Рішення № 17042445, 16.06.2011, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-1182/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2011 Московський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Довготько Т.М.

при секретарі Скуратівській І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»про визнання окремих положень кредитного договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 19.08.2010року звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №11241972000 від 26.10.2007 року в сумі 29739 дол. США 39 центів, в гривневому еквіваленті за обмінним курсом НБУ станом на 10.08.2010року складає 234643грн.77коп. та понесені судові витрати в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120грн.

В судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити, посилаючись на наступні підстави.

26 жовтня 2007 року між АТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11241972000, згідно з яким Позивач надав Відповідачу кредит в сумі 24 000,00 (двадцять чотири тисячі) дол. США 00 центів, що станом на момент видачі кредиту складало 121 200,00 (сто двадцять одна тисяча двісті) грн. 00 коп. (гривневий еквівалент зазначено у п. 1.1. Кредитного договору). Вказані грошові кошти було надано Відповідачу строком до 26 жовтня 2017 року, зі сплатою відсотків за використання кредиту у розмірі 13,40 % річних.

Згідно п.п. 1.1., 1.2.2., 1.3.1., 4.1., 4.2. Кредитного договору Відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати кредит та відсотки шляхом сплати аннуїтетних платежів у розмірі 370.00 (триста сімдесят) дол. США 05 числа кожного календарного місяця строї кредитування.

Відповідачем систематично не виконуються зобов'язання по поверненню належних до сплати частин кредиту та нарахованих відсотків за його використання.

Таким чином, станом на 10.08.2010 року загальна сума простроченої заборгованості Відповідача за Кредитним договором, що підлягає поверненню, складає 7 928,97 (сім тисяч дев'ятсот двадцять вісім) дол. США 97 центів, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 62 559,57 (шістдесят дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 57 коп., з яких:

- 2 625,36 дол. США, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 20 714,09 грн. - прострочена заборгованість за кредитом ;

- 5 303,61 дол. США, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 41 845,48 грн. прострочена заборгованість за відсотками;

Пунктом 8.1. Кредитного договору встановлено, що у випадку порушення термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених Кредитним договором зокрема термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів за кредит, Банк має право вимагати від Відповідача сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, розрахованого за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

Станом на 10.08.2010 року загальний розмір нарахованої пені за Кредитним договором складає 1 858,16 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят вісім) дол. США 16 центів, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 року складає 41 845.48 (сорок одна тисяча вісімсот сорок п'ять) грн. 48 коп., з яких:

- 608,29 дол. США, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 4 799,42 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту;

- 1 249,87 дол. США, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 9 861,45 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути повернуто позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою процентів за його використання.

В порушення умов Кредитного договору до теперішнього часу Відповідач не повернув АТ «УкрСиббанк»грошові кошти, отримані ним у кредит.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частині: позики, що залишилася, та сплати процентів.

Станом на 10.08.2010 року частина кредиту, що залишилась до виплати Відповідачем за Кредитним договором, і яку Позивач має право вимагати від Відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, становить 19 952,26 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят два) дол. США 26 центів, що за курсом НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 157 423,33 (сто п'ятдесят сім тисяч чотириста двадцять три) грн. 33 коп.

За змістом положень частини першої ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до частини першої ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У забезпечення виконання зобов'язань Відповідача за Кредитним договором було укладено Договір Поруки № П-11241972000 від 26.10.2007 року з ОСОБА_2, яка, згідно з п. 1.3. Договору Поруки зобов'язувалася відповідати перед Позивачем в тому ж обсязі, що і Відповідач ОСОБА_1, зокрема, за повернення основної суми заборгованості, відсотків за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, обумовлених Кредитним договором.

Статтею 554 ЦКУ встановлено, що у випадку порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором солідарно, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Пунктом 1.4. Договору поруки встановлена солідарна відповідальність Відповідача ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Відповідно до положень ст. 553 ЦКУ поручитель (ОСОБА_2.) відповідає перед кредитором (Позивач) за порушення зобов'язання боржником (ОСОБА_1). Статтею 543 Цивільного Кодексу встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

На підставі викладеного Позивач має право вимагати дострокового повернення всієї заборгованості за Кредитним договором, сума якої станом на 10.08.2010 року становить 29 739,39 (двадцять дев'ять тисяч сімсот тридцять дев'ять) дол. США 39 центів, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 234 643,77 (двісті тридцять чотири тисячі шістсот сорок три) гри. 77 коп., з яких:

- 19 952,26 дол. США, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 157 423,33 гри. - заборгованість за строковим кредитом;

- 2 625,36 дол. США, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 20 714,09 гри. - прострочена заборгованість за кредитом ;

- 5 303,61 дол. США, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 41 845,48 грн. - прострочена заборгованість за відсотками;

- 608,29 дол. США, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 4 799,42 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту;

- 1 249,87 дол. США, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 9 861.45 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Відповідач ОСОБА_1, діючий від свого імені та в інтересах ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності позовні вимоги не визнав, заявивши зустрічний позов про визнання окремих положень кредитного договору недійсним в якому просять:

- визнати правочин заснований на Кредитному договорі про надання споживчого кредиту № 11241972000 від 26 жовтня 2007 року недійсним частково, а саме визнати недійсними:

пункт 1.1 Договору в частині надання кредиту в іноземній валюті в сумі 24000,00 доларів США; підпункт 1.2.2 Кредитного договору про надання споживчого кредиту № 11241972000 від 26 жовтня 2007 року в частині сплати ануїтетних платежів в розмірі 370,00 (триста сімдесят) доларів США 00 центів; Додаток №1 «Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту»виражений в доларах США.

- зобовязати АКІБ «УкрСиббанк «зробити перерахунок сплати ануїтетних платежів відповідно до наданої суми кредитних коштів в розмірі - 121200,00 90 (сто двадцять одна тисяча двісті) гри.00 коп.; зробити перерахунок Додатку № 1 «Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту»відповідно в валюті України - гривнях на дату надання кредиту.

- зобовязати АКІБ «УкрСиббанк»зробити перерахунок внесених позивачем платежів в погашення кредиту за період з 30.11 2007 року по 26.11. 2008 року в доларах США в гривню.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що умови кредитного договору не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме: ст.99 Конституції України, ст.35 Закону України «Про національний банк України»,ст.ст.11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.3, 4, 13, 215, 236, 227, 524, 628, 638 ЦК України, ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Положенню «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу».

Відповідачі за первісним позовом вважають, що кредитний договір порушує валютне законодавство в частині надання кредитних коштів в іноземній валюті - дол. США та здійснення розрахунків за кредитним договором в дол. США за відсутності у сторін за договором індивідуальної ліцензії.

Відповідач ОСОБА_1 вважає, що подальше виконання умов кредитного договору порушує ст.3 ЦК України, а саме один із принципів цивільно-правових правовідносин - принцип справедливості, оскільки АТ "УкрСиббанк" припустився зловживань за кредитним договором шляхом покладення валютних ризиків на позичальника.

Із зазначених підстав та обґрунтувань викладених у зустрічній позовній заяві відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просять суд їх позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні представники позивача Катріченко В.О., Тіторенко І.А. первісний позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на наведені в ньому обставини, просили суд його задовольнити, зустрічний позов не визнали, надавши суду письмові заперечення та докази на, які посилаються в запереченнях, пояснивши суду наступне.

АТ «УкрСиббанк»здійснює кредитування в іноземній валюті на підставі ліцензії НБУ № 75 від 24.12.2001 року і Дозволу НБУ №75-2 від 19.11.2002 року і наявність індивідуальної ліцензії НБУ на укладання кредитних договорів в іноземній валюті чинним законодавством не вимагається.

Також, представник позивача ОСОБА_4 зазначив, що Відповідач ОСОБА_1 і ОСОБА_2 втратили право на звернення до суду із зустрічним позовом, оскільки сплинув загальний строк позовної давності.

Вислухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити, з урахуванням такого.

Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів (ч.1 ст.11 ЦПК України).

Згідно з ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи між позивачем АТ «УкрСиббанк»та Відповідачем ОСОБА_1 26 жовтня 2007 року був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11241972000. Згідно кредитного договору позивач надав, а відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 24 000,00 (двадцять чотири тисячі) дол. США 00 центів, що станом на момент видачі кредиту складало 121 200,00 (сто двадцять одна тисяча двісті) грн. 00 коп. за курсом НБУ, строком до 26 жовтня 2017 року, під 13,40 % річних.

Згідно п.п. 1.1., 1.2.2., 1.3.1., 4.1., 4.2. Кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язався щомісячно сплачувати кредит та відсотки шляхом сплати аннуїтетних платежів у розмірі 370.00 (триста сімдесят) дол. США 05 числа кожного календарного місяця строку кредитування.

У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за Кредитним договором було укладено Договір Поруки № П-11241972000 від 26.10.2007 року з ОСОБА_2, яка, згідно з п. 1.3. Договору Поруки зобов'язувалася відповідати перед Позивачем в тому ж обсязі, що і ОСОБА_1, зокрема, за повернення основної суми заборгованості, відсотків за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, обумовлених Кредитним договором.

Статтею 554 ЦКУ встановлено, що у випадку порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед боржником солідарно, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Пунктом 1.4. Договору поруки встановлена солідарна відповідальність ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Відповідно до положень ст. 553 ЦКУ поручитель ОСОБА_2 відповідає перед кредитором (Позивач) за порушення зобов'язання боржником (ОСОБА_1.).

Статтею 543 Цивільного Кодексу встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Починаючи з грудня 2008 року ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов'язання за Кредитним договором.

Таким чином, станом на 10.08.2010 року загальна сума простроченої заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором, що підлягає поверненню, складає 7 928,97 (сім тисяч дев'ятсот двадцять вісім) дол. США 97 центів, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 62 559,57 (шістдесят дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 57 коп., з яких:

- 2 625,36 дол. США, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 20 714,09 грн. - прострочена заборгованість за кредитом ;

-5 303,61 дол. США, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 41 845,48 грн. прострочена заборгованість за відсотками;

Пунктом 8.1. Кредитного договору встановлено, що у випадку порушення термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених Кредитним договором зокрема термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів за кредит, Банк має право вимагати від Відповідача ОСОБА_1 сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, розрахованого за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

Станом на 10.08.2010 року загальний розмір нарахованої пені за Кредитним договором складає 1 858,16 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят вісім) дол. США 16 центів, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 року складає 41 845.48 (сорок одна тисяча вісімсот сорок п'ять) грн. 48 коп., з яких:

-608,29 дол. США, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 4 799,42 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту;

-1 249,87 дол. США, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 9 861,45 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

До теперішнього часу зазначену заборгованість і пеню ОСОБА_1 не сплачено.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Станом на 10.08.2010 року частина кредиту, що залишилась до виплати ОСОБА_1 за Кредитним договором і які Позивач має право вимагати від ОСОБА_1, відповідно до ч. 2. ст. 1050 ЦКУ, становила 19 952,26 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят два) дол. США 26 центів, що за курсом НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 157 423,33 (сто п'ятдесят сім тисяч чотириста двадцять три) грн. 33 коп.

За змістом положень частини першої ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до частини першої ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі викладеного суд погоджується з доводами позивача та вважає, що останній має право вимагати дострокового повернення всієї заборгованості за Кредитним договором розмір якої, станом на 10.08.2010 року становить 29 739,39 (двадцять дев'ять тисяч сімсот тридцять дев'ять) дол. США 39 центів, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 234 643,77 (двісті тридцять чотири тисячі шістсот сорок три) гри. 77 коп., з яких:

-19 952,26 дол. США, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 157 423,33 гри. - заборгованість за строковим кредитом;

-2 625,36 дол. США, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 20 714,09 гри. - прострочена заборгованість за кредитом ;

-5 303,61 дол. США, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 41 845,48 грн. - прострочена заборгованість за відсотками;

-608,29 дол. США, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 4 799,42 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту;

-1 249,87 дол. США, що по курсу НБУ станом на 10.08.2010 р. складає 9 861.45 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд виходить з наступного.

Дійсно, ст.99 Конституції України зазначає, що грошовою одиницею України є гривня.

Тобто, Основний закон даною нормою закріплює за гривнею статус національної валюти, яка без виключень та обмежень перебуває в обігу на території України.

Поряд з цим, Основний закон не визначає, що гривня є єдиною грошовою одиницею, яка може бути об'єктом цивільних прав за укладеними правочинами. Стаття 192 ЦК України, зазначає, що грошовими коштами є грошова одиниця України - гривня, яка є законним засобом платежу, а також іноземна валюта, яка використовується у випадках і в порядку, встановленим законом.

Згідно зі ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей, що знаходяться на території України , та здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України. Частиною 2 статті 5 Декрету КМУ встановлено, що генеральні ліцензії видаються комерційним банкам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

До того ж, вимоги підпункту "в" пункту 5 Декрету КМУ, які передбачають наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, у випадку, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

На сьогодні в законодавстві України не визначено межі, терміни і суми надання/одержання кредитів в іноземній валюті, які б потребували отримання індивідуальної ліцензії.

Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою НБУ від 14.11.2004р. №483, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 3 статті533 ЦК України зазначає, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, а також здійснювати операції та угоди з валютними цінностями.

З банківської ліцензії №75 від 24.12.2001 року, а також з додатку до Дозволу №75-2 від 09.11.2002 року, виданих АКІБ «УкрСиббанк»Національним банком України, судом встановлено, що відповідачеві надано право здійснювати банківські операції, у тому числі, з валютними цінностями.

Стосовно посилань Відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на несправедливість умов кредитного договору, що є наслідком порушення ст.3 ЦК України, суд приходить до наступних висновків.

З п.10.13. кредитного договору вбачається, що його укладанням відповідач ОСОБА_1 підтвердив свої права та обов'язки за кредитним договором, вважає умови кредитного договору справедливими щодо себе та погоджується з ними, а також, що отримав від банку інформаційний лист згідно вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Натомість, Відповідач ОСОБА_1 не довів суду ні відсутність дозволів (ліцензії ) у Відповідача на надання кредиту в доларах США, ні порушення його прав, як споживача, а тому підстави для визнання кредитного договору недійсним за ст. 203, ст.215 ЦК України, ст. ст. 11,18 Закону України «Про захист прав споживачів»у суду відсутні.

Таким чином, суд вважає, що Позивач мав право надавати кредит Позичальнику в іноземній валюті - дол. США, а останній повертати та сплачувати кредит в валюті кредитування без отримання індивідуальної ліцензії, Позивач довів, що повідомив позичальника про правдиві відомості щодо наявності у нього відповідних дозволів на видачу та обслуговування кредиту в іноземній валюті та надав позичальнику щодо кредиту повну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про умови кредитування.

Як вбачається з п.1.1 кредитного договору та пояснень сторін, які вони надали суду під час судового розгляду справи, позивач надав, а відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 24000 дол. США. Тож, валюта зобов'язання за кредитним договором є дол. США в сумі 24000 (двадцять чотири тисячі),а тому у суду відсутні підстави для зміни умов кредитного договору в частині суми та валюти зобов'язання та строку повернення кредиту.

Що стосується прохання відповідачів про зменшення неустойки на підставі ч.3ст.551 ЦК України та застосування позовної давності до вимог про стягнення неустойки то останні не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦПК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Дана норма передбачає можливість зменшити розмір неустойки за рішенням суду за наявності кількох умов:

а) якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов'язання збитків;

б) за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Однак ЦК не містить переліку таких обставин. За загальним правилом істотне значення мають обставини, які стосуються ступеня виконання зобов'язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків тощо. Сторона, що звертається з клопотанням зменшити розмір неустойки, повинна доводити наявність підстав для зменшення неустойки.

Даючи оцінку запереченням позивача та його представника, суд виходить з того, що позивач сплатив незначну частину отриманого кредиту, розмір процентів та пені є значно меншим від розміру основного зобовязання. Крім того, позивач у судовому засіданні не довів існування інших обставин, які б судом могли бути взяті до уваги.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені).

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Позивач згідно розрахунку нарахував відповідачу пеню за період з серпня 2009року по серпень 2010рік, а тому строки позовної давності по вимогам про стягнення пені минули в 2011 році.

Крім того, відповідно до заперечень на зустрічну позовну заяву АТ «УкрСиббанк»позивач за основним позовом зазначає про сплив строку позовної давності на звернення відповідачів із зустрічним позовом.

Відповідно до ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Так, кредитний договір був укладений 26.10.2007року. Зустрічний позов заявлений 10.12.2010року.

Стаття 257 ЦК України передбачає загальний строк позовної три роки. Таким чином строк позовної давності сплинув 26.10.2010 року.

Відповідачі не надали суду доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку позовної давності, а тому суд вважає за необхідне застосувати наслідки спливу позовної давності до зазначеної частини заявленого зустрічного позову.

Виходячи з викладеного в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_1 суд відмовляє в повному обсязі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати понесені АТ "УкрСиббанк" при подачі позову в сумі 120 гривень витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та державне мито в сумі 1700 гривень покласти на ОСОБА_1 та ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 223, 294-296 Цивільного процесуального кодексу України ст.ст.192, 235, 257, 267, 533, 553, 559, 1054 Цивільного кодексу України, Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІдН НОМЕР_1) і ОСОБА_2 (ІдН НОМЕР_2) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11241972000 від 26.10.2007року в сумі 29739,39 (двадцять девять тисяч сімсот тридцять девять) дол.США 39 центів що в гривневому еквіваленті станом на 10.08.2010року складає 234643грн.77коп. (двісті тридцять чотири гривні шістсот сорок три гривні 77коп.) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»на рахунок №29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІдН НОМЕР_1) і ОСОБА_2 (ІдН НОМЕР_2) судовий збір у сумі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»про визнання окремих положень кредитного договору недійсним залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Московського районного

суду м.Харкова Т.М.Довготько