Рішення № 17068373, 05.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2011 р. Справа № 25/022-11

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за первісним позовом Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД», Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі

про стягнення 958115,72 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД», Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі

до Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Київ

про визнання договору недійсним

за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека ВВС», Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі

до:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД», Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі

2. Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Київ

про часткове визнання договору недійсним

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 04.04.2011 № б/н);

відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 09.02.2011 № б/н);

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(далі Відповідач) про стягнення 958 115,72 грн. заборгованості, з яких 887143,08 грн. основної заборгованості, 34596,74 грн. пені, 6919,35 грн. 3 % річних та 29456,54 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем грошових зобовязань за Договором купівлі-продажу від 01.01.2010 № 01/10.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.04.2011 порушено провадження у справі № 25/022-11 та призначено її до розгляду на 05.05.2011.

04.05.2011 за вхідним № 5999 через канцелярію господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву від 03.05.2011. Працівниками канцелярії господарського суду Київської області складено Акт від 04.05.2011 про те, що при отриманні господарським судом поштової кореспонденції, встановлено відсутність підпису представника Відповідача у вказаному відзиві.

04.05.2011 за вхідним № 6000 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека ВВС»в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»та Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним в частині умов договору, які містять посилання на погодження кількості, асортименту та вартості товару у видаткових накладних.

04.05.2011 за вхідним № 6004 через канцелярію господарського суду Київської області надійшов зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(далі Позивач за зустрічним позовом) до Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі Відповідач за зустрічним позовом) про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

04.05.2011 за вхідним № 6101 через канцелярію господарського суду Київської області надійшов відзив від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»на первісну позовну заяву.

05.05.2011 за вхідним № 6060 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу. Судом клопотання задоволено.

У судове засідання 05.05.2011 представник Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю зявився, позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові документи по справі.

У судове засідання 05.05.2011 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»зявився, позов не визнав повністю, надав належним чином підписаний відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.2011 розгляд справи відкладено на 19.05.2011.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.2011 суд прийняв до провадження зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»до Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі товариства з обмеженою відповідальністю про визнання договору купівлі-продажу від 01.01.2010 № 01/10 недійсним, для сумісного розгляду з первісним позовом у справі № 25/022-11.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.05.2011 судом залучено до участі у справі № 25/022-11 Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека ВВС»у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (далі Третя особа), прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека ВВС»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»та Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про визнання договору купівлі-продажу від 01.01.2010 № 01/10, укладеного між Спільним підприємством з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД», частково недійсним, а саме: у частині умов договору, що містять посилання на погодження кількості, асортименту та вартості товару у видаткових накладних. Позов прийнято до сумісного розгляду у справі № 25/022-11.

19.05.2011 за вхідним № 6780 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека ВВС»про відкладення розгляду справи в звязку з неможливістю забезпечити явку повноважних представників у судове засідання 19.05.2011.

19.05.2011 за вхідним № 6794 через канцелярію господарського суду Київської області надійшов відзив Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека ВВС».

19.05.2011 за вхідним № 6795 через канцелярію господарського суду Київської області надійшов відзив представника Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД».

19.05.2011 за вхідним № 6796 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло додаткове пояснення представника Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.

У судове засідання 19.05.2011 представник Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю зявився, позовні вимоги підтримав повністю. Проти зустрічного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

У судове засідання 19.05.2011 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»зявився, первісний позов не визнає. Підтримує позовні вимоги за зустрічним позовом.

У судове засідання 19.05.2011 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека ВВС»не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.05.2011 розгляд справи відкладено на 07.06.2011.

У судове засідання 07.06.2011 представник Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю зявився, позовні вимоги підтримав повністю. Проти зустрічного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

У судове засідання 07.06.2011 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»зявився, первісний позов не визнає повністю. Підтримує позовні вимоги за зустрічним позовом, заявив клопотання про витребування додаткових доказів. Клопотання задоволено.

У судове засідання 07.06.2011 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека ВВС»зявився, свої позовні вимоги підтримав повністю, вимог ухвал від 06.05.2011 та 19.05.2011 не виконав.

У судовому засіданні 07.06.2011 оголошено перерву до 21.06.2011.

21.06.2011 за вхідним № 8425 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява представника Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про залучення до матеріалів справи доказів. Заяву задоволено.

У судове засідання 21.06.2011 зявились представники Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД», представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека ВВС»не зявився, про причини неявки не повідомив, належним чином повідомлений про місце й час судового засідання.

21.06.2011 за вхідним № 8483 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД» про продовження строку розгляду спору на 15 днів, відповідно до частини 3 статті69Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 21.06.2011 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»задоволено, продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 06.07.2011 та відкладено розгляд справи на 05.07.2011, явку учасників судового процесу визнано обовязковою.

У судове засідання 05.07.2011 представник Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю зявився, позовні вимоги підтримав повністю. Проти зустрічного позову заперечує повністю та просить відмовити у його задоволенні.

У судове засідання 05.07.2011 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»зявився, первісний позов не визнає повністю. Підтримує позовні вимоги за зустрічним позовом.

У судове засідання 05.07.2011 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека ВВС»не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, вимог ухвали суду від 21.06.2011 не виконав.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 05.07.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Спільним підприємством з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (за договором Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(за договором Покупець) укладено договір купівлі-продажу від 01.01.2010 № 01/10 (далі Договір).

Крім того, між ними укладено додаткову угоду від 01.01.2010 № 1 до Договору, в якій визначено знижку на Товар у розмірі 15 % від оптових цін Продавця, що діють на день продажу та встановили строк оплати вартості Товару з відстрочкою 60 календарних днів від дати отримання Товару.

Відповідно до пункту 1.1. Договору Продавець продає, а Покупець купує лікарські препарати (далі Товар) в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видаткових накладних (специфікаціях), які є невідємною частиною цього Договору. Ціна Товару зазначається у гривнях.

Згідно з пунктом 1.2. Договору загальна ціна Договору складається із сум, вказаних видаткових накладних.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Договору поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлень Покупця. В замовленні вказується найменування, кількість, ціна Товару за одиницю в гривнях, строки поставки, номер Договору, номер та дата замовлення.

Згідно з пунктами 2.4., 2.5., 2.6. Договору поставка Товару здійснюється транспортом Продавця або Покупця за домовленістю сторін. Відпуск Товару здійснюється на підставі видаткової накладної, яка має відповідати замовленню. Датою передачі Товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної та поставки Товару на склад Покупця за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Хотів, вул. Промислова, буд. 3.

Відповідно до пункту 3.1. Договору якість Товару повинна відповідати вимогам діючих нормативних документів.

Згідно з пунктом 4.1. Договору претензії по кількості Товару приймаються Продавцем протягом 7 календарних днів з моменту передачі Товару.

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. Договору Покупець здійснює оплату за Товар не пізніше строків, вказаних у видаткових накладних, складених Продавцем. Оплата за Товар здійснюється Покупцем у національній валюті України шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок Продавця.

Згідно пункту 7.1. Договору за порушення строків оплати товару, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 9.1. Договору встановлений строк його дії, який набирає чинності з моменту його підписання вповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2010.

Дослідивши Договір (оригінал оглянутий в судовому засіданні, копія наявна в матеріалах справи), судом встановлено, що цей Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Судом встановлено, що Спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю свої зобовязання за Договором, в частині поставки Продукції, виконав належним чином, що підтверджується наступним.

На виконання умов Договору Спільним підприємством з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю поставлено Товар в асортименті, кількості та по цінах зазначених у видаткових накладних: від 06.09.2010 № ФР-0000425 на загальну суму 96413,50 грн. (дата поставки 06.09.2010); від 27.09.2010 № ФР-0000477 на загальну суму 205673,00 грн. (дата поставки 27.09.2010); від 27.09.2010 № ФР-0000479 на загальну суму 1352,40грн. (дата поставки 27.09.2010); від 01.10.2010 № ФР-0000485 на загальну суму 1743,00грн. (дата поставки 04.10.2010); від 08.10.2010 № ФР-0000505 на загальну суму 86795,00 грн. (дата поставки 11.10.2010); від 18.10.2010 № ФР-0000516 на загальну суму 2490,00грн. (дата поставки 18.10.2010); від 22.10.2010 № ФР-0000536 на загальну суму 2287,50грн. (дата поставки 25.10.2010); від 08.11.2010 № ФР-0000561 на загальну суму 30223,40 грн. (дата поставки 08.11.2010); від 09.11.2010 № ФР-0000563 на загальну суму 128799,12 грн. (дата поставки 09.11.2010); від 22.11.2010 № ФР-0000586 на загальну суму 10770,00 грн. (дата поставки 22.11.2010); від 26.11.2010 № ФР-0000593 на загальну суму 35878,00 грн. (дата поставки 29.11.2010); від 06.12.2010 № ФР-0000612 на загальну суму 74435,00 грн. (дата поставки 06.12.2010); від 10.12.2010 № ФР-0000632 на загальну суму 66533,44 грн. (дата поставки 13.12.2010); від 17.12.2010 № ФР-0000647 на загальну суму 79888,00 грн. (дата поставки 20.12.2010); від 24.12.2010 № ФР-0000664 на загальну суму 131228,00 грн. (дата поставки 27.12.2010), а Відповідачем отримано Товар згідно вказаних видаткових накладних, що підтверджується штампом приймального відділу складу медпрепаратів Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»та підписом уповноваженої особи на отримання матеріальних цінностей. Загальна сума отриманого Відповідачем Товару складає 954509,36 грн.

Отримання Товару за вищевказаними видатковими накладними здійснювалось уповноваженою особою Відповідача, повноваження якої підтверджуються Довіреностями на отримання матеріальних цінностей: від 09.11.2010 № 15360 на отримання цінностей за накладною від09.11.2010№563; від 27.12.2010 № 16511 на отримання цінностей за накладною від24.12.2010№664; від 20.12.2010 № 16438 на отримання цінностей за накладною від17.12.2010№647; від 13.12.2010 № 16262 на отримання цінностей за накладною від10.12.2010№632; від 06.12.2010 № 16172 на отримання цінностей за накладною від06.12.2010№612; від 29.11.2010 № 16024 на отримання цінностей за накладною від26.11.2010№593; від 22.11.2010 № 15882 на отримання цінностей за накладною від22.11.2010№586; від 08.11.2010 № 15339 на отримання цінностей за накладною від08.11.2010№561; від 25.10.2010 № 15067 на отримання цінностей за накладною від22.10.2010№536; від 18.10.2010 № 14931 на отримання цінностей за накладною від18.10.2010№516; від 11.10.2010 № 14748 на отримання цінностей за накладною від08.10.2010№505; від 04.10.2010 № 14625 на отримання цінностей за накладною від01.10.2010№485; від 27.09.2010 № 14464 на отримання цінностей за накладною від27.09.2010№479; від 27.09.2010 № 14457 на отримання цінностей за накладною від27.09.2010№477; від 06.09.2010 № 13964 на отримання цінностей за накладною від06.09.2010№425. Довіреності підписані керівником і головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»та скріплені його печаткою.

Про належне виконання Спільним підприємством з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю своїх зобовязань за Договором свідчить, також, відсутність з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД» претензій та повідомлень про порушення Продавцем умов Договору.

Згідно довідки від 18.05.2011 №153-1/830 виданою Публічним акціонерним товариством «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ», грошові кошти від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»за період 01.01.2011 по 17.05.2011, на розрахунковий рахунок Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі товариства з обмеженою відповідальністю, не надходили. Довідка підписана вповноваженою особою банківської установи та скріплена його печаткою.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті32 Господарського процесуального кодексу України на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З урахуванням статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України судом беруться до уваги вищенаведені видаткові накладні та Довіреності на отримання матеріальних цінностей згідно вказаних видаткових накладних у якості письмових доказів поставки Товару Спільним підприємством з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та належним шляхом оформленого прийняття Продукції Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД», довідку від18.05.2011 №153-1/830 Публічного акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ»у якості письмового доказу несплати Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»за поставлений Товар.

З метою досудового врегулювання даного спору, 09.03.2011 Спільним підприємством з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»претензію № 127/11, відповідно до якої Позивач інформував останнього про наявність заборгованості за Договором та вимагав її погашення. Відповідач отримав претензію 15.03.2011, що підтверджується підписом уповноваженої особи Відповідача на зворотному повідомленні про вручення поштового відправлення №0817100029134 (копія наявна в матеріалах справи).

На претензію Відповідач не відповів, заборгованість за Договором не сплатив.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»свої обовязки за Договором належним чином не виконано, вартість поставленого Товару за спірними накладними не оплачено.

Відповідачем частково повернуто Товар, який був отриманий за Договором, що підтверджується накладними на повернення: від 09.11.2010 №443558-0 та від 25.05.2011 №67774-0.

Так, за накладною на повернення від 09.11.2010 №443558-0 Відповідачем частково повернуто Товар, отриманий за видатковими накладними: від 27.09.2010 №479 повернуто Товар на суму 1062,60 грн.; від 27.09.2010 №477 повернуто Товар на суму 68634,28 грн.; від08.10.2010 №505 повернуто Товар на суму 32448,00 грн. та 37349,00 грн., а загальна сума повернутого Товару 139493,88грн.

За накладною на повернення від 25.05.2011 №67774-0 Відповідачем повернуто частину Товару в сумі 443,52 грн., отриманого за видатковою накладною від 09.11.2010 №563.

З урахуванням статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України судом беруться до уваги накладні на повернення Товару від 09.11.2010 №443558-0 та від 25.05.2011 №67774-0 у якості письмових доказів зменшення боргу Відповідача на суму повернутого Покупцем Товару.

Таким чином, на момент розгляду даної справи, Відповідачем не сплачена остаточна заборгованість за поставлений Позивачем Товар, що підтверджується наданими суду письмовими доказами та поясненнями учасників судового процесу.

Загальна сума заборгованості Відповідача за Договором, як зазначає Позивач, з урахуванням вартості повернутого Товару та наданих знижок, становить 887143,08 грн. Проте, з даним твердженням Позивача суд не погоджується, так як Позивачем невірно підрахована сума поставленого та повернутого Товару, що підтверджується вищенаведеними видатковими накладними та накладними на повернення Товару, з яких вбачається, що сума поставленого Позивачем Товару 954509,36грн., а сума повернутого Відповідачем Товару, отриманого за спірними накладними, складає 139493,88 грн.

Таким чином, сума боргу Відповідача за поставлений Позивачем Товар, з урахуванням частково повернутого Товару, складає 815015,48 грн., що підтверджується письмовими доказами та поясненнями учасників судового процесу.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив, що заявлена позовна вимога про стягнення заборгованості у розмірі887143,08грн. підлягає частковому задоволенню в розмірі 815015,48грн. виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобовязанням.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 1.1. Договору Продавець передає, а Покупець купує лікарські препарати, в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видаткових накладних (специфікаціях), які є невідємною частиною цього Договору. Ціна Товару зазначається у гривнях.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 5.1. Договору Покупець здійснює оплату за Товар не пізніше строків, вказаних у видаткових накладних, складених Продавцем.

Згідно додаткової угоди від 01.01.2010 № 1 до Договору Покупець зобовязаний оплатити вартість Товару, що вказана у видатковій накладній Продавця, не пізніше 60 календарних днів від дати отримання Товару.

За таких обставин, підписання Відповідачем спірних накладних без будь-яких заперечень щодо кількості чи якості поставленого Товару свідчить про прийняття ним поставленого Товару та породжує у Відповідача обовязок по його сплаті у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.

Твердження ж Відповідача про той факт, що обов'язок по оплаті вартості поставленого Товару за спірними накладними не настав, у зв'язку з підписанням видаткових накладних з боку Відповідача не уповноваженою на це особою, судом не береться до уваги з огляду на те, що підписання спірних накладних з боку Покупця було здійснено представником останнього ОшиваловимМ.В., який діяв на підставі довіреностей на отримання цінностей (форма № М-2): від09.11.2010 № 15360 на отримання цінностей за накладною від09.11.2010№563; від 27.12.2010 № 16511 на отримання цінностей за накладною від24.12.2010№664; від 20.12.2010 № 16438 на отримання цінностей за накладною від17.12.2010№647; від 13.12.2010 № 16262 на отримання цінностей за накладною від10.12.2010№632; від 06.12.2010 № 16172 на отримання цінностей за накладною від06.12.2010№612; від 29.11.2010 № 16024 на отримання цінностей за накладною від26.11.2010№593; від 22.11.2010 № 15882 на отримання цінностей за накладною від22.11.2010№586; від 08.11.2010 № 15339 на отримання цінностей за накладною від08.11.2010№561; від 25.10.2010 № 15067 на отримання цінностей за накладною від22.10.2010№536; від 18.10.2010 № 14931 на отримання цінностей за накладною від18.10.2010№516; від 11.10.2010 № 14748 на отримання цінностей за накладною від08.10.2010№505; від 04.10.2010 № 14625 на отримання цінностей за накладною від01.10.2010№485; від 27.09.2010 № 14464 на отримання цінностей за накладною від27.09.2010№479; від 27.09.2010 № 14457 на отримання цінностей за накладною від27.09.2010№477; від 06.09.2010 № 13964 на отримання цінностей за накладною від06.09.2010№425., що були видані Відповідачем відповідно до кожної з вищезазначених накладних.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення вповноваженої особи (керівника) підприємства про надання повноважень конкретній фізичній особі одержати для підприємства визначений перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено інший первинний документ накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, на момент розгляду даної справи, Відповідачем не сплачена остаточна заборгованість за поставлений Позивачем Товар, що підтверджується наданими суду письмовими доказами та поясненнями учасників судового процесу.

Враховуючи вищевикладене та на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми основної заборгованості за поставлений Товар в частині стягнення 815015,48 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем свого обовязку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого Товару, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 34596,74 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, він зобовязаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з пунктом 7.1. Договору за порушення строків оплати товару, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення платежу.

При винесенні даного рішення судом також врахована позиція Верховного Суду України щодо необхідності встановлення судом, при винесенні рішень, правової природи неустойки, яка передбачена сторонами у договорах, що викладена у постанові від 21.11.2006 по справі №47/628-05.

Водночас, частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено строк прострочення виконання зобов'язання Відповідачем по сплаті за поставлену Продукцію з урахуванням частково повернутого Товару, а саме: від 06.09.2010 № ФР-0000425 на загальну суму 96413,50 грн. (дата поставки 06.09.2010, кількість днів прострочення 156 календарних днів); від 27.09.2010 № ФР-0000477 на загальну суму 205673,00грн. (дата поставки 27.09.2010, кількість днів прострочення 135 календарних днів); від27.09.2010 № ФР-0000479 на загальну суму 1352,40грн. (дата поставки 27.09.2010, кількість днів прострочення 135 календарних днів); від 01.10.2010 № ФР-0000485 на загальну суму 1743,00грн. (дата поставки 04.10.2010, кількість днів прострочення 128 календарних днів); від08.10.2010 № ФР-0000505 на загальну суму 86795,00 грн. (дата поставки 11.10.2010, кількість днів прострочення 121 календарних днів); від 18.10.2010 № ФР-0000516 на загальну суму 2490,00грн. (дата поставки 18.10.2010, кількість днів прострочення 114 календарних днів); від 22.10.2010 № ФР-0000536 на загальну суму 2287,50грн. (дата поставки 25.10.2010, кількість днів прострочення 107 календарних днів); від 08.11.2010 № ФР-0000561 на загальну суму 30223,40 грн. (дата поставки 08.11.2010, кількість днів прострочення 93 календарних днів); від 09.11.2010 № ФР-0000563 на загальну суму 128799,12 грн. (дата поставки 09.11.2010, кількість днів прострочення 92 календарних днів); від 22.11.2010 № ФР-0000586 на загальну суму 10770,00 грн. (дата поставки 22.11.2010, кількість днів прострочення 79 календарних днів); від 26.11.2010 № ФР-0000593 на загальну суму 35878,00 грн. (дата поставки 29.11.2010, кількість днів прострочення 72 календарних днів); від 06.12.2010 № ФР-0000612 на загальну суму 74435,00 грн. (дата поставки 06.12.2010, кількість днів прострочення 64 календарних днів); від 10.12.2010 № ФР-0000632 на загальну суму 66533,44 грн. (дата поставки 13.12.2010, кількість днів прострочення 57 календарних днів); від 17.12.2010 № ФР-0000647 на загальну суму 79888,00 грн. (дата поставки 20.12.2010, кількість днів прострочення 50 календарних днів); від 24.12.2010 № ФР-0000664 на загальну суму 131228,00 грн. (дата поставки 27.12.2010, кількість днів прострочення 43 календарних днів).

З метою всебічного, повного і обєктивного розгляду обставин справи, суд здійснив власний перерахунок пені, з урахуванням строку визначеного законодавством і періоду, який вказує Позивач, а саме:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

96413.5007.11.2010 - 11.04.20111567.7500 %0.042 %6387.06

137038.7228.11.2010 - 11.04.20111357.7500 %0.042 %7856.26

289.8028.11.2010 - 11.04.20111357.7500 %0.042 %16.61

174305.12.2010 - 11.04.20111287.7500 %0.042 %94.74

1699812.12.2010 - 11.04.20111217.7500 %0.042 %873.42

249019.12.2010 - 11.04.20111147.7500 %0.042 %120.54

2287.526.12.2010 - 11.04.20111077.7500 %0.042 %103.94

30223.409.01.2011 - 11.04.2011937.7500 %0.042 %1193.62

1077023.01.2011 - 11.04.2011797.7500 %0.042 %361.31

3587830.01.2011 - 11.04.2011727.7500 %0.042 %1096.98

7443507.02.2011 - 11.04.2011647.7500 %0.042 %2023.00

66533.4414.02.2011 - 11.04.2011577.7500 %0.042 %1610.47

7988821.02.2011 - 11.04.2011507.7500 %0.042 %1696.25

13122828.02.2011 - 11.04.2011437.7500 %0.042 %2396.26

128799.1210.01.2011 - 11.04.2011927.7500 %0.042 %5031.99

Оскільки вірний розмір пені, обрахованої судом з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, періоду, який вказує Позивач та положень Договору, становить 30862,45 грн., то вимога Позивача про стягнення з Відповідача 34596,74 грн. пені підлягає частковому задоволенню.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення Відповідачем грошового зобовязання, то на підставі статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У розрахунку, наданого Позивачем, 3 % річних нараховані в розмірі 6919,62 грн.

З метою всебічного, повного і обєктивного розгляду обставин справи, суд здійснив власний перерахунок 3 % річних, з урахуванням строку визначеного законодавством і періоду, який вказує Позивач, а саме:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

29047.2207.11.2010 - 11.04.20111563 %372.44

137038.7228.11.2010 - 11.04.20111353 %1520.57

289.8028.11.2010 - 11.04.20111353 %3.22

174305.12.2010 - 11.04.20111283 %18.34

1699812.12.2010 - 11.04.20111213 %169.05

249019.12.2010 - 11.04.20111143 %23.33

2287.5026.12.2010 - 11.04.20111073 %20.12

30223.4009.01.2011 - 11.04.2011933 %231.02

1077023.01.2011 - 11.04.2011793 %69.93

3587830.01.2011 - 11.04.2011723 %212.32

7443507.02.2011 - 11.04.2011643 %391.55

66533.4414.02.2011 - 11.04.2011573 %311.70

7988821.02.2011 - 11.04.2011503 %328.31

13122828.02.2011 - 11.04.2011433 %463.79

128799.1210.01.2011 - 11.04.2011923 %973.93

Оскільки вірний розрахунок 3 % річних становить 5109,62 грн., то вимога Позивача про стягнення 3 % річних у сумі 6919,62 грн. підлягає частковому задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України також передбачено стягнення інфляційних втрат від простроченої суми.

Відповідно до розрахунку, долученому до матеріалів справи, інфляційні втрати, нараховані Позивачем у сумі 29456,54 грн.

З метою всебічного, повного і обєктивного розгляду обставин справи, судом перевірено правильність здійсненого Позивачем нарахування інфляційних втрат, з урахуванням того, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Державним комітетом статистики України і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державним комітетом статистики України, за період прострочення (наказ Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Судом здійснено власний перерахунок із застосуванням вищевикладеної методики:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції

01.12.2010 - 31.03.201196413.501.0424049.37100462.87

01.12.2010 - 31.03.2011137038.721.0425755.63142794.35

01.12.2010 - 31.03.2011289.801.04212.17301.97

01.01.2011 - 31.03.201117431.03357.521800.52

01.01.2011 - 31.03.2011169981.033560.9317558.93

01.01.2011 - 31.03.201124901.03382.172572.17

01.01.2011 - 31.03.20112287.501.03375.492362.99

01.02.2011 - 31.03.201130223.401.023695.1430918.54

01.02.2011 - 31.03.2011107701.023247.7111017.71

01.02.2011 - 31.03.2011358781.023825.1936703.19

01.03.2011 - 31.03.2011744351.0141042.0975477.09

01.03.2011 - 31.03.201166533.441.014931.4767464.91

01.03.2011 - 31.03.2011798881.0141118.4381006.43

01.03.2011 - 31.03.20111312281.0141837.19133065.19

01.02.2011 - 31.03.2011128799.121.0232962.38131761.50

Оскільки вірний розрахунок інфляційних втрат становить 20252,88 грн., то вимога Позивача про стягнення інфляційних втрат у сумі 29456,54 грн. підлягає частковому задоволенню.

Предметом зустрічного позову є вимога Позивача за зустрічними позовом про визнання Договору недійсним.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»зазначає, що, оскільки пунктами1.1.Договору передбачено, що асортимент, кількість та ціни зазначаються у видаткових накладних до Договору, які, як зазначає Позивач за зустрічним позовом, так і не були підписані останнім. При укладенні спірного Договору, в порушення вимог статей 628, 638 Цивільного кодексу України та статті180Господарського кодексу України, сторонами не досягнуто згоди щодо предмету, ціни та розмірів платежів, що є підставою для визнання його недійсним.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що зустрічний позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відтак, вирішуючи спір про визнання недійсним договору, необхідно встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України №16/191 від 12.04.2010.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами статей 175, 173 Господарського кодексу України визначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів такого виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Відповідно до пункту 1.1. Договору Продавець передає, а Покупець купує лікарські препарати, в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видаткових накладних (специфікаціях), які є невідємною частиною цього Договору. Ціна Товару зазначається у гривнях.

Частиною 5 статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Згідно з пунктом 1.2. Договору загальна ціна Договору складається із сум, вказаних у видаткових накладних.

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. Договору Покупець здійснює оплату за Товар не пізніше строків, вказаних у видаткових накладних, складених Продавцем. Оплата за Товар здійснюється Покупцем у національній валюті України шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок Продавця.

Відповідно до письмових пояснень Позивача за зустрічним позовом, специфікаціями у розумінні Договору є відповідні накладні на поставку товару.

Згідно додаткової угоди від 01.01.2010 № 1 до Договору Покупець зобовязаний оплатити вартість Товару, що вказана у видатковій накладній Продавця, не пізніше 60 календарних днів від дати отримання Товару.

Судом встановлено, що кожна зі спірних накладних до Договору містить визначення вартості кожної категорії Товару, що постачається із зазначенням загальної вартості відповідної партії.

Твердження ж Позивача за зустрічним позовом на невідповідність Договору, а саме: спірних накладних, які є його невідємними частинами, вимогам чинного законодавства України, у звязку з тим, що вони підписані не уповноваженою на це особою, спростовується наступним.

Статтями 237, 246 Цивільного кодексу України встановлено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від16.05.1996 № 99, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів (типова форма № М-2).

Судом встановлено, що підписання спірних накладних з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»було здійснено представником останнього ОСОБА_3 який діяв на підставі довіреностей на отримання цінностей (форма №М-2): від 09.11.2010 № 15360 на отримання цінностей за накладною від09.11.2010№563; від 27.12.2010 № 16511 на отримання цінностей за накладною від24.12.2010№664; від 20.12.2010 № 16438 на отримання цінностей за накладною від17.12.2010№647; від 13.12.2010 № 16262 на отримання цінностей за накладною від10.12.2010№632; від 06.12.2010 № 16172 на отримання цінностей за накладною від06.12.2010№612; від 29.11.2010 № 16024 на отримання цінностей за накладною від26.11.2010№593; від 22.11.2010 № 15882 на отримання цінностей за накладною від22.11.2010№586; від 08.11.2010 № 15339 на отримання цінностей за накладною від08.11.2010№561; від 25.10.2010 № 15067 на отримання цінностей за накладною від22.10.2010№536; від 18.10.2010 № 14931 на отримання цінностей за накладною від18.10.2010№516; від 11.10.2010 № 14748 на отримання цінностей за накладною від08.10.2010№505; від 04.10.2010 № 14625 на отримання цінностей за накладною від01.10.2010№485; від 27.09.2010 № 14464 на отримання цінностей за накладною від27.09.2010№479; від 27.09.2010 № 14457 на отримання цінностей за накладною від27.09.2010№477; від 06.09.2010 № 13964 на отримання цінностей за накладною від06.09.2010№425, що були видані Відповідачем відповідно до кожної з вищезазначених накладних. Відповідно до ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Оскільки доказів скасування або визнання недійсними вищезазначених довіреностей суду не надано, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань Позивача за зустрічним позовом на підписання спірних накладних з боку Покупця не уповноваженою на це особою.

Крім того, у судовому засіданні 07.06.2011 представником Позивача за зустрічним позовом заявлено письмове клопотання про витребування нових доказів, а саме: витребувати від Відповідача за зустрічним позовом документи, які б підтверджували повноваження його представників на підписання невідємних частин Договору від 01.01.2010 №01/10. Клопотання судом задоволено, Відповідача за зустрічним позовом зобовязано надати вказані документи.

21.06.2011через канцелярію господарського суду Київської області Відповідачем за первісним позовом подано заяву про залучення додаткових доказів, що підтверджують повноваження осіб, які підписали видаткові накладні, що є невідємними частинами Договору від01.01.2010 № 01/10.

Зокрема, до вказаної заяви додані наступні документи: наказ від 01.09.2010 №17/10 «Про заміщення головного бухгалтера виконуючим обовязки ОСОБА_5», що підтверджує право підпису особи у видатковій накладній від06.09.2010№425; наказ від15.09.2010 №20/10 «Про зарахування ОСОБА_4 на посаду головного бухгалтера», що підтверджує право підпису на видаткових накладних №477,479,485,505,516,536,563,586,593,612,632,561,664; посадову інструкцію головного бухгалтера від 15.09.2010, що підтверджує право підпису особи у видаткових накладних в графі «бухгалтер»; наказвід 14.06.2010 №13/10 «Про зарахування ОСОБА_6 на посаду завідуючого складом», що підтверджує право підпису особи у видаткових накладних в графі «відвантажив»; наказ від 06.12.2010 №24/10 «Про заміщення завідуючого складом ОСОБА_7», що підтверджує право підпису особи у видатковій накладній від 06.12.2010 № 612 в графі «відвантажив»; посадова інструкція завідуючого складом від 14.06.2010, що підтверджує право підпису особи у видаткових накладних в графі «відвантажив». Зазначені документи підписані генеральним директором Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та скріплені його печаткою.

З урахуванням статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України судом беруться до уваги вищенаведені накази від 01.09.2010 №17/10, від15.09.2010 №20/10 та посадову інструкцію головного бухгалтера від 15.09.2010 у якості письмових доказів на підтвердження повноважень вищезазначених осіб підписувати видаткові накладні в графі «бухгалтер», а накази від 14.06.2010 №13/10, від 06.12.2010 №24/10 та посадову інструкцію завідуючого складом від14.06.2010 у якості письмових доказів на підтвердження повноважень вищезазначених осіб підписувати видаткові накладні в графі «відвантажив».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань Позивача за зустрічним позовом на невизначеність умов Договору щодо предмету, ціни та розмірів платежів за ним.

Що ж до вимоги Позивача за зустрічним позовом про визнання недійсним Договору з підстав частини 4 статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки спірні накладні, які є невідємними частинами Договору, не були підписані уповноваженими на те представниками сторін Договору, і як наслідок, не відповідають вимогам статті 208 Цивільного кодексу України щодо форми вчинення правочину, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 4 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України в письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, тобто правочинів, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до частини 1 статті 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи встановлення судом факту підписання спірних накладних уповноваженими представниками сторін, а також положення статті 218 Цивільного кодексу України суд дійшов висновку про необґрунтованість вимоги Позивача за зустрічним позовом про визнання Договору недійсним.

Інших підстав недійсності Договору Позивачем за зустрічним позовом не зазначено.

Оскільки судом встановлено факт визначеності Договором його істотних умов у розумінні статті 180 Господарського кодексу України та статті 628 Цивільного кодексу України, як-то: предмет, ціна та порядок здійснення розрахунків за ним, посилання на відсутність яких покладені в основу обґрунтування зустрічних позовних вимог, а також, виходячи з наведених законодавчих положень, аналізу суб'єктного складу та характеру правовідносин, суд дійшов висновку, що вимога Позивача за зустрічним позовом про визнання Договору недійсним з підстав невідповідності вимогам Цивільного кодексу України є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Предметом позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека ВВС” є вимога про визнання Договору недійсним в частині умов договору, які містять посилання на погодження кількості, асортименту та ціни Товару у видаткових накладних з підстав частини 1 статті203Цивільного кодексу України.

В обґрунтування зазначеної позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю “Аптека ВВС” посилається на те, що укладання спірного Договору з боку Товариства з обмеженою відповідальністю “ВВС-ЛТД” зумовлено виконанням останнім своїх обовязків як комісіонера за договором комісії від 02.08.2010 № 19, укладеного з Товариством із обмеженою відповідальністю “Аптека ВВС”.

Так, умовами договору комісії від 02.08.2010 № 19 передбачено обов'язок комісіонера (Товариства з обмеженою відповідальністю “ВВС-ЛТД”) погоджувати з комітентом істотні умови правочинів, укладення яких передбачено цим договором комісії, в даному випадку Договору купівлі-продажу з Спільним підприємством з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Зважаючи на те, що в установленому договором комісії від 02.08.2010 № 19 порядку не було укладено додаткову угоду, в якій би було викладено істотні умови договору комісії та, відповідно, умов, необхідних для придбання Товару Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»у Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю за Договором, то такі істотні умови не можна вважати погодженими.

Таким чином, укладання спірного Договору без попереднього погодження з боку Товариством з обмеженою відповідальністю “ВВС-ЛТД” його (Договору) істотних умов із Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека ВВС», є порушенням умов договору комісії від02.08.2010 №19, і, як наслідок, можуть бути підставою для визнання Договору недійсним в частині умов Договору, які містять посилання на погодження кількості, асортименту та ціни Товару у видаткових накладних.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, визнання правочину недійсним.

Дана норма кореспондується з положень статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинах 1 - 3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Виходячи з системного аналізу правових норм Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що умовою подання позову до господарського суду повинно бути наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Частиною 5 пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Аптека ВВС” не є стороною Договору.

Сама ж по собі наявність укладеного між Спільним підприємством з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»Договору купівлі-продажу від 01.01.2010 № 01/10 не є доказом наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека ВВС» інтересу, який підлягає захисту шляхом визнання частково недійсним Договору.

При винесенні даного рішення судом також врахованого, що Договір не містить жодного застереження про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ВВС-ЛТД” заключає цей договір в інтересах або від імені Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека ВВС”.

За таких обставин, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю “Аптека ВВС” не доведено факт порушення умовами Договору його прав та законних інтересів, суд дійшов висновку, що вимога Третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про визнання Договору недійсним в частині умов Договору, які містять посилання на погодження кількості, асортименту та ціни Товару у видаткових накладних є необґрунтованою, а тому, задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, по результатам розгляду даної справи, за первісним позовом покладаються судом на Спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та Товариство з обмеженою відповідальністю “ВВС-ЛТД” пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог, за зустрічним позовом на Позивача за зустрічним позовом (Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»), а за позовом Третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на Третю особу (Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека ВВС»).

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 4, 33, 43, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19351156) на користь Спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Фармакер ЛТД»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 35, кв. 192, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20052987) 814571 (вісімсот чотирнадцять тисяч пятсот сімдесят одну) грн. 96 коп. заборгованості, 30862(тридцять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 45 коп. пені, 20252 (двадцять тисяч двісті пятдесят дві)грн. 88 коп. інфляційних втрат, 5109 (пять тисяч сто девять) грн. 62 коп. 3 % річних, 8707(вісім тисяч сімсот сім) грн. 97 коп. державного мита та 214 (двісті чотирнадцять) грн. 49коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті первісних позовних вимог відмовити.

4.У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

5.У задоволенні позовних вимог Третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, відмовити повністю.

6.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.О. Саванчук

Повне рішення складено 11.07.2011.