Рішення № 17069753, 12.07.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2011 р. Справа № 5019/1392/11

За позовом Рівненський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень"

до відповідача-1 Костопільська міська рада

відповідача-2 Комунальне підприємство "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації"

про визнання права власності

Суддя Крейбух О. Г.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № НЮ-5 від 10.01.2011р.

від відповідача-1: представник ОСОБА_2, довіреність № 9/02-08 від 04.01.2011р.

від відповідача-2: представник не з'явився

від органу прокуратури: представник Незнамов В.В., посв. НОМЕР_1 від 17.12.1993р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах позивача до відповідача-1 Костопільська міська рада, відповідача-2 Комунальне підприємство «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації»про визнання права державної власності на нерухоме майно, а саме: туалет вокзалу станції Костопіль, будівлю загальною площею 39,2 кв.м, яка збудована та введена в експлуатацію з 01.01.1938р. і розташована по вул.Бурова, 29, м.Костопіль, Рівненська область.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірна будівля побудована та введена у експлуатацію у 1938 році, перебуває на балансі відокремленого підрозділу відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень»Державного територіально-галузевого обєднання “Львівська залізниця”, що підтверджується інвентарною карткою № 1563 обліку основних засобів. Окрім того, зазначена будівля знаходиться на земельній ділянці, яка знаходиться в користуванні Львівської залізниці згідно з Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 13.01.2006р. Позивач вважає, що відмова відповідача-2 в реєстрації права власності перешкоджає реалізації його права і це право потребує захисту шляхом його визнання в судовому порядку.

Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог не заперечує. Просить судові витрати покласти на позивача.

Відповідач-2 позовні вимоги не визнає, вважає, що КП «Рівненське БТІ»не є особою, що оспорює чи не визнає право власності позивача на спірні будівлі, а здійснює лише державну реєстрацію обєктів нерухомого майна. Просить провадження у справі щодо відповідача-2 припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників органу прокуратури, позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Міністерство інфраструктури України є правонаступником Міністерства транспорту та звязку України відповідно до Указу Президента України від 12.05.2011р. № 581/2011.

Відповідно до п.1.1 Статуту Державного територіально-галузевого обєднання “Львівська залізниця” зазначене об'єднання створене згідно із статтями 1, 4 Закону України “Про залізничний транспорт”, засноване на державній власності і входить до сфери управління Міністерства транспорту та звязку України (орган управління майном) та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України. До складу залізниці входять структурні та відокремлені підрозділи.

Так, згідно з довідкою Головного управління статистики у Львівській області АА № 060721 Рівненська дирекція залізничних перевезень є відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого обєднання “Львівська залізниця”.

Згідно з пп.4.1, 4.2 Статуту, майно Залізниці становлять виробничі і невиробничі фонди, а також цінності, вартість яких відображається у балансі Залізниці. Майно Залізниці є державною власністю і закріплене за нею на праві повного господарського відання. Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та Статуту.

На балансі відокремленого підрозділу “Рівненська дирекція залізничних перевезень ” Державного територіально-галузевого обєднання “Львівська залізниця” знаходиться туалет вокзалу станції Костопіль будівля загальною площею 39,2 кв.м, що знаходиться за адресою м.Костопіль, вул.Бурова, 29 і яка збудована та введена в експлуатацію у 01.01.1938р.(інвентарна картка № 1563 ін.№ 010000179).

Рішенням реєстратора КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації»від 15.02.2011р. № 626 ВП “Рівненська дирекція залізничних перевезень” було відмовлено в реєстрації права власності у зв'язку з відсутністю правоустановлюючих документів, перелік яких міститься у Тимчасовому положенні про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (а.с.29).

16 грудня 2010 року з метою виявлення правовстановлюючих документів, зокрема, актів комісії про прийняття об'єкту і введення його в експлуатацію, ВП “Рівненська дирекція залізничних перевезень” листом за № 607 звернувсь до Державного архіву Рівненської області. Проте, останнім необхідних документів не виявлено, що підтверджується листом від 20.12.2010р. № 142/01-10.

При прийнятті судового рішення за результатами дослідження наявних у справі доказів, суд виходить з такого.

Підстави набуття права власності встановлені ст.328 Цивільного кодексу України, - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п.6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/6 (далі Тимчасове положення), оформлення права власності на обєкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності. Тимчасовим положенням передбачено обовязкову реєстрацію права власності на підставі правовстановлюючих документів (згідно з Додатком № 1 до даного Тимчасового положення), одним з яких є рішення суду про визнання права власності на обєкти нерухомого майна.

Згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.20 Господарського кодексу України, кожен субєкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів шляхом визнання права.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право.

Відповідно до ч.3 ст.136 Господарського кодексу України щодо захисту права господарського відання застосовується положення закону, встановлені для захисту права власності.

Згідно з частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З матеріалів справи вбачається, що туалет станції Костопіль будівля загальною площею 39,2 кв.м, що знаходиться за адресою м.Костопіль, вул.Бурова, 29 перебуває на балансі Відокремленого підрозділу “Рівненська дирекція залізничних перевезень” Державного територіально-галузевого обєднання “Львівська залізниця”, відображена в самостійному балансі підрозділу, що підтверджується інвентарною карткою № 1563.

Туалет станції Костопіль розташований на земельній ділянці, яка знаходиться в користуванні Львівської залізниці згідно з Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 13.01.2006р.

Відокремлений підрозділ “Рівненська дирекція залізничних перевезень” за власний рахунок утримує зазначену будівлю, самостійно здійснює її обслуговування та ремонт, що є відповідно до п.7 Розяснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/255 від 02.04.1994р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з судовим захистом права державної власності” одним із основних критеріїв визначення законності володіння державним майном і відображення його на балансі підприємства.

Таким чином, туалет станції Костопіль будівля загальною площею 39,2 кв.м, що знаходиться за адресою м.Костопіль, вул.Бурова, 29 - є обєктом державної власності і закріплена за Державним територіально-галузевим обєднанням “Львівська залізниця” в особі відокремленого підрозділу “Рівненська дирекція залізничних перевезень” на праві господарського відання.

Згідно з ст.326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватись іншими суб'єктами.

Частиною 2 статті 73 Господарського кодексу України передбачено, що орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених Кодексом та іншими законодавчими актами.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про визнання права державної власності на туалет станції Костопіль будівлю загальною площею 39,2 кв.м, що знаходиться за адресою м.Костопіль, вул.Бурова, 29, підтверджуються матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Відповідно до положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, бюро технічної інвентаризації здійснює державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а тому не може бути стороною у справі щодо визнання такого права, оскільки не є особою від якої відповідне право перейшло, або особою, яка може претендувати на таке право.

Відтак, позовні вимоги до комунального підприємства БТІ про визнання права власності до задоволення не підлягають.

Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на позивача, а саме державне мито у сумі 118,08 грн., виходячи з вартості майна згідно з інвентарною карткою № 1563, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Керуючись статтями 44, 49, 81-1, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати за державною Україна в особі Міністерства інфраструктури України (орган управління майном) право державної власності на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться у господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу “Рівненська дирекція залізничних перевезень”, що входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України, та розташований по вул.Бурова, 29, м.Костопіль, Рівненська область, а саме:

- туалет станції Костопіль будівля загальною площею 39,2 кв.м, яка збудована та введена в експлуатацію з 01.01.1938р.

Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу “Рівненська дирекція залізничних перевезень” (вул.16 Липня, 17, м.Рівне, 33028, іден.код 25894955) в доход державного бюджету України державне мито у сумі 118 грн. 08 коп.

Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу “Рівненська дирекція залізничних перевезень” (вул.16 Липня, 17, м.Рівне, 33028, іден.код 25894955) в доход державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В позові до відповідача-2 Комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" - відмовити.

Суддя Крейбух О. Г.

повне рішення складено "12" липня 2011 року

Помічник судді

Бедратий Ю.В.