Рішення № 17069479, 29.06.2011, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

29.06.2011р.Справа № 18/1409/11

за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області, вул. Леніна, 1/23, м.Полтава, 36011

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 1963,63 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

Секретар судового засідання Нечипоренко А.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 дор. № 22 від 14.04.11 року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 1963 грн. 63 коп. боргу по орендній платі та пені за договором №51/09-Н від 05.08.2009 року та заява про уточнення позовних вимог від 09.06.2011 року за вхідним №9442д (канцелярії суду).

Після подачі заяви про уточнення позовних вимог сума позову становить 3447,73 гривень.

09.06.2011 року за вхідним №9442д (канцелярії суду) від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог. Суд заяву про уточнення позовних вимог прийняв, розглянув по суті, задовольнив та залучив до матеріалів справи.

25.06.2011 року за вхідним №10396д (канцелярії суду) від позивача надійшов супровідний лист з додатковими документами. Суд супровідний лист з додатками прийняв, розглянув по суті та залучив до матеріалів справи.

Відповідач наданими йому процесуальними правами, передбаченими статтею 22 ГПК України не скористався, свого представника в судове засідання не забезпечив. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 23.05.2011 року повернулась суду з відміткою поштового відділення "за відмовою адресата від одержання та закінченням строку зберігання".

Відповідно до ч. 4 п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами і доповненнями), у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані позивачем докази, на які він посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 05 серпня 2005 р. між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Полтавській області (надалі Позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за №51/09-Н (надалі - Договір).

Згідно із п. 1.1.-1.5 Договору оренди, Орендодавець (Позивач у справі) передає, а Орендар (Відповідач у справі) приймає в строкове платне користування державне майно, а саме: два блок-бокси будівлі гаражу площею 190 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, та знаходиться на балансі Божківської виправної колонії №16 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Полтавській області.

05 серпня 2009 р. між сторонами договору оренди було складено Акт приймання-передачі за договором оренди.

Згідно із п. 3.1. Договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ.

Відповідно до п. 3.3. Договору оренди, орендна плата перераховується у співвідношенні 50% до 50% (Держбюджету, Балансоутримувачу) щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

В порушення взятих на себе зобов'язань за Договором оренди, Відповідач своєчасно і в повному обсязі за оренду нежитлового приміщення не розраховувався, внаслідок чого утворилась заборгованість по орендній платі в розмірі 3372,17 гривень.

Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Статтею 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Статтями 509 - 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із статтями 526 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із змінами і доповненнями) визначено, що за прострочку платежу боржник зобов'язаний оплатити суму пені, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

На підставі викладеного та з урахуванням вимог ст. 258 ЦК України Позивачем Відповідачу нарахована пеня в сумі 75,56 гривень за період з 11.01.2011 р. по 17.05.2011 р. Вказані вимоги підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України позивач у встановленому порядку подав суду належні докази ( у матеріалах справи ) які дають підставу суду задовольнити позовні вимоги повністю.

Враховуючи викладене, дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, а також подані ним додаткові докази, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 3,4, 4'-43,45- 47, 18,19,21-22, 32-34 , 36, 38, 43, 44, 45, 49, 69, 74, 75, 77, 81-1, 82, 82-1, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області, вул. Леніна, 1/23, м.Полтава, 36011, код ЄДРПОУ 22527015 Банк Одержувача: УДК в Полтавській області, МФО 831019, рах.№35229002000259) 3372,17 гривень боргу по орендній платі та 75,56 гривень пені;

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1):

- в доход державного бюджету України, отримувач: УДК у м. Полтава, код ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області м. Полтава, МФО 831019 на р/р 31118095700002, КБК 22090200 102,00 грн. державного мита;

- оплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00 грн. (Отримувач: УДК у м. Полтава, код ЄДРПОУ 34698804, Банк: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, рахунок 31217264700002, код бюджетної класифікації 22050003).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.07.2011 року.

Суддя Іваницький О.Т.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.