Рішення № 1706251, 08.04.2008, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.04.2008 Справа № 1/100-ПН-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді Губіної І.В. при секретарі О.С.Бєловій, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Голопристанського району Херсонської областів інтересах держави в особі Голопристанської райдержадміністрації

до Приватного підприємця ОСОБА_1

про   знесення самочинного будівництва

прокурора М'яснікова К.К.

представників сторін:

від позивача Година О.О. - нач. юр. відділу, дор. № 01-19/7 від 10.01.08р., Сушич І.В. - гол. спец., посвідчення № 63 від 21.04.06р.

від відповідача ОСОБА_1. - 1948 року народження, паспорт НОМЕР_1, ОСОБА_2. - представник, дор. № 396431 від 13.03.08р.

Прокурор Голопристанського району Херсонської області в інтересах держави в особі Голопристанської райдержадміністрації звернувся до суду з вимогою до приватного підприємця ОСОБА_1. про зобов'язання його знести самочинно побудований кафе-бар в АДРЕСА_1на території набережній біля табору "Сонячний".

Відповідач проти позову заперечує, він посилається на те, що кафе бар був побудований ним на земельній ділянці площею 382 кв.м., яка була надана йому в оренду Н.Федорівською сільрадою для будівництва кафе-бару. Рішенням виконкому ради № 117 від 27.09.06р. йому наданий дозвіл на будівництво кафе-бару на орендованій земельній ділянці, а тому, відповідно до ст. 376 ЦК України це будівництво неможливо вважати самочинним. Крім того, відповідач пояснив, що рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 27.08.07р. за ним визнано право власності на нерухоме майно - кафе-бару, який розташований за адресоюАДРЕСА_1. 10.09.07р. Херсонським БТІ зареєстровано право власності на кафе-бар за ПП ОСОБА_1.

Крім того, Н.Федорівською сільрадою № 432 від 23.11.07р. ОСОБА_1. отримав дозвіл на викуп зазначеної вище земельної ділянки, на якій розташоване належне йому на праві власності кафе-бар.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог, вважає, що незалежно від рішення суду, будівництво є самовільним і не прийнято державною комісією в експлуатацію, а тому підлягає знесенню.

Заслухавши прокурора та представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

 Рішенням Новофедорівської сільської ради Голопристанського району № 37 від 27.05.2006 року ОСОБА_1. надана в оренду земельна ділянка площею 382 кв.м. строком на 5 років для будівництва кафе-бару.На підставі цього рішення між Новофедорівською сільрадою та ОСОБА_1. укладений договір оренди земельної ділянки площею 382 кв.м. у АДРЕСА_1. Цей договір зареєстрований в Голопристанському райвідділі земельних ресурсів та у державному реєстрі земель вчинено запис від 11.08.06р. за № 040672100027.

Рішення виконкому Новофедорівської сільської ради № 117 від 27.09.06р. відповідачу надано дозвіл на будівництво кафе-бару на орендованій земельній ділянці.

Після закінчення будівництва Голопристанським БТІ проведено зовнішнє обмірювання та складено зведений акт вартості споруд та будівель по вул. Морській.

Ці факти визначені в рішенні Голопристанського райсуду Херсонської області від 27.08.07р. , яке набрало законної сили і тому не потребують додаткового доказування.

Вказаним вище рішенням Голопристанського райсуду визнано за ОСОБА_1. право власності на самочинне збудоване нерухоме майно - кафе-бар, розташований за адресою: АДРЕСА_1

Відповідачем по справі, згідно цього рішення, була Новофедорівська сільська рада, яка не заперечувала проти позову. Після набрання цим рішенням законної сили Херсонським державним БТІ зареєстровано право власності ОСОБА_1. на кафе-бар за адресою: АДРЕСА_1 10.09.2007р. за реєстраційним № 20219048.

Тобто позивачем заявлена вимога про знесення об'єкту нерухомості кафе-бару, який належить відповідачу на праві власності.

В силу вимог частини 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав всіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами інтелектуальної творчої діяльності ( ст.41 Конституції). Ст. 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У даному випадку право власності відповідача на кафе-бар визнано судом і це право зареєстровано в державному бюро технічної інвентаризації.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, так як воно є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване на підставі і у порядку, встановленому законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження, або як у даному випадку, знесення об'єкту права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і у порядку, встановлених законом та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених ч.1 ст. 353 ЦК України

Частиною 1 ст. 376 передбачено, що нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо воно збудовано, абу будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Як вбачається з матеріалів справи, сільрада наполягає на вимозі про зобов'язання відповідача знести самовільно побудоване будівництво кафе-бару, посилаючись на те, що незалежно від того, що це кафе-бар визнано власністю відповідача судовим рішенням, воно залишається самовільно побудоване та не введене в експлуатацію належним чином. Але, відповідно ч.3 ст. 376 ЦК України, передбачено, що на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнано право власності за рішенням суду. В даному випадку, право власності на нерухоме майно відповідача встановлено судовим рішення.

Обставини наявності передбачених законом підстав для знесення об'єкту права власності, який у законному порядку визнаний власністю ОСОБА_1., тобто фактично примусового відчуження цього об'єкту з мотивів суспільної необхідності та дотримання порядку такого відчуження, сільською радою не доведено.

З врахуванням викладеного, керуючись ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя І.В. Губіна

Дата виготовлення повного тексту рішення 11.04.08р.