дію нові рахунки для зарахування коштів від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах.

Реквізити рахунку для зарахування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах по коду класифікації доходів бюджету 22050003 "Надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах ( місцеві господарські та апеляційні господарські суди): № 31215264700002, одержувач Держбюджет м. Рівне, банк одержувача ГУДКУ у Рівненській області, ЄДРПОУ 22586331, МФО 833017.

Всупереч наведеному, позивачем сплачено витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах на розрахунковий рахунок № 31219259700002.

Враховуючи вищевикладене, вказані обставини є підставою для повернення позивачу без розгляду позовної заяви і доданих до неї документів згідно п. 4, 6, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст.ст. 56, 61, 63, 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.

Суддя Войтюк В.Р.