Рішення № 17068362, 05.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2011 р. Справа № 36/367-12/071-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника прокурора КиєвоСвятошинського району Київської області

в інтересах держави в особі:

1) інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області;

2)Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

до приватного підприємства «Бенефіт»

про знесення самовільно побудованої станції стільникового звязку та

приведення земельної ділянки у придатний для використання стан

за участю представників сторін:

від прокуратури: Карман В.В. представник (посвідчення №110, видане 02.09.2009 року);

від позивача 1: ОСОБА_1 представник (довіреність №7/10-714 від 13.04.2011 року);

від позивача 2: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_2 адвокат (посвідчення №3436 від 25.09.2008 року),

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2011 року до господарського суду Київської області надійшли матеріали справи № 36/367 за позовом заступника прокурора КиєвоСвятошинського району Київської області в інтересах держави в особі інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі позивач 1) та Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі позивач 2) до приватного підприємства «Бенефіт»(далі відповідач) про знесення самовільно побудованої станції стільникового звязку та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, які були передані за підсудністю господарським судом міста Києва.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач пояснив наступне:

03 грудня 2007 року між позивачем 2 та відповідачем був укладений договір оренди землі №11 (далі договір), згідно з умовами якого позивач 2 передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,03 га, що розташована в с. Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області.

Прокуратурою Києво-Святошинського району спільно з інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було проведено перевірку щодо додержання вимог містобудівного законодавства під час будівництва відповідачем базової станції стільникового звязку ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.»(далі обєкт будівництва), результатами якої встановлено, що договір був укладений без прийняття відповідного рішення сільською радою про надання відповідачу земельної ділянки та не був зареєстрований у встановленому законом порядку.

У звязку з цим, прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області було внесено припис про усунення порушень земельного законодавства №5098 від 15.07.2010 року, яким сільського голову Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області зобовязано повернути земельну ділянку до земель комунальної власності. Також внесено припис про усунення порушень вимог містобудівного законодавства №5231 від 21.07.2010 року, яким інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області зобовязано вжити невідкладних заходів щодо притягнення посадових осіб відповідача до адміністративної відповідальності за здійснення відповідачем будівельних робіт без отримання відповідного дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на виконання будівельних робіт.

До матеріалів справи долучений акт, складений 19.07.2010 року головним державним інспектором інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі акт), з якого вбачається, що відповідач самочинно збудував обєкт будівництва, у звязку з чим, постановою по справі про адміністративне правопорушення №2376 від 22.07.2010 року відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за самочинне будівництво базової станції стільникового звязку ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.»в с. Дмитрівка, Києво-Святошинського району, яка оскаржена відповідачем не була.

Вважаючи, що інтереси держави в особі інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області та Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області порушені, заступник прокурора звернувся до суду, просив зобовязати відповідача знести за свій рахунок самовільно побудоване ним майно на земельній ділянці, площею 0,03 га, що розташована в с. Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області, а саме базову станцію стільникового звязку ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.», з одночасним приведенням даної земельної ділянки у придатний для використання стан.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.04.2011 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 26.04.2011 року.

26 квітня 2011 року представник прокуратури позов підтримала в повному обсязі. Крім цього, заявила клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Представники відповідача, позивачів 1 та 2 у судове засідання не зявились, витребуваних ухвалою суду документів не надали, про причини неявки суд не повідомили.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 31.05.2011 року.

31 травня 2011 року у судовому засіданні представники прокуратури та позивача 1 позовні вимоги підтримали, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представники позивача 2 та відповідача у судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення їм поштових відправлень, долученими до матеріалів справи, про причини неявки суд не повідомили.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 15.06.2011 року.

15 червня 2011 року представники прокуратури та позивача 1 у судовому засіданні позов підтримали, вважали його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Представник позивача 2 у судове засідання не зявися, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення йому поштових відправлень, долученими до матеріалів справи, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила суд у його задоволенні відмовити. Крім цього, заявила клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 05.07.2011 року.

05 липня 2011 року представники прокуратури та позивача 1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник позивача 2 у судове засідання не зявився, заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою отримання довідки про належність до земель запасу Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області зазначеної земельної ділянки, яке задоволенню судом не підлягало.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила суд у його задоволенні відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:

03 грудня 2007 року між Дмитрівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області (далі позивач 2) та відповідачем був укладений договір оренди землі №11 (далі договір), згідно з умовами якого позивач 2 передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,03 га, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської (далі земельна ділянка).

Прокуратурою Києво-Святошинського району спільно з інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі позивач 1) проведено перевірку щодо дотримання вимог містобудівного законодавства приватним підприємством «Бенефіт»(далі відповідач) під час будівництва базової станції стільникового звязку ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.»(далі обєкт будівництва), результатами якої встановлено, що договір був укладений без прийняття відповідного рішення сільською радою про надання відповідачу земельної ділянки та не був зареєстрований в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на момент укладення договору), право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Ч. 3 цієї статті встановлено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про оренду землі», у редакції, що діяла на момент укладання договору, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Ч. 6 цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

15 липня 2010 року прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області було внесено припис про усунення порушень земельного законодавства №5098, яким сільського голову Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області зобовязано усунути виявлені порушення чинного законодавства України шляхом повернення земельної ділянки до земель комунальної власності.

До матеріалів справи долучений акт головного державного інспектора інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, складений 19.07.2010 року, з якого вбачається, що відповідач самочинно збудував обєкт будівництва.

У звязку з цим, 21 липня 2010 року прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області було внесено припис №5231, яким інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області зобовязано вжити невідкладних заходів щодо притягнення посадових осіб відповідача до адміністративної відповідальності за порушення вимог містобудівного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», що був чинним на момент укладання договору та початок будівництва обєкту будівництва, дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.

Згідно з ч. 3 цієї статті, дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі: проектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством; документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування; документа про призначення відповідальних виконавців робіт та відомостей про здійснення авторського та технічного нагляду.

Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством (ч. 10 ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій»).

Ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України закріплено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Ч. 2 цієї статті вказаного закону встановлено, що за рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивачів щодо знесення відповідачем за власний рахунок самовільно побудованого ним майна на земельній ділянці, площею 0,03 га, що розташована в с. Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області, а саме базової станції стільникового звязку ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.», з одночасним приведенням даної земельної ділянки у придатний для використання стан, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 2, 3 ст. 125, ч. ч. 1, 6 ст. 123 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, ст. 18 Закону України «Про оренду землі», ч. ч. 1, 3, 10 ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», ч. ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. ч. 3, 5 ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника прокурора КиєвоСвятошинського району Київської області в інтересах держави в особі інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області та Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до приватного підприємства «Бенефіт»про знесення самовільно побудованої станції стільникового звязку та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан задовольнити повністю.

Зобовязати приватне підприємство «Бенефіт»(м. Київ, вул. Рейтарська, 35-А, код 32671335) знести за власний рахунок самовільно побудоване ним майно на земельній ділянці, площею 0,03 га, що розташована в с. Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області, а саме базову станцію стільникового звязку ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.», з одночасним приведенням даної земельної ділянки у придатний для використання стан.

Стягнути з приватного підприємства «Бенефіт»(м. Київ, вул. Рейтарська, 35-А, код 32671335) до Державного бюджету України 85,00 грн. (вісімдесят пять грн. 00 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Дьоміна С.Ю.

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 11.07.2011 року.