Рішення № 17025827, 24.06.2011, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-1775/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2011 р.

Київський районний суд м. Харкова

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

за участю секретаря – Сергєєвої В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Макрокап Девелопмент Україна” про розірвання договору та стягнення суми,-

В С Т А Н О В И В :

23.02.2011 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна», в якій просив розірвати договір про участь у спільній діяльності по будівництву житлового будинку №43 від 04.04.2008 року та стягнути вклад на житлове будівництво в сумі 671959,00 грн., з урахуванням інфляційних витрат у розмірі 231843,65грн., що разом складає 903802,65 гривень та судові витрати. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 04.04.2008р. між ним та відповідачем було укладено договір про участь у будівництві №43, за яким відповідач зобов’язався передати у його власність нежитлове приміщення на 9-му поверсі східного крила для розміщення офісу загальною площею 63,9 м.кв. у адміністративно-торгівельному центрі, будівництво якого здійснюватиметься на земельній ділянці по вул. Клочківській (кут вул. Космічної), наданій на підставі рішення Харківської міської ради №171/06 від 22.11.2006 року. Вподальшому позивачем було внесено за договором грошові кошти у розмірі 671959,00 грн. в період з 07.04.2008 до 30.10.2008 року. Важає, що він виконав належним чином свій обов’язок щодо внесення вкладу. Але відповідач не виконав свій обов’язок щодо завершення будівництва у 4 кварталі 2009 року, як було передбачено договором, та не передав нежитлове приміщення. У зв’язку з невиконанням обов’язку відповідачем він зупинив виконання свого обов’язку щодо внесення відповідачу остаточної суми внеску, визначеної в абзаці 2 п.1 додатку 2 до договору. 01.11.2010 року письмово звернувся до відповідача з проханням повідомити про дату, коли відповідач планує виконати своє зобов’язання, та отримав лист про перенесення строку здачі в експлуатацію будівлі на 2-й квартал 2012 року. Другим листом відповідач повідомив про невизначеність строку здачі в експлуатацію будівлі, зазначивши про призупинення будівництва та про намір його відновлення. 11.02.2011 року позивачем був направлений лист відповідачу з вимогою негайного виконання зобов’язань за договором або повернення грошових коштів.

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги у зв’язку з перерахунком станом на день подання заяви розміру інфляційних витрат у розмірі 252822,71 грн., основної суми вкладу у розмірі 671959,00 грн. та заявив додатково вимогу про стягнення трьох відсотків річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 57141,67 грн., що разом складає 981923,38 грн.

Представник позивача підтримав уточнені вимоги позивача та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що позивач, посилаючись на норми ЦК України про обов’язковість виконання зобов’язань, власноруч порушив свій обов’язок щодо внесення вкладу до спільної діяльності. Відповідно до п.п. 3.1,3.2 договору розмір внеску в спільну діяльність складає 729147,00 грн. Строки внесення грошових коштів визначені графиком, що наведений в додатку № 2 до Договору: 50% внеску - до 8 квітня 2008р., а другі 50% - рівними частинами по 30381 грн. 7 числа кожного місяця, починаючи з 01 травня 2008р. до 30 квітня 2009 року. В порушення умов договору ОСОБА_1 не виконав свій обов’язок. 30.10.2008р. він зробив останній внесок за договором в сумі 125100 грн. (за 4 місяця), після чого припинив внески. На прохання позивача, який посилався на відсутність коштів, 06.03.2009 р. був встановлений строк внесення заборгованості за договором в сумі 60762,00 грн. - 7 жовтня 2009 року. Однак і цей строк був порушений позивачем, зазначена сума не внесена до цього часу. Будівництво об’єкта здійснюється в рамках спільної діяльності, одним з учасників якої є позивач. Після припинення банківського кредитування на весні 2008 р., кошти учасників залишились єдиним джерелом фінансування будівництва. Порушення учасниками, своїх обов’язків щодо фінансування будівництва в період кризи негативно вплинуло на можливість завершення будівництва у заплановані раніше строки. Відповідно до п. 7.4 договору «після 30 днів з моменту невнесення учасником свого внеску в суммі, що вказана в договорі, забудовник вправі розірвати договір та передати третім особам право на отримання приміщення, що обумовлено п. 1.2. цього договору, без попередньої згоди учасника. В цьому разі грошові кошти, що були внесені учасником, повертаються йому в строк 90 днів з моменту здачи будинку в эксплуатацію за винятком витрат, які складають 10 % від суми коштів, фактично внесених учасником». Він скористався своїм правом та розірвав договір, про що повідомив позивача листом від 22.02.2011 року, а також повідомив позивача про те, що сумма 601546,5 грн. (за винятком 10 % від суми коштів, фактично внесених Учасником) буде йому сплачена в строк 90 днів з моменту здачи будинку в эксплуатацію у відповідності до Договору. Вважає, що вимога про розірвання Договору не підлягає задоволенню, тому що Договір вже розірваний. Що стосується повернення внеску, то строк виконання цього обов’язку відповідача за Договором на цей час ще не настав, тому позов заявлений передчасно та не підлягає задоволенню. Також зазначив, що заявлені в позові вимоги щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних є необґрунтованими, тому що ст. 625 ЦК України, на яку посилається позивач, передбачає відповідальність лише у разі прострочення виконання грошового зобов’язання, а зобов’язання відповідача не має грошового характеру. Відповідач зобов’язаний побудувати об’єкт та передати приміщення в ньому позивачу. Відповідальність за прострочення такого зобов’язання ані законом, ані договором не встановлена. Крім того, інфляційні витрати та 3% річних нараховані з моменту внесення внесків позивачем, коли взагалі ніяких обов’язків відповідача щодо повернення внеску не існувало.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Як зазначено в матеріалах справи 04 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ “Макрокап Девелопмент Україна” укладено договір про участь у будівництві №43, за яким відповідач здійснює спільну діяльність з будівництва адміністративно-торгівельного центру, а учасник приймає участь у спільної діяльності. Будівництво здійснюється на земельній ділянці по вул. Клочківській (кут вул. Космічної), наданій на підставі рішення Харківської міської ради №171/06 від 22.11.2006 року. Після завершення будівництва за умов виконання учасником своїх обов’язків забудовник передає у власність позивача нежитлове приміщення на дев’ятому поверсі східного крила для розміщення офісу загальною площею 63,9 м.кв..

Відповідно до п.п. 3.1,3.2 договору размір внеску в спільну діяльність складає 729 147 грн. Строки внесення грошових коштів визначені графиком, що наведений в додатку № 2 до Договору: 50% внеску - до 8 квітня 2008р., а другі 50% - рівними частками по 30381 грн. 7 числа кожного місяця, починаючи з 01 травня 2008р., до 30 квітня 2009 року.

Згідно наданих квітанцій до прибуткового касового ордеру ОСОБА_1 було внесено відповідачу грошові кошти у розмірі 671959 грн., в період з 07.04.2008 до 3.10.2008 року.

Як з*ясовано в судовому засіданні та незаперечується сторонами в березні 2009 року позивач припинив внесення коштів, сторонами було підписано нову редакцію додатку №2 до договору від 06.03.2009р. та встановлено строк внесення заборгованості за договором в сумі 60762,00 грн. - 7 жовтня 2009р., який був порушений позивачем, зазначена сума не внесена до цього часу.

Суд не погоджується з позивачем, який вважає, що має право зупинити виконання свого обов’язку за наявності очевидних підстав вважати, що інша сторона не виконає свого обов’язку у встановлений термін, тому що він припинив вносити внески ще на початку березня 2009р., коли не мав таких підстав та не надав належні докази існування таких підстав суду.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач правомірно скористався своїм правом відповідно до п. 7.4 договору та мав намір розірвати Договір, тому що після моменту, коли позивач повинен був внести свій внесок, але не вніс, минуло більш ніж 30 днів. Відповідач повідомив позивача листом від 22 лютого 2011 про розірвання договору та готовність повернути йому суму внесених коштів за винятком 10%, що складає 601546,5 грн., у відповідності до Договору. Цей лист позивач отримав 24 лютого 2011 року.

Суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в частині розірвання договору. Вимоги щодо стягнення коштів не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст…. Цивільного кодексу України якщо в зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Договором про участь у будівництві №43 від 04.04.2008 року передбачено, що після завершення будівництва лише за умов виконання учасником своїх обов’язків Забудовник передає у власність певне нежитлове приміщення. Свої обов’язки щодо внесення вкладу, викладені в додатку №2 до договору, позивач не виконав в повному обсязі. Наслідки невиконання обов’язку передбачені п. 7.4 договору. Повідомляючи позивача про розірвання договору, відповідач діяв у відповідності до договору. В листі від 22 лютого 2011 року відповідач визнав свій обов’язок щодо повернення внеску за винятком 10%, як передбачено договором, що становить 601546,50 грн., та повідомляв позивача про строк повернення коштів. Таким чином, на цей час строк виконання обов’язку відповідача щодо повернення коштів ще не настав, тому вимога про стягнення внеску не підлягає задоволенню. Договором не передбачена можливість повернення внеску в повному обсязі, без винятку 10%, якщо учасником порушений строк його внесення. Вимога позивача про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за користування чужими грошовими коштами не підлягає задоволенню, оскільки не передбачена ані договором ані законом. Позивач помилково посилається на ст. 625 ЦК України, яка передбачає відповідальність лише у разі прострочення виконання грошового зобов’язання, а зобов’язання відповідача не має грошового характеру. Крім того, строк виконання відповідачем обов’язку з повернення внеску ще не настав.

Суд, оцінивши достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, вважає, що позивач не в повній мірі довів свій позов, що є його обов’язком, відповідно до ст. 10 ЦПК України, при цьому суд сприяв всебічному і повному з’ясуванню обставин справи –роз’яснював сторонам їх права та обов’язки, попереджував про вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяв здійсненню їхніх прав.

Рішення постановлено на доказах, які містяться в матеріалах справи.

Суд, оцінивши належність, достовірність, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 538, 610, 612, 651, 653 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Розірвати договір ипро участь у будівництві №43 від 04.04.2008 року, укладений між ТОВ “Макрокап Девелопмент Україна” та ОСОБА_1.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі Апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення Рішення.

Головуючий –