Ухвала суду № 170117, 31.07.2006, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22-7199/2006 Головуючий у 1 інстанції Пархоменко О.Ф.

Категорія 21 Доповідач Звягінцева О.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С., суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І. при секретарі Таранець В.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення ФСС в м. Новогродівці про відшкодування моральної шкоди і

встановив:

в апеляційній скарзі позивачка оспорює обгрунтованість рішення суду, яким у задоволенні позову відмовлено, і ставить питання про його оскасування та ухвалення нового про задоволення позову за невідповідністю висновків суду обставинам справи.

В засіданні апеляційного суду позивачка підтримала доводи апеляційної скарги, просила про її задоволення, скасування судового рішення із ухваленням нового про задоволення позову, а представник ФСС в м. Новогродівці Гагара Н.В. заперечувала проти доводів скарги, просила її відхилити та залишити судове рішення без зміни.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

26.04.2006 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначала, що з 1981 р. вона перебувала у трудових відносинах з СП шахта 1-3 Новогродівська ДП "Селидіввугілля", працювала начальником відділу праці та заробітної плати, є застрахованою особою у системі загальнообов'язкового державного страхування від нещасного випадку на виробництві. 19.02.2001 р. при виконання виробничого завдання з нею трапився нещасний випадок. Перебуваючі у відрядженні в м. Києві, біля 8 години у входа в будівлю Департаменту Вуглепрома Мінпаливенерго України, під час ожеледиці вона підсклизнулась на сходинках і упала, отримала травму кісті правої руки у типичному місці. За висновком МСЕК від 21.11.2001 р. у неї встановлено 20% втрати працездатності, у зв'язку з цим відділення ФСС в м. Новогродівці призначило їй страхові виплати в сумі 127 грн.22 коп. За висновком МСЕК від 20.11.2003 р. МСЕК безстроково втановила у неї стійку втрату працездатності -20%, відділенням ФСС в м. Новогродівці було призначено страхові виплати в сумі 179 грн.40 коп.

За таких обставин, ушкодженням здоров'я та стійкою втратою внаслідок цього працездатності їй спричинено моральну шкоду, оскільки вона постійно відчуває фізичний біль, потребує сторонньої допомоги, змушена внаслідок каліцтва додавати багато зусиль для організації свого життя.

Тому вона просила суд ухвалити рішення, яким визнати факт моральних страждань у зв'язку із страховим випадком, що трапився з нею 19.02.2001 p., та стягнути з відповідача на її користь у відшкодування моральної шкоди 20000 грн.

Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від ЗО травня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При розгляді цієї справи судом було встановлено, що позивачка під час роботи на ДВАТ „Шахта 1/3 Новогродівська" ДП „Селидіввугілля" 19.02.2001 р. отримала каліцтво, про що був складений акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1.

За висновком МСЕК від 21.11.2001 р. у позивачки встановлено 20% втрати

працездатності.

За висновком МСЕК від 20.11.2003 р. у неї безстроково встановлено стійку втрату працездатності -20 % з 20.11.2003 р.

Судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено у задоволенні позову, оскільки нещасний випадок на виробництві з позивачкою трапився 19.02.2001 p., тобто до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р № 1105-ХІУ (далі Закон України від 23.09.1999 р. № 1105-ХІУ).

Відповідно до п. З Прикінцевих положень Закону України від 23.09.1999 р. № 1105-ХІУ уся заборгованість потерпілим на виробництві, яким до набрання чинності цим Законом підприємства не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової шкоди), заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цим підприємством.

Окрім того, позивачка свої вимоги обґрунтовує саме травмою, яка мала місце 19.02.2001р.

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов правильного і обгрунтованого висновку щодо відсутності підстав для покладення на вдділенння ФСС обов'язку з відшкодування моральної шкоди.

Державою встановлено порядок відшкодування цієї шкоди ФСС з 1.04.2001 p., тому дія Закону України від 23.09.1999 р. № 1105-ХІУ на спірні правовідносини не поширюється.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування або зміни судового рішення немає.

Оскільки позивачкою не сплачено витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 1грн.50коп., ці витрати підлягають стягненню на користь Державного підприємства „Судовий Інформаційний Центр".

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п.1 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд,-

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Новогродівського міського суду Донецької області від ЗО травня 2006 року залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ДП „Судовий Інформаційний Центр" витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 1 грн.50 коп. (р/р № 26001014180002, ВАТ "Банк універсальний " м. Львів, код ЄДРПО 30045370, МФО 32707).

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.