Постанова № 16981995, 29.06.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2011 р. Справа № 8/32

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Бригінець Л.М.

суддів Демидюк О.О. суддів Щепанська Г.А. при секретарі судового засідання Риштун О.М.

розглянувши апеляційну скаргу боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 08.04.11 р. у справі № 8/32

за заявою Приватного підприємства "Профіт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос"

про визнання банкрутом

За участю представників:

боржника - не з'явився

кредитора ЗАТ "Белорусская калийная компания" - ОСОБА_1 (довіреність №04/01 від 03.01.2011р.)

ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" - ОСОБА_2 (довіреність №2769 від 10.11.2010р.)

Судом розяснено представникам кредиторів права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 08.06.2011р. внесено зміни до складу колегії суддів. У справі № 8/32 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бригінець Л.М., суддя Демидюк О.О. , суддя Василишин А.Р.

Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 15.06.2011р. внесено зміни до складу колегії суддів. У справі № 8/32 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бригінець Л.М., суддя Демидюк О.О., суддя Щепанська Г.А.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.04.2011р. у справі №8/32 (суддя Миханюк М.В.) визнано вимоги Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" в сумі 4731930 грн. основного боргу - черговість задоволення вимог перша, пені в сумі 1993,02 грн. - черговість задоволення вимог - шоста, 85 грн. сплаченого державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу- черговість задоволення вимог перша. Зобов"язано розпорядника майна майна ТзОВ "УкрТехноФос" включити окремо в реєстр вимог кредиторів ТзОВ "УкрТехноФос" визнані судом вимоги ПАТ "Перший український міжнародний банк", як заставного кредитора. Відмовлено ПАТ "Перший український міжнародний банк" у визнанні пені за порушення строків оплати загальної вартості облігацій за договором купівлі-продажу цінних паперів в сумі 11169, 85 грн. та пені за порушення отроків виплати відсоткового доходу за облігаціями за 9 відсотковий період в сумі 741, 60 грн.; Визнано вимоги ЗАТ "Білоруська калійна компанія" сумі 2357838, 55 євро та 4842 російських рублів, що еквівалентно - 23 927 761, 39 грн.- черговість задоволення вимог четверта, пені в сумі- 700000 євро, що еквівалентної 7103351, 50 грн. - черговість задоволення вимог шоста, 85 грн. сплаченого державного мита та 236 грн. інформаційно-технічних послуг- черговість задоволення вимог перша. Зобов"язано розпорядника майна включити визнані судом вимоги ЗАТ "Білоруська калійна компанія" до реєстру вимог кредиторів ТзОВ "УкрТехноФос".

Не погоджуючись з винесеною судом першої інстанції ухвалою боржник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Рівненської області у справі №8/32 від 08 квітня 2011 року в частині визнання вимог ПАТ "ПУМБ" на суму основного боргу в розмірі 2698657,00 грн. - черговість задоволення перша, скасувати.

Ухвалу господарського суду Рівненської області у справі № 8/32 від 08 квітня 2011 року в частині визнання вимог ЗАТ "Білоруська калійна компанія" на суму 2 357 838,55 євро та 4 842 російських рублів, що еквівалентно 23 927 761,39 грн. - черговість задоволення вимог четверта; пені в сумі 700 000,00 євро, що еквівалентно 7 103 351,50 грн. - черговість задоволення вимог шоста; судових витрат в сумі 321,00 грн. - черговість задоволення перша, скасувати.

Ухвалу господарського суду Рівненської області у справі № 8/32 від 08 квітня 2011 року в частині зобов'язання розпорядника майна включити визнані судом вимоги ЗАТ "Білоруська калійна компанія" до реєстру вимог кредиторів скасувати.

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду постановленою з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що стверджується таким.

Щодо незаконності включення до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "ПУМБ" в розмірі 2 698 657,00 грн. основного боргу апелянт вказує на те, що господарський суд Рівненської області в обґрунтування оскаржуваної ухвали зазначив, що відповідно до Додаткової угоди № 4 від 30.06.2010 року до Договору купівлі-продажу цінних паперів № Д-58/2009 від 29.05.2009 року, згідно з якою облігації в сумі 2 698 657,00 грн. підлягали викупу 20.10.2010 року та 19.11.2010 року. Вказана заборгованість боржником не визнається, бо вважається поточною.

Однак, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що після опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство строк виконання боржником зобов'язань є таким, що умовно настав. Таким чином, заяви з грошовими вимогами до боржника мають право подати кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі незалежно від настання строку виконання зобов 'язань.

Скаржник посилається на ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" згідно з якою кредитором визнається юридична чи фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, тобто зобов'язань боржника заплатити кредитору певну грошову суму, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Апелянт вважає, що Закон пов'язує визнання особи кредитором за умови, що остання має грошові вимоги до боржника, який з настанням встановленого строку, не провів їх оплати. При цьому обов'язок заплати має виникнути до порушення провадження у справі про банкрутство.

У свою чергу, провадження у справі про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос" порушено ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.10.2010 року.

Згідно з Додатковою угодою № 4 від 30.06.2010 року до Договору купівлі-продажу цінних паперів № Д-58/2009 від 29.05.2009 року встановлено графік викупу цінних паперів, за яким цінні папери на суму 2 698 657,00 грн. підлягали викупу 20.10.2010 року та 19.11.2010 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство.

Апелянт вважає, що вимоги ПАТ "ПУМБ" в розмірі 2 698 657,00 грн. є поточними, оскільки ґрунтуються на зобов'язаннях, строк виконання яких настав після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос".

Підприємство-боржник не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що після опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство строк виконання боржником зобов'язань є таким, що умовно настав, оскільки останній не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

На думку скаржника, порушення провадження у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном не має наслідком припинення фінансово-господарської діяльності, цивільно-правових договорів, укладених підприємством-боржником, а також не змінює встановлені строки виконання зобов'язань.

Апелянт вважає, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає лише один випадок, коли строк виконання грошових зобов'язань вважається таким, що настав, а також можливість заявлення кредиторами своїх вимог не незалежно від встановленого строку їх виконання - визнання боржника банкрутом, введення ліквідаційної процедури (ст. 23 Закону).

Публікація оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство законодавством України не визнається підставою для визнання строку виконання учасником зобов'язань таким, що настав.

Крім того, господарський суд Рівненської області, визнаючи вимоги ПАТ "ПУМБ" на суму загальної вартості облігацій в розмірі 4 570 482,00 грн., що підлягали викупу, послався на п.3.7. Договору купівлі-продажу цінних паперів, за яким у випадку невиконання чи неналежного виконання ТОВ "УкрТехноФос" обов'язку, зокрема щодо не забезпечення надходження грошових коштів у визначеному розмірі, Товариство зобов'язане не пізніше трьох банківських днів здійснити оплату цінних паперів у повному обсязі:

Слід зазначити, що ТОВ "УкрТехноФос" дізналося про виникнення у нього обов'язку здійснити оплату цінних паперів в обсязі їх загальної вартості лише після звернення ПАТ "ПУМБ" до господарського суду із заявою про визнання його кредитором, хоча, виходячи з її обгрунтування, такий обов'язок боржника виник 04.08.2010 року.

Разом з тим, упродовж всього строку існування обов'язку ТОВ "УкрТехноФос" щодо загальної вартості облігацій, ПАТ "ПУМБ»жодного разу не звернулося до боржника із відповідного вимогою, хоча практика взаємовідносин між сторонами засвідчує, що Кредитор, за наявності необхідності виконання будь-яких зобов'язань за Договором купівлі-продажу цінних паперів, інформував про них боржника та повідомляв про наслідки допущених порушень.

Апелянт зазначає, що між сторонами Договору купівлі-продажу цінних паперів створилися звичаї його виконання, зокрема шляхом направлення відповідних листів чи повідомлень, у зв'язку з чим "УкрТехноФос" очікувало на інформування зі сторони ПАТ "ПУМБ", як на підставу дострокової оплати усієї вартості облігацій.

Навпаки, відсутність відповідного повідомлення трактувалася боржником як відсутність відступів від загального порядку виконання зобов'язань.

Виходячи із усталеної практики виконання умов Договору купівлі-продажу цінних паперів, що склалася між сторонами, ТОВ "УкрТехноФос" без відповідного повідомлення зі сторони ПАТ "ПУМБ" не знало про існування в нього відповідного обов'язку, а отже не могло його виконати. Апелянт посилається на ч. 1 ст. 613 ЦК України, згідно з якою кредитор вважається таким, що прострочив, якщо вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч. 2 ст. 613 ЦК України).

Апелянт вважає, що не повідомлення ПАТ "ПУМБ" про виникнення обов'язку про оплату загальної вартості цінних паперів у зв'язку з допущеними порушеннями умов договору купівлі-продажу цінних паперів, призвело до неможливості виконання боржником відповідного обов'язку, що додатково стверджує відсутність підстав для визнання Банку кредитором Боржника на суму 2 698 657,00 грн.

Щодо незаконності включення до реєстру вимог кредиторів вимоги ЗАТ "Білоруська калійна компанія" апелянт зазначає, що оскаржуваною ухвалою господарського суду Рівненської області ЗАТ "Білоруська калійна компанія" визнано кредитором ТОВ "УкрТехноФос" на суму 2 357 838,55 євро та 4 842 російських рублів, що еквівалентно 23927761,39 грн. - черговість задоволення вимог четверта; пені в сумі 700 000,00 євро, що еквівалентно 7 103 351,50 грн. - черговість задоволення вимог шоста; судових витрат в сумі 321,00 грн. - черговість задоволення перша. Розмежування загальної суми боргу на основну та штрафні санкції відбулося на підставі їх розрахунків, проведених ЗАТ "Білоруська калійна компанія" та місцевим господарським судом.

Вимоги ЗАТ "Білоруська калійна компанія" ґрунтуються на рішенні міжнародного арбітражного суду при Білоруській Торгово-промисловій палаті у справі № 829/34-09 від 10.03.2010р., тобто на рішенні іноземного суду.

Однак, вказане рішення без дотримання встановленого чинним законодавством України порядку визнання та надання дозволу на примусове виконання, не вважається таким, що поширює свою дію на території України.

Зокрема, у силу вимог п. 10. ст. 1 Закону України "Про міжнародне приватне право" визнання рішення іноземного суду - поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом.

Відтак, лише відповідне судове рішення, ухвалене судом України, яким надано дозвіл на визнання іноземного судового рішення, визнається офіційним документом, що має ообов'язкову силу.

Саме вказане рішення є документом, що підтверджує не тільки розмір грошових зобов"язань боржника перед кредитором, що підлягає стягненню, а і їх вид (основна сума заборгованості, штрафні санкції тощо).

Оскільки, погашення вимог кредиторів здійснюється у черговості, визначеній ст. 31 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , то розмежування заборгованості на основну та штрафні санкції має суттєве значення.

Ухвала Рівненського міського суду від 23.07.2010 року, якою надано дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при БілТПП від 10.03.2010року про стягнення з боржника - ТОВ "УкрТехноФос" на користь ЗАТ "Білоруська калійна компанія" боргу в сумі 31031112,89 грн. містить лише вказівку на загальну суму боргу без її розмежування на основну та пеню.

Апелянт зазначає, що документ, на якому ґрунтуються вимоги ЗАТ "Білоруська калійна компанія" , є не зрозумілим в частині розподілу сум на види, що підлягають стягненню.

ЗАТ «Білоруська калійна компанія»повинно звернутися до Рівненського міського суду, що постановив ухвалу, на якій ґрунтуються його вимоги, за їх роз'ясненням.

Розмежування суми боргу кредитором та господарським судом Рівненської , на думку апелянта, по суті є роз'ясненням ухвали Рівненського міського суду, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Повідомляє , що ТОВ "УкрТехноФос" подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу Рівнененського міського суду від 23.07.2010 року, якою клопотання ЗАТ "Білоруська калійна компанія" про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Білоруській Торгово-промисловій палаті у справі №829/34-09 від 10.03.2010р. задоволено та надано дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при БілТПП, та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 16.11.2010 року, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На думку апелянта, оскільки Вищим спеціальним судом України рішення за результатами розгляду касаційної скарги Боржника на даний час не ухвалено, зважаючи, що судові рішення першої та апеляційної інстанції можуть бути скасовані та постановлена інша ухвала (про відмову у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання іноземного суду), отже визнання ЗАТ "Білоруська калійна компанія" кредитором ТОВ "УкрТехноФос" є передчасним.

Скаржник вважає, що на підставі наведених доводів ухвала господарського суду Рівненської області від 08.04.2011 року в частині визнання вимог ПАТ "ПУМБ" на суму основного боргу в розмірі 2 698 657,00 грн. та визнання ЗАТ "Білоруська калійна компанія" є незаконною, а отже такою, що підлягає скасуванню.

Кредиторами ПАТ "ПУМБ" та ЗАТ "Білоруська калійна компанія" вимоги апеляційної скарги заперечуються з підстав, наведених у відзивах.

Апелянт в судове засідання не з"явився, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлений.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх представників кредиторів, вимоги яких не визнаються боржником, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Щодо заперечень боржника про включення до реєстру вимог кредиторів вимог ЗАТ "Білоруська калійна компанія" (в сумі 2 357 838, 55 євро та 4 842 російських рублів, що еквівалентно - 23 927 761, 39 грн.- черговість задоволення вимог четверта, пені в сумі- 700 000 євро, що еквівалентно 7 103 351, 50 грн. - черговість задоволення вимог шоста, 85 грн. сплаченого у даній справі державного мита та 236 грн. інформаційно-технічних послуг- черговість задоволення вимог перша) на тій підставі, що в ухвалі Рівненського міського суду від 23.07.2010р. міститься лише вказівка на загальну суму боргу без її розмежування на основну та пеню, а тому вона є не зрозумілою в частині розподілу сум на види, що підлягають стягненню, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

На час винесення оскаржуваної ухвали господарського суду Рівненської області у справі №8/32 від 08.04.2011р. ухвалою Рівненського міського суду від 23.07.2010р. надано дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Білоруській торгово-промисловій палаті від 10.03.2010р. про стягнення з боржника - ТОВ "УкрТехноФос" на користь ЗАТ "Білоруська калійна компанія" боргу в сумі 31031112,89 грн. Вказана ухвала, як вказує сам боржник та підтверджено матеріалами справи, залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 16.11.2010 року, отже ухвала Рівненського міського суду від 23.07.2010р. набрала законної сили відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України.

Розмежування заборгованості здійснено місцевим господарським судом згідно рішення Міжнародного арбітражного суду при Білоруській торгово-промисловій палаті від 10.03.2010р., в якому таке розмежування зазначено та зобов"язано боржника сплатити ЗАТ "Білоруська калійна компанія" - основний борг в сумі 2 325 941, 95 Євро, пеню в сумі 700 000 Євро , витрати по сплаті арбітражного збору в сумі 31 896,6 євро і витрати пов"язані з участю в справі головуючого арбітра в розмірі 4 842 російський рублів, а всього 3 057 838, 55 Євро і 4 842 російських рублів.

Станом на день винесення ухвали Рівненського міського суду згідно з офіційним курсом НБУ вартість 100 євро та 10 російських рублів становила 1014, 7645 грн. та 2, 5874 грн. відповідно, а отже судом надано дозвіл на стягнення з боржника 31 031 112, 89 грн.

Доказів скасування Вищим спеціальним судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвал судів першої та апеляційної інстанції боржником місцевому господарському суду не подавалось. Не подавались такі докази і суду апеляційної інстанції.

Отже, місцевим господарським судом підставно включено до реєстру вимог кредиторів боржника ТОВ "УкрТехноФос" вимоги ЗАТ "Білоруська калійна компанія" в сумі 2 357 838, 55 євро та 4 842 російських рублів, що еквівалентно - 23 927 761, 39 грн. - черговість задоволення вимог четверта, пені в сумі- 700 000 євро, що еквівалентно 7 103 351, 50 грн. - черговість задоволення вимог шоста, 85 грн. сплаченого у даній справі державного мита та 236 грн. інформаційно-технічних послуг- черговість задоволення вимог перша.

Крім того, апеляційний господарський суд зазначає, що у випадку скасування Вищим спеціальним судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвал судів першої та апеляційної інстанції, що стали підставою для визнання вимог ЗАТ "Білоруська калійна компанія" у справі про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос", боржник не позбавлений права на звернення до місцевого господарського суду в порядку, передбаченому розділом XIII ГПК України з відповідною заявою.

Щодо не визнання боржником вимог ПАТ "ПУМБ" на суму основного боргу в розмірі 2698657,00 грн. - черговість задоволення перша, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Посилання апелянта на ту обставину, як необхідність інформування зі сторони ПАТ "ПУМБ" як підставу дострокової оплати усієї вартості облігацій та не повідомлення ПАТ "ПУМБ" про виникнення обов'язку про оплату загальної вартості цінних паперів у зв'язку з допущеними порушеннями умов договору купівлі-продажу цінних паперів, призвело до неможливості виконання боржником відповідного обов'язку, що додатково підтверджує відсутність підстав для визнання ПАТ "ПУМБ" кредитором боржника на суму 2698657,00грн. Таке обгрунтування заперечень свідчить про наявність спору, який в процедурі банкрутства при розгляді реєстру вимог кредиторів, по суті не вирішується.

Як вбачається з матеріалів справи зборами учасників ТОВ "УкрТехноФос" було прийнято рішення про випуск облігацій зазначеного підприємства. (Протокол зборів № 7 від 12.03.2008р.) Випуск облігацій Емітента зареєстровано Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 11.04.2008р. за реєстраційним №375/2/08 код цінних паперів (ISIN): UA 4000037287.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Умови випуску та розміщення облігацій передбачені Проспектом емісії облігацій ТОВ "УкрТехноФос" є наступними.

Відповідно до п. 2.2 Проспекту емісії загалом випущено 50 000 іменних, відсоткових, що вільно обертаються, звичайних облігацій серії "Б", загальною номінальною вартістю 50000000,00 грн. (п'ятдесят мільйонів гривень 00 коп.), номінальна вартість однієї облігації становить 1 000,00 грн.(одна тисяча гривень 00 коп.).

Відповідно до п. 2.6 Проспекту емісії власникам облігацій надаються наступні права: а) вати та продавати облігації на біржовому та позабіржовому ринку цінних паперів; b) отримувати відсотковий дохід у вигляді нарахованих відсотків; с) отримувати номінальну вартість облігацій при настанні строків погашення; d) право подавати облігації Емітенту до викупу; e) здійснювати з облігаціями інші операції, що не суперечать чинному законодавству України.

У визначеному Проспектом емісії порядку Банк придбав облігації Боржника шляхом укладення з останнім договору купівлі-продажу цінних паперів № Д-626/2008 від 26.05.2008 р., згідно з яким Кредитор придбав облігації ТОВ "УкрТехноФос" серії "D" в кількості 10 000 (десять тисяч) облігацій.

В рамках організації викупу Емітентом випущених ним облігацій між Кредитором та боржником був укладений Договір купівлі-продажу цінних паперів № Д-58/2009 від 29.05.2009 р. змінами та доповненнями до нього: Додатковою угодою № 1 від 01.07.2009 р., Додатковою угодою 2 від 30.11.2009 р., Додатковою угодою № 3 від 30.03.2010 р. та Додатковою угодою № 4 від .06.2010 р., відповідно до умов якого Банк зобов'язався передати у власність (шляхом списання облігацій Емітента зі свого рахунку у цінних паперах у зберігача для їх зарахування на рахунок Емітента в депозитарії) Боржнику облігації останнього в кількості 10 000 шт., а Боржник, в свою чергу, зобов'язався прийняти вказані облігації та оплатити Банку їх загальну вартість.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди № 4 від 30.06.2010 року до Договору купівлі-продажу (цінних паперів № Д-58/2009 встановлено графік викупу цінних паперів, згідно якого останні в сумі 2698657 грн. підлягали викупу 20.10.2010 року та 19.11.2010 року. Вказана заборгованість боржником не визнається. Оскільки платежі мали здійснюватись після порушення справи про банкрутство, а тому на думку боржника заборгованість є поточною.

Положеннями ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Нормами цієї ж статті передбачено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Таким чином, відповідно до приписів Закону про банкрутство у справі про банкрутство кредитори мають право заявляти вимоги до боржника, які виникають з грошового зобовязання та носять грошовий характер.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або знання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами.

Після опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство строк виконання боржником зобов'язань є таким, що умовно настав. Отже, заяви з грошовими вимогами до боржника мають право подати кредитори за вимогами, які виникли до дня рушення провадження у справі, незалежно від настання строку виконання зобов'язань.

Таким чином, ПАТ "Перший український міжнародний банк" правомірно заявлено вимоги в сумі 2 698 657 грн., що підлягали викупу боржником 20.10.2010 року та 19.11.2010 року.

Пункт 6.1.5 Договору купівлі-продажу цінних паперів встановлює обов'язок Емітента по починаючи з 01.06.2009 р. та протягом строку дії Договору забезпечувати надходження грошових коштів на всі поточні рахунки, відкриті Емітентом у Позивача, в будь-якій валюті в обсязі не менше еквіваленту 6 000 000 (шість мільйонів) гривень.

Однак, Боржником в порушення п. 6.1.5 Договору купівлі-продажу цінних паперів за липень місяць 2010 року було забезпечено надходження грошових коштів на рахунок, відкритий в ПАТ Перший український міжнародний банк», лише в обсязі 899,00 грн. (вісімсот дев'яносто дев'ять гривень 00 коп.), що підтверджується Випискою про рух коштів по поточному рахунку 26000273 ТОВ "УкрТехноФос" за період з 01.07.2010 р. по 31.07.2010 р. ( заява ПАТ "ПУМБ", арк.17).

Пункт 6.1.5 Договору купівлі-продажу цінних паперів передбачає, що у випадку невиконання Емітентом встановленого даним пунктом обов'язку (протягом строку дії Договору забезпечувати надходження грошових коштів на всі поточні рахунки, відкриті Емітентом у Банку, в будь-якій валюті в обсязі не менше еквіваленту 6000000 (шість мільйонів) гривень) для Емітента настають наслідки, передбачені п. 3.7 Договору.

А саме, у випадку неналежного виконання в тому числі обов'язку, встановленого п.6.1.5 Договору ТОВ "УкрТехноФос" зобов'язане, незважаючи на положення п. 1.2. п. 3.2 Договору ("графік оплати облігацій"), здійснити оплату цінних паперів в повному обсязі їх загальної вартості не пізніше трьох банківських днів з дати, коли такий обов'язок повинен був бути виконаним належним чином.

Отже, згідно з п. 3.7 Договору купівлі-продажу цінних паперів ТОВ "УкрТехноФос" зобов'язане було оплатити цінні папери в повному обсязі їх загальної вартості не пізніше 04.08.2010 р. (три банківські дні з дати невиконання обов'язку, передбаченого п. 6.1.5 договору).

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що розмір загальної вартості ціни цінних паперів, що підлягає перерахуванню Емітентом Банку становить 4570482 грн.

Боржник не виконав обов"язку з оплати загальної вартості облігацій в сумі 4570482 грн., а тому вказана сума боргу судом першої інстанції визнана правомірно.

Крім того, згідно п.2.10 Проспекту емісії кожен відсотковий період складає 91 календарний день. В період з 17.05.2010 року по 15.08.2010 року встановлено дев"ятий відсотковий період, датами виплати відсоткового доходу за яким є 16-17.08.2010 року, а з 16.08.2010 року по 14.11.2010 року - десятий відсотковий період, датами виплати відсоткового доходу за яким є 15-16.11.2010 року.

Станом на дату виплати відсоткового доходу за облігаціями за 9 відсотковий період кредитор володів облігаціями емітента в кількості 4200 шт.( підтверджено випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 001006 за період з 29.05.2009 року по 25.10.2010 року ) відсотковий дохід за 9 відсотковий період складає 39690 грн. , а за десятий відсотковий період з 16.08.2010 року по 30.09.2010 року - 121758 грн. , отже визнані судом першої інстанції правомірно.

Згідно ст. 610 Цивільного Кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачений законом або договором.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зообов'язань" передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.3.2 Договору купівлі-продажу цінних паперів Емітент прийняв на себе зобов'язання в кожну дату викупу цінних паперів, визначену Додатком №1 до Договору перераховувати відповідну суму грошових коштів на розрахунковий рахунок Банку.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди №4 до Договору купівлі-продажу цінних паперів Боржник зобов'язаний був 09.07.2010р. оплатити облігації в кількості 100 шт. загальною вартістю 104086 грн., а також 20.07.2010р. - оплатити облігації в кількості 100 шт. загальною вартістю 104086 грн.

Боржником вище вказані обов'язки з оплати облігацій виконано не було.

Пункт 4.2 Договору купівлі-продажу цінних паперів встановлює, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань, вказаних у п.3.2 Договору, Покупець (Боржник) сплачує Продавцю (Банку) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Таким чином, за порушення встановлених Договором строків оплати вартості облігацій в кількості 100 шт. загальною вартістю 104086 грн., Боржнику Банком на підставі п.4.2 Договору купівлі-продажу цінних паперів нарахована пеня у розмірі 1260,44 грн. ( за період з 10.07.10р. по 04.08.10р.) та у розмірі 732,58 грн. (за період з 21.07.10р. по 04.08.10р.). Місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання заборгованості по пені в повному обсязі.

Крім того, суд першої інстанції підставно відмовив кредитору у вимозі щодо стягнення з боржника пені за порушення строків оплати загальної вартості облігацій за Договором купівлі-продажу цінних паперів від 29.05.2009р. в сумі 111569,85 грн. та пені за порушення строків виплати відсоткового доходу за облігаціями за дев'ятий відсотковий період в сумі 741,60 грн.

Стаття 1 Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зообов'язань" передбачає, що розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі.

Договором купівлі-продажу цінних паперів №Д-58/2009 від 29.05.2009р. не передбачено відповідальності за несвоєчасне проведення оплати цінних паперів в повному обсязі загальної вартості облігацій та відповідальності за порушення строків виплати відсоткового доходу за облігаціями.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла за період за який сплачується пеня. Однак, вказана норма не встановлює пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, відтак кредитором безпідставно нараховано пеню за порушення строків оплати загальної вартості облігацій за Договором купівлі-продажу цінних паперів від 29.05.2009р. в сумі 111569,85 грн. та пеню за порушення строків виплати відсоткового доходу за облігаціями за дев'ятий відсотковий період в сумі 741,60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов"язань боржника перед кредитором за Договором купівлі-продажу цінних паперів було укладено іпотечний договір № Д-58/2009/Іпот. від 24.07.2009 року з договорами про внесення змін до нього № 1 від 30.11.2009 року і № 2 від 30.03.2010 року, згідно якого в іпотеку банку було передано земельну ділянку площею 0,1194 гектара та магазин господарських товарів площею 511 кв.м., що розташований в с. Грушвиця Друга, вул. 40-річчя Перемоги, буд.1а. Оціночна вартість предмета іпотеки згідно п.2.3 Договору складає 1 967 837 грн.

Крім того, в забезпечення виконання зобов"язань боржника перед кредитором за договором купівлі-продажу цінних паперів укладався договір застави майнових прав № Д-58/2009/ЗПМ-1 від 28.01.2010 року з додатковою угодою до нього № 1 від 30.03.2010 року, згідно якого в заставу банку було передано майнові права за договором поставки № 360 від 03.12.2009 року укладеним між боржником та Приватним підприємством "Агро-Експрес-Сервіс", відповідно до п.2.2 якого оціночна вартість предмета застави складає 6 720 000 грн.

Вимоги заставних кредиторів підлягають включенню до першої черги ( ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ).

Згідно вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до складу грошових зобов"язань боржника не зараховуються пеня та штраф, отже нарахована банком пеня підлягає включенню до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Рівненської області від 08.04. 2011р. у справі № 8/32 прийнята на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційні скарзі, висновків господарського суду Рівненської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України Рівненський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 08.04.2011р. у справі №8/32 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю - без задоволення.

2. Матеріали справи №8/32 повернути до господарського суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Бригінець Л.М.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Щепанська Г.А.