Рішення № 17067886, 30.06.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" червня 2011 р. Справа № 26/063-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу за позовом Приватного підприємства „Хімагроцентр”, м. Біла Церква до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Білоцерківська цегла”, м. Біла Церква про припинення господарських зобовязань за участю представників позивача Абрамович А.А., директор, відповідача ОСОБА_1., довіреність № 09-32/322 від 25.08.2010 року, третьої особи ? не зявилися,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року Приватне підприємство „Хімагроцентр” звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Білоцерківська цегла” про припинення господарських правовідносин між сторонами, які випливають з іпотечного договору № 324 від 26.12.2007 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.05.2011 року порушено провадження у справі, залучено в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю „Білоцерківська цегла” та призначено справу до розгляду на 26.05.2011 року.

Через канцелярію суду 26.05.2011 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якій проти позову заперечував та просив суд в задоволені позову відмовити повністю.

Ухвалами господарського суду Київської області від 26.05.2011 року та 09.06.2011 року розгляд справи було відкладено відповідно на 09.06.2011 року та 23.06.2011 року.

Через канцелярію суду 20.06.2011 року позивач надав заяву про уточнення підстав позову.

У судовому засіданні 23.06.2011 року оголошувалася перерва на 30.06.2011 року.

Через канцелярію суду 30.06.2011 року відповідач надав клопотання про витребування доказів, яке судом відхилене як необґрунтоване, та письмові заперечення на заяву про уточнення підстави позову, в яких просив суд у задоволені позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.08.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Білоцерківська цегла” (позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 172-2007 (кредитний договір), за умовами якого банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 1500000 (один мільйон пятсот тисяч) гривень 00 копійок, на умовах, передбачених цим договором.

Ліміт кредитної ліні зменшується за наступний графіком:

- з 28 вересня 2007 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 1375000,00 грн.;

- з 31 жовтня 2007 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 1250000,00 грн.;

- з 30 листопада 2007 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 1125000,00 грн.;

- з 27 грудня 2007 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 1000000,00 грн.;

- з 31 січня 2008 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 875000,00 грн.;

- з 28 лютого 2008 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 750000,00 грн.;

- з 29 березня 2008 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 625000,00 грн.;

- з 30 квітня 2008 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 500000,00 грн.;

- з 31 травня 2008 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 375000,00 грн.;

- з 27 червня 2008 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 250000,00 грн.;

- з 31 липня 2008 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 125000,00 грн.;

- з 8 серпня 2008 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 0,00 грн.

Згідно п. 2.2 кредитного договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 8 серпня 2008 року.

Відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачується постачальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 16 (шістнадцять відсотків річних) (р. 3.1 кредитного договору).

Відповідно до п. 3.9 кредитного договору забезпеченням кредиту є майнова порука ПП „Хімагроцентр”, що надає в заставу нерухоме майно та оформлена договором іпотеки.

На виконання п. 3.9 кредитного договору, 14.08.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (іпотекодержатель) та Приватним підприємством “Хімагроцентр” (іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 223 (іпотечний договір), відповідно до якого договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 172-2007 від 09.08.2007 р., за умовами якого позичальник зобовязаний повернути іпотекодержателю до 08.08.2008 року кредит у розмірі 1500000,00 грн., відсотки за користування ним у розмірі 16% річних, у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 24,0% річних, комісійну винагороду за надання кредитної лінії у розмірі 0,5% від ліміту кредитної лінії, сплатити неустойку (пеню, штраф), а також відшкодувати іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Крім цього, іпотекою забезпечені інші зобовязання іпотекодавця, що виникають в силу договору.

У випадку продовження строків виконання зобовязань за кредитним договором (шляхом укладення окремих договорів про внесення змін до нього), дія іпотеки, передбаченої іпотечним договором, зберігається до повного виконання кредитного договору.

01.11.2007 року між банком та позичальником укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору, яким абзац 2 п. 2.1 кредитного договору викладено у новій редакції: “Ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком:

- з 30 квітня 2008 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі ? 1200,00 грн.;

- з 31 травня 2008 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі ? 900,00 грн.;

- з 27 червня 2008 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі ? 600,00 грн.;

- з 31 липня 2008 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі ? 300,00 грн.;

- з 8 серпня 2008 року ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі ? 0,00 грн.”.

30.06.2008 року між банком та позичальником укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору, яким абзац 1 п. 3.2 кредитного договору викладено у наступній редакції: “Відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки на суму 1200000,00 грн. в розмірі 16,0 відсотків річних, 300000-00 грн. в розмірі 20,0 відсотків річних.”.

09.08.2008 року між банком та позичальником укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору, яким абзац 1 п. 3.2 договору викладено у новій редакції: “Відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки: з 08.08.2008 по 30.08.2008 року в розмірі 16% відсотків річних, з 31.08.2008 р. по 29.09.2008 року ? 22% відсотки річних. Нова процентна ставка буде нараховуватись з 31 серпня 2008 року.”.

Предметом позову є вимога позивача про припинення господарських правовідносин між позивачем та відповідачем, які випливають з іпотечного договору.

В обґрунтування зазначеної вимоги позивач посилається на те, що про внесення змін до кредитного договору, якими збільшено обсяг відповідальності позивача, ані банком, ані позичальником позивача не було повідомлено, згоди на внесення зазначених змін останнім, як майновим поручителем, не надавалось та на те, що зобовязання за кредитним договором припинилися у звязку з ліквідацією ТОВ „Торговий дім „Білоцерківська Цегла”, що є підставою для припинення зобовязань за іпотечним договором з підстав ст. 559 Цивільного кодексу України.

Статтею 17 Закону України “Про іпотеку” визначено, що іпотека припиняється у разі:

- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

-знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

- з інших підстав, передбачених цим Законом.

Зі змісту зазначеної норми слідує, що ст. 17 ЗУ „Про іпотеку” не містить вичерпний перелік підстав припинення іпотеки.

Згідно ст. 1 Закону України „Про іпотеку” іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України “Про іпотеку” іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Пунктом 1.1 іпотечного договору визначено, що договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 172-2007 від 09.08.2007 р., за умовами якого позичальник зобовязаний повернути іпотекодержателю до 08.08.2008 року кредит у розмірі 1500000,00 грн., відсотки за користування ним у розмірі 16% річних, у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 24,0% річних, комісійну винагороду за надання кредитної лінії у розмірі 0,5% від ліміту кредитної лінії, сплатити неустойку (пеню, штраф), а також відшкодувати іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Судом встановлено, що 30.06.2008 року та 09.08.2007 року між банком та позичальником укладено договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору, якими збільшено відсоткову ставку за користування кредитом з 16% річних до 20% та 22% річних.

За таких обставин, при підписанні між банком та позичальником зазначених договорів відбулось збільшення відсоткової ставки за користування кредитом, виданого за кредитним договором (основним зобовязанням), і як наслідок збільшився обсяг відповідальності позивача, як майнового поручителя за іпотечним договором у порівнянні з обсягом, який був передбачений пунктом 1.1 іпотечного договору.

Водночас, умовами іпотечного договору не передбачено можливості збільшення розміру вимог іпотекодержателя, які забезпечуються Договором та випливають з кредитного договору, за відсутності згоди іпотекодавця (позивача).

Приписами статей 509, 548, 546, 572, 575, 553 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом, може забезпечуватися, зокрема, порукою і заставою.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 1 Закону України “Про іпотеку” визначено, що майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

За приписами ст. 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Статтею 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Згідно ст. 19 Закону України „Про господарські товариства” припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Товариство ліквідується на підставі рішення суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2010 року у справі № 2-а-5204/10/1070 за позовом Васильківської ОДПІ Київської області до ТОВ „Торговий дім „Білоцерківська цегла” припинено юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Білоцерківська цегла„.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” Державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці проводить державну реєстрацію припинення юридичних осіб та державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичними особами підприємцями.

Частиною 4 ст. 91 Цивільного кодексу України визначено, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За приписами ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Білоцерківська цегла” є припиненою.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 609 Цивільного кодексу України та ст. 17 Закону України „Про іпотеку”, а також приймаючи до уваги той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Білоцерківська цегла” є припиненим, суд дійшов висновку, що зобовязання позивача перед відповідачем за іпотечним договором від 14.08.2007 року також є припиненими.

Окрім того, виходячи із системного аналізу наведених правових норм, передання власного майна в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов'язання третьою особою є різновидом поруки майновою порукою.

За таких обставин відносини, які виникли між іпотекодавцем (позивачем) та іпотекодержателем (відповідачем) при укладенні іпотечного договору підпадають під дію правових норм, що регулюють правовідносини в сфері поруки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 02.06.2010р. у справі № 2/315.

Згідно з ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Оскільки при укладенні 30.06.2008 року та 09.08.2008 року договорів про внесення змін та доповнень до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №172-2007 від 09.08.2007 року відбулось збільшення процентів за кредитним договором, що призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя (позивача) за іпотечним договором, а матеріали справи не містять доказів отримання згоди позивача на збільшення відсоткової ставки за кредитним договором, та враховуючи що забезпечені порукою зобовязання припинилися у звязку з припиненням діяльності ТОВ „Торговий Дім „Білоцерківська цегла” суд дійшов висновку, що зобовязання позивача за іпотечним договором у відповідності до ст. 559 ЦК України підлягають припиненню.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 19.01.2011 року у справі № 46/287 та № 21/218-10 від 30.03.2011 року.

За таких обставин, позовні вимоги про припинення господарських правовідносин між сторонами, які випливають з іпотечного договору №324 від 26.12.2007 року є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях на заяву про уточнення підстав позову спростовуються матеріалами справи та зібраними у ній доказами.

Державне мито у сумі 85,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Припинити господарські правовідносини між Приватним підприємством „Хімагроцентр” (09113, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, 39-В, код 31739690) та Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (01001, м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12, код 00039002) за іпотечним договором № 223 від 14.08.2007 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код 00039002) на користь Приватного підприємства “Хімагроцентр”(09113, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, 39-В, код 31739690) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя Т.Д. Лилак

Повне рішення складено 05.07.2011р.