Рішення № 16980721, 23.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.11 Справа № 4/5009/2818/11

Суддя Зінченко Н.Г.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрЛан”, (70544, с. Новопавлівка Оріхівського району Запорізької області, вул. Суворова, буд. 7)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроекспорт”, (юридична адреса: 70544, с. Новопавлівка Оріхівського району Запорізької області, вул. Суворова, буд. 7; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131-А)

про стягнення 333 600,00 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу соняшника від 25.06.2009 р.

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_1, довіренність б/н від 01.04.2010р.;

Від відповідача не зявився.

24.05.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “УкрЛан”, с. Новопавлівка Оріхівського району Запорізької області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроекспорт”, с. Новопавлівка Оріхівського району Запорізької області про стягнення 333 600,00 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу соняшника від 25.06.2009 р.

Ухвалою від 24.05.2011р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 23.06.2011 р.

В судовому засіданні 23.06.2011р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. 526 ЦК України і полягають в наступному: 25.06.2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу соняшника, відповідно до якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача соняшник (товар), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною № РН-0001335 від 30.06.2009р. та дорученням ЯПВ №248823 від 22.06.2009р. За видатковою накладною №ВП-0000004 від 31.07.2009р. відповідач повернув 69 т. отриманого товару на суму 165600 грн. Відповідно до п.5.1 договору оплата товару повинна бути здійснена не пізніше 31.12.2009р. Однак, на час подання позовної заяви відповідачем оплата товару не здійснена. Позивачем та відповідачем був підписаний Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.2009р., який скріплений підписами уповноважених осіб та печатками позивача і відповідача, яким сторони підтвердили факт наявності заборгованості відповідача в сумі 333,600 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 333 600,00 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу соняшника від 25.06.2009 р.

23.06.2011р. від відповідача судом отримано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги про стягнення 333 600,00 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу соняшника від 25.06.2009 р. відповідач визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.06.2009 року між Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрЛан” (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агроекспорт” (відповідачем у справі) був укладений Договір купівлі продажу соняшника (далі - Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору позивач (продавець) зобов'язався передати у власність відповідача (покупця)соняшник (товар), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п.5.1 договору оплата товару здійснюється в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахуок позивача. Строк оплати товару не пізніше 31.12.2009р.

Пунктом 10.2 сторони визначили, що Договір діє до 31.12.2009 р.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, зобов'язання відповідача сплатити вартість поставленого товару не припинилось.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною № РН-0001335 від 30.06.2009р. на суму 499200, 00 грн.

Зазначена накладна узгодженна між позивачем і відповідачем, має підписи уповноважених осіб сторін та скріплена печатками підприємств. (Оригінал зазначеного документу досліджувався судом в судовому засіданні, належним чином посвідчена копія залучена до матеріалів справи).

Поставлений товар відповідачем був отриманий та прийнятий, що підтверджується довіреністю серії ЯПВ №248823 від 22.06.2009р.

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2009р. ТОВ “Агроекспорт” повернув ТОВ “УкрЛан” 69 т. отриманого товару, що підтверджується видатковою накладною №ВП-0000004 від 31.07.2009р. на суму 165600, 00 грн.

Решту суми боргу відповідач не сплатив.

Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 333600, 00 грн.

Отже, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору купівлі-продажу соняшника від 25.06.2009 р. зобовязання та вимоги чинного законодавства.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Позивачем та відповідачем були підписані Акти звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.2009р. та 20.06.2011р., які скріплені підписами уповноважених осіб та печатками позивача і відповідача, якими сторони підтвердили факт наявності заборгованості ТОВ “Агроекспорт” на користь ТОВ “УкрЛан” в сумі 333600, 00 грн.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів оплати товару по договору купівлі-продажу соняшника від 25.06.2009 р. у повному обсязі не надав.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач не здійснив оплату товару на загальну суму 333600, 00 грн., факт наявності заборгованості відповідача перед ТОВ “УкрЛан” у розмірі 333600, 00 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Відповідач позовні вимоги про стягнення 333600, 00 грн. поставленого товару за договором купівлі-продажу соняшника від 25.06.2009 р. визнав у повному обсязі, про що подав відповідну заяву.

Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що уразі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову, у звязку з чим прийняти рішення про задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроекспорт” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрЛан” 333 600,00 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу соняшника від 25.06.2009 р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 173, 193 ГК України, ст., ст. 11, 525, 526, 599, 655 ЦК України, ст., ст. 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроекспорт”, (юридична адреса: 70544, с. Новопавлівка Оріхівського району Запорізької області, вул. Суворова, буд. 7; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131-А, код ЄДРПОУ 304568840, р/р № 260042804644001 в ЗРУ КБ «Приват Банк», МФО 313399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрЛан”, (70544, с. Новопавлівка Оріхівського району Запорізької області, вул. Суворова, буд. 7, код ЄДРПОУ 30796611, р/р № 26004201559 в ЗОД Райфайзен Банк Аваль, МФО 313827) 333 600 (триста тридцять три тисячі шістсот) грн. 00 коп. основного боргу, 3 336 (три тисячі триста тридцять шість) грн. 00 коп. держмита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “29” червня 2011 р.