Рішення № 16981073, 22.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

22 червня 2011 року справа № 5020-639/2011

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Фонд розвитку”,

ідентифікаційний код 32308488

(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 1-А, літера „А”)

доСевастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України,

ідентифікаційний код 22288154

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 48)

про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії № 27/23-11рш від 23.03.2011,

Суддя Головко В.О.,

Представники сторін:

позивач (ТОВ „Фонд розвитку”) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив;

відповідач (СМТВ Антимонопольного комітету України) ОСОБА_1, заступник голови, довіреність № 9/1013 від 22.06.2011;

відповідач (СМТВ Антимонопольного комітету України) ОСОБА_2, юрисконсульт, довіреність № 9/341 від 22.02.2011.

Обставини справи:

18.04.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю „Фонд розвитку” (далі позивач) звернулось до господарського суду м. Севастополя із позовом до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 27/23-11рш від 23.03.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, оспорюване рішення винесено Адміністративною колегією Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України без врахування тієї обставини, що затребувана інформація стосувалася комерційної таємниці контрагентів позивача. Також позивач зазначає, що надіслання вимоги відповідачем відбулося з порушенням встановлених правил, а саму справу розглянуто Адміністративною колегією з недотриманням територіальної підвідомчості.

Ухвалою від 29.04.2011 порушено провадження у справі; розгляд справи призначений на 19.05.2011.

Розгляд справи неодноразово відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У чергове засідання суду 22.06.2011 позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення /арк. с. 80/.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка представника позивача обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні. Тому суд визнав можливим розглянути справу у відсутність представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надав суду відзив на позов, в якому наполягав на правомірності винесеного рішення та просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі /арк. с. 59-63/.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

28.01.2011 Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фонд розвитку” вимогу №8/162 /арк. с. 68-69/, в якій просило останнього надати наступну інформацію та документи:

1.Копії установчих документів ТОВ „Фонд розвитку”.

2.Копії договорів ТОВ „Фонд розвитку” з субєктами господарювання постачальниками піску морського, що діяли протягом 2010 року та з 01.01.2011.

3.Перелік субєктів господарювання, які закуповували у ТОВ „Фонд розвитку” пісок морський протягом 2010 року, з додатками копій договорів.

4.Перелік найпотужніших конкурентів товариства на ринку будівельних матеріалів із зазначенням регіонів, на яких вони конкурують.

Строк надання інформації та документів встановлений відповідно до частини першої статті 62 Закону України „Про захист економічної конкуренції” 7 календарних днів з дня отримання вимоги, тобто до 08.02.2011 включно.

14.02.2011 відповідач отримав від позивача лист за вих. № 2 від 08.02.2011, в якому запитувана Севастопольським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України інформація була надана не в повному обсязі, а саме: не виконані пункти 2, 3, 4 вимоги № 8/162 від 28.01.2011.

Через ненадання ТОВ „Фонд розвитку” витребуваної відповідачем інформації та документів, 16.02.2011 розпорядженням №27/11-11-Р постійно діючої Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України розпочато справу №27/06-11 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції /арк. с. 17-19/.

За результатами провадження у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Адміністративною колегією Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України 23.03.2011 винесено рішення №27/23-11рш, відповідно до якого на ТОВ „Фонд розвитку” накладений штраф в розмірі 15000,00 грн /арк. 11-14/.

Незгода ТОВ „Фонд розвитку” із зазначеним рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України стала причиною для його оскарження в судовому порядку.

Оцінюючи надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України „Про захист економічної конкуренції” підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

-неповне зясування обставин, які мають значення для справи;

-недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

-невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

-порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, частиною першою статті 59 Закону України „Про захист економічної конкуренції” встановлений вичерпний перелік підстав для скасування або визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України.

Відповідно до пункту 4 Оглядового листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із застосування законодавства про захист економічної конкуренції” від 03.12.2004 №04-5/3180, підстави для визнання судом недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого щодо субєкта господарювання, повинні бути зазначені й обґрунтовані у позовній заяві цього субєкта господарювання.

Натомість позивач не вказав у позовній заяві, на яких підставах, передбачених частиною першою статті 59 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, він просить суд визнати недійсним рішення Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Як убачається з матеріалів справи, 28.01.2011 на адресу позивача була надіслана вимога № 8/162 про надання інформації /арк. с. 68-69/. Вказана вимога була отримана позивачем 01.02.2011, про що свідчить підпис уповноваженої особи позивача на повідомленні про вручення поштового відправлення /арк. с. 71/.

Про отримання позивачем вимоги № 8/162 від 28.01.2011 свідчить і відповідь ТОВ „Фонд розвитку” № 2 від 08.02.2011 /арк. с. 80/.

Посилання позивача на порушення відповідачем пункту 5.10.5 Інструкції з діловодства у структурних підрозділах Антимонопольного комітету України, затвердженої Наказом голови комітету від 01.08.1997 № 54/01, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки на адресу позивача був надісланий лише один документ (вимога), в той час як за правилом зазначеного пункту Інструкції на конверті проставляються реєстраційні номери всіх документів, що містяться в конверті, за умови надсилання одному адресатові кількох документів.

Суд вважає неспроможними доводи позивача щодо неможливості надати відповідачеві витребувану інформацію в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно зі статтями 7, 15, 17 Закону України „Про Антимонопольний комітет України”, Положенням про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженим розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 №32-р, у сфері здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції органи Комітету, голови територіальних відділень Комітету мають, зокрема, повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від субєктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом.

Статтею 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” встановлено, що вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обовязковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Субєкти господарювання, обєднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобовязані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції (ч.1 ст. 221 Закону України „Про Антимонопольний комітет України”).

Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України (його територіального відділення, голови, уповноваженої особи) безкоштовно (ч. 2 ст. 221 Закону України „Про Антимонопольний комітет України”).

Інформація з обмеженим доступом, одержана Антимонопольним комітетом України, його територіальним відділенням у процесі здійснення своїх повноважень, використовується ними виключно з метою забезпечення виконання завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, і не підлягає розголошенню. Така інформація може бути надана органам слідства та суду відповідно до закону (ч. 3 ст. 221 Закону України „Про Антимонопольний комітет України”).

За розголошення комерційної таємниці працівники Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень несуть відповідальність, встановлену законом (ч. 4 ст. 221 Закону України „Про Антимонопольний комітет України”).

Таким чином, посилання позивача на те, що інформація, яка запитувалась у нього є конфіденційною і відноситься до комерційної таємниці контрагентів, не звільняє позивача від обовязку надання інформації на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Суд також відхиляє доводи позивача щодо порушення Севастопольським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України правил підвідомчості при розгляді заяв ТОВ „СендІнтерМарин” та ТОВ „Снабсудосервіс”, зважаючи на наступне.

Відповідно до пункту 9 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету № 169-р від 29.06.1998, з наступними змінами і доповненнями) (далі Правила), Комітет може прийняти до свого провадження і розглянути будь-яку справу.

Згідно з пунктом 11 Правил, голова комітету має право за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, за поданням державного уповноваженого Комітету, керівника структурного підрозділу Комітету, голови територіального відділення або з власної ініціативи будь-які матеріали, що є у провадженні органу чи посадової особи, уповноважених на їх розгляд, передати на розгляд іншого органу чи посадової особи.

Із пояснень відповідача убачається, що 04.12.2010 за № 13/1258 Севастопольське міське територіальне відділення повідомило Антимонопольний комітет України про надходження до відділення заяви від ТОВ „СендІнтерМарин” щодо дій ДП „Євпаторійський морський торговельний порт”.

Водночас, на адресу Антимонопольного комітету України від ТОВ „Снабсудосервіс” надійшла скарга щодо дій ДП „Євпаторійський морський торговельний порт”.

Як свідчать матеріали справи, голова Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України Шамрей Д.В. розглядав звернення ТОВ „СендІнтерМарин” та скаргу ТОВ „Снабсудосервіс” саме на виконання доручення №8-01/9429 від 28.12.2010 виконуючого обовязки голови Антимонопольного комітету України Ю.Г.Кравченка /арк. с. 73/, чим й обумовлено звернення відповідача до ТОВ „Фонд розвитку” із вимогою про надання відповідної інформації.

Крім того, Закон України „Про Антимонопольний комітет України” та інші відповідні нормативні акти не містять вказівок на те, що за певних обставин субєкти господарювання можуть відмовити Антимонопольному комітету України чи його територіальному відділенню у виконанні вимоги щодо надання інформації, необхідної для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України.

Аналогічний висновок викладений, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 28.10.2004 у справі № 44/163.

Таким чином, надання територіальному відділенню Антимонопольного комітету України інформації у строк, встановлений головою відділення, в неповному обсязі є порушенням пункту 14 статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції”.

Беручи до уваги вищевказане, суд вважає рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №27/23-11рш від 23.03.2011 у справі №27/06-11 про накладення на ТОВ „Фонд розвитку” штрафу у розмірі 15000,00 грн законним та обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Суддя (підпис) В.О. Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

29.06.2011.