Рішення № 16980377, 13.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.07.11 р. Справа № 25/69

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянувши матеріали справи за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” м. Київ в особі Львівської філії ВАТ „Укртелеком” м. Львів

до відповідача: Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” м. Донецьк

про стягнення 13087,55грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- за дов. №005346 від 30.12.2009р.

від відповідача: не зявився

У судовому засіданні оголошувалися

перерви з 16.06.2011р. по 12.07.2011р.,

з 12.07.2011р. по 13.07.2011р.

згідно ст. 77 ГПК України

Суть спору:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” м.Київ в особі Львівської філії ВАТ „Укртелеком” м.Львів, звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” м. Донецьк про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 11350,00грн., пені у розмірі 843,74грн., інфляційних у розмірі 670,75грн., 3% річних у розмірі 223,06грн., а всього 13087,55грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не у повному обсязі виплачена сума страхового відшкодування за страховим випадком дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 29.12.2009р.

Крім того, позивач посилається на листи №1/855 від 01.08.2010р., №3610/50 від 22.10.2010р., №12392-162-1 від 15.12.2010р., №6661/50 від 23.12.2010р., копію платіжного доручення №ВБ101223-581 від 23.12.2010р., правовстановлюючі документи тощо.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 23.05.2011р. у звязку з обранням судді Бойко І.А. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду, справу №25/69 передано на повторний автоматичний розподіл.

В результаті автоматичного розподілу справи №25/69 було призначено суддю Лейбу М.О.

23.05.2011р. на адресу суду від позивача надійшов лист №825-8108-5 від 19.05.2011р., в якому останній просить суд долучити до матеріалів справи додаткові документи. Лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

16.06.2011р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому позов визнає частково у розмірі 11 350,00грн., в іншій частині заявлених позовних вимог просить суд позивачу відмовити, посилаючись на те, що чинне законодавство України повязує можливість стягнення штрафних санкцій з наявності вини боржника у невиконанні (неналежному виконанні) договірних зобовязань. У даному випадку вина ПрАТ “СК “ВУСО” у простроченні сплати частини страхового відшкодування відсутня.

До відзиву відповідач надав додаткові документи, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

12.07.2011р. позивач надав суду заперечення на відзив №1007-8108-5 від 06.07.2011р., в яких з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов не погоджується та просить суд стягнути з відповідача 11 350,00грн.- суму страхового відшкодування, 843,74грн.- суму пені, 670,75грн.- суму інфляційних втрат та 223,06грн. 3% річних.

Заперечення на відзив судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2009року на автодорозі “Західний обїзд” м.Львова, сталося ДТП за участю автомобіля ВАЗ 21150, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить Львівській філії ВАТ “Укртелеком” під керуванням водія Висоцького Ярослава Володимировича та автомобіля ЗАЗ 11057, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2.

Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п.12.1 Правил дорожнього руху.

Як вбачається з матеріалів справи між ПрАТ Страхова компанія „ВУСО” (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) 01.01.2009року укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/3451963.

Таким чином, Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 в момент скоєння ДТП була застрахована в ЗАТ СК “ВУСО” за полісом №ВС/3451963 автомобіль ЗАЗ 11057, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно вказаного полісу ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю та здоровю складає 51000,00грн., за шкоду заподіюну майну 25500,00грн., франшиза 510,00грн.

В результаті зіткнення, автомобілю ВАЗ 21150, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, були нанесені механічні ушкодження, а власнику автомобілю, заподіяно матеріальну шкоду.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21150 складає 29999,90грн.

Ринкова вартість автомобіля ВАЗ 21150 (без урахування пошкоджень) складає 26927,00грн.

Таким чином, вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля ВАЗ 21150 складає 26927,00грн.

Листом від 01.08.2010р. №1/855 відповідач визнав, що вартість матеріальних збитків, завданих позивачу в результаті ДТП складає 26927,00грн., та просив позивача висловити позицію щодо визнання автомобіля ВАЗ 21150, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 фізично знищеним.

Листом №9206-242-1 від 29.09.2010р. позивач визнав, що проведення ремонту автомобіля ВАЗ 21150, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 економічно недоцільне та транспортний засіб фізично знищений.

Крім того, позивач у вказаному листі просить відповідача виплатити вартість шкоди у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витрати по евакуації транспортного засобу з місця ДТП. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик ЗАТ СК „ВУСО”.

Відповідач виплату завданої позивачу шкоди у строки визначені п.37.1 ст.37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” не здійснив, а продовжував подальше листування з позивачем.

Відповідач платіжним дорученням №ВБ101223-581 від 29.05.2008р. здійснив виплата страхового відшкодування у розмірі 15067,00грн., призначення платежу якого є страхове відшкодування згідно страхового акту 4756-24 від 23.12.2010р. за Полісом №ВС/3451963 від 01.01.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, Закрите акціонерне товариство Страхова компанія “ВУСО” було перейменоване на Приватне акціонерне товариство Страхова компанія “ВУСО”.

Таким чином, відповідачем по справі є Приватне акціонерне товариство Страхова компанія “ВУСО”.

Позивач не погоджуючись з розміром здійснених виплат вважає, що відповідачем не в повному обсязі здійснено виплати за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/3451963 від 01.01.2009р., у звязку з чим просить суд стягнути з відповідача невиплачену суму страхового відшкодування в розмірі 11350,00грн. Крім того, позивач наполягає на стягненні з відповідача пені у розмірі 843,74грн., інфляційних у розмірі 670,75грн., 3% річних у розмірі 223,06грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 6 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 22 вказаного Закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.28 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно ст.30 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль “ВАЗ-21150” державний реєстраційний номер НОМЕР_2 визнано фізично знищеним, у звязку з чим у відповідача виник обовязок здійснити виплату вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 26927,00грн.

Відповідно до п.37.1 ст.37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Судом встановлено, що листом №9206-242-1 від 29.09.2010р. позивач визнав, що проведення ремонту автомобіля ВАЗ 21150, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 є економічно недоцільне та транспортний засіб фізично знищений та повідомив про необхідність виплатити вартість шкоди у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витрати по евакуації транспортного засобу з місця ДТП. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик ЗАТ СК „ВУСО”.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, вказаний лист був отриманий відповідачем 12.10.2010р.

Таким чином, обовязок виплатити позивачу протягом місяця суму завданої шкоди в розмірі 26927,00грн., виник у відповідача з 12.10.2010р.

Проте, ПрАТ СК “ВУСО” на виконання умов договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/3451963 від 01.01.2009р. здійснив часткову виплату страхового відшкодування в розмірі 15067,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №16077 від 23.12.2010р.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи документи на підтвердження не виконання відповідачем своїх зобовязань за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/3451963 від 01.01.2009р., суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 11 350,00грн. є обґрунтованими, підтвердженими належним чином, визнані відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.992 Цивільного кодексу України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобовязаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно ч.2 ст.37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

На підставі вищевказаних норм, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 843,74грн. за період з 30.10.2010р. по 12.04.2011р.

Враховуючи висновок суду, що обовязок відповідача виплатити позивачу суму завданої шкоди в розмірі 26927,00грн. протягом місяця з дня отримання листа виник у відповідача з 12.10.2010р., суд вважає що період нарахування пені становить з 13.11.2010р. по 12.04.2011р.

Здійснивши розрахунок за період з 13.11.2010р. по 12.04.2011р. суд дійшов висновку, що розмір пені складає 992,39грн.

Проте враховуючи, що позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 843,74грн., суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача за період з 30.10.2010р. по 12.04.2011р. 3% річних в сумі 223,06грн. та інфляційні у розмірі 670,75грн.

Здійснивши розрахунок 3 % річних за період з 13.11.2010р. по 12.04.2011р. суд дійшов висновку, що розмір 3% річних складає 192,08грн., тому позовні вимоги в цій частині суд задовольняє частково.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих інфляційних суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” м.Київ в особі Львівської філії ВАТ „Укртелеком” м.Львів до Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” м. Донецьк про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 11350,00грн., пені у розмірі 843,74грн., інфляційних у розмірі 670,75грн., 3% річних у розмірі 223,06грн., задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” м. Донецьк (83001, м.Донецьк, вул. Постишева, б.60, 7 поверх, ЄДРПОУ 31650052) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” м.Київ (01030, м.Київ, б-р. Шевченка 18, ЄДРПОУ 21560766) в особі Львівської філії ВАТ „Укртелеком” м.Львів (79000, м.Львів, вул..Дорошенка,43, ЄДРПОУ 01186030) суму страхового відшкодування у розмірі 11350,00грн., пеню у розмірі 843,74грн., інфляційні у розмірі 670,75грн., 3% річних у розмірі 192,08грн., державне мито в сумі 130,57грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235,44грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 13.07.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2011р.

Суддя Лейба М.О.