Рішення № 17068414, 06.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2011 р. Справа № 14/092-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 16/05/11-1 від 16.05.2011 р.);

від відповідача: не зявився ;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім - “Фрегат”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Флеш”, м. Буча

про стягнення 1701, 63 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Торговий дім - “Фрегат”, звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Флеш” про стягнення 1 620, 60грн. заборгованості, 81,03 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати у повному обсязі за товар за договором поставки № 552ф - 10 від 28.04.2010 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.06.2011р. порушено провадження у справі № 14/092-11 за позовом ТОВ „Торговий дім - “Фрегат” до ТОВ „Флеш” про стягнення 1 701,63 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 08.06.2011 р.

08.06.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 22.06.2011 р.

22.06.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 06.07.2011р.

06.07.2011 р. судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

28.04.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 552ф - 10, згідно п.1.1. якого постачальник зобовязується поставити і передати у власність Покупцю, а покупець - прийняти і оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Згідно до п. 1.2. договору постачальник зобовязується поставити товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у заявках покупця, що є невідємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 1.3. договору загальна вартість визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього договору згідно накладних, що є не відємними частинами даного договору.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються на підставі специфікації постачальника, погодженої покупцем, яка є невідємною частиною даного договору.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що моментом здійснення поставки товарів постачальнику є їх отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації ( товарно-транспортна накладна, видаткова накладна). Разом з товаром покупцю повинні передаватись належні товару документи, що підтверджують його якість і безпеку, включаючи сертифікати, якісні посвідчення, ветеринарні довідки/свідоцтва (оригінали або копії завірені печаткою постачальника).

Згідно п. 4.5. право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходять до покупця в момент підписання відповідною особою Покупця видаткової та/або товарно-транспортної накладної.

Відповідно п. 5.1. договору покупець оплачує поставлені товари за цінами, вказаними у замовленні та товаросупроводжувальній документації, на умовах даного договору в порядку і формах, які не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно п. 5.2. договору розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюються протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару або у іншій строк, попередньо домовлений між сторонами.

Відповідно до п. 7.3. договору крім пені, передбачені п. 7.2. у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець зобовязаний сплатити штраф в розмірі 5% від вартості неоплаченого товару, а випадку повторного порушення штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

Виходячи з наданих документів, суду були надані на підтвердження поставки товару наступні докази:

Видаткові накладні № ф - 00005703 від 30.04.2010 р. на суму 1 695,46 грн.; № ф-00006331 від 08.05.2010 р. на суму 285,84 грн.; № ф - 00010014 від 01.07.2010 р. на суму 720,60 грн.

Відповідачем було проведено частково розрахунок на суму 1 081,30грн. в період з 23.06.2010.р. по 30.07.2010 р . та зараховано в рахунок оплати видаткових накладних на загальну суму поставки 2701 грн. 90 коп. відповідно до фіскальних чеків № 5283 від 23.06.2010р.на суму 700 грн.; № 5896 від 12.07.2010 р. на суму 23,10 грн.; № 6479 від 30.07.2010 р. на суму 358, 20 грн. наявних у матеріалах справи.

Між Позивачем та відповідачем було проведено звірку взаємних розрахунків та складено і підписано відповідний акт-звірки взаємних розрахунків відповідно, до якого станом на 09.08.2010 р. зафіксовано сальдо на користь позивача, яке становить1 620,60 грн.

08.06.2010 р. у судовому засіданні представником позивача було надано копію претензії № 12/08-3 від 12.08.2010р. про сплату заборгованості по оплаті за товар у сумі 1620,60 грн.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 1620, 60 грн., що підтверджується видатковими накладними № ф - 00005703 від 30.04.2010 р. на суму 1 695,46 грн.; № ф-00006331 від 08.05.2010 р. на суму 285,84 грн.; ф - 00010014 від 01.07.2010 р. на суму 720,60 грн.

, актом звірки розрахунків станом на 09.08.2010 р. підписаним обома сторонами, довідкою № 08/06/11-2 про наявність заборгованості станом на 08.06.2011 р., наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості по основному боргу у розмірі 1 620, 60 грн. за договором поставки №. 552 ф-10 від 28.04.2010 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений п. 7.3. договору поставки № 552 ф-10 від 28.04.2010 р. 5% від вартості неоплаченого товару за не виконання обовязку по оплаті товару в строк всього на загальну суму 81,03 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Оскільки, розмір штрафу від суми заборгованості, на яку претендує позивач, відповідає сумі, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача повністю і стягнення із відповідача штрафу від суми заборгованості у розмірі 81, 03 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Флеш” (ідентифікаційний код 32630105) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім - “Фрегат” (ідентифікаційний код 36100206) 1 620 (одна тисяча шістсот двадцять ) грн. 60 ( шістдесят ) коп. заборгованості, 81 ( вісімдесят одна ) грн. 03 ( три ) коп. штрафу та судові витрати 102 (сто дві ) грн. 00 (нуль) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

14 липня 2011 р.