Рішення № 17067654, 23.06.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2011 р. Справа № 10/056-11

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Марценюк О.М.

розглянувши справу № 10/056-11

за позовомпублічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»,

м. Київ;

дотовариства з обмеженою відповідальністю «СПАС 9»,

м. Переяслав-Хмельницький Київської області;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна

фабрика «Гаян», м. Переяслав-Хмельницький Київської області;

про визнання права власності та витребування майна з чужого

незаконного володіння

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 30.07.2010р. б/н;

від відповідача: не зявився;

від третьої особи: не зявився.

обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь»(надалі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «СПАС 9»(надалі відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян» (надалі третя особа) про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позбавлений права володіти, розпоряджатися, користуватися майном, яке належить йому на праві власності, на підставі свідоцтва (реєстровий номер 982) про придбання цілісного майнового комплексу, виданого 30 квітня 2010 року державним нотаріусом Переяслав Хмельницького міської державної нотаріальної контори Київської області Ткаченко О.А., яке є правовстановлюючим документом, та яким підтверджено право власності позивача на цілісний майновий комплекс (необоротні активи «основні засоби»), загальною площею 14597,6 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та складається з: - виробничо-адміністративний корпус, зазначений на плані під № 1; вентиляційні будівлі, зазначені на плані під № 2; ремонтно-механічні майстерні, зазначені на плані під № 3; склад тканин, зазначений на плані під № 4; труба котельні, зазначена на плані під № 5; котельня, зазначена на плані під № 6; склад господарського інвентарю, зазначений на плані під № 7, велосипедна стоянка (піднавіс), зазначений на плані під № 8; матеріальний склад, зазначений на плані під № 9; фідерний пункт, зазначений на плані під № 10; склади технічні, зазначені на плані під № 11; крамниця, зазначена на плані під № 12; пожежне водоймище. При цьому, зазначений цілісний майновий комплекс незаконно вибув з власності ТОВ «Швейна фабрика «Гаян»та перейшов у володіння відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.04.2011р. порушено провадження у справі № 10/056-11, розгляд справи призначено на 26.04.2011р.

Ухвалою від 26.04.2011р. розгляд справи було відкладено, в звязку з неявкою представників відповідача та третьої особи, неподання сторонами витребуваних документів та призначено до розгляду на 24.05.2011р.

Ухвалою від 24.05.2011 р. розгляд справи було відкладено на 02.06.2011р., оскільки представниками сторін не були надані витребувані судом документи.

Крім того, судом було задоволено заяву позивача від 24.05.2011р. та здійснено заміну акціонерного банку «Київська Русь»на публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», у звязку зі зміною найменування.

Присутній в судовому засіданні 02.06.2011 р. представник позивача надав витребувані судом документи та уточнення позовних вимог.

Представник відповідача подав заперечення на позовну заяву, в яких останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому, представник відповідача не заперечував проти права власності публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»на спірне нерухоме майно та заявляв, що відповідач не чинить дій, направлених на невизнання права власності позивача на цілісний майновий комплекс. При цьому позовні вимоги не визнає, оскільки набув право власності на цілісний майновий комплекс на підставі рішення господарського суду Київської області від 23.06.2009 р. у справі № К4/150-09 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СПАС 9»до ОСОБА_2

Третя особа вимоги ухвал суду від 07.04.2011 р., від 26.04.2011 р. та від 24.05.2011р. не виконала, витребуваних судом документів не подала, свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд належним чином не повідомила.

В судовому засіданні 02.06.2011р., заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи у суду виникла необхідність витребування нових доказів у позивача. Також, представником позивача було подано клопотання про продовження строку розгляду справи, в порядку ст. 69 ГПК України.

Ухвалою від 02.06.2011 р. розгляд справи було відкладено на 16.06.2011р., зобовязано позивача та третю особу надати документи, витребувані судом для подальшого розгляду справи.

Присутній у судовому засіданні 16.06.2011р. представник позивача вимоги ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. До господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки представник знаходиться у відрядженні.

Третя особа вимоги ухвал суду від 07.04.2011 р., від 26.04.2011 р., від 24.05.2011 р., від 02.06.2011 р. не виконала, витребуваних судом документів не подала, свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд належним чином не повідомила.

Ухвалою від 16.06.2011 р. розгляд справи було відкладено на 23.06.2011 р., зобовязано позивача та третю особу надати документи, витребувані судом для подальшого розгляду справи.

Присутній у судовому засіданні 23.06.2011р. представник позивача подав заяву № 4511/25-120 від 20.06.2011р. про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд задовольнити позов, витребувати цілісний майновий комплекс (реєстраційний номер 2127627), загальною площею 14597,6 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та складається з: - виробничо-адміністративний корпус, зазначений на плані під № 1; вентиляційні будівлі, зазначені на плані під № 2; ремонтно-механічні майстерні, зазначені на плані під № 3; склад тканин, зазначений на плані під № 4; труба котельні, зазначена на плані під № 5; котельня, зазначена на плані під № 6; склад господарського інвентарю, зазначений на плані під № 7, велосипедна стоянка (піднавіс), зазначений на плані під № 8; матеріальний склад, зазначений на плані під № 9; фідерний пункт, зазначений на плані під № 10; склади технічні, зазначені на плані під № 11; крамниця, зазначена на плані під № 12; пожежне водоймище в товариства з обмеженою відповідальністю «Спас 9»та передати майно публічному акціонерному товариству «Банк «Київська Русь», про що видати наказ, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита в розмірі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн., про що видати наказ.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог та розглядає справу в межах позовних вимог, зазначених у заяві № 4511/25-120 від 20.06.2011р. про зменшення позовних вимог.

Представники відповідача та третьої особи в засідання суду не зявились, про причини неявки господарський суд не повідомили.

Суд вважає, що на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті без участі представників відповідача та третьої особи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2004р. між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян»було укладено Кредитний договір №16443-20/4-1.

В забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором ТОВ «Швейна фабрика «Гаян», як іпотекодавець, на підставі договору іпотеки від 21.08.2004 р., зареєстрованого в реєстрі за №2334, посвідченого державним нотаріусом Переяслав-Хмельницької міської державної нотаріальної контори Ткаченко О.А., передало в іпотеку ПАТ «Банк «Київська Русь»(Іпотекодержатель) майно, належне ТОВ «Швейна фабрика «Гаян»на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 15.12.1999р. Переяслав-Хмельницькою міською радою та зареєстрованого в Переяслав-Хмельницькому бюро технічної інвентаризації за № 320 у книзі № 1, а саме: цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Обтяження на вищевказане майно зареєстроване в Державному реєстрі іпотек 07.12.2004р. за № 1524305.

Відповідно до ч. 3 ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частиною 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

09 листопада 2007 року, в звязку з невиконанням ТОВ «Швейна фабрика «Гаян» зобовязань за кредитним договором, приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис № 10796 про звернення стягнення на цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

08.01.2008 р. підрозділом примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 10796 від 09.11.2007р.

25.03.2008р. Підрозділом примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області описано цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та накладено арешт, оголошено заборону на його відчуження.

Відповідно до Акту опису й арешту майна цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, передано на відповідальне зберігання заступнику директора з виробництва ТОВ «Швейна фабрика «Гаян».

18.09.2008р. Підрозділом примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області винесено постанову АА № 300201 про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, про що зроблено запис 22.09.2008р. в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

В звязку з передачею виконавчого провадження з Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, 11 березня 2009 року державним виконавцем винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку», в редакції, що діяла з 16.04.2009р., реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

З метою погашення заборгованості ТОВ «Швейна фабрика «Гаян», що виникла перед позивачем за Кредитним договором №16443-20/4-1 від 18.08.2004р., та у звязку з примусовим виконання виконавчого напису нотаріуса № 10796 від 09.11.2007р. державною виконавчою службою були призначені на 10.06.2009р. прилюдні торги з реалізації цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Втім, прилюдні торги з реалізації цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які відбулись 10.06.2009р., а також повторні торги, які були призначені на 20.11.2009р., були визнані такими, що не відбулися, в звязку з відсутністю покупців.

Згідно ст. 49 Закону України «Про іпотеку», протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону.

30.11.2009р. відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на підставі ст. 49 Закону України «Про іпотеку», позивачу, як іпотекодержателю, запропоновано придбати цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок погашення боргу.

08.12.2009р. позивач повідомив відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про згоду придбати цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок погашення боргу.

17.12.2009р. приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція»видано протокол № 2-005/09 проведення прилюдних торгів з реалізації цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

20.04.2010р. відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на підставі протоколу № 2-005/09 від 17.12.2009р., оформленого приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція»складено Акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, відповідно до якого позивачем придбано цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок погашення боргу.

30.04.2010р. державним нотаріусом Переяслав Хмельницького міської державної нотаріальної контори Київської області видано Свідоцтво (реєстровий номер 982) про придбання позивачем, на підставі ст.49 Закону України «Про іпотеку», цілісного майнового комплексу, яке є правовстановлюючим документом, та яким підтверджено право власності позивача на цілісний майновий комплекс (необоротні активи «основні засоби»), загальною площею 14597,6 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та складається з: - виробничо-адміністративний корпус, зазначений на плані під № 1; вентиляційні будівлі, зазначені на плані під № 2; ремонтно-механічні майстерні, зазначені на плані під № 3; склад тканин, зазначений на плані під № 4; труба котельні, зазначена на плані під № 5; котельня, зазначена на плані під № 6; склад господарського інвентарю, зазначений на плані під № 7, велосипедна стоянка (піднавіс), зазначений на плані під № 8; матеріальний склад, зазначений на плані під № 9; фідерний пункт, зазначений на плані під № 10; склади технічні, зазначені на плані під № 11; крамниця, зазначена на плані під № 12; пожежне водоймище.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На момент розгляду справи суду не надано доказів того, що Свідоцтво від 30.04.2010р. (реєстровий номер 982) про придбання позивачем цілісного майнового комплексу з прилюдних торгів, яке є правовстановлюючим документом, скасовано або визнано недійсним.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач є добросовісним набувачем цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, право власності на цілісний майновий комплекс перейшло до позивача від товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян»в порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, цілісний майновий комплекс, який належав приватному підприємству «Швейна фабрика «Гаян»(правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян») на підставі Свідоцтва про право власності від 15.12.1999р., вибув з володіння останнього на підставі рішення від 30.01.2004р. Переяслав Хмельницького районного суду Київської області та ухвали від 03.12.2007р. про розяснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, яким задоволено позов ОСОБА_3, поділено спільне майно подружжя, за ОСОБА_3 визнано право власності на цілісний майновий комплекс, зареєстроване в Переяслав-Хмельницькому бюро технічної інвентаризації 31.01.2008р.

В подальшому, 15.08.2008р. ОСОБА_3 продано цілісний майновий комплекс товариству з обмеженою відповідальністю «Кларін-9», засновником якого виступала ОСОБА_2, на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Переяслав-Хмельницької районної державної нотаріальної контори. Право власності за ТОВ «Кларін-9»зареєстровано в Переяслав-Хмельницькому бюро технічної інвентаризації 27.08.2008р.

01.09.2008 р. засновником ТОВ «Кларін-9»ОСОБА_2 було прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи.

12.11.2008р. на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації «Принцип»(м. Геніченськ Херсонської області) право власності на цілісний майновий комплекс визнано за ОСОБА_2 Право власності зареєстровано в Переяслав-Хмельницькому бюро технічної інвентаризації 29.12.2008р.

Крім того, 03.04.2009р. ОСОБА_2 включено до складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Спас 9»з часткою в Статутному капіталі в розмірі 85,71 %, вартістю 300000,00 грн. Внеском ОСОБА_2 в Статутний капітал став цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

23.06.2009 р. на підставі рішення Господарського суду Київської області у справі № К4/150-09 право власності на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, визнано за ТОВ «Спас 9», засновниками якого були ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5

Втім, рішенням від 14.03.2011р. Апеляційного суду Київської області скасовано рішення від 30.01.2004 р. Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області, відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні позовної заяви в частині визнання права власності на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою від 13.10.2010р. Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області скасовано ухвалу від 03.12.2007р. про розяснення рішення суду.

Отже, Апеляційний суд Київської області дійшов висновку щодо незаконності вибуття цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, з власності ТОВ «Швейна фабрика «Гаян».

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обовязковими для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Крім того, як вбачається з зібраних по справі доказів, зокрема Витягу з Єдиного реєстру заборони відчуження обєктів нерухомого майна, реєстрація права власності за ОСОБА_2, а в подальшому за відповідачем ТОВ «Спас 9»відбувалось під час існування арешту та заборони на відчуження цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Також, частиною 3 статті 12 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нормами статті 388 Цивільного кодексу України встановлено право власника на витребування майна від добросовісного набувача.

Пунктом 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Враховуючи рішення Апеляційного суду Київської області від 14.03.2011р., зазначена стаття дає право товариству з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян», як власнику, з володіння якого майно вибуло не з його волі іншим шляхом, на витребування майна від товариства з обмеженою відповідальністю «Спас 9».

Оскільки право власності на цілісний майновий комплекс перейшло до позивача від товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян», суд вважає, що позивач набув право, замість третьої особи, на витребування цілісного майнового комплексу на підставі, встановленій п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України.

Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд України, що вбачається з постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 (п.10).

Захист відносин власності в Україні здійснюється на підставі загальних засад, визначених Конституцією України, Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх субєктів права власності і господарювання.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи, що позивач підтвердив своє право власності на спірне майно та факт незаконності вибуття нерухомого майна з власності товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян», суд дійшов висновку щодо законності вимог позивача, як власника цілісного майнового комплексу, про витребування майна від відповідача, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у випадку задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Спас 9»(Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, 32, код ЄДРПОУ 3545094) цілісний майновий комплекс (реєстраційний номер 2127627), загальною площею 14597,6 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та складається з: - виробничо-адміністративний корпус, зазначений на плані під № 1; вентиляційні будівлі, зазначені на плані під № 2; ремонтно-механічні майстерні, зазначені на плані під № 3; склад тканин, зазначений на плані під № 4; труба котельні, зазначена на плані під № 5; котельня, зазначена на плані під № 6; склад господарського інвентарю, зазначений на плані під № 7, велосипедна стоянка (піднавіс), зазначений на плані під № 8; матеріальний склад, зазначений на плані під № 9; фідерний пункт, зазначений на плані під № 10; склади технічні, зазначені на плані під № 11; крамниця, зазначена на плані під № 12; пожежне водоймище та передати цілісний майновий комплекс (реєстраційний номер 2127627), загальною площею 14597,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та складається з: - виробничо-адміністративний корпус, зазначений на плані під № 1; вентиляційні будівлі, зазначені на плані під № 2; ремонтно-механічні майстерні, зазначені на плані під № 3; склад тканин, зазначений на плані під № 4; труба котельні, зазначена на плані під № 5; котельня, зазначена на плані під № 6; склад господарського інвентарю, зазначений на плані під № 7, велосипедна стоянка (піднавіс), зазначений на плані під № 8; матеріальний склад, зазначений на плані під № 9; фідерний пункт, зазначений на плані під № 10; склади технічні, зазначені на плані під № 11; крамниця, зазначена на плані під № 12; пожежне водоймище, Публічному акціонерному товариству «Банк «Київська Русь» (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, код ЄДРПОУ 24214088). Видати наказ.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спас 9»(Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, 32, код ЄДРПОУ 3545094) на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»(04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, код ЄДРПОУ 24214088) витрати по сплаті державного мита в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. Видати наказ.

4.Повернути на підставі рішення з Державного бюджету України публічному акціонерному товариству «Банк «Київська Русь» (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, код ЄДРПОУ 24214088) 25500,00 грн. державного мита, перерахованого меморіальним ордером № 3445 від 01.04.2011р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 10/056-11.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов Дата підписання повного тексту рішення 30.06.2011 р.