Ухвала суду № 17067333, 12.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"12" травня 2011 р. Справа № 18/090-09

за скаргою Відкритого акціонерного товариства «Білицька меблева фабрика»

у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «БМ Банк», м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства «Білицька меблева фабрика», смт. Коцюбинське

за участю третьої особи Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

про стягнення 12029571,58 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду Київської області від 25.12.2009 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «БМ Банк» задоволено в повному обсязі та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Білицька меблева фабрика»на користь Відкритого акціонерного товариства “БМ Банк”(01032, м. Київ, б-р Т.Шевченка, 37/122, код 33881201) 2770214,45 грн. заборгованості за кредитом, 7975143,72 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 3396,82 грн. простроченої заборгованості по комісії, 528609,51 грн. пені та 25812,50 грн. судових витрат.

На виконання рішення господарського суду Київської області від 25.12.2009 року 11.05.2010 року видано відповідний наказ.

17.02.2011 року Відкрите акціонерне товариство «Білицька меблева фабрика»звернулося до господарського суду зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, обґрунтовуючи її тим, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бондарем В.М. неправомірно винесено постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.01.2011 року та постанови про арешт коштів боржника від 07.02.2011 року. Оскільки ухвалою Господарського суду Київської області №Б13/016-10 від 15.04.2010 року порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Білицька меблева фабрика», що є підставою для зупинення виконавчого провадження відповідно до п. 8 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження». Тому скаржник просить скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.01.2011 року та постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника від 07.02.2011 року, а також зобов‘язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зупинити виконавче провадження №19421671 з примусового виконання наказу господарського суду №18/090-09 від 11.05.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ГПК України, скарги на дії державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена та призначаються до розгляду у судовому засіданні.

Відповідно до ухвали суду від 18.02.2011 року розгляд скарги призначено на 10.03.2011 року.

Позивач та третя особа - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 10.03.2011 року не з‘явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали.

Розгляд справи відкладався на 24.03.2011 року.

У судове засідання 24.03.2011 року Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повторно не з‘явився та надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладався на 12.04.2011 року.

У судове засідання 12.04.2011 року Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, що позбавляє суд можливості розглянути справу.

Розгляд справи відкладався на 28.04.2011 року.

Третя особа - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у судове засідання 28.04.2011 року без поважних причин не з‘явилась, вимоги ухвали суду не виконала, документів та доказів, необхідних суду для вирішення спору не надала.

За таких обставин, оскільки третьою особою не надано суду витребуваних ухвалою суду документів, спір не може бути вирішений в даному судовому засіданні, тому розгляд справи підлягає відкладенню.

Розгляд справи відкладався на 12.05.2011 року.

У судове засідання 12.05.2011 року представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не з‘явився.

Ухвалою суду від 12.05.2011 року на третю особу –Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відповідно до п. 5 ст. 83 ГПК України накладено штраф у сумі 1700 грн. за ухилення від виконання вимог покладених господарським судом на сторону.

В ході вирішення спору судом виявлено недоліки в діяльності Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Зокрема, господарським судом розглядається скарга ВАТ «Білицька меблева фабрика»на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зобов‘язано надати суду відзив на скаргу з документальним обґрунтуванням його висновків, а також матеріали справи виконавчого провадження (з копіями у матеріали справи).

В процесі розгляду спору господарським судом, ухвалами від 18.02.2011 року, від 10.03.2011 року, 24.03.2011 року, 12.04.2011 року, 28.04.2011 року третю особу - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України неодноразово зобов’язано подати суду відзив на скаргу з документальним обґрунтуванням його висновків, а також матеріали справи виконавчого провадження (з копіями у матеріали справи).

Третя особа у судові засідання 18.02.2011 року, від 10.03.2011 року, 24.03.2011 року, 12.04.2011 року, 28.04.2011 року та 12.05.2011 року не з‘явилася, хоча і була повідомлена належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення №01032/2725842/3, 01032/2759525/0.

Такі дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України свідчать про недбале відношення до своїх посадових обов’язків як працівників, їх необізнаність з нормами Господарського процесуального кодексу України та Роз’ясненнями Вищого господарського суду.

Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Таким чином, на третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору розповсюджуються обов’язки сторін у справі.

Крім того, не враховано, що згідно Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 N 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”(з подальшими змінами), зокрема, п. 3.7.1., неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи може тягти за собою, зокрема, такі наслідки:

- стягнення штрафу з винної сторони в доход Державного бюджету України (пункт 5 статті 83 ГПК);

- винесення у встановленому порядку окремих ухвал (статті 90 ГПК).

Крім того, п. 12 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 02.12.1992 № 01-6/1444 “Про практику застосування статті 90 Господарського процесуального кодексу України”передбачено, що згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Отже, недопустимими є дії деяких сторін, третіх осіб у справах, спрямовані на зловживання своїми процесуальними правами. Такі дії можуть полягати у заявленні численних безпідставних відводів суддям, нез'явленні представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, поданні не заснованих на законі клопотань про вчинення судом процесуальних дій, поданні зустрічних позовів без дотримання вимог ГПК, одночасному оскарженні судових рішень в апеляційному і в касаційному порядку, поданні апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені, тощо.

Подібна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Відтак у будь-яких випадках зловживання процесуальними правами господарським судам належить реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений статтею 90 ГПК, - шляхом винесення окремих ухвал, а за наявності підстав також і надіслання повідомлень органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Також п.п. 5, 6 відповідного Роз’яснення визначено, що при виявленні під час розгляду справи порушень законності чи недоліків у діяльності підприємства, організації або посадових осіб господарський суд виносить на їх адресу окрему ухвалу незалежно від того, чи є вони учасниками господарського процесу.

Окрема ухвала надсилається посадовій особі або органу, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені господарським судом недоліки чи порушення.

Таким чином, враховуючи, що в ході розгляду справи судом встановлено недоліки в роботі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які свідчать про недбале відношення працівників Відділу до своїх посадових обов’язків та ігнорування вимог суду, суд вважає за необхідне винести окрему ухвалу для виправлення відповідних недоліків, з метою більш ретельної підготовки до судових справ та посилення відповідальності за порушення ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

У зв’язку з чим, керівництву Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України необхідно розглянути відповідну окрему ухвалу та вжити заходів щодо впливу на працівників, з метою недопущення в майбутньому порушень норм Господарського процесуального кодексу України.

Неналежне виконання вимог суду та безвідповідальне ставлення працівників Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до своїх посадових обов’язків призвели до порушення прав та інтересів інших учасників судового процесу.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Довести до відома керівництва Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виявлені в ході розгляду спору у справі № 18/090-09 недоліки в роботі працівників Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відповідальних за ведення відповідної судової справи з метою вжиття заходів щодо забезпечення їх належної підготовки до участі в судових справах та попередження в майбутньому порушення норм Господарського процесуального кодексу України.

2. Про результати розгляду даної окремої ухвали та вжиті заходи просимо повідомити суд.

Суддя Кошик А. Ю.