Рішення № 16980728, 20.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.11 Справа № 4/5009/2082/11

Суддя Зінченко Н.Г.

за заявою Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії “Управління магістральних газопроводі “Харківтрансгаз”, (69031, м. Запоріжжя, Дослідна станція, буд. 6-Б)

до відповідача Приватного підприємства “Молокозавод-ОЛКОМ”, (72316, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Дзержинського, буд. 289-А)

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Підприємство “Укрпроменерго” Українського Союзу Промисловців і Підприємців, (01001, м. Київ, вул. Прорізна, 2)

про стягнення 2 633,70 грн. основного боргу за договором на транспортування природного газу по магістральним газопроводам № 4377/МТ-2007Т від 29.12.2006 р.

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність б/н від 17.03.2011 р.;

від відповідача ОСОБА_2, довіреність б/н від 26.04.2011 р.;

від третьої особи не зявився;

20.04.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулася Дочірня компанія “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії “Управління магістральних газопроводі “Харківтрансгаз”, м. Запоріжжя (далі за текстом скорочено ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі Запорізького ЛВ УМГ “Харківтрансгаз”) з позовною заявою до Приватного підприємства “Молокозавод-ОЛКОМ”, м. Мелітополь Запорізької області (далі за текстом ПП “Молокозавод-ОЛКОМ”) про стягнення 2 633,70 грн. основного боргу за договором на транспортування природного газу по магістральним газопроводам № 4377/МТ-2007Т від 29.12.2006 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.04.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/2082/11, судове засідання призначено на 25.05.2011 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.05.2011 р. на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Підприємство “Укрпроменерго” Українського Союзу Промисловців і Підприємців, м. Київ (далі за текстом Підприємство “Укрпроменерго” УСПП), у звязку із необхідністю витребування у сторін і третьої особи додаткових документів і доказів, що мають суттєве значення для повного, всебічного та обєктивного вирішення спору по суті, розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 20.06.2011 р.

В судовому засіданні 20.06.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотаннями представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Третя особа в судове засідання 20.06.2011 р. не прибула, письмові пояснення по суті спору та витребувані ухвалою суду по справі від 25.05.2011 р. документи і матеріли суду не надала, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не повідомляла.

Про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/2082/11 третя особа була повідомлена належним чином ухвалою суду від 25.05.2011 р. про відкладення розгляду справи № 4/5009/2082/11, яка направлялася на адресу: 01001, м. Київ, вул. Прорізна, 2, за якою Підприємство “Укрпроменерго” УСПП станом на 08.06.2011 р. значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (згідно Довідки серія АЄ № 211444).

Таким чином, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення третьої особи про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/2082/11.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю третьої особи.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах ст., ст. 15, 16, 526 ЦК України, ст., ст. 20, 193 ГК України і полягають в наступному. 29.12.2006 р. позивачем та відповідачем укладений Договір на транспортування природного газу по магістральним газопроводам № 4377/МТ-2007Т, дія якого була пролонгована Угодою № 4377/МТ-2008Т від 17.12.2007 р. на 2008 рік. За умовами Договору позивач (газотранспортне підприємство) зобовязався здійснити транспортування трубопровідним транспортом природного газу відповідача (замовника) від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пункту призначення газорозподільної станції, а відповідач зобовязався сплатити за транспортування природного газу встановлену плату. Згідно п. 5.1 Договору послуги по транспортуванню природного газу оформлюються актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу. Пунктом 5.4 Договору передбачено, що вартість фактично наданих позивачем, як газотранспортним підприємством, відповідачу послуг по транспортуванню газу за звітний місяць визначається на підставі акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу і є підставою проведення остаточних розрахунків відповідача (замовника) з позивачем (газотранспортним підприємством). Відповідно до п. 7.2 Договору оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється відповідачем щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача в розмірі вартості послуг, що були фактично надані відповідачу позивачем у звітному місяці транспортування газу, на підставі акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу до 15 числа наступного, за звітним місяця. В пункті 5 Угоди № 4377/МТ-2008Т від 17.12.2007 р. встановлено, що вона діє до 31.12.2008 р. в частині надання послуг по транспортування газу, в частині проведення розрахунків за надані послуги до повного виконання відповідачем своїх обовязків за цим Договором. Відповідно до п. 6.1 Договору тариф на транспортування 1 тис.м3 природного газу у квітні 2008 року по мережах газотранспортного підприємства складав 8,88 грн. з ПДВ (на підставі постанови НКРЕ України № 775 від 21.06.2007 р.). У квітні червні 2008 року позивач здійснив транспортування природного газу відповідача в обсязі 296,589 тим.м3 на суму 2 633,70 грн. Здійснення відбору цього обсягу газу підтверджується реєстрами “Обсягів споживання природного газу промисловими підприємствами по ВАТ “Запоріжгаз” за спірний період. У звязку із несплатою відповідачем за надані позивачем послуги з транспортування природного газу протягом квітня червня 2008 року, 15.03.2011 р. відповідачу рекомендованим листом вих. № 312/11-01 направлені акти здачі-прийомки послуг по транспортуванню природного газу за квітень червень 2008 року для підписання. Відповідачем акти підписані та повернуті позивачу не були. 25.03.2011 р. відповідачу була направлена вимога про необхідність погашення заборгованості по оплаті послуг транспортування газу у квітні червні 2008 року. Згідно з п. 5.5 Договору у разі відмови від підписання акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, сума, яка підлягає сплаті за послуги по транспортуванню газу, нараховується на підставі реєстру Газорозподільного підприємства (в даному випадку ПАТ “Запоріжгаз”). Всупереч умовам договору та вимог законодавства України відповідач заборгованість за вище вказаний період в розмірі 2 633,70 грн. не сплатив. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ПП “Молокозавод-ОЛКОМ” 2 633,70 грн. основного боргу за надані послуги по транспортування природного газу по магістральним газопроводам.

Відповідач позовні вимоги не визнав, проти позову заперечив з наступних підстав. 23.01.2007 р. відповідачем з Підприємством “Укрпроменерго” УСПП був укладений Договір № 03/07/ГС на постачання природного газу споживачу, відповідно до умов якого постачальник (Підприємство “Укрпроменерго” УСПП) зобовязався постачати відповідачу (споживачу) з лютого 2007 року природний газ в обсягах, згідно з додатковими угодами, що є невідємними частинами договору, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити природний газ на умовах цього Договору. Додатковою угодою № 5 від 19.12.2007 р. до Договору № 03/07/ГС від 23.01.2007 р. відповідач прийняв на себе зобовязання сплачувати Підприємству “Укрпроменерго” УСПП тарифну ставку за транспортування газу 96,30 грн. за 1000,00 м3 газу. Такі зміни до Договору № 03/07/ГС від 23.01.2007 р. були внесені на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 31 від 16.01.2007 р. “Про внесення змін до постанови Кабінету Мміністрів України від 27.12.2001 р. № 1729”, а також у звязку із тим, що ресурс природного газу, який поставлявся відповідачу, належав ЗАТ “Укргаз-Енерго”, який, в свою чергу, уклав угоди з транспортними організаціями на 2008 рік. Відповідно до вказаної постанови № 31 від 16.01.2007 р. для всіх інших, крім населення, категорії споживачів газу НАК “Нафтогаз України” повинен був забезпечувати поставки імпортного природного газу, закупленого за зовнішньоекономічними контрактами, єдиний постачальник газу до України ЗАТ “Укргаз-Енерго”. Таким чином, всі бюджетні організації і промислові споживачі укладали контракти напряму з ЗАТ “Укргаз-Енерго”. Облгази були позбавлені не лише права поставляти природний газ будь-яким споживачам, крім населення, а й одержувати кошти за виконану роботу, тобто за транспортування газу безпосередньо споживачам. Отже, оскільки договори на транспортування газу зі споживачами укладав постачальник, то і кошти від споживачів теж одержував постачальник ЗАТ “Укргаз-Енерго”. Із посиланням на зазначене, відповідач наполягає на тому, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 31 від 16.01.2007 р., Договору № 03/07/ГС від 23.01.2007 р. і додаткової угоди № 5 від 19.12.2007 р. Підприємство “Укрпроменерго” УСПП здійснювало постачання відповідачу природного газу та надавало послуги з його транспортування, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт. Відповідач в повному обсязі здійснив оплату за постачання та транспортування природного газу Підприємству “Укрпроменерго” УСПП. Крім того, розділом 5 Договору на транспортування природного газу по магістральним газопроводам № 4377/МТ-2007Т від 29.12.2006 р., на який посилається позивач, передбачено, що послуги по транспортуванню газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу. Газотранспортне підприємство до 10-го числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику 2 примірники акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу за звітний місяць. Акти здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством. При не підписанні акту або його неповерненні, сума, що підлягає сплаті, нараховується на підставі реєстру газорозподільного підприємства. Згідно з розділом 7 цього Договору оплата за послуги здійснюється шляхом 90 % передплати. Остаточний розрахунок, підтверджений актом здачі-прийомки послуг, здійснюється в строк до 15 числа місяця, наступного за звітним. При цьому, п. 4.1 Договору передбачено право позивача призупинити повністю або обмежити транспортування газу у випадках несвоєчасної оплати послуг. Відповідач наполягає на тому, що він не отримував від позивача акти здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу за квітень червень 2008 року в строк до 10 числа місяця, наступного за звітним. Позивачем до матеріалів справи також не надані реєстри газорозподільного підприємства та рахунки за надані послуги. Крім того, відповідач просить суд врахувати, що при відсутності будь-якої оплати за начебто надані послуги позивач не скористався правом призупинення транспортування газу, що свідчить про те, що в дійсності позивачем не надавалися відповідачу послуги по транспортуванню природного газу. На підставі викладеного, відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими, просить у задоволенні позову відмовити.

Позивачем на заперечення відповідача були надані додаткові пояснення по суті спору, відповідно до яких позивач заперечує проти твердження відповідача, що в ІІ-му кварталі 2008 року відповідач спожив природний газ із ресурсів ЗАТ “Укргаз-Енерго”, оскільки відповідно до Указу Президента України № 122/2008 від 14.02.2008 р. “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01.02.2008 р. “Про заходи щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та ситуації на ринку природного газу”, постанов Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 р. і № 163 від 05.03.2008 р. починаючи з 01.03.2008 р. єдиним власником ресурсів імпортованого природного газу на терарії України є НАК “Нафтогаз України”, яка реалізує цей газ споживачам особисто або через ДК “Газ України”. Таким чином, наявні всі підстави для вимог позивача до відповідача про стягнення заборгованості, що предметом спору у даній справі.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

З матеріалів справи судом встановлено, що 29.12.2006 р. ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі Запорізького ЛВ УМГ “Харківтрансгаз” (позивач у справі) та ПП “Молокозавод-ОЛКОМ” укладений Договір № 4377/МТ-2007Т на транспортування природного газу по магістральним газопроводам, з наступними змінами і доповненнями, внесеними відповідними додатковими угодами (далі за текстом Договір).

За умовами п. 1.1 Договору позивач (Газотранспортне підприємство) зобовязався в 2007 році здійснити транспортування природного газу відповідача (Замовника) трубопровідним транспортом від пунктів прийому-передачі газу в магістральні газопроводи до газорозподільчої станції Газотранспортного підприємства, а Замовник прийняти протранспортований для нього газ на умовах цього Договору та сплатити послуги по його транспортуванню згідно з тарифами, зазначеними в пункті 6.1 цього Договору.

Згідно з п. 4.1 Договору Газотранспортне підприємство приймає газ від Замовника на пунктах прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи Газотранспортного підприємства в загальному потоці газу в обсягах, зазначених в п. 2.1 та п. 2.3 даного Договору, здійснює його транспортування по території України до ГРС, та передає газ Замовнику в загальному потоці в місці та в момент передачі газу в газорозподільчі мережі Газорозподільного підприємства (ВАТ “Мелітопольгаз”).

Пунктом 4.3 Договору визначено, що з моменту передачі газу Газотранспортним підприємством на ГРС в газорозподільчі мережі Газорозподільного підприємства обовязки Газотранспортного підприємства перед Замовником по цьому Договору вважаються виконаними.

Умовами розділу 5 Договору сторони визначили порядок оформлення здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, яким передбачено, що послуги по транспортуванню газу оформлюються Газотранспортним підприємством і Замовником актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу. Газотранспортне підприємство до 10-го числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Газотранспортного підприємства. Даними для складання актів здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу є реєстри, надані Газотранспортному підприємству Газорозподільним підприємством. Замовник протягом 2-х днів з моменту одержання акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу зобовязаний повернути Газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту здачі-прийомки послуг. Акти здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу є підставою для проведення остаточних розрахунків Замовника з Газотранспортним підприємством (пункт 5.4 Договору). При немотивованій відмові Замовника від підписання акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, а також пр неповерненні цього акту Газотранспортному підприємству, сума, яка підлягає сплаті за послуги по транспортуванню газу, нараховується на підставі реєстру Газорозподільного підприємства (пункт 5.5 Договору).

Відповідно до п. 7.1 Договору вартість фактично наданих Газотранспортним підприємством Замовнику послуг по транспортуванню газу за звітний місяць визначається на підставі акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, вказаного в п. 5.1 даного Договору, або реєстру Газорозподільного підприємства, зазначеного в п. 4.5 даного Договору.

Оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється Замовником щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Газотранспортного підприємств в такому порядку: 90 % вартості послуг по транспортуванню запланованого місячного обсягу газу, зазначеного в пунктах 2.1 та 2.3 даного Договору, оплачується Замовником в строк до 30-го числа місяця, в якому ці послуги надаються; остаточний розрахунок за фактично надані послуги в звітному місяці, підтвердженні актом здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу та реєстрами Газорозподільного підприємства, здійснюється Замовником на розрахунковий рахунок Газотранспортного підприємства в строк до 15-го числа місяця, наступного за звітним (п. 7.2 Договору).

У відповідності до змісту пункту 12.1 Договір в частині надання послуг по транспортуванню газу діє з 01 січня 2007 р. до 31.12.2007 р., а в іншій частині Договору до повного здійснення прав та обовязків сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

В подальшому відповідно до п. 12.3 Договору сторонами була укладена Угода № 4377/МТ-2008Т від 17.12.2007 р. на пролонгування та внесення змін до договору № 4377/МТ-2007Т від 29.12.2006 р., яка є невідємною частиною Договору, та згідно з якою в пункті 1.1 Договору “2007 рік” змінено на 2008 рік”.

Також вказаною Угодою пункти 2.1 та 6.1 Договору щодо обсягів газу та тарифів на послуги викладено в новій редакції. Встановлено: планові обсяги транспортування газу протягом 2008 року, в тому числі по кварталах та місяцях (п. 2.1 Договору); тариф на послуги по транспортуванню газу: 7,40 грн. без ПДВ за 1000 м.куб. протранспортованого газу, ПДВ (20%) 1,48 грн., всього 8,88 грн., Підстава: постанова НКРЕ України від 21.06.2007 р. № 775 (п. 6.1 Договору). Решта пунктів Договору № 4377/МТ-2007Т від 29.12.2006 р. залишилися незмінними і обовязковими для виконання.

Згідно з п. 5 Угода набирає чинності з 01.01.2008 р. і діє до 31.12.2008 р. у частині транспортування природного газу, а в іншій частині до повного виконання прав та обовязків сторін.

Позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором за надані у період з квітня по червень 2008 року послуги з транспортування газу в обсязі 296,589 тис.м3 на суму 2 633,70 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору в редакції Угоди № 4377/МТ-2008Т від 17.12.2007 р. плановий обсяг транспортування газу у квітні, травні та червні 2008 року було визначено в розмірі 120 тис.куб.м. щомісячно.

Здійснення транспортування обсягу газу відповідача у квітні 2008 року в розмірі 96,524 тис.м.куб., в травні 2008 року в розмірі 106,113 тис.м.куб. і в червні 2008 року в розмірі 93,952 тис.м.куб. позивач підтверджує реєстрами, наданими ВАТ “Мелітопольгаз”, про обсяги споживання природного газу промисловими підприємствами у квітні, травні та червні 2008 року. (а.с.16-21).

Відповідач, заперечуючи проти стягнення 2 633,70 грн. заборгованості за надані йому позивачем послуги по транспортуванню газу, посилаючись на укладений 23.01.2007 р. відповідачем та Підприємством “Укрпроменерго” УСПП договір № 03/07/ГС на постачання природного газу споживачу, відповідно до умов якого Підприємство “Укрпроменерго” УСПП (постачальник) зобовязалося постачати відповідачу (споживачу) з лютого 2007 року природний газ в обсягах, згідно з додатковими угодами, що є невідємними частинами договору, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити природний газ на умовах цього Договору. Додатковою угодою № 5 від 19.12.2007 р. до Договору № 03/07/ГС від 23.01.2007 р. відповідач прийняв на себе зобовязання сплачувати Підприємству “Укрпроменерго” УСПП тарифну ставку за транспортування газу 96,30 грн. за 1000,00 м3 газу.

При цьому, відповідач наполягає на тому, що на підставі вказаного договору відбулися поставки природного газу з ресурсів ЗАТ “Укргаз-Енерго” в квітні 2008 року (в обсязі 96,524 тис.куб.м), в травні 2008 року (в обсязі 106,113 тис.м.куб) і в червні 2008 року (в обсязі 93,952 тис.м.куб.) у підтвердження чого суду були надані акти прийомання-передачі природного газу (з ресурсу ЗАТ “Укргаз-Енерго”) від 30.04.2008 р., від 31.05.2008 р. і від 30.06.2008 р.

Як зазначає позивач, отриманий природний газ, з урахуванням вартості транспортування, цільової надбавки, витрат на реалізацію газу, був оплачений ним в повному обсязі Підприємству “Укрпроменерго” УСПП, про що свідчать надані до матеріалів справи відповідні банківські виписки.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що дійсно 23.01.2007 р. ПП “Молокозавод-ОЛКОМ” (Споживач) укладений договір на постачання природного газу № 03/07/ГС з Підприємству “Укрпроменерго” УСПП (Постачальник), умовами якого передбачено постачання Підприємством “Укрпроменерго” УСПП відповідачу природного газ в обсягах, згідно з додатковими угодами, що є невідємними частинами договору. Додатковою угодою № 5 від 19.12.2007 р. строк дії договору № 03/07/ГС від 23.01.2007 р. був продовжений до 31.12.2008 р. Сторонами за вказаним договором 30.04.2008 р., 31.05.2008 р. і 30.06.2008 р. були складені і підписані акти приймання-передачі природного газу (з ресурсу ЗАТ “Укргаз-Енерго”), якими сторони засвідчили поставки відповідачу Підприємством “Укрпроменерго” УСПП природного газу у період з квітня по червень 2008 року. Відповідачем на рахунки Підприємства “Укрпроменерго” УСПП були перераховані відповідні кошти за природний газ, що підтверджуються наданими банківськими виписками. При цьому, відповідач керувався листом Підприємства “Укрпроменерго” УСПП № 11 від 28.01.2008 р., згідно якого Підприємство “Укрпроменерго” УСПП повідомляє, що оплату тарифної ставки за транспортування газу в 2008 році споживач сплачує постачальнику, звязку з тим, що ресурс природного газу, який поставляється на підприємство, залишається незмінним ЗАТ “Укргаз-Енерго”, у якого з транспортними організаціями укладені угоди на 2008 рік.

Разом з тим суд зауважує, що у спірному періоді (квітень червень 2008 року) укладений позивачем та відповідачем Договір № 4377/МТ-2007Т на транспортування природного газу по магістральним газопроводам від 29.12.2006 р. був чинний і в силу приписів ст. 629 ЦК України обовязковий для виконання сторонами.

Додатковою угодою №1 від 15.03.2007 р. (а.с. 13) розділ 7 Договору № 4377/МТ-2007Т від 29.12.2006 р. “Порядок та умови проведення розрахунків” доповнений пунктом 7.7 наступного змісту: “Якщо Замовник отримує газ від Постачальника газу із ресурсів Закритого акціонерного товариства “Укргаз-Енерго”, підтверджених ОДУ ДК “Укртрансгаз” та доведених до Газотранспортного підприємства і ВАТ “Мелітопольгаз”, оплату за послуги по транспортуванню газу по магістральним газопроводам Замовник з 01.02.2007 р. здійснює на рахунок Постачальника газу згідно з умовами укладеного з останнім договору. У разі якщо Замовник отримує газ від Постачальника газу не із ресурсів ЗАТ “Укргаз-Енерго”, то оплата послуг по транспортуванню газу магістральними газопроводами здійснюється згідно з п.п. 7.1 - 7.6 Договору між Замовником та Газотранспортним підприємством.

Відповідно до умов п., п.4.5 і 7.1 Договору № 4377/МТ-2007Т від 29.12.2006 р. контроль за витратами газу Замовником здійснює Газорозподільне підприємство, з яким Замовник складає двосторонній акт про фактичну кількість спожитого газу за звітний місяць. На підставі цих актів Газорозподільне підприємство складає реєстри споживання природного газу, та надає їх Газотранспортному підприємству. Вартість фактично наданих Газотранспортним підприємством Замовнику послуг по транспортуванню газу за звітний місяць визначається на підставі акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, зазначеного в пункті 5.1 даного Договору, або реєстру Газорозподільного підприємства, зазначеного в пункті 4.5 даного Договору.

Таким чином, реєстр Газорозподільного підприємства підтверджує лише фактичну кількість спожитого газу за звітний місяць.

При вирішенні спору у даній справі судом враховано, що 28.02.2007 р. ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” (Виконавець, позивач у справі) та ЗАТ “Укргаз-Енерго” (Замовник) укладений договір на транспортування природного газу № 117-36, згідно з п., п. 1.1, 3.3 якого позивач зобовязався надавати Замовнику послуги з транспортування трубопровідним транспортом природного газу ЗАТ “Укргаз-Енерго” по території України від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення газорозподільних станцій, де передає газ Споживачам, які безпосередньо підключені до магістральних трубопроводів чи уповноваженим особам, а ЗАТ “Укргаз-Енерго” сплатити за транспортування газу встановлену плату.

Відповідно до п. 3.5 договору № 117-36 від 28.02.2007 р. замовник до початку місяця транспортування газу надає виконавцю документи про наявні ресурси газу, які планується поставити споживачам, ресурсний баланс за формою, зразок якої наведений в додатку № 2, а також копії вантажної митної декларації або тимчасової декларації, або періодичної митної декларації відповідно до Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом. Плановий розподіл місячного обсягу газу по споживачах замовник надає виконавцю в письмовій формі та електронному вигляді. Пунктом 3.12 договору встановлений обовязок ЗАТ “Укргаз-Енерго” до 12-го числа, наступного за звітним місяця, надати виконавцю (позивачу) такі відомості: звіт про надходження і розподіл газу замовника; копії актів приймання-передачі на отримання газу замовником від власників газу; оригінали реєстрів реалізації газу споживачам за звітний місяць у розрізі управлінь магістральних газопроводів філій ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”, підписані замовником та газорозподільними підприємствами. Крім того, п. 4.1 договору № 117-36 від 28.02.2007 р. встановлено, що послуги по транспортуванню газу щомісячно оформлюються виконавцем і замовником актами здачі-прийому послуг по транспортуванню газу. Відповідно до п. 11.1 договір діє в частині надання послуг по транспортуванню газу до 31.12.2011 р. включно, а в частині проведення розрахунків за послуги до повного їх здійснення.

З наданого позивачем до матеріалів справи акту № 4 від 19.05.2008 р. вбачається, що в квітні 2008 року ВАТ “Газпром” передало, а НАК “Нафтогаз України” прийняла і протранспортувала природний газ із республік Середньої Азії по Україні (для НАК “Нафтогаз України”).

Згідно з Указом Президента України від 14.02.2008 р № 122/2008 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01.02.2008 р. “Про заходи щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та ситуації на ринку природного газу”, яким НАК “Нафтогаз України” визнано (за наявності укладених ним договорів поставки природного газу на поточний та наступні періоди) головним уповноваженим суб'єктом із формування і розпорядження ресурсами природного газу, що використовується для задоволення потреб кінцевих споживачів, у тому числі промислових.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1729 “Про забезпечення споживачів природним газом” та “Порядку забезпечення споживачів природним газом”, затвердженим цією постановою, надходження та розподіл природного газу в Україні здійснюється за балансом, який щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. За Прогнозним балансом надходження та розподілу природного газу на 2008 рік, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.01.2008 р. № 57-р ( в останній редакції від 06.02.2008 р.), ЗАТ “Укргаз-Енерго” не входить до переліку суб'єктів, які мали ресурси природного газу та право на його розподіл серед споживачів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2008 р. № 112 “Деякі питання забезпечення проведення розрахунків споживачів за природний газ у 2008 році” обовязок з укладання договорів на постачання природного газу суб'єктам господарювання у межах узгоджених обсягів природного газу на 2008 рік покладено на НАК “Нафтогаз України” і її ДК “Газ України”.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 р. № 163 “Про реалізацію імпортованого природного газу на території України” (в редакції, чинній станом на квітень 2008 року) було встановлено, що з 01.01.2008 р. центрально- та середньоазіатський природний газ, який надходить в газотранспортну систему України від компанії “РосУкрЕнерго АГ”, використовується виключно для задоволення потреб споживачів України в обсягах відповідно до балансу надходження та розподілу природного газу на 2008 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.01.2008 р. № 57, а реалізація з 01.03.2008 р. імпортованого природного газу в Україні здійснюється НАК “Нафтогаз України” і ДК “Нафтогаз України”.

Також статус НАК “Нафтобаз України” як єдиного імпортера природного газу на територію України закріплений Угодою про розвиток відносин в газовій сфері, підписаною ВАТ “Газпром” та НАК “Нафтогаз України” 12.03.2008 р., а порядок реалізації імпортованого газу на території України був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 р. № 163.

Враховуючи наведені обставини та норми діючого законодавства у їх сукупності, вище зазначені нормативні акти виключають можливість ЗАТ “Укргаз-Енерго” постачати імпортований природний газ суб'єктам господарювання в Україні у квітні червні 2008 року.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду україни від 20.01.2010 р. у справі № 37/499.

Отже, доводи відповідача про поставку йому газу протягом спірного періоду (в квітні червні 2008 року) з ресурсів ЗАТ Укргаз-Енерго” є такими, що не відповідають дійсності. Відповідач повинен був перевірити наявність обсягів газу у постачальника перш ніж здійснювати оплату за поставку газу і, в тому числі, оплачувати послуги з його транспортування.

Зі змісту п. 7.7 Договору № 4377/МТ-2007Т від 29.12.2006 р. слідує, що оплата за транспортування газу на рахунок Постачальника здійснюється за умови підтвердження Обєднаного диспетчерського управління ДК “Укртрансгаз” (ОДУ ДК “Укртрансгаз”) отримання газу із ресурсів ЗАТ “Укргаз-Енерго”.

Доказів одержання такого підтвердження відповідачем суду не надано.

Таким чином, враховуючи умови ч. 2 п. 7.7 Договору № 4377/МТ-2007Т від 29.12.2006 р., оплата послуг по транспортуванню газу магістральними газопроводами здійснюється згідно з п., п. 7.1-7.6 цього Договору між позивачем та відповідачем.

На підставі викладеного, суд також не бере до уваги лист Підприємства “Укрпроменерго” УСПП № 11 від 28.01.2008 р., згідно якого Підприємство “Укрпроменерго” УСПП повідомляє, що оплату тарифної ставки за транспортування газу в 2008 році споживач сплачує постачальнику, звязку з тим, що ресурс природного газу, який поставляється на підприємство, залишається незмінним ЗАТ “Укргаз-Енерго”, у якого з транспортними організаціями укладені угоди на 2008 рік.

Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тому, в даному випадку, саме в інтересах відповідача було одержання відповідного підтвердження поставки газу у спірний період із ресурсу ЗАТ “Укргаз-Енерго” із максимальним урахуванням всіх можливих обставин та негативних наслідків.

Відповідач несе ризик ведення власної господарської діяльності. При цьому, останній не позбавлений можливості звернутися за захистом своїх порушених прав в установленому законом порядку та має право вимагати повернення сплачених ним коштів.

Відповідно до ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п., п. 1, 7 ст.193 ГК України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з матеріалами справи, 16.03.2011 р. позивач направив відповідачу Акт від 15.03.2011 р. здачі-прийомки послуг по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами ДК “Укртрансгаз” Запорізького ЛВУМГ “Харківтрансгаз” з 01.04.2008 р. по 30.06.2008 р. в загальному обсязі 296,589 тис.м3 на загальну суму 2 633,70 грн. з ПДВ та вимогу № 365/18-01 від 25.03.2011 р. про сплату вказаної суми заборгованості за транспортування газу згідно з договором № 4377/МТ-2007Т від 29.12.2006 р. (а.с. 24, 26).

Направлення та вручення адресату вказаних Акту та Вимоги підтверджується фіскальними чеками та повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень. (а.с 25 ,27).

В пункті 5.5 Договору № 4377/МТ-2007Т від 29.12.2006 р. встановлено, що при немотивованій відмові Замовника від підписання Акту здачі-прийомки послуг з транспортування газу, а також при неповерненні цього акту Газотранспортному підприємству, сума, яка підлягає сплаті за послуги з транспортуванню газу, нараховується на підставі реєстру Газорозподільного підприємства.

Обсяги транспортованого газу підтверджується реєстрами, наданими ВАТ “Мелітопольгаз”, згідно з яким обсяг споживання відповідачем газу у квітні червні 2008 року склав 296,589 тис м.куб.

Розрахунок вартості послуг за транспортування газу за вказаний період здійснений позивачем вірно, з урахуванням встановлених тарифів.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, в обґрунтування наданих ним заперечень, суд визнав хибними.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ПП “Молокозавод-ОЛКОМ” 2 633,70 грн. основного боргу за договором на транспортування природного газу по магістральним газопроводам № 4377/МТ-2007Т від 29.12.2006 р. доведеними, заснованими на законі, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 11, 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст., ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Молокозавод-ОЛКОМ”, (72316, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Дзержинського, буд. 289-А, код ЄДРПОУ 31176910, р/р № 26000376201 в АБ “Металург” м. Запоріжжя, МФО 313582) на користь Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії “Управління магістральних газопроводі “Харківтрансгаз”, (69031, м. Запоріжжя, Дослідна станція, буд. 6-Б, код ЄДРПОУ 25698645, на р/р № 26002002405001 в ПАТ КБ “Надра”, МФО 313968 в Запорізькому відділенні ВАТ “Дочірній банк Сбербанк Росії”, МФО 320627) 2 633 (дві тисячі шістсот тридцять три) грн. 70 коп. заборгованості за послуги по транспортуванню природного газу за договором № 4377/МТ-2007Т від 29.12.2006 р., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “01” липня 2011 р.