Ухвала суду № 17001701, 16.06.2011, Київський районний суд м. Одеси

_________________

Справа№1512/2-1295/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2011 року.

Київський районний суд м.Одеси

У складі головуючого судді Калашнікової О.І.

При секретарі Мішанчук О.Ф.

Розглянув у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно за заповітом,

Встановив:

Позивачка у 2004 році звернулась до суду з вимогами ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на спадкове майно за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішення Київського райсуду м.Одеси від 29 червня 2004 року про задоволення позову ОСОБА_1 скасовано за ново виявленими обставинами. Рішення Київського райсуду м.Одеси від 15 листопада 2004 року про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову скасовано апеляційним судом 23 травня 2006 року і справу направлено на новий розгляд до райсуду. Надалі провадження по даній справі було зупинено до розгляду іншим судом кримінальної справи, порушеної стосовно ОСОБА_1 з підстав, передбачених ст.190 ч.4 КК України. Після винесення апеляційним судом Одеської області 18.10.2010 року ухвали про залишення без змін постанови Приморського райсуду про скасування постанови слідчого про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1, провадження по спрві було відновлено. Представник позивачки в порядку ст..31 ЦПК України уточнив вимоги і просив суд встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_4 і визнати за позивачкою право власності на 11\20 часток житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом.

ОСОБА_2 про час і місце слухання справи сповіщений, до суду не з»явився, раніше у 2007 році надавав заяву про вирішення спору за його відсутності (відповідач проживає в Росії в м.Хабаровську), але з 2008 року даною справою не цікавиться.

Третя особа на стороні відповідача -ОСОБА_3 про час слухання справи сповіщався належним чином, але за місцем реєстрації не проживає. За згодою позивачевої сторони суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд вислухав представника позивачки, вивчив матеріали даної справи, матеріали кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 по ст..190 ч.4 ,ст..358 ч.3 КК України встановив наступне:

На підставі договору дарування від 5 березня 1990 року ОСОБА_4 на праві власності належали 11\20 частин житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1. 12 жовтня 2003 року ОСОБА_4 уклала заповіт на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла актовий запис про смерть №10195 від 14.11.2003 року Першого відділу РАГС Приморського рай управління юстиції м.Одеси. До нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_5 і ОСОБА_2 як спадкоємці першої черги за законом. При оформленні документів на спадщину ОСОБА_2 довідались про наявність заповіту, укладеного спадкодавицею на користь ОСОБА_1 Спадкоємці за законом вважали, що ОСОБА_1 отримала заповіт на свою користь неправомірно і звернулись до правоохоронних органів щодо порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 з підстав, передбачених ч.4 ст.190 КК України. 21 вересня 2004 року була порушена кримінальна справа за фактом шахрайських дій щодо незаконного заволодіння майном у вигляді частини житлового будинку по АДРЕСА_1. 25.08.2010 року досудове слідство по справі було завершено, ОСОБА_1 пред»явлено обвинувачення по ч.4ст.190 КК України, кримінальна справа направлена до прокурора Одеської області для затвердження і подальшої передачі до суду. Постановою Приморського райсуду м.Одеси від 1.10.2010 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області 18.10.2010 року, скасована постанова слідчого від 21.09.2004 року про порушення кримінальної справи за фактом шахрайських дій, що були вчинені за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Представник позивачки стверджує, що ОСОБА_1 прийняла спадщину відповідно до вимог ст..548-549 ЦК України в редакції 1963 року, який діяв на момент відкриття і прийняття спадщини: позивачка в спірній частині будинку проживає з моменту відкриття спадщини, несе витрати по утриманню будинку, у зв»язку з наявністю арешту на спадкове майно не оформила право на спадщину відповідно до закону.

На підтвердження позовних вимог позивачева сторона надала такі докази: заповіт від 12.10.2003 року, укладений ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, технічну документацію на домоволодіння по АДРЕСА_1, свідоцтво про смерть ОСОБА_4, копію спадкової справи до майна ОСОБА_4, договір на виконання підрядних робіт від 10.12.2003 року (ремонтні роботи 11\20 частин будинку по АДРЕСА_1, які проводила ОСОБА_1), квитанції на оплату комунальних послуг по спірному будинку на ім»я ОСОБА_1, зустрічний позов ОСОБА_2, де він зазначає, що після смерті ОСОБА_4 у будинку по АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1

При вищенаведених обставинах суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав: Надані суду докази свідчать, що після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на 11\20 частин житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1. Спадкодавиця у встановленому законом порядку розпорядилась належним їй майном ОСОБА_4 уклала заповіт на користь ОСОБА_1 Заповіт від 12.10.2003 року не скасовано і не визнано недійсним. Суд вважає, що позивачка довела факт прийняття спадщини - ОСОБА_1 виконала усі дії, що свідчать про прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_6 (проживає в будинку, несе витрати по його утриманню) і відповідно до вимог ст..ст.534,548-549 ЦК України в редакції 1963 року ( цей Закон діяв на момент відкриття і прийняття спадщини), набула права власності на 11\20 частин житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1. З спадкової справи, що була відкрита нотаріусом за заявою ОСОБА_7 до майна ОСОБА_4 не вбачається, що спадкоємці першої черги мали право на обов»язкову частку у спадщині.

Керуючись ст.213-215 ЦПК України, суд

Вирішив:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 11\20 часток житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, як на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4.

Скасувати ухвалу Київського райсуду м.Одеси від 13 вересня 2004 року про арешт 11\20 частин житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, що належали ОСОБА_4 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за заявою відповідача, наданою протягом 10 діб з дня отримання копії рішення.

Суддя : Калашнікова О. І.