Рішення № 17020499, 23.06.2011, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2 2895/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2011 року Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, який у ході судового розгляду був уточнений, про стягнення з відповідача ОСОБА_1 простроченої кредитної заборгованості у розмірі 553 921,03 доларів США, що по курсу НБУ станом на 14.02.2011 р. еквівалентно 4 400 071,17 грн., штрафні санкції у сумі 33 555,09 доларів США, що по курсу НБУ на 14.02.2011 р. складає 266 544,83 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 1700,00 грн. та ІТЗ у сумі 120,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 27 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним банком "ІМЕКСБАНК", в особі філії АКБ "ІМЕКСБАНК" у місті Одеса, правонаступником якого є позивач Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір кредиту №156, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти у сумі 500 000,00 (П`ятсот тисяч) доларів США для придбання садового будинку зі сплатою 14% річних з кінцевою датою погашення кредиту 26 квітня 2017 року.

У якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту № 156 від 27.04.2007 року між позивачем та ОСОБА_1, ОСОБА_3 був укладений Іпотечний договір, посвідчений 27.04.2007р. приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_4, реєстровий №2437 та в іпотеку банку було передано земельну ділянку, на якій розташована садова будівля, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Горіхова, 5, придбану за рахунок кредитних коштів.

Кредитні кошти було надано банком готівкою з каси банку, про що свідчить виписка за рахунком від 27.04.2007 р. та заява на видачу готівки №230/109 від 27.04.2007 р

28 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про внесення змін до договору кредиту № 156 від 27.04.2007 р., відповідно до якого було встановлено новий розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами в 18 % річних.

24 березня 2009 року на підставі письмової заяви ОСОБА_1 між сторонами було укладено Договір про внесення змін до договору кредиту №156 від 27.04.2007 р. згідно до якого було перенесено строк сплати чергових платежів за кредитом за березень, квітень і травень 2008 року на червень 2008 року та змінено розмір чергових платежів за кредитом, тобто внесено зміни до Графіку погашення заборгованості за кредитом.

01 червня 2009 року відповідно до Договору про внесення змін до Кредитного договору №156 від 27.04.2007 р. розмір відсоткової ставки за кредитом було зменшено до 16 % річних.

В червні 2009 року ОСОБА_1 не сплатила черговий платіж на погашення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом. Відповідач до цього часу не сплачує належні платежі за кредитом згідно Графіку, встановленого договором.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором кредиту № 156 від 27 квітня 2007 року призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 06.09.2010 року згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, склала: прострочена заборгованість за кредитом: 67454,56 доларів США, що по курсу НБУ на 06.09.2010 р. еквівалентно 533444,15 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками:94 833,32 доларів США, що по курсу НБУ на 06.09.2010 р. еквівалентно 749 960,86 грн., що разом складає 162 287,88 доларів США, що по курсу НБУ станом на 06.09.2010р. еквівалентно 1 283 405,01 грн.

Відповідно до умов договору кредиту № 156 від 27.04.2007 р. (п. 4.1., 4.2.), позивачем нарахована пеня за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період, від несвоєчасно сплаченої суми, що за розрахунком, наданим позивачем складає: пеня за кредитом: 7 952,38 доларів США, що по курсу НБУ на 06.09.2010 р. склала 62 888,99 грн., пеня за відсотками:12 985,69 доларів США, що по курсу НБУ на 06.09.2010 р. склала 102693,46 грн.

Позивач звертався до ОСОБА_1 з письмовими вимогами щодо належного виконання умов Договору кредиту, своєчасної сплати платежів та погашення наявної простроченої заборгованості, що підтверджується відповідними листами вих. № 3015 від 02.07.2009 р., вих. №3745 від 31.08.2009 р. Проте вимоги банку позичальником виконано не було. Позичальник частково погашав прострочені відсотки, але в повному обсязі заборгованість не була погашена

Відповідно до п. 4.4. договору кредиту №156 від 27.04.2007 р. у випадку невиконання Позичальником зобов`язань, визначених пп..3.3.2.-3.3.12. кредитного Договору протягом більше п`яти днів, кредитор має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит підлягає поверненню з моменту отримання Позичальником відповідної письмової вимоги Кредитора. Повернення кредиту здійснюється позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення.

Керуючись п. 4.4. договору кредиту №156 від 27.04.2007 р., внаслідок невиконання Відповідачем умов договору кредиту та спричинення Позивачу значних збитків, Позивач надіслав Відповідачу письмове повідомлення (вих. №4570 від 30.10.2009 р.) про визнання терміну повернення кредиту, наданого ОСОБА_1 таким, що настав, та викладено вимоги банку щодо повернення кредитних коштів у повному обсязі, сплати процентів за користування кредитними коштами та пеню на дату повернення кредиту.

Під час розгляду справи доказів погашення заборгованості за кредитом та сплаті відсотків, пені Відповідач не надав.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості за Договором кредиту обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору та ст. 1050 ЦК України.

Пунктом 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (ЦК України) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено зобов`язання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належний йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до стст.526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею), є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За ч.1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускаються у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

На час надання кредиту Акціонерний комерційний банк "ІМЕКСБАНК" здійснював кредитні операції в іноземній валюті відповідно до Дозволу Національного банку України №157-2 від 03.10.2002 року, виданому АКБ "ІМЕКСБАНК" на право здійснення банківських операцій з валютними цінностями, як це передбачено ст. 47, 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність", підпункту 2) ст.1 Розділу І та п.2 ст.5 Розділу ІІ Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р. №15-93.

Відповідно до ч.3 п.14 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст. 192 ЦК, ч.3 ст.533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р.№15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

Згідно розрахунку заборгованості відповідача станом на 14.02.2011р., здійсненого позивачем, загальна заборгованість відповідача по кредиту та відсоткам складає 553 921,03 доларів США, що по курсу НБУ станом на 14.02.2011 р. еквівалентно 4 400 071,17 грн. (Чотири мільйони чотириста тисяч сімдесят одна грн. сімнадцять коп.) та по штрафним санкціям 33 555,09 доларів США, що по курсу НБУ на 14.02.2011 р. складає 266 544,83 грн. (двісті шістдесят шість тисяч пятсот сорок чотири гривні вісімдесят три коп.).

Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачем кредитного договору позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 гривень , витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 120,00 гривень.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними позивачем та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, ст.ст. 526, 554, 590, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність", суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (65023, АДРЕСА_1 Індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (м. Одеса, пр-т Гагаріна, 12-А, код ЄДРПОУ 20971504, МФО 328384) заборгованість за договором кредиту № 156 від 27.04.2007 р. у сумі 4 666 616,00 (Чотири мільйони шістсот шістдесят шість тисяч шістсот шістнадцять грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" суму судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів зі дня його проголошення шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя

23.06.2011