Рішення № 17068395, 21.06.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" червня 2011 р. Справа № 8/168-10

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК», ідентифікаційний код: 14361575, місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4,

до відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_2, ідентифікаційний код: НОМЕР_2, місцезнаходження: АДРЕСА_2

третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача: ОСОБА_1 ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1,

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3., який діє на підставі довіреності від 06.11.2009 року за №11-3/174;

від відповідача: ОСОБА_2, особа якого встановлена на підставі паспорту серії НОМЕР_3, та ОСОБА_4 яка діє на підставі довіреності від 01.12.2010 року;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача: не зявився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

публічне акціонерне товариство «ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК»(далі за текстом: Позивач), яке є повним правонаступником акціонерного товариства «ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК», звернулось до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі за текстом: Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 17.01.2008 року за № 6/08-Ж.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач в порушення взятих на себе зобовязань за кредитним договором від 17.01.2008 року за № 6/08-Ж (далі за текстом: Кредитний договір) не сплачує кошти, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість за Кредитним договором станом на 01.12.2010 року у загальній сумі 360823,76 долар США (триста шістдесят тисяч вісімсот двадцять три долари США 76 центів), еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 21.06.2011 року (7,9733 грн. за 1 дол. США) становить 2876956,09 грн. (два мільйони вісімсот сімдесят шість тисяч девятсот пятдесят шість гривень 09 коп.), з яких 281860,42 доларів США заборгованість за кредитом, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 21.06.2011 року (7,9733 грн. за 1 дол. США) становить 2247357,69 грн. (два мільйони двісті сорок сім тисяч триста пятдесят сім гривень 69 коп.), 69026,36 доларів США заборгованість за процентами, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 21.06.2011 року (7,9733 грн. за 1 дол. США) становить 550367,88 грн. (пятсот пятдесят тисяч триста шістдесят сім гривень 88 коп.), 9936,98 долара США пені, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 21.06.2011 року (7,9733 грн. за 1 дол. США) становить 79230, 52 грн. (сімдесят девять тисяч двісті тридцять гривень 52 коп.).

Ухвалою суду від 08.11.2010 року господарський суд Київської області порушив провадження у справі №8/168-10 та призначив її розгляд на 24.11.2010 року.

23.11.2010 року до суду через канцелярію надійшло клопотання Відповідача, яке зареєстровано за вхідним номером 14751, про зупинення провадження у справі №8/168-10 до завершення розгляду в порядку цивільного судочинства справи за позовом ПАТ «Індустріально-експортний банк»до ОСОБА_1. та ОСОБА_5

24.11.2010 року в судове засідання зявився Позивач, який частково виконав вимоги ухвали суду від 08.11.2010 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. 3-я особа в судове засідання не зявилась та вимог ухвали суду від 08.11.2010 року не виконала. В судове засідання зявився Відповідач, який частково виконав вимоги ухвали суду від 08.11.2010 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив відмовити в повному обсязі та підтримав клопотання, яке зареєстровано 23.11.2010 року за вхідним номером 14751, про зупинення провадження у справі, в задоволенні якого ухвалою суду від 24.11.2010 року відмовлено. Ухвалою суду від 24.11.2010 року розгляд справи відкладено на 06.12.2010 року.

03.12.2010 року до суду через канцелярію надійшло клопотання Відповідача, яке зареєстровано за вхідним номером 15526, про зупинення провадження у справі №8/168-10 до вступу рішення Фастівського міськрайонного суду від 30.11.2010 року у цивільній справі №2-2354/10, за позовом ПАТ «Індустріально-експортний банк»до ОСОБА_1. та ОСОБА_5, яким в задоволенні вимог позивача відмовлено в повному обсязі.

03.12.2010 року через канцелярію суду надійшла заява Відповідача, яка зареєстрована за вхідним номером 15528, про відкладення розгляду справи №8/168-10, призначеної на 06.12.2010 року, в звязку тим, що його представник у вказане судове засідання не може прибути.

03.12.2010 року через канцелярію суду надійшла заява Відповідача, яка зареєстрована за вхідним номером 15527, про припинення провадження у справі №8/168-10, в звязку з тим, що цей спір повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства та не може розглядатись в порядку господарського судочинства, внаслідок того, що поручителем за Кредитним договором виступала фізична особа, яка не має статуту субєкта господарювання.

06.12.2010 року в судове засідання зявився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. 3-я особа в судове засідання не зявилась, про причини неявки суд не повідомила будучи повідомленою про день та час розгляду справи. Відповідач в судове засідання не зявився. Суд розглянувши клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі, яке зареєстроване за вхідним № 15526, та про припинення провадження у справі, яке зареєстроване за вхідним № 15527, своєю ухвалою від 06.12.2010 року в задоволенні останніх відмовив та розгляд справи відклав на 20.12.2010 року.

16.12.2010 року до суду через канцелярію суду надійшла заява Позивача, яка зареєстрована за вхідним номером 16295, про збільшення розміру позовних вимог з дотримання положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в звязку з якою Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за Кредитним договором станом на 01.12.2010 року.

20.12.2010 року через канцелярію суду надійшла заява Відповідача, яка зареєстрована за вхідним номером 16425, про відкладення розгляду справи №8/168-10, призначеної на 20.12.2010 року, в звязку тим, що він у вказане судове засідання не може прибути.

20.12.2010 року в судове засідання зявився Позивач, який надав додаткові докази у справі та заявив клопотання про провадження строку вирішення спору, яке ухвалою суду від 20.12.2010 року задоволено. 3-я особа в судове засідання не зявилась та про причини неявки суд не повідомила будучи повідомленою про день та час розгляду справи. Відповідач не зявився, в звязку з чим ухвалою суду від 20.12.2010 року задоволено клопотання Відповідача, яке зареєстровано за вхідним номером 16425, про відкладення розгляду справи шляхом відкладення розгляду справи на 12.01.2010 року.

12.01.2011 року в судове засідання зявився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. 3-я особа в судове засідання не зявилась та про причини неявки не повідомила будучи повідомленою про день і час розгляду справи. В судове засідання зявився Відповідач, який дав пояснення, проти позову заперечував, просив відмовити в повному обсязі та заявив клопотання про продовження строку вирішення спору, яке ухвалою суду від 12.01.2011 року задоволено. Відповідачем в судовому засіданні заявлено клопотання про припинення провадження у справі №8/168-10, в звязку з тим, що даний спір не може розглядатись в порядку господарського судочинства, в звязку з тим, що поручителем за Кредитним договором виступає фізична особа без статусу підприємця, яка не може бути Відповідачем в господарському процесі, в задовленні якого ухвалою суду від 12.01.2011 року відмовлено. В судовому засіданні Відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі №8/168-10 до завершення розгляду в порядку цивільного судочинства справи за позовом ПАТ «Індустріально-експортний банк»до ОСОБА_1. та ОСОБА_5, в задоволенні якого ухвалою суду від 12.01.2011 року відмовлено. Також, Відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі №8/168-10 до завершення розгляду в порядку цивільного судочинства справи за позовом ОСОБА_1. до ПАТ «Індустріально-експортний банк», яке ухвалою суду від 12.01.2011 року задоволено.

Позивач не погоджуючись з ухвалою господарського суду Київської області від 12.01.2011 року про зупинення провадження у справі №8/168-10 оскаржив її до суду апеляційної інстанції, який розглянувши доводи апеляційної скарги своєю постановою від 14.03.2011 року ухвалу господарського суду Київської області від 12.01.2011 року у справі №8/168-10 залишив без змін та в задоволенні апеляційної скарги відмовив.

Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій Позивач оскаржив їх до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року у справі №8/168-10 ухвала господарського суду Київської області 12.01.2011 року про зупинення провадження у справі та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 року скасовано та справу №8/168-10 передано для подальшого розгляду до господарського суду Київської області.

Справа №8/168-10 надійшла до господарського суду Київської області для розгляду 26.05.2011 року та 31.05.2011 року передана для подальшого розгляду судді ОСОБА_6., який її ухвалою суду від 31.05.2011 року призначив до розгляду на 21.06.2011 року.

21.06.2011 року в судове засідання зявився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач та 3-я особа в судове засідання не зявились будучи повідомленими про день та час розгляду справи. У звязку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача та Відповідача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 21.06.2011 року.

Відповідно до положень Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»від 15.03.2010 року, № 01-08/140, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи викладене, а також те, що Відповідач та Третя особа належним чином повідомлені про подання до суду позову, дату та час розгляду справи і враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача та Третьої особи, зазначеною у позовній заяві, суд дійшов висновку, що сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Позивачем та Відповідачем пояснення і матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Позивача та Відповідача і дослідивши подані докази, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

17.01.2008 року між акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк», повним правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк»(далі за текстом: Позивач), та ОСОБА_1 (далі за текстом: Третя особа або 3-я особа), укладено кредитний договір №6/08-Ж (далі за текстом: Кредитний договір).

Відповідно до умов вказаного Договору, Позивач взяв на себе зобов'язання надати Третій особі кредит у сумі 284800,00 доларів США, а Третя особа взяла на себе зобов'язання повертати кредит згідно з графіком погашення суми кредиту (додаток № 1 до кредитного договору) та сплачувати щомісячно проценти за користування кредитом.

Позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав в повному обсязі: відповідно до п. 2.1., п. 2.2., п. п. 3.1.1. Кредитного договору 17.01.2008 року відкрив Третій особі поточний рахунок №26208400840541/1004075852 та надав Третій особі кредит у сумі 284 800,00 доларів США шляхом безготівкового перерахування на даний поточний рахунок.

Відкриття рахунку, надання та отримання кредиту підтверджуються заявою про відкриття поточного рахунку від 17.01.2008 року, договором №1004075852/0 банківського рахунку фізичної особи від 17.01.2008 року, валютним меморіальним ордером №6/08 від 17.01.2008 року, валютним меморіальним ордером №200 від 17.01.2008 року, випискою з історії операцій з рахунку №26208400840541/1004075852, оборотною відомістю за період з 17.01.2008 року по 01.12.2010 року по кредитному рахунку Третьої особи № 22338704331501, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак, Третьою особою порушені умови кредитного договору, а саме п. 1.1, п. 2.4., п. 2.5., п. п. 3.3.2., п. п. 3.3.8. не повертається кредит строки/терміни, передбачені графіком та не сплачуються проценти/прострочені проценти за користування кредитом у строки/терміни, передбачені Кредитним договором.

Станом на 01.12.2010 року загальна заборгованість Третьої особи перед Позивачем за кредитним договором становить 360823,76 долар США (триста шістдесят тисяч вісімсот двадцять три долари США 76 центів), еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 21.06.2011 року (7,9733 грн. за 1 дол. США) становить 2876956,09 грн. (два мільйони вісімсот сімдесят шість тисяч девятсот пятдесят шість гривень 09 коп.), з яких 281860,42 доларів США заборгованість за кредитом, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 21.06.2011 року (7,9733 грн. за 1 дол. США) становить 2247357,69 грн. (два мільйони двісті сорок сім тисяч триста пятдесят сім гривень 69 коп.), 69026,36 доларів США заборгованість за процентами, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 21.06.2011 року (7,9733 грн. за 1 дол. США) становить 550367,88 грн. (пятсот пятдесят тисяч триста шістдесят сім гривень 88 коп.), 9936,98 долара США пені, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 21.06.2011 року (7,9733 грн. за 1 дол. США) становить 79230, 52 грн. (сімдесят девять тисяч двісті тридцять гривень 52 коп.).

На підтвердження проведених Третьою особою виплат по кредитному договору й розрахунку Позивача про заборгованість Третьої особи за кредитним договором станом на 01.12.2010 року, що на них ґрунтується, судом досліджено оборотні відомості за період з 17.01.2008 року по 01.12.2010 року по кредитних рахунках Третьої особи за №№ 22338704331501, 22372704331501, 22383704331501, 22394704331501.

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним.

Згідно п. п. 3.2.5. кредитного договору у разі несплати Третьою особою чергового платежу згідно п. 1.1. цього договору та/або процентів за користування кредитом згідно п. 2.4. цього договору протягом 30 днів, Позивач направляє Третій особі письмове повідомлення про наявність простроченої заборгованості, в якому вказується розмір заборгованості з урахуванням належних до сплати процентів та штрафних санкцій. Невиконання зобовязання по погашенню простроченої заборгованості в строк до 30 днів, дає право банку вимагати дострокового погашення кредиту в повній сумі, нарахованих процентів за користування кредитом, штрафів, пені.

Відповідно до п. п. 3.3.13 кредитного договору, Третя особа зобовязана достроково повернути кредит, сплатити проценти, штрафні санкції у випадку отримання від Позивача відповідної вимоги згідно з п. п. 3.2.3., 3.2.5. цього договору.

Позивач звертався до Третьої особи з вимогами 11.06.2009 року (вих. №24/1-2901) та від 25.11.2009 року (вих. №24/4-4890), однак вказані вимоги залишилися без виконання Третьою особою.

17.01.2008 року, в якості забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, між Позивачем та Третьою особою було укладено Договір іпотеки, посвідчений 17.01.2008 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за №38, згідно якого Третя особа передала в іпотеку Позивачу житловий будинок за АДРЕСА_3, загальна площа 61,9 кв. м., житлова площа 27,2 кв. м., та земельну ділянку, на якій розташований вказаний житловий будинок, що розташована у АДРЕСА_4, загальною площею 0,2500 га, цільове призначення будівництво та обслуговування жилого будинку, кадастровий номер: 3222480401:01:003:0012. Предмет іпотеки оцінений сторонами даного договору у сумі 1797800,00 грн. (п. 1.2. Договору іпотеки).

26.05.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 вчинено виконавчий напис за №4482 на Договорі іпотеки, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки за даним договором.

08.06.2010 року Банк звернувся до ВДВС Києво-Святошинського РУЮ у Київській області із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису від 26.05.2010 року за №4482.

11.06.2010 року постановою серії ВП за №19796760 старшого державного виконавця ВДВС Києво-Святошинського РУЮ у Київській області Євко В. В. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису від 26.05.2010 року за №4482.

В межах процедури виконавчого провадження ВДВС Києво-Святошинського РУЮ у Київській області було встановлено, що в Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» житловий будинок за АДРЕСА_3, зареєстрований за колишнім власником, оскільки ніяких даних про зміну права власності до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області»Третьою особою не подавалось.

У звязку з цим, 02.08.2010 року старшим державним виконавцем Євко В. В. на підставі п. 6 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову, затверджену начальником ВДВС Києво-Святошинського РУЮ у Київській області про повернення Позивачу виконавчого напису №4482, виданого 26.05.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 Правомірність винесення постанови про повернення виконавчого документа від 02.08.2010 року згодом підтверджено постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.10.2010 року в справі №2а-13798/10/2670.

Таким чином, Позивач позбавлений можливості задовольнити свої вимоги за кредитним договором у сумі 360823,76 долар США (триста шістдесят тисяч вісімсот двадцять три долари США 76 центів), еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 21.06.2011 року (7,9733 грн. за 1 дол. США) становить 2876956,09 грн. (два мільйони вісімсот сімдесят шість тисяч девятсот пятдесят шість гривень 09 коп.), за рахунок заставного майна в позасудовому порядку.

Крім того, в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 22.04.2008 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, ОСОБА_1 та акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк», повним правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк», було укладено договір поруки за №6/08-Ж П1 (далі за текстом: Договір).

Відповідно до умов вказаного договору Відповідач поручився перед Позивачем за виконання Третьою особою кредитного договору.

Згідно з п. 2.1. Договору поруки, сторони визначили, що у випадку невиконання Третьою особою взятих на себе зобовязань по кредитному договору, Відповідач несе солідарну відповідальність перед Позивачем нарівні з Третьою особою за кредитним договором.

Згідно з п. п. 3.2.6. Кредитного договору, у випадку непогашення простроченої заборгованості в строк до 30 днів, Позивач направляє Третій особі та/або Відповідачу вимогу про дострокове погашення кредиту в повній сумі та нарахованих процентів за користування кредитом, штрафів та пені. Якщо протягом 33 днів з моменту відправлення вимоги вона не буде виконана, Позивач вправі розпочати процедуру примусового стягнення боргу, включаючи звернення до суду за стягненням або звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.

Відповідно п. 3.2. цього Договору, про виникнення заборгованості Третьої особи Позивач повідомляє Відповідача письмово.

11.06.2009 року (вих. №24/1-2901) Позивач звернувся з вимогою до Відповідача про погашення простроченої заборгованості за кредитом, однак вказана вимога залишилася без виконання Відповідачем.

25.11.2009 року (вих. №24/4-4891), Позивач звернувся з вимогою до Відповідача про дострокове погашення кредиту в повній сумі, нарахованих процентів за користування кредитом, штрафів, пені, однак вказана вимога залишилася без виконання Відповідачем.

Цивільний кодекс України у ст.ст. 11, 509 передбачає, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, у разі якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась.

Суд приходить до висновку, що звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за Кредитним договором у звязку з порушенням умов Договору згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України не означає односторонньої відмови від Договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобовязань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу. процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Цивільний кодекс України у ст. 530 передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його неналежне виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, внаслідок порушення Третьою особою та Відповідачем зобов`язань по Кредитному договору та Договору поруки, настали наслідки, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 611, ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, п. п. 3.2.5., п. п. 3.2.6., п. п. 3.3.13. Кредитного договору зміна умов зобов`язання у вигляді дострокового його присудження до виконання.

Посилання Відповідача на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30.11.2010 року по справі №2-2354/10р. за позовом публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк»до ОСОБА_1. та ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором не береться судом до уваги у звязку з наступним.

Із конструкції ст. 554 Цивільного кодексу України випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобовязальними відносинами, він є самостійним субєктом у відносинах із кредитором. Це підтверджується його правом висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов'язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника.

За таких обставин суд приходить до висновку, що наявність рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30.11.2010 року по справі №2-2354/10р. за позовом публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк»до ОСОБА_1. та ОСОБА_5 про стягнення боргу за Кредитним договором, не є перешкодою для пред'явлення окремого позову до поручителя субєкта підприємницької діяльності та прийняття господарським судом рішення за даним позовом.

Крім того, в ході розгляду справи встановлено, що рішенням апеляційного суду Київської області від 15.02.2011 року за наслідками розгляду апеляційної скарги публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк»скасовано рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30.11.2010 року по справі №2-2354/10р. та ухвалено нове рішення, яким задоволено в повному обсязі позов публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк»до ОСОБА_1. та ОСОБА_5 про стягнення боргу за Кредитним договором.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості в частині суми неповерненого кредиту у сумі 281860,42 доларів США, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 21.06.2011 року (7,9733 грн. за 1 дол. США) становить 2247357,69 грн. (два мільйони двісті сорок сім тисяч триста пятдесят сім гривень 69 коп.), тазаборгованості за процентами за користування кредитними коштами у сумі 69026,36 доларів США, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 21.06.2011 року (7,9733 грн. за 1 дол. США) становить 550367,88 грн. (пятсот пятдесят тисяч триста шістдесят сім гривень 88 коп.), належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості тазаборгованості за процентами за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Цивільний кодекс України у ч. 1 ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10 січня 2002 року N 2921-III у ст.1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. У ст. 3 цього ж Закону передбачено, що розмір пені, встановлений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.5.2. кредитного договору, у разі прострочення строків сплати процентів, визначених п. 2.4. цього договору, а також прострочення повернення кредиту, визначених п. п. 1.1., 2.7.3., 3.2.3.. 3.2.5., 6.4. цього договору, сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з Відповідача пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами у сумі 9936,98 долара США пені, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 21.06.2011 року (7,9733 грн. за 1 дол. США) становить 79230, 52 грн. (сімдесят девять тисяч двісті тридцять гривень 52 коп.). З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нараховувалась по 01.12.2010 року.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до вимог ст. 343 Господарського кодексу України, платники і одержувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі установ банку. Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. У разі затримки зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта банки сплачують на користь одержувачів грошових коштів пеню у розмірі, що передбачається угодою про проведення касово-розрахункових операцій, а за відсутності угоди про розмір пені - в розмірі, встановленому законом. Платник зобов'язаний самостійно нараховувати пеню на прострочену суму платежу і давати банку доручення про її перерахування з наявних на рахунку платника коштів.

Цивільний кодекс України у ст. 551 передбачає, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Позивачем на вимогу суду надано розрахунок розміру пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами з урахуванням положень Кредитного договору, Договору, вимог ст.ст. 232, 343 Господарського кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України.

Згідно наданого Позивачем розрахунку розмір нарахованої пені по 01.12.2010 року становить 9936,98 долара США, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 21.06.2011 року (7,9733 грн. за 1 дол. США) становить 79230, 52 грн. (сімдесят девять тисяч двісті тридцять гривень 52 коп.).

Таким чином, вимога Позивача щодо стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами підлягає задоволенню в повному обсязі у сумі 9936,98 долара США, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 21.06.2011 року (7,9733 грн. за 1 дол. США) становить 79230, 52 грн. (сімдесят девять тисяч двісті тридцять гривень 52 коп.) 78879,78 грн.

Суд на підставі вищенаведеного вважає встановленим та доведеним факт належного виконання Позивачем за вищевказаними Кредитним договором та Договором своїх зобовязань з дотриманням всіх вимог щодо строків, способу, норм та стандартів.

Відповідач та 3-я особа при розгляді справи не довели суду за допомогою належних та допустимих доказів порушення Позивачем їх прав в ході виконання Кредитного договору та Договору.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобовязань за Кредитним договором та Договором через порушення умов останніх, є письмовими доказами невиконання Відповідачем зобовязань, взятих ним, відповідно до Кредитного договору.

У судових засіданнях, надані Позивачем докази, спростовані не були.

Крім того, судом встановлено, що на час винесення рішення звернення стягнення на заставне майно не завершено та будь-яких доказів завершення звернення стягнення на заставне майно Відповідачем та 3-ю особою суду не надано.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У звязку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за кредитним договором від 17.01.2008 року за № 6/08-Ж станом на 01.12.2010 року у сумі 360823,76 долар США (триста шістдесят тисяч вісімсот двадцять три долари США 76 центів), еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 21.06.2011 року (7,9733 грн. за 1 дол. США) становить 2876956,09 грн. (два мільйони вісімсот сімдесят шість тисяч девятсот пятдесят шість гривень 09 коп.), з яких: - 281860,42 доларів США заборгованість за кредитом, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 21.06.2011 року (7,9733 грн. за 1 дол. США) становить 2247357,69 грн. (два мільйони двісті сорок сім тисяч триста пятдесят сім гривень 69 коп.), - 69026,36 доларів США заборгованість за процентами, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 21.06.2011 року (7,9733 грн. за 1 дол. США) становить 550367,88 грн. (пятсот пятдесят тисяч триста шістдесят сім гривень 88 коп.), - 9936,98 долара США пені, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 21.06.2011 року (7,9733 грн. за 1 дол. США) становить 79230, 52 грн. (сімдесят девять тисяч двісті тридцять гривень 52 коп.), підлягають - задоволенню у повному обсязі.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь судові витрати у вигляді державного мита у сумі 25500,00 грн. (двадцять пять тисяч пятсот гривень 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.32, 33, 36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.Позов публічного акціонерного товариства «ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 17.01.2008 року за № 6/08-Ж, - задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний код: НОМЕР_2, місцезнаходження: АДРЕСА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК», ідентифікаційний код: 14361575, місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, заборгованість за кредитним договором від 17.01.2008 року за № 6/08-Ж станом на 01.12.2010 року у сумі 360823,76 доларів США (триста шістдесят тисяч вісімсот двадцять три долари США 76 центів), еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 21.06.2011 року (7,9733 грн. за 1 дол. США) становить 2876956,09 грн. (два мільйони вісімсот сімдесят шість тисяч девятсот пятдесят шість гривень 09 коп.), з яких: - 281860,42 доларів США заборгованість за кредитом, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 21.06.2011 року (7,9733 грн. за 1 дол. США) становить 2247357,69 грн. (два мільйони двісті сорок сім тисяч триста пятдесят сім гривень 69 коп.), - 69026,36 доларів США заборгованість за процентами, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 21.06.2011 року (7,9733 грн. за 1 дол. США) становить 550367,88 грн. (пятсот пятдесят тисяч триста шістдесят сім гривень 88 коп.), - 9936,98 долара США пені, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку України на 21.06.2011 року (7,9733 грн. за 1 дол. США) становить 79230, 52 грн. (сімдесят девять тисяч двісті тридцять гривень 52 коп.), державне мито у сумі 25500,00 грн. (двадцять пять тисяч пятсот гривень 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.