Рішення № 17021333, 11.07.2011, Дергачівський районний суд Харківської області

Справа № 2010/2-1434/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2011 року Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Якименко Л.О.

при секретарі Ломановій І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі цивільну справу за позовом Заступника прокурора Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області до ОСОБА_2 про стягнення суми.

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Фрунзенського району м. Харкова звернувся в суд з позовом в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області до ОСОБА_2 про стягнення суми.

В підтвердження позову позивач посилається на то, що відповідно до ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 123 Конституції України закріплено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури визначається законом.

Згідно ст. 34 Закону України "Про прокуратуру" прокурор, який бере учасіь в розгляді справ у судах, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що грунтуються на законі.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництвс прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва прокуратурою у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридитаих осіб, ще вчинюються у відносинах між ними або державою. Однією з форм прокурорського представництва є звернення до суду з позовом або заявою на захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси громадянина або держави.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 35 Закону "Про прокуратуру", обсяг і межі повноваження прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України.

Згідно ст. 45 ЦПК України прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.

Конституційний суд України в рішенні від 8 квітня 1999 року № 3-рп\99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) підкреслив, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Так прокуратурою Фрунзенського району м. Харкова проводиться представницька діяльність спрямована на захист інтересів держави, стягнення заборгованості перед державними установами та організаціями, тобто перед органами що фінансуються з державного бюджету.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про міліцію" "міліція України - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від иротаправних посягань".

Таким чином у структурі органів виконавчої влади є спеціально створений державою орган, метою діяльності якого є забезпечення виконання обов'язків, що взяла на себе держава перед громадянами, та захист інтересів самої держави.

Законодавець статтею 2 Закону України "Про міліцію" визначає основні завдання міліції: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху, тощо.

Статтею 7 Закону України "Про міліцію" встановлено, що міліція є єдиною сястемою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процес> альну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.

Підрозділи Державної служби охорони входять до складу МВС України згідно статті 7 Закону України "Про міліцію" як підрозділ міліції охорони, організаційна структаура Державної служби охорони визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положенням про Державну службу охорони при МВС України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 №615 "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності", визначені правові засади господарської діяльності підрозділів ДСО. Одним із основних завдань Державної служби охорони є розроблення та здійснення заходів реалізації єдиної на території України концепції охорони об'єктів усіх форм власності та громадян.

Відповідно до змісту пункту 9 Положення підрозділи Державної служби охорони є органами управління, діяльність яких не має за мету одержання прибутку, а чистий прибуток по підсумках їх фінансово-господарської діяльності спрямовується на вдосконалення службової діяльності цих підрозділів ДСО, матеріально-технічне та фінансово-господарське забезпечення служби, здійснення заходів соціального захисту їх працівників. Виконуючи поставлені державою завдання по забезпеченню надійної охорони державних (та інших) об'єктів і безпеки громадян, підрозділи ДСО здійснюють свою господарську діяльність на засадах госпрозрахунку виключно за рахунок коштів, які надходять по укладених договорах, та інших джерел фінансування не мають.

Згідно з довідкою про внесення до ЄДРПОУ Управління ДСО при ГУМВС України в Харківській області зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України як орган виконавчої влади.

Враховуючи те, що Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області існує на засадах самофінансування, невиконання суб'єктами господарювання своїх зобов'язань перед позивачем перешкоджає нормальному функціонуванню цього підрозділу ДСО і як наслідок унеможливлює належне виконання обов'язків держави по забезпеченню громадської безпеки.

Наказом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області від 23.08.1994 № 41 о/с на службу в ОВС України було прийнято ОСОБА_2.

Наказом від 21.07.2009 № 133 о/с відповідача було звільнено зі служби з ОВС України за п.64 "Е" (за порушення дисципліни) "Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС" з 22.07.2009.

Згідно п. 1.15 "Інструюдії про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", яка затверджена Наказом МВС України від 31.12.2007 року № 499, виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється шіомісяця з 20 до 25 числа за поточний місяць, 20.07.2009 Відповідачу було нараховане та виплачено грошове забезпечення за липень 2009 року у повному обсязі в сумі 2051,75 грн. Оскільки Відповідача було звільнено з ОВС 22.07.2009, Відповідачу було зайво нараховане грошове забезпечення за десять днів з 22.07.2009 по 31.07.2009 у сумі 1019,61 грн. З урахуванням компенсації Відповідачу сум податків та інших обов'язкових платежів у сумі 18,71 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем за зайво виплачене грошове забезпечення становить: 1019,61 - 18,71= 1000,90 грн.

Письмове звернення позивача від 12.10.2010 № 48/8-3480/Жл про сплату боргу за зайве сплачене грошове забезпечення залишилося відповідачем без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду України від 23.12.2009 (опубліковано в ІАЦ "Ліга", журнал "Закон і бізнес", 2010, 05, № 22) по справі УДСО при ГУМВС України в Харківській області до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно сплачених коштів вказано, що спори з приводу безпідставно сплачених коштів (без достатньої правової підстави) не є публічно-правовими, тому мають розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до норм статті 9 ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Відповідно до норм статей 190, 192 ЦК України, гроші (грошові кошти) є майном, а згідно з нормами статей 1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно в натурі.

У судове засідання представник прокуратури Фрунзенського району м. Харкова не зявився, в письмовій заяві просив справу розглядати за відсутнісю представника прокуратури, підтримує позовні вимоги в повному обсязі і просить позов задовольнити.

Представник Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області Петімко О.В. в судовому засіданні підтримує позов в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, повідомлявся про час і місце розгляду справи належним чином, про що в справі мається поштове повідомлення про отримання судової повістки 08 червня 2011 року. Про поважні причини неявки суду не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю в заочному судовому засіданні, тому що відповідач ухиляється від явки в судове засідання.

Суд, вислухавши представника позивача Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області, дослідивши матеріали справи, як докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Судом було достовірно встановлено, що наказом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області від 23.08.1994 № 41 о/с на службу в ОВС України було прийнято ОСОБА_2.

Наказом від 21.07.2009 № 133 о/с відповідача було звільнено зі служби з ОВС України за п.64 "Е" (за порушення дисципліни) "Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС" з 22.07.2009.

Згідно п. 1.15 "Інструюдії про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", яка затверджена Наказом МВС України від 31.12.2007 року № 499, виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється шіомісяця з 20 до 25 числа за поточний місяць, 20.07.2009 Відповідачу було нараховане та виплачено грошове забезпечення за липень 2009 року у повному обсязі в сумі 2051,75 грн. Оскільки Відповідача було звільнено з ОВС 22.07.2009, Відповідачу було зайво нараховане грошове забезпечення за десять днів з 22.07.2009 по 31.07.2009 у сумі 1019,61 грн. З урахуванням компенсації Відповідачу сум податків та інших обов'язкових платежів у сумі 18,71 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем за зайво виплачене грошове забезпечення становить: 1019,61 - 18,71= 1000,90 грн.

Письмове звернення позивача від 12.10.2010 № 48/8-3480/Жл про сплату боргу за зайве сплачене грошове забезпечення залишилося відповідачем без задоволення.

Згідно ст. 34 Закону України "Про прокуратуру" прокурор, який бере учасіь е розгляді справ у судах, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що грунтуються на законі.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництвс прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захисі інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва прокуратурою у суді інтересів держави є наявність порутпень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридитаих осіб, ще вчинюються у відносинах між ними або державою. Однією з форм прокурорського представництва є звернення до суду з позовом або заявою на захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси громадянина або держави.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 35 Закону "Про прокуратуру", обсяг і межі повноваження прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України.

Згідно ст. 45 ЦПК України прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.

Відповідно до норм статті 9 ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Відповідно до норм статей 190, 192 ЦК України, гроші (грошові кошти) є майном, а згідно з нормами статей 1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно в натурі.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в доход держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст. ст. 45, 58, 59, 60, 88, 225, 226 ЦПК України, ст. ст. 190, 192, 1212, 1213 ЦК України, ст. 34, 35, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Заступника прокурора Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дергачі Харківської області, на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області р\р 26002250021110, МФО 350910 в ПАТ «Брокбізнесбанк»м. Харкова, код ЄДРПОУ 08597026 суму зайво сплаченого грошового забезпечення в розмірі 1000 грн. 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дергачі Харківської області на користь держави судові витрати: судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в сумі 120 грн.

Заочне судове рішення може бути скасоване Дергачівським районним судом Харківської області шляхом подачі відповідачем письмової заяви про його перегляд в 10 денний термін з дня отримання копії рішення, а представником позивача в загальному порядку шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення до апеляційної інстанції через Дергачівський районний суд. Мотивувальна частина рішення буде виготовлена 27 червня 2011 року.

Суддя Л. О. Якименко