Рішення № 17067227, 14.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2010 р. Справа № 19/251-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»,

м. Львів;

до Приватного підприємства «ЄвроРоадБілдінг», смт. Макарів;

про стягнення 119243,28 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 623 від 20.10.2010 р.);

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «ЄвроРоадБілдінг»(далі відповідач) про стягнення 119243,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов Договору оперативного лізингу № 493/0809 від 01.09.2009 р. не здійснив своєчасну сплату лізингових платежів згідно з Графіком лізингових платежів, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 80183,33 грн., за прострочку сплати якої нараховані 35% річних у сумі 29758,68 грн. та втрати від інфляції 9301,27 грн.

Ухвалою від 23.11.2010 р. суд порушив провадження у справі № 19/251-10 та призначив її розгляд на 06.12.2010 р.

Ухвалою від 06.12.2010 р. суд, на підставі ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 14.12.2010 р., у звязку з неявкою представника відповідача у судове засідання та неподанням витребуваних судом документів.

Відповідач в засідання суду вдруге не зявився, відзив на позов не надав і не надіслав, ухвалу про порушення провадження у справі від 23.11.2010 р. та ухвалу від 06.12.2010 р. не виконав, про причини неявки господарський суд не повідомив, проте відповідач належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання.

На підставі ст. 69 ГПК України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, а тому вважає, що у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2009 р., між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(за договором лізингодавець) та приватним підприємством «ЄвроРоадБілдінг»(за договором лізингоодержувач) був укладений Договір оперативного лізингу № 493/0809, згідно з умовами якого лізингодавець передає, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах оперативного лізингу майно, а саме: самоскид Mercedes-Benz Actros 4140-К 2007 р.в., 2 шт. Обєктом лізингу є майно, яке є власністю лізингодавця. Назва майна, вартість, тип, модель, інші індивідуальні ознаки та експлуатаційні характеристики, комплектність, технічний стан, тощо, вказані у Додатку № 1, який є невідємною частиною договору. Майно перебуває в заставі на період дії договору лізингу. Заставодержателем майна виступає банк, кредитними ресурсами якого користується лізингодавець. Застава припиняється з виконанням договору лізингу. Термін дії договору встановлений з моменту підписання договору лізингу і до 28 лютого 2012 р. (п.1.1., 1.3., 3.2. договору).

Згідно п.4.1., 4.3. договору, лізингоодержувач за користування майном вносить періодичні лізингові платежі. Розміри, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів визначаються у Графіку платежів, викладеному у Додатку № 3 до договору, який з моменту підписання обома сторонами стає його невідємною частиною.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ними у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, передбачено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно Графіку платежів, що є Додатком № 3 до Договору оперативного лізингу № 493/0809 від 01.09.2009 р., відповідач зобовязаний був у строк до 15 вересня 2009 р. сплатити лізинговий платіж в сумі 80183,33 грн., проте взятих на себе зобовязань не виконав.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобовязання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

30.09.2009 р. сторонами були підписані Угода про припинення дії договору лізингу № 493/0809 від 01.09.2009 р. та акт прийому-передачі до угоди від 30 вересня 2009 р. про припинення дії договору лізингу № 493/0809 від 01.09.2009 р., згідно з якими строк дії Договору оперативного лізингу № 493/0809 від 01.09.2009 р. припинено достроково та повернуто лізингоодержувачем майно, отримане на підставі вказаного договору лізингу. Підставою для дострокового припинення дії договору стало невиконання відповідачем своїх обовязків щодо своєчасного внесення лізингових платежів, а саме сплатити до 15 вересня 2009 р. 80183,33 грн.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що лізингодавець має право односторонньо достроково припинити дію даного договору письмовим повідомленням, якщо лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом одного чергового строку.

Відповідно до пп.2 п. 5.1. договору,лізингодавець має право вимагати повернення у безспірному порядку майна, переданого в лізинг, якщо лізингоодержувач не сплатив лізингові платежі протягом одного чергового строку.

Відповідач не надав доказів виконання умов Договору оперативного лізингу № 493/0809 від 01.09.2009 р. в частині сплати першого лізингового платежу в сумі 80183,33 грн. у строк до 15 вересня 2009 року.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 80183,33 грн. підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 9.2. сторони передбачили, що лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх зобовязань згідно даного договору, а саме: за порушення термінів сплати лізингових платежів сплачує проценти в розмірі 35% річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, незалежно від терміну тривання порушення.

Суд, перевіривши правильність нарахувань, задовольняє 35 % річних у сумі 29758,68 грн. та втрати від інфляції в сумі 9301,27 грн., розрахованих за весь час прострочення платежу, згідно розрахунків позивача, які є арифметично правильними.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ЄвроРоадБілдінг»(08300, Київська область, смт. Макарів, вул. Дорожна, 27; код ЄДРПОУ 36080955) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(79057, м. Львів, вул. Коновальця, 103/605, код ЄДРПОУ 31730064) 80183 (вісімдесят тисяч сто вісімдесят три) грн. 33 коп. боргу, 29758 (двадцять девять тисяч сімсот пятдесят вісім) грн. 68 коп. 35% річних, 9301 (девять тисяч триста одну) грн. 27 коп. втрат від інфляції, 1192 (одну тисяч сто девяносто дві) грн. 50 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.П. Карпечкін

Рішення підписано