Постанова № 1703910, 25.02.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа 22-а-2/08                                                 Головуючий 1 інстанції -  Тимошенко К.В.

Категорія -    33                                                                           Доповідач – Сіренко О.І.                       

                                                             ПОСТАНОВА

                                                    ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

   25  лютого 2008 року Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі : Головуючого – судді                      Сіренко О.І.

                                  Суддів                                               Мельнікової Л.В.

                                                                                             Подобайло З.Г.

                                  За участю секретаря                         Спесивцевої О.В.

            Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу  державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову господарського суду Полтавської області від 20 лютого 2007 року по справі за адміністративним позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Укртрейд" до державної податкової інспекції у м. Полтаві, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 19.08.2004р. №0000442305/0, -

                                                                  ВС Т А Н О В И Л А :

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрейд» звернулось в суд з позовом до ДПІ у м. Полтаві,  в якому просило визнати  недійсним податкове повідомлення-рішення №0000442305/0 від 19 серпня 2004 року про визначення завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у вересні 2003 року в розмірі 4056 грн. та у жовтні 2003 року в розмірі 10784 грн.

          ДПІ у м. Полтава позов не визнала, посилаючись на правомірність прийнятого рішення.

          20 лютого 2007 року постановою господарського суду Полтавської області позов задоволений  повністю.  Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0000442305/0 від 19 серпня 2004 року про визначення завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у вересні 2003 року в розмірі 4056 грн. та у жовтні 2003 року в розмірі 10784 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрейд" відшкодування судових витрат в сумі 203 грн.

          ДПІ у м. Полтаві в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції  та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Укртрейд», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

         Колегія суддів, вислухавши суддю – доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав :

           Судом  встановлено, що за результатами додаткової позапланової документальної перевірки з питання правильності відшкодування податку на додану вартість з бюджету ТОВ „Укртрейд" за вересень, жовтень 2003р. ДПІ у м. Полтаві складено акт від 19.08.20004р. №2061/23-2/30904864, яким встановлено порушення позивачем п.1.3., п.1.8 ст.1, пп.7.4.1, пп..7.4.5, п.7.4., пп..7.7.5, п.7.5 ст.7 ЗУ „Про податок на додану вартість" (т.1 а.с. 20).

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення №0000442305/0 від 19 серпня 2004 року про визначення завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у вересні 2003 року в розмірі 4056 грн. та у жовтні 2003 року в розмірі 10784 грн. (т.1 а.с.19).

При дослідженні відповідачем правильності формування складу податкового кредиту позивача за  період, що перевірявся, шляхом проведення зустрічних документальних перевірок постачальника позивача не підтверджено та не встановлено факт сплати ПДВ до бюджету контрагентами постачальника позивача по третьому та четвертому ланцюгах - ПП „Укрпетроль", яке згідно ухвали господарського суду Черкаської області ліквідовано в зв'язку з банкрутством та ТОВ „Дійова співпраця" (правонаступник ДДП „Ділове співробітництво"), щодо якого прийнято рішення господарського суду Житомирської області про припинення юридичної особи та скасування державної реєстрації.

Відповідач позов не визнав, посилаючись, зокрема на те, що відшкодуванню податку на додану вартість підлягають виключно суми, які фактично надійшли до бюджету. При цьому ДПІ у м. Полтаві  посилається на те, що підставою для включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Крім цього, відповідач наполягає на тому, що відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару.

Задовольняючи позов ТОВ «Укртрейд», суд першої інстанції виходив з того, що  висновок ДПІ у м. Полтава, щодо порушень податкового законодавства позивачем є не обґрунтованим, недоведеними та таким, що не ґрунтуються на вимогах Закону.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав .

Як вбачаться із матеріалів справи та відображено в акті перевірки від 19.08.20004р. №2061/23-2/30904864 (т.1 а.с.20) на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, прямим постачальником паливно-мастильних матеріалів для позивача було ТОВ ВКФ „Калина".

На виконання договірних зобов'язань позивач придбав у власність товар та в повному обсязі провів його оплату, в тому числі ПДВ, що підтверджується наданими в справу копіями платіжних доручень та копіями банківських виписок (т.1 а.с.95126) і не заперечується відповідачем.

При поданні податкової звітності, зокрема, податкових декларацій по ПДВ за вересень, жовтень 2003 року, позивачем було заявлено суму податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 4056,00грн. та 10784,00грн., сплаченої при придбанні товару від ТОВ ВКФ „Калина".

Відповідно до пункту 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (з подальшими змінами та доповненнями в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання  звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 названого Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно п.п 7.4.5 п.7.4 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними  деклараціями (іншими подібними документами згідно з цим Законом)

Право платника податку на податковий кредит виникає у відповідності з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" з дати здійснення першої з подій:                -або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; -  або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Інших обмежень, щодо включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів, законодавчо не встановлено.          Факт одержання від постачальника Позивача податкових накладних належним чином оформлених та складених особою, яка має на це право, підтверджено документально (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №24867466 від 26.01.1999р. - т.1 а.с.31) і відповідачем не оспорюється.

         Факт отримання позивачем товару підтверджується підписаними уповноваженими представниками   обох   сторін   та   скріпленим   печатками   сторін   накладними   на реалізацію (т.1 а.с.32, 33, 35-41, 43,45, 47-50. 52, 53, 55-59, 61-69) і відповідачем не оспорюється.

     За таких обставин, включені позивачем до податкового кредиту суми ПДВ, щодо яких прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, підтверджені податковими накладними, копії яких додані до матеріалів справи (т.1 а.с.34, 42, 44, 46, 54, 60, 70).

    Як свідчать подані сторонами докази позивач виконав усі передбачені законом умови щодо отримання відшкодування ПДВ, має документальне підтвердження розміру податкового кредиту, тому зменшення відповідачем бюджетного відшкодування ПДВ за звітний період: за вересень 2004 року в розмірі 4056 грн. та за жовтень 2003 року в розмірі 10784 грн. є неправомірним.

  Доводи ДПІ у м. Полтава в апеляційній скарзі про те, що з бюджету може бути відшкодовано тільки суми, які фактично до нього надійшли, є неправомірним, оскільки відповідно до п.7.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом. За умови повного розрахунку щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість з платником податку відповідно до цього Закону доходи, які надходитимуть до Державного бюджету України від сплати податку на додану вартість, використовуються у порядку, визначеному бюджетним законодавством. У випадку коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодована бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел, які відповідно до законодавства зараховуються до Державного бюджету України.

Таким чином, для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обов’язкової  умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов’язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту .

        Доводи ДПІ у м. Полтава щодо ненадходження спірних сум ПДВ до бюджету не підтверджені документально, у справі відсутні докази ненадходження спірних сум ПДВ в бюджет як від постачальника позивача так і від підприємств у так званому „ланцюгу" постачальників, на що посилається відповідач у своїх запереченнях проти позову.

Згідно ч. І ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень не надав доказів ненадходження до бюджету спірних сум ПДВ, що свідчить про відсутність у відповідача доказів в обґрунтування своєї позиції.

Крім того, в справі наявна довідка ДПІ у м. Рівне "Про результати позапланової перевірки ТОВ ВКФ „Калина" з питань взаємовідносин з ТОВ „Укртрейд" від 24.12.2003р. та 09.02.2004р., в яких зазначається, що суми ПДВ по зазначених податкових накладних включені до податкових зобов'язань, відображених в книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за серпень, вересень,   жовтень   2003р.   (т.1   а.с.   145).   За   результатом   перевірки   порушень   невстановлено,

що свідчитьпроповнусплатупостачальником позивача отриманого від останнього

 ПДВ. Аналогічні довідки є щодо ТОВ "Торговий Дім  ТНК – Україна», ПП «Октан -

Кіровоград", ПП "Старком" , які є постачальниками у так званому «ланцюгу».  

Підстави позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ в зв'язку з

банкрутством  ПП "Укрпетроль" та скасуванням державної реєстрації і припиненням юридичної особи ДП  "Дійова співпраця", з якими позивач не мав господарських відносин, відповідач не обґрунтував.

         За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що відповідач,  як суб'єкт владних повноважень, не доказав правомірності прийняття свого  повідомлення-рішення від 19.08.2004р. №0000442305/0, тому  вимоги позивача про визнання зазначеного повідомлення-рішення недійсними обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду першої інстанції не спростовують.

 Згідно постанови суду першої інстанції  з Державного бюджету України на користь

 товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрейд" стягнуто судові  витрати в сумі 203 грн.

       Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

       Згідно ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є

суб’єктом  владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені

судові витрати з Державного бюджету України.

       Розмір судових витрат по даній справі, відповідно до декрету Кабінету Міністрів України

 «Про державне мито» складає 3 грн. 40 коп. За таких обставин, висновок суду першої інстанції

 щодо стягнення на користь ТОВ «Укртрейд» судових витрат в розмірі 203 грн. є безпідставним.

       За таких обставин, колегія суддів вважає, що в цій частині постанова суду першої інстанції

підлягає скасуванню на підстав п.4 ч.1 ст. 202 КАС України та ухвалення в цій частині нового

судового рішення про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Укртрейд»

 судових витрат в розмірі 3 грн. 40 коп.

       Керуючись ст. ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія

суддів, -

                                                     П О С Т А Н О В И Л А :

       Апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у м. Полтава задовольнити частково.

       Постанову господарського суду Полтавської області від 20 лютого 2002 року скасувати в

частині стягнення з Державного бюджету на користь ТОВ «Укртрейд» судових витрат в розмірі

203 грн.

       Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Укртрейд» судові витрати в

розмірі  3, 40 грн.

       В іншій частині постанову господарського суду Полтавської області  від 20 лютого 2007

року по справі  № 9/61 - залишити без змін.

       Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в

касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом

одного місяця.

       Повний текст постанови виготовлений та підписаний  3 березня 2008 року.

       Головуючий               підпис                  Сіренко О.І.

       Судді                            підпис                 Мельнікова  Л.В.

                                             підпис                 Подобайло З.Г.

ВІРНО: СУДДЯ: