Рішення № 17068654, 07.07.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2011 р.Справа № 35/17-1595-2011 За позовом Приватного підприємства "ЮЖРЕММОНТАЖ" до відповідача Приватного підприємства "ЕДС"

про стягнення 29694,75грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 19.04.11р.;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне підприємство "ЮЖРЕММОНТАЖ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "ЕДС" про стягнення заборгованості у розмірі 36694,75грн., а саме: основного боргу у розмірі 23000,40грн., пені у розмірі 3854,93грн., 3%річних у розмірі 1841,29грн., індексу інфляції у розмірі 7998,13грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.04.11р. порушено провадження у справі №35/17-1595-2011.

09.06.11р. позивач подав заяву (вх.№18725/2011) про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 29694,75грн., з яких 16000,40грн. - суму основного боргу, 1841,29грн. - 3%річних, 7998,13грн. - індекс інфляції, 3854,93грн. - пені.

09.06.11р. позивач подав пояснення (вх.№18724/2011), згідно яких зазначив про те, що оскільки предметом позову є стягнення за порушене відповідачем саме грошового зобовязання, позивачем здійснено розрахунок пені за весь час користування чужими коштами з урахуванням ст. 258 ЦК України щодо скороченої позовної давності в один рік до вимог про стягнення неустойки(штрафу, пені).

За клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 09.06.11р. строк розгляду спору по справі №35/17-1595-2011 було продовжено до 07.07.11р., в порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач в судові засідання не зявлявся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у звязку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

01.08.08р. між Приватним підприємством "ЕДС" (Замовник) та Приватним підприємством "ЮЖРЕММОНТАЖ" (Виконавець) було укладено договір надання послуг №44, згідно умов якого Замовник доручив, а Виконавець зобов'язався розробити: проект модернізації електрообладнання крану «ТАКRАF», та проект модернізації електрообладнання крану КК32.

Відповідно до п. 8.1. договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання сторонами усіх взятих на себе зобовязань, включаючи фінанси.

Пунктом 2.1. договору загальна вартість робіт за даним договором складає 89550грн. з урахуванням ПДВ - у відповідності з кошторисом (додаток № 1, № 2).

Згідно додатку № 1 вартість робіт з розробки проекту модернізації електрообладнання крану «ТАКRАF»складає 56672,40грн. з ПДВ.

Згідно додатку № 2 вартість робіт з розробки проекту модернізації електрообладнання крану КК32 складає 32652грн. з ПДВ.

Відповідно до п.3.2.1. вказаного Договору передоплата в розмірі 100% перераховується в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Виконавця в строк 10 банківських діб з моменту укладення договору.

Згідно п.6.1.договору за невиконання або неналежне виконання зобовязань за даним договором винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України і цим договорм.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що за порушення термінів оплати виконаних робіт Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України з несплачених коштів, діючої на момент розрахунку, за кожен день прострочення.

В підтвердження виконання зобовязань за договором позивач надав відповідачу послуги відповідно до актів виконаних робіт, підписаними обома сторонами, за вересень 2008 року №1 за типовою формою №КБ-2в на загальну суму 32652грн. про що також складено довідку про вартість виконаних робіт за типовою формою №КБ-З, а також за листопад 2008 року №1 за типовою формою №КБ-2в на загальну суму 56672,40грн., про що також складено довідку про вартість виконаних робіт за типовою формою №КБ-З.

За вказаними актами позивачем надано відповідачу податкову накладну №141 від 12.09.08р., податкову накладну №159 від 30.09.08р., податкову накладну №199 від 28.11.08р.

В порушення умов зазначеного договору відповідач неналежним чином виконував свої обов'язки з оплати наданих послуг і розрахувався несвоєчасно та не в повному обсязі, у звязку з чим утворилась заборгованість у розмірі 23000грн.

17.09.10р. позивач звернувся на адресу відповідача з листом №35, згідно якого просив провести оплату заборгованості за договором №44 від 01.08.08р., відповіді на який отримано не було.

Позивач направив на адресу Приватного підприємства "ЕДС" претензію вих.№41 від 17.11.2010р. з вимогою оплатити заборгованість.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Приватне підприємство "ЮЖРЕММОНТАЖ" надіслало 01.02.11р. на адресу Приватного підприємства "ЕДС" претензію вих.№7 щодо необхідності сплатити наявну заборгованість у розмірі 23000грн., яка останнім була залишена без відповіді.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обовязку щодо оплати наданих послуг, Приватне підприємство "ЮЖРЕММОНТАЖ" звернувся до суду з позовом та заявою про зменшення розміру позовних вимог до відповідача Приватного підприємства "ЕДС" про стягнення основного боргу у розмірі 16000,40грн., 3%річних у розмірі 1841,29грн., індексу інфляції у розмірі 7998,13грн., пені у розмірі 3854,93грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

В частині 1 статті 901 Цивільного кодексу України зазначається, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (зі змінами та доповненнями) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги те, що під час розгляду справи відповідачем частково сплачено заявлену до стягнення суму заборгованості, а саме: 18.05.11р. 4000грн. та 31.05.11р. 3000грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, слід припинити провадження у справі №35/17-1595-2011 в частині стягнення з відповідача заборгованості на суму 7000грн. на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок відсутності предмету спору.

Так, судом встановлено наявність надання позивачем послуг за договором надання послуг №44 від 01.08.08р., існування заборгованості Приватного підприємства "ЕДС" по оплаті отриманих послуг, у звязку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 16000,40грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 1841,29грн., індексу інфляції у сумі 7998,13грн. за період з 11.08.08р. по 11.04.11р.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Приватного підприємства "ЕДС" за отримані послуги, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 1841,29грн., індексу інфляції в сумі 7998,13грн., підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "ЕДС" пені в розмірі 3854,93грн. за період з 11.04.10р. по 11.04.11р.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочки.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.п. 1, 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобовязання вчиняється у письмовій формі.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Нараз, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки обраховується за період, який є більшим визначеного положеннями Господарського кодексу України. З цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 3249,35грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Станом на день розгляду справи відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не представив.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Приватного підприємства "ЮЖРЕММОНТАЖ" до відповідача Приватного підприємства "ЕДС" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 16000,40грн. основного боргу, 1841,29грн.- 3% річних, 7998,13грн. - індексу інфляції, 3249,35грн. пені.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 360,89грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ЕДС" (65005, м.Одеса, вул.Новікова, 3; п/р 26007310961501 в КБ „ПІВДЕННИЙ”, МФО 328209, код ЄДРПОУ 32933316) на користь Приватного підприємства "ЮЖРЕММОНТАЖ" (65023, м. Одеса, вул. Мечнікова, 52, кв.3; п/р 26007110012258 в АКБ Фінбанк м. Одеси, МФО 328685, код ЄДРПОУ 34380629) суму основного боргу у розмірі 16000(шістнадцять тисяч)грн.40коп., пеню у розмірі 3249(три тисячі двісті сорок девять)грн.35коп., 3%річних у розмірі 1841(одну тисячу вісімсот сорок одну)грн.29коп., індекс інфляції у розмірі 7998(сім тисяч девятсот девяносто вісім)грн.13коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 360(триста шістдесят)грн.89коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості на суму 7000грн.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 12.07.2011р.