Рішення № 17068575, 14.07.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.11 Справа № 17/88/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ

до Малого приватного підприємства “КАНТ”, м. Луганськ

про стягнення 632,00 грн.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача –не прибув;

від відповідача –не прибув;

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію у сумі 421,39 грн., заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії у сумі 13,12 грн., інфляційних нарахувань у сумі 160,33 грн. та 3% річних у сумі 37,16 грн., за договором № 4140 про постачання електричної енергії від 27.07.2006.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання 30.06.2011, 14.07.2011 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення.

Статтею 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” (позивач у справі), як Постачальником, та Малим приватним підприємством «Кант»(відповідач у справі), як Споживачем, було укладено договір на постачання електричної енергії № 1040 21.07.2006, за яким Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електричних установок Споживача з загальною приєднаною потужністю 85,0 кВт, а Споживач зобов’язується оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами додатку «Порядок розрахунків»до Договору.

Згідно п. 2.3.3 Договору Споживач для визначення величини спожитої електроенергії зобов’язаний щомісячно зобов’язується щомісячно 15-го числа згідно з Додатком «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії»знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за формою, наведеною в Додатку «Форма «Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку»та надавати його позивачу.

Згідно до п. 3 Додатку до Договору «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії»у разі неподання Споживачем даних про обсяги спожитої електричної енергії в зазначений у п. 2 Договору, термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим споживанням за попередній період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Відповідно до п. 9 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору кінцевий розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, а також надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Так, обсяг спожитої у травні 2008 року електроенергії визначений відповідачу за середньодобовим споживанням за квітень 2008 року.

Згідно звіту про використану електроенергію та рахунку № 4140/4/1 від 24.04.2008 відповідачем спожито в квітні 2008 року активної електроенергії в обсязі 81 кВт.год., таким чином, середньодобове споживання в квітні 2008 складає 27,033 кВт.год: 811 кВт.год : 30 днів = кВт.год.

Обсяг електроенергії спожитої в травні 2008 року складає 785 кВт.год, у тому числі 1 кВт.год –технічної втрати електроенергії в електричних мережах відповідача, які нараховані відповідно до Додатку «Розрахунок технічних втрат електричної енергії в електричних мережах споживача»:

27,033 кВт.год х 29 днів = 784 кВт.год + 1 кВт.год = 785 кВт.год.

04.06.2008 відповідачу рекомендованим листом був направлений рахунок № 4140/5/1 від 24.05.2008 на оплату вартості активної електроенергії на суму 421,39 грн. та рахунок № 4140/5/3 від 24.05.2008 на оплату вартості послуг з перетікань реактивної електроенергії на суму 13,12 грн., але до теперішнього часу зазначені рахунки відповідачем не оплачені. У зв’язку з чим, позивач звернувся до суду з позовними вимогами.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії у сумі 13,12 грн., 3% річних у сумі 37,16 грн., інфляційних нарахувань у сумі 160,33 грн.

Відповідачем відзиву на позовну заяву та пояснень стосовно суті спору не надано.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем електричної енергії відповідачу, на виконання умов Договору, та виставлення рахунків на її оплату. Однак, зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої у травні 2008 року активної електроенергії у сумі 421,39 грн.. та плати з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за травень 2008 року у сумі 13,12 грн. в обумовлені Договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами та не спростовано відповідачем.

Щодо стягнення 3% річних у сумі 37,16 грн. за період з 11.06.2008 по 15.05.2011 та інфляційних нарахувань у сумі 160,33 грн. за період з червня 2008 року по квітень 2011 року слід зазначити, що відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань є обґрунтованими, вірно нарахованими, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Кант», м. Луганськ, кв. Молодіжний, 8/36, 91304, ідентифікаційний код 21830183, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ, кв. Гайового, 35а, ідентифікаційний код 31443937 заборгованість за активну електроенергію у сумі 421,39 грн. на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260363339060 в філії ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665.

3. Стягнути з Малого приватного підприємства «Кант», м. Луганськ, кв. Молодіжний, 8/36, 91304, ідентифікаційний код 21830183, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ, кв. Гайового, 35а, , ідентифікаційний код 31443937, заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії у сумі 13,12 грн., інфляційні нарахування у сумі 160,33 грн., 3 % річних у сумі 37,16 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 102,00 грн. інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. на поточний рахунок № 2600218961 в ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»Луганськ обласна дирекція, МФО 304007.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 19.07.2011.

Суддя О.С. Фонова