Рішення № 16980272, 12.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.07.11 р. Справа № 38/121

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства “Інвестиційно-фінансовий консалтинг” м.Донецьк

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріал Транс” м.Маріуполь, Донецька область

до відповідача 2: Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова Компанія “Оранта” м.Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: ОСОБА_1 м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення суми завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 7 748,79грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за дов.№б/н від 14.09.2010р.

від відповідача 1: не зявився

від відповідача 2: не зявився

від третьої особи: не зявився

Суть спору:

Позивач Публічне акціонерне товариство “Інвестиційно-фінансовий консалтинг” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріал Транс” м.Маріуполь, Донецька область суми завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 510,00грн.; з відповідача 2, Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова Компанія “Оранта” м.Київ суми завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 7 238,79грн. за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 м.Маріуполь, Донецька область.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 27.05.2008р., довідку ДАІ №14/1-2326ск від 13.05.2008р., договір добровільного страхування наземного транспорту №51658-50-02 від 03.07.2007р., страховий акт №3073-02 від 29.05.2008р., заяву на виплату страхового відшкодування від 25.04.2008р., акти огляду автомобіля від 25.04.2008р., від 16.05.2008р., розрахунок суми страхового відшкодування, рахунок-фактуру №СЧ-0003337 від 29.04.2008р., платіжне доручення №8149 від 29.05.2008р., досудові вимоги, договір відступлення права вимоги від 23.12.2009р. з додатком, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач 2, 29.06.2011р. на адресу суду надіслав супровідний лист №07-01/28/471 від 29.06.2011р., в якому останній просить суд долучити до матеріалів справи копії правовстановлюючих документів, клопотання №07-01/28/472 від 29.06.2011р., в якому просить суд відкласти розгляд справи. Судом супровідний лист з додатками розглянутий та залучений до матеріалів справи.

12.07.2011р. позивач надав суду супровідний лист, в якому просить суд залучити до матеріалів справи копію звіту №242-50, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

12.07.2011р. відповідач 2 надав суду відзив, в якому з позовними вимогами не згоден, посилаючись на те, що позивачем не надано підтвердження того, що ОСОБА_1 керував застрахованим транспортним засобом на законних підставах, не надано доказів підтвердження права власності на транспортний засіб.

Відповідач 1, в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача 1 у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2008року у місті Дніпропетровську сталося ДТП за участю автомобіля Шевролет, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6 під її керуванням та автомобіля СКАНІЯ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Індустріал Транс” м.Маріуполь під керуванням ОСОБА_1.

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 пункту 10.1 Правил дорожнього руху.

Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 27.05.2008р. відносно ОСОБА_1 на підставі ст.124 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34,00грн.

В результаті зіткнення, автомобілю Шевролет, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, були нанесені механічні ушкодження, а власнику автомобілю, заподіяно матеріальну шкоду.

Як вбачається з матеріалів справи між ЗАТ Страхова компанія „ВУСО” (страховик) та ОСОБА_6 (страхувальник) 03.07.2007року укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №51658-50-02. За умовами укладеного договору страховим випадком визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю страхувальника.

У звязку з настанням страхової події „збиток внаслідок ДТП”, на виконання умов договору страхування наземного транспорту №51658-50-02 від 03.07.2007року, на підставі заяви страхувальника, страховиком був складений страховий акт №3073-02 від 29.05.2008р., зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про виплату.

Відповідно до звіту №242-50 вартість відновлювального ремонту автомобіля Шевролет, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 7665,79грн.

Згідно п.5.2 Договору №51658-50-02 від 03.07.2007року, підставою для виплати страхового відшкодування є рахунок станції технічного обслуговування.

Згідно рахунку-фактури ТОВ “Дніпропетровський Авто центр на Калиновій” №СЧ-0003337 від 29.04.2008р. вартість відновлюваного ремонту автомобіля складає 7959,79грн.

Відповідно до п.11.3.1 Договору страхування з вартість відновлюваного ремонту автомобіля було виключено суму в розмірі 294,00грн.

Крім того, до суми матеріальної шкоди були включені витрати на отримання Довідки ДАІ в розмірі 83,00грн.

ЗАТ Страхова компанія „ВУСО” на підставі вищезазначених документів платіжним дорученням №8149 від 29.05.2008р. була здійснена виплата страхового відшкодування у розмірі 7748,79грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Цивільно-правова відповідальність водія ТОВ „Індустріал Транс” м.Маріуполь - ОСОБА_1 в момент скоєння ДТП була застрахована в ВАТ НАСК “Оранта” за полісом №ВА/6805571 автомобіль СКАНІЯ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Згідно вказаного полісу ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю та здоровю складає 51000,00грн., за шкоду заподіюну майну 25500,00грн., франшиза 510,00грн.

23.12.2009р. між Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „ВУСО” (за договором - цедент) та Відкритим акціонерним товариством “Інвестиційно-фінансовий консалтинг”(за договором цессіонарій, далі-позивач) був укладений договір уступки права вимоги, відповідно до умов якого, цедент передає цессіонарію, а цессіонарій здобуває належні цеденту права вимоги, які виникли у останнього на підставі ст.27 ЗУ “Про страхування” у звязку з виплатами страхових відшкодувань по договорам добровільного страхування наземного транспорту, до осіб, відповідних за спричинені збитки.

Додатком №1 до договору уступки права вимоги від 23.12.2009р. визначений перелік прав вимог, які цедент уступає цесіонарію відповідно з договором уступки прав вимоги від 23.12.2009р.

До вказаного переліку входить і вимога, що виникла у звязку з виплатою страхового відшкодування по Дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Таким чином, враховуючи укладений між ЗАТ „Страхова компанія „ВУСО” та ВАТ “Інвестиційно-фінансовий консалтинг” договір уступки права вимоги від 23.12.009р. та приймаючи до уваги приписи зазначених статей Цивільного кодексу України та Закону України „Про страхування”, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право регресної вимоги.

Позивач звернувся до відповідачів з заявою про страхове відшкодування, проте заяви залишені без задоволення.

Оскільки відповідачі не здійснили виплату страхового відшкодування, позивач звернувся до суду, та просить стягнути з відповідача 1 суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 510,00грн., з відповідача 2 суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 7238,79грн.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як вбачається з матеріалів справи, особою, винною в ДТП, визнаний ОСОБА_1

Цивільно-правова відповідальність водія ТОВ „Індустріал Транс” м.Маріуполь - ОСОБА_1 в момент скоєння ДТП була застрахована в ВАТ НАСК “Оранта” за полісом №ВА/6805571 автомобіль СКАНІЯ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Згідно Полісу №ВА/6805571 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю та здоровю складає 51000,00грн., за шкоду заподіюну майну 25500,00грн., франшиза 510,00грн.

Згідно ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 вказаного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, тощо.

Згідно ст.10 Закону України „Про страхування” франшиза це частина збитків, яка не відшкодовується страховиком згідно договору страхування.

Враховуючи, вищевикладене та висновок суду, що Цивільно-правова відповідальність водія ТОВ „Індустріал Транс” м.Маріуполь в момент скоєння ДТП була застрахована ВАТ НАСК “Оранта”, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача 2 ВАТ НАСК “Оранта” суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 7155,79грн.

Позовні вимоги в частині стягнення суми 83,00грн. вартості довідки ДАІ задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 вказаного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, тощо.

Статтею 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” визначено втирати, які відшкодовуються страховиком у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, а саме: витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Тобто, нормами Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” не передбачається відшкодування вартості довідки ДАІ.

Судом встановлено, що відповідно до Полісу №ВА/6805571 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю та здоровю складає 51000,00грн., за шкоду заподіюну майну 25500,00грн., франшиза 510,00грн.

У розумінні п.12.1 ст. 12 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За приписами п.37.5 ст.37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Відповідно до ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

З матеріалів справи вбачається, що в момент ДТП, водій ОСОБА_1 був працівником ТОВ “Індустріал Транс” та виконував покладені на нього трудові обовязки.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 ТОВ “Індустріал Транс” м.Маріуполь суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 510,00грн.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача 2 викладені у відзиві, оскільки вказані заперечення є необґрунтованими, недоведеними та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

На підставі Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 24, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Інвестиційно-фінансовий консалтинг” м.Донецьк до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріал Транс” м.Маріуполь, Донецька область до відповідача 2, Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова Компанія “Оранта” м.Київ про стягнення суми завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 7748,79грн., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріал Транс” м.Маріуполь (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Метрополітська, 56/2, ЄДРПОУ 32519451) на користь Публічного акціонерного товариства “Інвестиційно-фінансовий консалтинг” м.Донецьк (83054, м. Донецьк, вул.Економічна, 34, офіс 308 ЄДРПОУ 33792667) суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 510,00грн., державне мито у розмірі 6,71грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 15,53грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова Компанія “Оранта” м.Київ (04062, м. Київ, вул.Жилянська,75, ЄДРПОУ 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства “Інвестиційно-фінансовий консалтинг” м.Донецьк (83054, м. Донецьк, вул.Економічна, 34, офіс 308, ЄДРПОУ 33792667) суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 7155,79грн., державне мито у розмірі 94,19грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 217,94грн.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.07.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2011р.

Суддя Лейба М.О.