Вирок № 17054999, 18.07.2011, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-187/11

18 липня 2011 р. Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Скрипка О.О., з участю прокурора Саєнко С.В., потерпілої ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по звинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин при слідуючих обставинах.

Так, 31.05.2011 року, близько 14.00 годин, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, вирішив скоїти крадіжку чужого майна, а саме велосипеда марки «Салют», який належить ОСОБА_1

Реалізуючи замислене ОСОБА_2, пройшов до домоволодіння, що належить ОСОБА_1, розташоване за адресою: Сумський район, с. Марївка, вул. Іванова, 6/1, і впевнившись, що власники вказаного домоволодіння відсутні, та його дії не будуть помічені сторонніми особами, через незамкнену хвіртку, зайшов на подвір’я, після чого через незачинені двері проник до сараю та викрав звідти велосипед «Салют».

З викраденим велосипедом ОСОБА_2 залишив місце злочину і в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд чим спричинив ОСОБА_1 матеріальну шкоду, згідно висновку НДЕКЦ № 1649 від 21.06.11, на суму 440 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчинені злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України визнав повністю та суду пояснив, що 31.05.2011 року він пішов до Северинів, щоб попрохати у них велосипед, щоб з’їздити до своїх батьків у с. Склярівка. Підійшовши до подвір’я, він постукав у хвіртку, але ніхто не вийшов, він покликав господарів, але ніхто не обізвався. Він зрозумів, що вдома у них нікого не має. В цей час він вирішив викрасти у них велосипед, тим паче йому було відомо де у Северинів він зберігається. Він зайшов на подвір’я та пішов до сараю. На подвір’ї нікого не було, з будинку ніхто не вийшов. Він зайшов у сарай, взяв велосипед, вивів його з подвір’я на вулицю, сів на нього і поїхав у м. Суми, де і продав вказаний велосипед на центральному ринку за 200 грн. На отримані за велосипед гроші він купив горілку та продукти харчування.

Крім повного визнання своєї вини самим підсудним, його вина в інкримінованому йому злочині доведена добутими та вивченими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що 31.05.2011 року, вона з чоловіком знаходилася вдома, до них прийшов ОСОБА_2 поросив велосипед з’їздити до своїх батьків, було це близько 12.00 р., вона була проти, але чоловік дозволив, через 40 хв. ОСОБА_2 повернув велосипед. Вона пішла на роботу, а чоловік пішов у будинок відпочивати. Коли вона у вечорі повернулася з роботи, то чоловік їй розповів, що у них зник велосипед.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 31.05.2011 він з дружиною знаходився вдома, до них прийшов ОСОБА_2 і поросив велосипед з’їздити до своїх батьків, було це близько 12.00, він дав йому велосипед, через 40 хв. ОСОБА_2 його повернув, він відвів велосипед у сарай і там поставив, Лемешко у цей час знаходився на подвір’ї і він пішов у будинок відпочивати, близько 18.00 він пішов на роботу до своєї дочки, щоб допомогти їй, повернулися вони через годину і коли ввечері вправляючись по господарству, він зайшов до сараю, то побачив, що велосипед зник.

Крім того вина підсудного стверджується:

-          висновком товарознавчої експертизи № 1649 від 21.06.11, згідно якої вартість велосипеда «Салют»становить 440 грн. (а.с. 25);

-          протоколом відтворення обстановки та обставин події, під час чого ОСОБА_2 вказала як він заходив на подвір’я ОСОБА_1. та де саме зберігався велосипед який він викрав (а.с. 48);

-          розпискою у якій ОСОБА_2 вказує, що він повертає ОСОБА_1 гроші за велосипед, який викрав у неї.

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доказана повністю.

Дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 185 ч. 3 КК України, так як він таємно викрав чуже майно з проникненням в сховище.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, характеристику на нього, визнання ним своєї вини, розкаювання у вчиненому злочині.

Те, що підсудний щиросердечно розкаявся у вчиненому злочині, добровільно відшкодував шкоду, суд визнає пом’якшуючою його покарання обставиною.

А те, що він вчинив злочин у стані алкогольного сп’яніння –обтяжуючою його покарання обставиною.

За наявності таких даних про особу підсудного, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства і до нього можливо застосувати положення ст. 75 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлений, судові витрати підлягають стягненню з підсудного, речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнити від призначеного покарання, встановивши йому іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити ту ж підписку про невиїзд.

У відповідності з ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально –виконавчої системи; повідомляти органи кримінально –виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально –виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи та дослідження у сумі 225,12 гривень, з зарахуванням на рахунок НДЕКЦ при ГУМВС в Сумській області: р/р 31256272210011 Банк ГУДКУ в Сумській обл., МФО 837013, код 25574892.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя                                                            (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя                                                                                          Б.М. Клочко