Рішення № 16982387, 12.07.2011, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-0117-331/11

РІШЕННЯ Іменем України

"12" липня 2011 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді                    Щербіни Д.С.,

при секретарі                              Шабелян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, а саме земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої по вул. Дружби 89 у с. Уютне Сакського району АР Крим, мотивуючи свої вимоги тим, що ця земельна ділянка була придбана ними у період шлюбу, оформлена відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 091791 від 30.09.2006р. на відповідачку. Шлюб розірвано за рішенням суду 07.07.2008р. Згода про добровільний поділ вказаної земельної ділянки між ними не досягнута. На даний час позивач, бажаючи реалізувати своє право на поділ майна, що є спільною сумісною власністю, посилаючись на ст.ст. 69 – 70 Сімейного кодексу України, просив позов задовольнити.

В ході підготовки справи до слухання ухвалою суду від 25.11.2010р. за клопотанням позивача було призначено судову будівельно-технічну експертизу для з’ясування варіантів поділу земельної ділянки та визначення ринкової ціни земельної ділянки.

Після проведення експертизи у судовому засіданні представник позивача збільшив позовні вимоги, за результатом чого просив стягнути з відповідачки половину сплаченої суми витрат на проведення експертизи, а саме 1288,80 грн, після чого позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представники відповідачки у судовому засідання проти задоволення позову заперечували та пояснили, що відповідач у період шлюбу з відповідачкою жодного дня ні де не працював, відповідачка ж навпаки, будучи зареєстрованою суб’єктом підприємницької діяльності, з чого отримувала прибуток придбала цю земельну ділянку. Крім того, позивач постійно зареєстрований у м. Києві, де на праві власності має житло. Також представники відповідачки заперечували проти збільшення позовних вимог позивачем, а саме стягнення половини сплаченої суми витрат на проведення експертизи, посилаючись на те, що експертиза проводилась за клопотанням позивача, за що він й сплатив, та відшкодуванню не підлягають.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та висновок експерта, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 12.07.2003р. по 07.07.2008р. Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 07.07.2008р. шлюб між ними розірвано. Від шлюбу сторони дітей не мають.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.04.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Сакського районного нотаріального округу АР Крим та зареєстрованого у реєстрі за № 620, відповідачка ОСОБА_2 придбала незабудовану земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим № 01243877 00 01002 0092, розташовану на території Уютненської сільської ради Сакського району АР Крим в с. Уютне по вул. Дружби 89.

На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 091791 від 30.08.2006р. вказана земельна ділянка з цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) – зареєстрована за ОСОБА_2 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010601500319.

Відповідно до ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Враховуючи відсутність згоди про поділ майна, про що свідчить заперечення представників відповідачки, позивач вимушений у порядку ст. 71 СК України здійснити це у судовому порядку.

Статтею 61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Згідно зі ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

          Висновком № 3849 судової будівельно-технічної експертизи від 29.03.2011р. встановлено, що поділ земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої по вул. Дружби 89 у с. Уютне Сакського району АР Крим, провести не можливо та визначена ринкова ціна земельної ділянки, яка складає 56305 грн, та відповідно ціна 1/2 частини цієї земельної ділянки складає 28152,50 грн.

          Також вказаним висновком експерта встановлено, що на вказаній земельній ділянці збудовані будинок та інші споруди, які не прийняті до експлуатації.

          Так, рішенням виконавчого комітету Уютненської сільської ради Сакського району АР Крим № 190 від 06.10.2008р. відповідачці дано згоду на здійснення проектно-дослідних робіт для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АР Крим, Сакський район, с. Уютне, вул. Дружби 89, з погодженням проекту відповідно до вимог законодавства.

Закінчивши будівництво будинку та господарських споруд, відповідачка у липні 2010р. звернулася з заявою до Уютненського сільського голови про видачу довідки про погодження прийняття до експлуатації, але листом № 362/02-16 від 11.08.2010р. Уютненської сільської ради їй було відмовлено.

Експерт, керуючись п. 2.3 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007р. № 55, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.2007р. за № 774/14041, відповідно до якого не підлягають поділу об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об'єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.

Поділ земельної ділянки також можливий тільки при його подільності, тобто з утворенням кожної з його частин самостійної земельної ділянки з тим же дозволеним режимом використання. Неподільність земельної ділянки означає відповідність його встановленим мінімальним розмірам для земель відповідного цільового призначення і дозволеного використання. Менш таких розмірів ділення земельних ділянок не допускається. Граничні максимальні і мінімальні розміри земельних ділянок, що надаються громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства, садівництва, городництва і дачного будівництва, встановлюються законами, а для ведення особистого підсобного господарства і індивідуального житлового будівництва - нормативними актами органів місцевого самоврядування.

Таким чином, експерт відмічає, що досліджувана земельна ділянка забудована самовільно збудованими індивідуальними будинками і іншими будівлями. Поділ земельної ділянки тісно переплітається з поділом цих будов. Поділ земельної ділянки може бути визначений тільки після поділу будови або одночасно з ним.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вимог щодо поділу житлового будинку та господарських споруд позивачем не заявлено, таким чином, суд погоджується з висновками експерта щодо неподільності земельної ділянки.

Позивач не погодившись з висновками експерта про ринкову ціну земельної ділянки, клопотав про призначення повторної та, пізніш, додаткової експертизи.

Але ухвалами суду від 27.05.2011р. та від 23.06.2011р. у задоволенні цих клопотань відмовлено, оскільки у суду не було підстав визнання висновку експерта необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.

У суду не має підстав недовіряти експертові та викликало сумнівів щодо його неупередженості, оскільки відповідно до ч. 13 ст. 53 ЦПК України за завідомо неправдивий висновок або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків експерт несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків - відповідальність, встановлену законом, про що експерт був повідомлений, навпаки експертиза була призначена за клопотанням позивача та відводів експерту ним не заявлялось.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Пунктом 25 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007р. передбачено, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

Згідно зі ст. 365 ЦПК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Відповідно до ст. 183 ЦК України Подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Так, 30.06.2011р. було сплачено ОСОБА_2 за квитанцією № ПН2204 від 30.06.2011р. на суму 28152,50 грн у якості компенсації за 1/2 частину земельної ділянки на депозитний рахунок Сакського міськрайонного суду АР Крим.

Враховуючи внесення на депозитний рахунок суду компенсації ціни частини земельної ділянки відповідачкою, будування, хоча й самовільне, відповідачкою будинку та інших споруд, суд вважає за доцільне стягнути з відповідачки компенсацію вартості частки земельної ділянки на користь позивача, з огляду до чого позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

На підставі ст.ст. 69 – 70 СК України, ст.ст. 365, 367, 368 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 79, 86, 88, 208 – 209, 212 – 215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АР Крим, Сакський район, с. Уютне, вул. Дружби 89, в розмірі 28152 (двадцять вісім тисяч сто п’ятдесят дві) грн 50 коп, яка знаходиться на депозитному рахунку Сакського міськрайонного суду АР Крим, що була сплачена ОСОБА_2 за квитанцією № ПН2204 від 30.06.2011р. на суму 28152,50 грн на розрахунковий рахунок № 37319012000604, отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації в АР Крим (ЄДРПОУ 26273942), банк ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 283,00 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн та витрати, пов'язані із проведенням судової експертизи, у розмірі 1288,80 грн, а всього 1691,80 грн.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Щербіна Д. С.